про повернення позовної заяви
25 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/25324/25
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова Оксана Гнатівна, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суд звернувся ОСОБА_1 із позовом до Управління Служби безпеки України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Житомирській області щодо зазначення у довідці про розмір грошового забезпечення від 17.04.2024 за №57/85-4366 виданої станом на 01.01.2023 рік розміру надбавки за особливості проходження служби та премії в неналежному розмірі у відсотках;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України в Житомирській області скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нову довідки про розмір грошового забезпечення станом 01.01.2023 рік, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Інструкції про грошове забезпечення, та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої Наказом ЦУ СБУ №515/ДСК від 10.04.2018 та відповідно до наказу Центрального управління Служби безпеки України від 19.01.2023 №5/ДСК «Про упорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України з 01.01.2023», визначити розмір надбавки за особливості проходження служби та премії у середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2023 рік та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 закону України про Державний бюджет України на 2023 рік для перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 вказану позовну заяву залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зі змісту ухвали встановлено, що для усунення недоліків позивачу необхідно надати до суду:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав та документально обґрунтованих доводів для поновлення строку звернення з вказаним позовом до суду або нового (уточненого) адміністративного позову із викладення прохальної части у відповідності до вимог вказаних в ухвалі.
11.11.2025 через систему "Електронний суд" представником позивача подано заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду, в якій зазначає, що право позивача на здійснення перерахунку пенсії в контексті спірних правовідносин у силу вимог частини 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ не може бути обмежено будь-яким строком, а тому і строк звернення до суду з позовними вимогами стосовно складання відповідних довідок про розмір його грошового забезпечення (станом на 01 січня відповідного року ) для перерахунку пенсії на підставі статті 63 Закону №2262-ХІІ не застосовується.
У зв'язку з вказаним, судом ухвалою від 17.11.2025 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- клопотання про поновлення строку звернення із позовом до суду разом із сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду або нового (уточненого) адміністративного позову із викладенням обставин відповідно до поданих доказів;
21.11.2025 через систему "Електронний суд" представником позивача подано заяву про поновлення процесуального строку, в якій зазначає, що отримавши довідку про розмір грошового забезпечення позивача на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду, представник позивача звернувся до відповідача із заявою з проханням надати інформацію про середній розмір щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення та розмір щомісячної премії , що виплачені за січень 2022 року , січень 2023 року за відповідно посадою. Таким чином, після отримання відповіді Управління Служби безпеки України в Житомирській області на адвокатський запит позивач звернувся до суду із даним позовом лише після отримання достатніх доказів для подання позовної заяви до суду.
Суд дослідивши матеріали справи, заяву про поновлення пропущеного процесуального строку та зміст позову, зазначає наступне.
Частиною 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно із вимогами статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17, від 22.11.2018 у справі №815/91/18 та від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Як вже було встановлено судом, Управлінням Служби безпеки України в Житомирській області видано довідку від 17.04.2024 за №57/85-4366 про розмір грошового забезпечення позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 із визначенням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років та окремих видів грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2023, та направлено її Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області. При цьому, у вказаній вище довідці відповідач, на думку позивача, зменшив розмір встановлених надбавки за особливості проходження служби та премії. Вважає такі дії відповідача не правомірними і тому звернувся до суду із даним позовом.
Втім до суду звернувся 04.11.2025 (штемпель на поштовому конверті), тобто з порушенням тримісячного строку звернення.
Представник позивача зазначає, що лише з 04.07.2025, дати отримання листа відповідача, йому стало відомо про порушення прав позивача.
Однак, суд звертає увагу на те, що оскаржувану довідку позивачем отримано 17.04.2024, що не заперечується представником позивача. Тобто позивачу було відомо про розмір його щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення та розмір щомісячної премії, що виплачені за січень 2022 року, січень 2023 року за відповідно посадою, з дня отримання відповідної довідки.
В свою чергу, із адвокатським запитом щодо інформації про середній розмір щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення та розмір щомісячної премії, що виплачені за січень 2022 року, січень 2023 року за відповідно посадою, представник позивача звернувся лише 15.04.2025,тобто майже через рік після отримання позивачем оскаржуваної довідки.
Позивач не був позбавлений права звернутись за наданням правничої допомоги щодо з'ясування, чи має місце факт порушення його прав при виплаті сум грошового забезпечення у будь-який період, до свого останнього звільнення з військової служби.
Зазначена дата свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а є лише фактично штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.
Суду не було надано доказів того, що до цього часу позивачем вчинялися будь-які дії, які б свідчили про його бажання дізнатись про розмір його щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення та розмір щомісячної премії, що виплачені за січень 2022 року, січень 2023 року за відповідно посадою протягом спірного періоду.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Представник позивача не надав жодних належних та допустимих доказів, які вказують на бажання реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку; не доведено, що в цій справі можливість вчасного подання позовної заяви не мала суб'єктивного характеру, тобто не залежала від волевиявлення позивача.
Суд наголошує, що КАС України закріплює імперативне правило про те, що позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, чітко визначає строк, у межах яких усі зацікавлені особи можуть реалізувати гарантоване Конституцією та законами України право на звернення до суду, унормовує юридичні наслідки пропуску такого строку.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду, за загальним правилом, починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Установлення процесуальних строків передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
З аналізу зазначених законодавчих норм впливає, що у випадку, коли особа вважає, що її права були порушені, вона має право звернутися до суду в установлені законом строки. Звернення до суду з пропуском цього строку, за відсутності поважних причин, позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлене специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Процесуальний закон передбачає можливість поновлення строку звернення до адміністративного суду лише уразі, якщо цей строк було пропущено з поважних причин, при цьому не надає визначення терміну "поважні причини".
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 08.12.2022 у справі № 990/102/22, від 26.10.2023 у справі №990/139/23, сформулювала висновок, що наведені правові позиції про те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Ці критерії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачений обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду підкреслювала й те, що такими положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасників справи, який зобов'язує їх діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, у продовж яких особа може просити про судовий захист своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що представником позивача не наведено вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об'єктивного і непереборного характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації належного права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права.
Частиною 1, 2 ст.123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду та не вказано підстав, які є поважними для його поновлення, що в силу ч.2 ст.123 КАС України є підставою для повернення позовної заяви.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та в задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду від 21.11.2025 - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.Г. Попова