24 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/3180/25
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку їй пенсії із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 03.08.2024 нарахування та виплату їй пенсії в частині доплати за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, з урахуванням проведених платежів.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що вона є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (3 категорія), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком. Вказує, що згідно матеріалів пенсійної справи її страховий стаж становить понад 40 років. У зв'язку із чим, вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області із заявою, в якій просила перерахувати їй пенсію відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме збільшити її розмір на 1 % заробітку за кожен рік її стажу роботи понад 15 років. Однак, відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку. Позивач вважає такі дії протиправними та такими, що порушують її право на належне пенсійне забезпечення, а тому вона звернулась з даним позовом до суду.
Ухвалою суду провадження в даній було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувало проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи таку позицію відповідач зазначив, що згідно з ч. 3 ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначення та виплата пенсій потерпілим від Чорнобильської катастрофи проводиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який введено в дію з 01.01.2004. Частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В свою чергу, частиною 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, тобто до 01.01.2004, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, після 01.01.2004, - відповідно до цього Закону. Таким чином, Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пов'язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж встановлений частиною 2 ст. 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах з призначенням пенсії на умовах визначених частиною 2 статті виплату перерахованої пенсії з урахуванням вже здійснених виплат.
Відповідно до положень ст. 257 та ст. 262 КАС України суд розглядає дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (посвідчення 3 категорії серії НОМЕР_1 від 16.10.2013).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначену їй з 03.08.2000 (тобто після досягнення 49 років) на умовах, визначених статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме зі зниженням пенсійного віку на 6 років.
Розмір пенсії позивача на даний час обчислений з урахуванням страхового стажу 40 років 11 місяців 14 днів.
09 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою (вх.№31624/Т-0600-24 від 17.12.2024), в якій просила перерахувати їй пенсію відповідно до положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме шляхом збільшення її розміру на 1 % заробітку за кожний рік його стажу понад 15 років.
Однак Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 03.01.2025 №313-31624/Т-02/8-0600/25 відмовило позивачу у зазначеному перерахунку, посилаючись на те, що згідно з частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Частина 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, тобто до 01.01.2004, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, після 01.01.2004, - відповідно до цього Закону. Оскільки, розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до пункту 2 статті 56 Закон №796-XII та з врахуванням норм частини 2 статті 27 Закону №1058-IV, є менший, ніж той, який позивач отримує, тому проводити перерахунок пенсії недоцільно.
Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права порушеними, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Таким чином, спір у даній справі виник у зв'язку із відмовою пенсійного органу нарахувати та виплатити позивачу надбавку за додатковий стаж, передбачену пунктом 2 статті 56 Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у період після змін, внесених до цієї норми Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій".
Відтак, в межах розгляду цієї справи ключовим є питання про поширення дії пункту 2 статті 56 Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, за правилами якого умовою для збільшення громадянам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, є призначення їм пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).
Згідно з статтею 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним, до категорій, 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію.
Згідно з частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
У зв'язку із набранням 11.10.2017 чинності Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" частину 2 доповнено словами і цифрами: "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, частина 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції Закону №2148-VIII, яка діє з 11.10.2017 передбачає, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною 1 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено формулу розрахунку розміру пенсії за віком, а частиною 2 цієї статті передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до чинного раніше законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за чинним раніше законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за чинним раніше законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Водночас суд зауважує, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як сума 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Оскільки позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та отримує пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір якої обчислений при цьому відповідно до Закону №1058-ІV, то на неї розповсюджується дія статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відтак, враховуючи, що страховий стаж позивача становить понад 40 років, суд приходить до висновку, що вона має право на підвищення пенсії за понаднормативний стаж, шляхом збільшення його пенсії на 1 (один) відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 процентів заробітку, згідно з пунктом 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Натомість доводи відповідача про неможливість застосування до позивача частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв'язку з не призначенням їй пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (двоскладова формула) суд оцінює критично, з огляду на наступне.
У зв'язку із набранням 11 жовтня 2017 року чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" частину другу статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доповнено словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Оскільки, Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" містить спеціальні норми та визначає умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, то суд вважає, що особам, яким призначена пенсія з урахуванням цього Закону до 11 жовтня 2017 року, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж у відповідності до положень частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, а саме: без застосування частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні).
Частина друга статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції, чинній до 11 жовтня 2017 року, передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а відтак чинну (з 11 жовтня 2017 року) редакцію частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" можна застосовувати лише до перерахунку пенсій, які були призначені вперше після внесення доповнень до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - тобто до пенсій, призначених після 11 жовтня 2017 року.
Вказані висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду Верховним Судом у постанові від 25 червня 2024 року у справі №300/3435/21, відповідно до якої:
" (1) держава гарантувала зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров'я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону № 796-XII, редакцією пункту 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.
У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або шляхом запровадження рівноцінних чи більш сприятливих умов соціального захисту.
(2) до осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону № 796-XII її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону № 796-XII за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи). Розповсюдження на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормовий стаж в залежності від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону №1058-IV, запроваджених у зв'язку із внесенням до цієї норми змін Законом №2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим".
Відтак, враховуючи вищезазначені висновки Верховного Суду, а також беручи до уваги, що пенсія позивачу була призначена до внесення змін в статтю 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (тобто до 11.10.2017), суд приходить до висновку, що на перерахунок її пенсії не поширюється умова частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення зазначених змін. Натомість, попередня редакція вказаної статті, при дії якої, позивачу була призначена пенсія, передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Щодо вказаних у відзиві на позовну заяву доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про те, що заява позивача не була подана з дотриманням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, оскільки не відповідала встановленій формі та була подана не у встановлений спосіб, а тому за результатами її розгляду позивачу листом було лише надано роз'яснення, суд зазначає наступне.
Правові норми пункту 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, на які посилається відповідач, стосуються порядку звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.
Водночас, у спірних правовідносинах пенсія позивачу вже призначена, а подана ним до відповідача заява від 09.12.2024 фактично є заявою, в якій позивач повідомила пенсійний орган про порушення її права, яке полягало у неналежному обрахунку збільшення пенсії за понаднормовий стаж, та відповідно просила в цій заяві поновити порушене право та виплачувати їй таке збільшення.
З огляду на зазначене, правові норми пункту 1.1 Порядку №22-1 та визначений ними порядок подачі до пенсійного органу заяви про призначення/перерахунок пенсії на заяву позивача не поширюється.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача та, як наслідок, про наявність підстав для зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 03.08.2024 (в межах заявлених позовних вимог) перерахунок пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без застосування двоскладової формули, передбаченої частиною 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відтак, суд, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
З наявної у матеріалах справи квитанції вбачається, що позивачем під час звернення до суду з вказаними позовом було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Таким чином, беручи до уваги норми ч. 1 ст. 139 КАС України, суд приходить до висновку, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в повному обсязі підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м.Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплаті пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, відповідно до положень п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, відповідно до положень п. 2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме: без застосування ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 03.08.2024, з урахуванням проведених раніше виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович