24 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/13277/25
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представниці позивача про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 27.10.2025 позов задоволено, визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.04.2019 пенсії в розмірі 70% основного розміру пенсії замість встановлених раніше 90% та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% суми грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
21.11.2025 від представниці позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення частини позовних вимог.
Згідно з приписами ч.3 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи, що рішення у даній справі приймалося судом у письмовому порядку, а тому, відповідно до ч.3 ст.252 КАС України, розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі здійснюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглядаючи заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд дійшов наступних висновків.
Процесуальні питання, пов'язані з ухваленням додаткового судового рішення, врегульовані статтею 252 КАС України.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Аналіз вищевказаних норм дає підстави вважати, що можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення виникає лише з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення, тобто невирішеність якихось питань, які необхідно було вирішити у рішенні.
Рішенням суду від 27.10.2025 у даній справі позов задоволено. У ході судового розгляду справи, суд акцентував увагу відповідача на тому, що положення статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ), якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70% від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, які виникли після набрання ними чинності та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Суд зазначив, що складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону № 2262-ХІІ уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. При цьому суд вважав за необхідне вказати, що порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Аналогічний висновок зроблено Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, яке постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 залишено без змін.
При цьому, судом не вирішено позовні вимоги щодо здійснення з 01.01.2018 перерахунку та виплати пенсії позивачу за вислугу років його в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Як свідчать матеріали справи, позивачу при призначенні обчислена пенсія у розмірі 90% грошового забезпечення, про що свідчить розрахунок пенсії за вислугу років, сформований станом на 01.01.2017. Втім, у подальшому при проведенні нового перерахунку розмір його пенсії замість встановленого на час звільнення розміру 90%, відповідачем зменшений до 70% відповідних сум грошового забезпечення, з якого було обраховано пенсію, що підтверджується розрахунком сформованого станом на 01.01.2018, який міститься в матеріалах справи.
При цьому, судовим рішення прийнятим у даній справі щодо такої позовної вимоги, не ухвалено рішення, однак у ході судового розгляду встановлено, що розмір пенсії виходячи з 70% від грошового забезпечення, може застосовуватись лише до правовідносин, які виникли після набрання ними чинності та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку, що у свою чергу є підставою для прийняття у справі додаткового рішення.
Керуючись статтями 242-246, 252 КАС України,
вирішив:
Заяву представниці ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі щодо вирішення частини позовних вимог задовольнити.
Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2018 пенсії в розмірі 70% основного розміру пенсії замість встановлених раніше 90%.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% суми грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя О.В. Єфіменко