про залишення позовної заяви без руху
24 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 260/9239/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
1) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування зниженого розміру додаткової винагороди позивачу за період з 20.05.2024 року по 28.05.2024 року, з 02.06.2024 року по 08.06.2024 року, з 09.08.2024 року по 13.11.2024 року, з 14.12.2024 року по 05.02.2025 року, з 24.02.2025 року по 01.06.2025 року за час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та виконання бойових (спеціальних) завдань;
2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн за період з 20.05.2024 року по 28.05.2024 року, з 02.06.2024 року по 08.06.2024 року, з 09.08.2024 року по 13.11.2024 року, з 14.12.2024 року по 05.02.2025 року, з 24.02.2025 року по 01.06.2025 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) та виконання бойових (спеціальних) завдань, з урахуванням виплачених сум;
Відповідно до пункту 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви зокрема з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України з наступних підстав.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, в порушення пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України позивачем не вказано в позові місцезнаходження відповідача (повну адресу), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти відповідача.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 стаття 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частина 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) (в редакції до 19.07.2022) передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року №2352-IX, внесені зміни до статті 233 КЗпП України та викладено її в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року №2352-IX набрав чинності з 19.07.2022 року.
Отже, редакція статті 233 КЗпП України, яка раніше не обмежувала строк звернення до суду з питань оплати праці, втратила чинність з 19.07.2022 року.
Після викладу у новій редакції абзацу 1 та абзацу 2 статті 233 КЗпП України, введено строки звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати.
При цьому, абзац 2 статті 233 КЗпП України стосується виплати всіх сум, що належать працівникові у разі його звільнення, а частина 1 цієї ж статті передбачає загальний строк звернення до суду у трудових спорах.
Поряд із цим, спірні правовідносини стосуються ненарахування та невиплати додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) за період з 20.05.2024 року по 28.05.2024 року, з 02.06.2024 року по 08.06.2024 року, з 09.08.2024 року по 13.11.2024 року, з 14.12.2024 року по 05.02.2025 року, з 24.02.2025 року по 01.06.2025, які є предметом оскарження за цим позовом, а тому суд приходить висновку про поширення на них вимог частини 1 статті 233 КЗпП України.
Відповідно до пунктів 8, 9 розділу XXXIV Порядку, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини, при цьому накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Пунктом 2 розділу І цього порядку передбачено, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Нормою п. 8 розділу І порядку визначено, що грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Таким чином, оскільки суми додаткової винагороди виплачуються або в місяці видання наказу або в наступному місяці після видання наказу, позивач мав дізнатися про порушення своїх прав не пізніше ніж: за травень 2024 року - до 31.07.2024, за червень 2024 року - до 31.08.2024, за серпень 2024 року - до 31.10.2024, за вересень 2024 року - до 30.11.2024, за жовтень - до 31.12.2024, за листопад 2024 року - до 31.01.2025, за грудень 2024 року - до 28.02.2025, за січень 2025 року - до 31.03.2025, за лютий 2025 року - до 30.04.2025, за березень 2025 року - до 31.05.2025, за квітень 2025 року - до 30.06.2025, за травень 2025 року - до 31.07.2025, за червень 2025 року - до 31.08.2025.
Саме з вказаних дат обчислюється 3-х місячних строк звернення до суду з вимогами нарахувати та виплатити винагороду за спірні періоди.
Суд враховує доводи представника позивача, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України від 22.07.2025 №1471/2466, та відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» мобілізована з 02.06.2024 та проходила військову службу у складі Військової частини НОМЕР_1 (копія Довідки від 31.05.2025 №1471/1826), із залученням до виконання бойових та спеціальних завдань у складі діючих угруповань військ Сил оборони держави.
Суд також враховує, що позивач перебувала на лікуванні у період з 03.06.2025 по 19.06.2025 та з 19.06.2025 по 07.07.2025, що підтверджується виписками із медичної карки стаціонарного хворого.
Однак, представником позивача не обґрунтовано причини пропуску строку звернення до суду з 08.07.2025 по 17.11.2025 (день звернення до суду) щодо спірного періоду з 20.05.2024 року по 28.05.2024 року, з 02.06.2024 року по 08.06.2024 року, з 09.08.2024 року по 13.11.2024 року, з 14.12.2024 року по 05.02.2025 року, з 24.02.2025 року по травень 2025 року.
Водночас, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою 17 листопада 2025 року, тобто з порушенням встановленого статтею 233 частиною 2 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду, з урахуванням пункту 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» цього Кодексу.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З огляду на викладене, позивачу (представнику позивача) слід надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин їх пропуску щодо спірного періоду з 20.05.2024 року по 28.05.2024 року, з 02.06.2024 року по 08.06.2024 року, з 09.08.2024 року по 13.11.2024 року, з 14.12.2024 року по 05.02.2025 року, з 24.02.2025 року по травень 2025 року.
При цьому суд зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її необхідно залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у зазначений строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску та позовної заяви у новій редакції, яка відповідає вимогам ст. 160 КАС України із зазначенням в ній місцезнаходження відповідача (повної адреси), відомих номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти відповідача.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Луцович