25 листопада 2025 року м. Ужгород№ 260/8890/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -
06 листопада 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ш. Петефі, 14, код ЄДРПОУ 43316386), яким просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до розгляду. 2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ Білинця В.О. про накладення штрафу від 17.10.2025 у розмірі 5100 грн. у виконавчому провадженні № 79063811.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою відповідача про накладення штрафу від 17 жовтня 2025 року у виконавчому провадженні № 79063811про накладення штрафу у розмірі 10200 грн за невиконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі № 260/6460/24 без поважних причин. Позивач зазначає, Головним управлінням останнє виконано в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження рішення суду у справі № 260/6460/24. У зв'язку з вищенаведеним, позивач вважає, що відповідачем неправомірно притягнуто позивача до відповідальності за невиконання рішення без поважних причин.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, яким заперечує проти позовних вимог, оскільки законодавством визначено що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені законодавством заходи щодо примусового виконання рішень, а у відповідності до статті 18 частини 3 пункту 16 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено право накладати стягнення у вигляді штрафу у випадках, передбачених Законом, зокрема, за невиконання без поважних причин боржником рішення (стаття 63 цього Закону). Відтак, оскаржена постанова винесена державним виконавцем в межах повноважень та у спосіб, встановлений діючим законодавством, в зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позову.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися та не повідомили суд про причини неявки, хоча судом вживалися заходи щодо виклику учасників справи, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.
Статтею 287 частиною 4 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.
Відповідно до статті 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Судом вживалися заходи направлення позивачу ухвали про відкриття провадження у справі та повістки про виклик в судове засідання призначене на 25 листопада 2025 року з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет 10 листопада 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, у зв'язку з чим представник позивача вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (а.с. 25).
Судом вживалися заходи направлення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі та повістки про виклик в судове засідання призначене на 25 листопада 2025 року з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет 10 листопада 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, у зв'язку з чим представник відповідача вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (а.с. 25 (на звороті)).
Згідно зі статтею 205 частини 2 пункту 3 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
А відтак, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
У відповідності до даних, які містяться в КП "Діловодство спеціалізованого суду", судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі № 260/6460/24, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 21.06.2024 року за №953. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 утримані починаючи з 01.08.2024 року суми пенсії.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року по справі № 260/6460/24 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року скасовано в частині стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області витрат за надання правничої допомоги в сумі 3000 грн, у решті рішення суду залишено без змін.
Листом Головного управління від 16 вересня 2025 року було повідомлено стягувача, що на виконання рішення суду у справі № 6460/24, відрахування надміру виплачених сум з пенсії ОСОБА_1 припинено з 01 вересня 2025 року, що зайво утримані кошти за період з 01 серпня 2024 року по 31 серпня 2025 року в сумі 7460,60 грн буде виплачено додатковими відомостями нарахування у вересні 2025 року (а.с. 7).
Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 09 вересня 2025 року було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 79063811 примусового виконання зазначеного вище рішення суду від 17 грудня 2024 року у справі № 260/6460/24, в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 утримані починаючи з 01 серпня 2024 року суми пенсії (а.с. 9).
Листом від 08 жовтня 2025 року №0700-0403-5/61132 Головне управління повідомляло відповідача, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року по справі №260/6460/24 виконано в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, а саме, відрахування з пенсії стягувача припинено з 01 вересня 2025 року, зайво утримані кошти за період з 01 серпня 2024 року по 31 серпня 2025 року в сумі 7460,60 грн повернуто додатковими відомостями стягувачу в повному обсязі у найближчий виплатний період - вересень 2025 року, після виконання вищевказаного рішення суду, борг відсутній. (а.с.а.с. 11-13).
Постановою старшого державного виконавця Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області про накладення штрафу від 17 жовтня 2025 року у виконавчому провадженні № 79063811 на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - накладено штраф у розмірі 5100 грн за невиконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі № 260/6460/24 без поважних причин (а.с. 15).
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Згідно зі статтею 19 частиною 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі по тексту - Закон України № 1404-VIII) та нормами КАС України.
Відповідно до статті 63 частини 1, 2 Закону України № 1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно із статтею 75 частиною 1 Закону України № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до статті 19 частини 4 Закону України № 1404-VIII, сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.
Отже, визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду є, зокрема невиконання такого рішення суду саме без поважних причин.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) саме без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Отже, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення з причин, які є неповажними.
Як судом було встановлено, що у відповідності до даних, які містяться в КП "Діловодство спеціалізованого суду", судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у справі № 260/6460/24, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про утримання надміру виплачених сум пенсій від 21.06.2024 року за №953. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 утримані починаючи з 01.08.2024 року суми пенсії.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року по справі № 260/6460/24 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року скасовано в частині стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області витрат за надання правничої допомоги в сумі 3000 грн, у решті рішення суду залишено без змін.
Листом Головного управління від 16 вересня 2025 року було повідомлено стягувача, що на виконання рішення суду у справі № 6460/24, відрахування надміру виплачених сум з пенсії ОСОБА_1 припинено з 01 вересня 2025 року, що зайво утримані кошти за період з 01 серпня 2024 року по 31 серпня 2025 року в сумі 7460,60 грн буде виплачено додатковими відомостями нарахування у вересні 2025 року (а.с. 7).
Листом від 08 жовтня 2025 року №0700-0403-5/61132 Головне управління повідомляло відповідача, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року по справі №260/6460/24 виконано в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження, а саме, відрахування з пенсії стягувача припинено з 01 вересня 2025 року, зайво утримані кошти за період з 01 серпня 2024 року по 31 серпня 2025 року в сумі 7460,60 грн повернуто додатковими відомостями стягувачу в повному обсязі у найближчий виплатний період - вересень 2025 року, після виконання вищевказаного рішення суду, борг відсутній (а.с.а.с. 11-13).
Як вбачається із додаткових відомостей, стягувачу - ОСОБА_1 у вересні 2025 року було виплачено зайво утримані кошти за період у в сумі 7460,60 грн (а.с.а.с. 12, 13).
Таким чином, судом встановлено, що рішення Закарпатського окружного адміністративного від 17 грудня 2024 року по справі № 260/6460/24 виконано згідно норм чинного законодавства України в сфері пенсійного забезпечення та в межах покладених зобов'язань в повному обсязі.
А відтак, суд погоджується з доводами позивача про те, що постанова про накладення штрафу від 17 жовтня 2025 року у виконавчому провадженні № 79063811 підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не у спосіб передбачений статтею 2 частиною 2 пунктом 1 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 139 її частинною 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки, позивач в даній справі є суб'єктом владних повноважень, то у розумінні статті 139 частини 1 КАС України судові витрати на його користь до відшкодування не належать.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що заявлений позов слід задовольнити в повному обсязі.
Керуючись статтями 242-246, 287 КАС України, суд, -
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ш. Петефі, 14, код ЄДРПОУ 43316386) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області про накладення штрафу від 17 жовтня 2025 року у виконавчому провадженні № 79063811.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко