про закриття провадження у адміністративній справі
25 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 260/3285/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Берегівської міської ради (90200, Закарпатська область, м. Берегове, вул. Б.Хмельницького, 7, код ЄДРПОУ 04053683) про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Берегівської міської ради, в якому просить: скасувати рішення виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області №56 від 26.02.2025 «Про зміну прізвища малолітньої дитини».
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що він з 05.07.2014 по 12.11.2020 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , за період якого народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Берегівського районного суду від 12.10.2020 шлюб було розірвано. Зазначає, що з моменту припинення шлюбних відносин ОСОБА_2 вчиняла дії щодо перешкоди у спілкуванні позивача із сином. При цьому рішенням виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області №56 від 26.02.2025 «Про зміну прізвища малолітньої дитини» надано дозвіл ОСОБА_2 на зміну прізвища сина ОСОБА_4 з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ». На переконання позивача, зміна прізвища для сина є необґрунтованою та такою, що сприятиме втраті контакту сина з батьком. Враховуючи вищевказане, вважає рішення виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області №56 від 26.02.2025 «Про зміну прізвища малолітньої дитини» таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що провадження у справі належить закрити із таких підстав.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Також пунктом 7 частини першої статті 4 КАС визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі така участь не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим і відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) може бути способом захисту цивільних прав та інтересів.
Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК) передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та сімейних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у приватноправових правовідносинах, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи особистого немайнового інтересу учасника таких відносин. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Отже, до справ адміністративної юрисдикції належать публічно-правові спори, які виникають, зокрема, з приводу виконання чи невиконання органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою або іншим суб'єктом публічно-владних управлінських функцій і не обумовлені порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Відповідно до статті 145 Сімейного кодексу України (далі СК України) прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Спір між батьками щодо прізвища дитини можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Частинами третьою, п'ятою статті 148 СК України передбачено, що у разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років. У разі заперечення одним із батьків щодо зміни прізвища дитини спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
Пунктом 71 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, врегульовано порядок розв'язання спорів між батьками, щодо визначення імені, прізвища, по батькові дитини.
Відповідно до цього пункту, для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення імені, прізвища, по батькові дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності).
Служба у справах дітей з метою вивчення ситуації та підготовки висновку щодо визначення або зміни прізвища, імені та по батькові дитини проводить бесіду з матір'ю, батьком та дитиною, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку.
Рішення органу опіки та піклування про розв'язання спору між батьками щодо визначення або зміни імені, прізвища, по батькові дитини приймається районною, районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної у місті ради з урахуванням висновку служби у справах дітей.
Згідно частини 1 статті 56 Цивільного кодексу України органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Матеріали справи свідчать про те, що 05.07.2014 укладений шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , який рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 12.10.2020 у справі №297/1257/20 було розірвано.
У шлюбі у ОСОБА_1 та ОСОБА_7 народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Берегівського районного управління юстиції у Закарпатській області 30.10.2023 складено відповідний запис №270, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 30.10.2015.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 06.05.2023 між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 зареєстровано шлюб, про що 06.05.2023 складено актовий запис №82. Прізвище чоловіка та дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 .
Відповідно до рішення виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області №56 від 26.02.2025 «Про зміну прізвища малолітньої дитини» надано дозвіл ОСОБА_2 на зміну прізвища її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».
З матеріалів справи також вбачається, що батько ОСОБА_1 (позивач) подавав заперечення щодо зміни прізвища дитини та вважає оскаржуване рішення необґрунтованим та недоцільним з огляду на інтереси дитини.
Отже, фактично між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір про зміну прізвища їх спільної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та можливість реалізації їх батьківських прав, гарантованих Сімейним кодексом України.
Суд зазначає, що якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені діями, рішенням чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірною, і такі наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав або інтересів цієї особи чи пов'язані з реалізацією нею майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, то визнання дій, рішень чи бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №640/109/19.
Схожих висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла, зокрема, у постановах від 16 травня 2018 року у справі № 337/2535/17, від 13 червня 2018 року у справі № 500/6325/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 352/536/17.
Суд зауважує про відсутність у адміністративного суду, який розглядає публічно-правовий спір, повноважень надавати оцінку тим фактам та обставинам, які покладено позивачем в обґрунтування підстав адміністративного позову, зокрема, щодо розірвання шлюбу, здійснення перешкод у спілкуванні з дитиною, проживання дитини окремо від батька, недоцільність зміни прізвища дитини з огляду на її інтереси тощо.
З огляду на викладене, суд вважає, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у цій справі, зважаючи на те, що вирішуваний спір не є публічно-правовим.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно з ч. 2 статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Керуючись ст.ст. 238, 239, 241-243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд -
Провадження у адміністративній справі №260/3285/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Берегівської міської ради (90200, Закарпатська область, м. Берегове, вул. Б.Хмельницького, 7, код ЄДРПОУ 04053683) про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.
Роз'яснити позивачу його право звернутися до місцевого загального суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини ухвали - протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного рішення.
СуддяМ.М. Луцович