20 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/22739/25
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
секретар судового засідання Леценко Д.В., Кривець Д.О.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Кравчука В.І. ,
представника відповідача - Яремчук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 10.09.2025 № 25 "Про застосування до працівника УПП у Житомирській області ДПП дисциплінарного стягнення" щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
В обгрунтування позову зазначив, що спірний наказ є протиправним, оскільки відповідач обрав дисциплінарне стягнення без дотримання порядку накладення дисциплінарних стягнень від менш суворого до більш суворого виду.
Ухвалою від 06.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач надіслав до суду відзив на позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що відповідачем були дотримані вимоги щодо проведення службового розслідування та не допущені порушення щодо порядку його проведення, а тому висновки позивача про визнання протиправним та скасування спірного наказу управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 10.09.2025 №25 "Про застосування до працівників УПП в Житомирській області ДПП дисциплінарних стягнень" є помилковими.
Ухвалою від 16.10.2025 справу призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом учасників справи.
Ухвалою від 03.11.2025 суд повернув позовну заяву представника позивача від 31.10.2025.
04.11.2025 представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що в ході службового розслідування відносно ОСОБА_1 не здійснено повного, всебічного та об'єктивного уточнення причин та умов подій, не встановлено особи, не з'ясовано наявність вини та причинний зв'язок між діями та наслідками, а тому встановлений відповідачем факт вчинення дисциплінарного проступку не розкриває суті порушення службової дисципліни, оскільки в діях не вбачається порушення обов'язків під час здійснення служби. Отже, матеріалами службового розслідування не доведено наявності вчинення позивачем саме дисциплінарного проступку та не конкретизовано, у чому ж саме полягає невиконання чи неналежне виконання позивачем службової дисципліни, що свідчить про його особисту недисциплінованість, є проявом негідної поведінки та дискредитують звання поліцейського. Таким чином, відповідачем при проведенні службового розслідування не було дотримано приписів ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, оскільки не було з'ясовано всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 ..
Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що порядок проведення службового розслідування дотримано. Доводи, викладені у відповіді на відзив не заслуговують на увагу.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, просили його задовольнити. Зазначили, що на відео, що стало підставою для накладення дисциплінарного стягнення, не позивач, а схожа на нього особа.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до наказу Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції № 101 від 01.07.2025 "Про призначення та проведення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" призначено службове розслідування щодо своєчасного, повного та об"єктивного з'ясування всіх обставин можливого порушення службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , інспектором взводу №1 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції.
Підставою вказаного наказу слугував рапорт лейтенанта поліції ОСОБА_2 , інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП №8208ВН/41/28/01-2025 від 01.07.2025.
Відповідно до змісту рапорту встановлено, що нарядом відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Житомирській області ДПП, здійснено моніторинг соціальних мереж, засобів масової інформації щодо виявлення критичних публікацій за участі працівників патрульної поліції.
Під час вибіркового перегляду відеозаписів в соціальних мережах та засобах масової інформації з метою контролю за належним дотриманням, професійно-етичних норм поведінки працівниками УПП в Житомирській області ДПП, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України, виявлено відеозаписи, на яких зафіксовано старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Житомирській області ДПП.
В результаті перегляду вказаних записів встановлено, що останній перебуваючи на вихідному дні, під час спілкування з групою підлітків, неввічливо та нетактовно висловлював свої зауваження на їхню адресу, не контролював свою поведінку, поводив себе нестримано, чим порушив вимоги Закону України "Про Національну поліцію". З урахуванням викладеного, в діях старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , наявні ознаки дисциплінарного проступку.
Наказом №110 від 14.07.2025 продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного наказом управління патрульної поліції Житомирської області Департаменту патрульної поліції №101 від 01.07.2025 на 15 календарних днів.
За наслідками проведеного службового розслідування було складено висновок від 15 серпня 2025 року, у якому вказується про вчинення ОСОБА_1 , інспектором взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Житомирській області Департаменту патрульної поліції порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пункту 1,2 першої частини статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1,3,4,6,7,13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року №893, відповідно до пункту 3 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту.
У висновку комісія рекомендувала за вчинення дисциплінарного проступку накласти на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
Згідно наказу УПП Департаменту патрульної поліції від 10.09.2025 № 25 "Про застосування до працівника УПП у Житомирській області ДПП дисциплінарного стягнення" до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
Позивач вважає такий наказ протиправним, тому звернувся з позовом.
Надаючи правову оцінку спірному наказу, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02.07.2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Положеннями ч.1 ст.59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018р. №2337-VII (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Статтею 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Отже, не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Суд також враховує, що відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Наведені правові норми дають підстави для висновку, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування передбачена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 р. №893 (далі - Порядок №893).
Пунктом 1-3 розділу V Порядку №893 встановлено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
На підставі пункту першого Розділу VІ Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Пунктами 2, 3 Розділу ІV Порядку №893 передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України Про захист персональних даних, Про державну таємницю та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Згідно з пунктом 7 Розділу V Порядку №893, розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану визначені статтею 26 Дисциплінарного статуту згідно з положеннями якої у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Положеннями статті 27 Дисциплінарного статуту встановлено, що під час проведення службового розслідування у період дії воєнного стану уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов'язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв'язком чи з використанням електронної комунікації.
Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що метою проведення службового розслідування є установлення фактичних даних вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, зокрема з'ясування обставин, причин та умов, що його зумовили, а також ступінь вини поліцейського, за наслідками чого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі. При цьому, обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.
У висновку комісія рекомендувала за вчинення дисциплінарного проступку накласти на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
Згідно спірного наказу №25 від 10.09.2025 "Про застосування до працівника УПП у Житомирській області ДПП дисциплінарного стягнення" до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
Вказаний наказ видано на підставі висновку від 15.08.2025, складеного за результатами службового розслідування, у якому дисциплінарна комісія прийшла до висновку про наявність і діях ОСОБА_1 , інспектора взводу №1 роти №1 батальйону управління патрульної в Житомирській області Департаменту патрульної поліції порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пункту 1,2 першої частини статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1,3,4,6,7,13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС від 07 листопада 2018 року №893, відповідно до пункту 3 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, та рекомендувала накласти на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
Як зазначено у спірному наказі та згідно матеріалів службового розслідування "30.06.2025 старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , перебуваючи у запланованій відпустці, вчинив конфлікт з групою підлітків, під час спілкування з якими, не усвідомлюючи можливі наслідки, легковажно розраховуючи на їх відвернення, неввічливо та нетактовно висловлював свої зауваження на їхню адресу, не дотримувався норм ділового мовлення, професійної етики, не контролював свою поведінку, поводив себе нестримано, погрожував застосуванням фізичної сили, що зафіксовано на відеозаписах, які опубліковано в соціальних мережах.
Таким чином, старший лейтенант поліції ОСОБА_4 вчинив дисциплінарний проступок, що міг призвести до підриву авторитету, зниження суспільної довіри до Національної поліції України, виключно через особисту недисциплінованість, внаслідок нехтуванням обов'язку поліцейського щодо неухильного дотримання вимог Конституції і законів України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України Присяги працівника поліції, порушення обов'язку професійно виконувати свої службові обов'язки і накази керівництва, підвищувати рівень довіри суспільства до поліції, а також порушення обов'язку утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини".
Вказуючи на протиправність спірного наказу представник позивача та позивач наполягають на тому, що особа, яка зображена на відео, не позивач. Також, зазначають, що відповідачем порушено порядок послідовності накладення дисциплінарного стягнення.
В той же час, дослідивши відеозапис, суд оцінює критично доводи позивача, що на відео не він, а лише схожа на нього особа.
Так, огляд відеозапису, здійснений в судовому засіданні, дає підстави дійти висновку, що особа, зображена на відео, за сукупністю ознак зовнішності, зокрема рис обличчя, тілобудови, манери говорити, тотожна позивачу. Таким чином, на думку суду, відеозапис підтверджує участь позивача у подіях, що були предметом службового розслідування.
Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Нормами пункту 1 розділу VІІ Порядку №893 визначено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Слід зазначити, що особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану визначенні розділом V Дисциплінарного статуту, частиною першою статті 26 якого встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Відповідно до ч. 3 ст.13 Дисциплінарного статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначений статтею 19 вказаного статуту.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби ( ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту).
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції ( ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту).
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби ( ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту).
Приписами ч.1 ст. 29 розділу V Статуту передбачено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частиною другою наведеної статті встановлено, що дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Вказані вимоги є імперативними для відповідача та повинні бути виконані ним відповідно до вимог закону. Жодних винятків із встановленого правила чинними нормативно-правовими актами не передбачено.
Отже, дискреційні повноваження керівника, уповноваженого на застосування до поліцейського заходів дисциплінарного впливу, на час воєнного стану обмежені вказаною нормою права, яка визначає порядок накладення дисциплінарних стягнень від менш суворого до більш суворого виду дисциплінарного стягнення.
Аналізуючи у справах № 420/14443/22 та № 260/5566/22 положення частин першої, другої статті 29 Дисциплінарного статуту, Верховний Суд дійшов висновку, що вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.
Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно.
В даному випадку, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 14.03.2024 у справі №420/11778/22.
Оскільки за Дисциплінарним статутом підставою притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, частиною восьмою статті 19 статуту визначено, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
В даному випадку, насамперед, варто мати на увазі, що обираючи той чи інший вид стягнення у порядку, запропонованому законодавцем, від незначного - зауваження до найсуворішого - звільнення зі служби, керівник, ураховуючи характер відповідного проступку, застосовує саме той вид дисциплінарного стягнення, який відповідає суті цього проступку і є йому співмірним.
Водночас застосування частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту виключно у поєднанні зі статтею 13, якою визначено перелік видів дисциплінарних стягнень та послідовність їх застосування, виключало б з процедури визначення виду стягнення такого визначального елементу як оцінка характеру самого проступку внаслідок однакового підходу до оцінки різних за ступенем тяжкості проступків та, відповідно, результату обрання виду відповідальності виключно в порядку послідовності.
Зазначеної позиції підтримується Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 13.01.2025 у справі №240/4288/24.
З наявних матеріалів справи вбачається, що позивач на час видання спірного наказу діючих дисциплінарних стягнень не мав, крім того, обставин, що обтяжують відповідальність позивача, визначених частиною 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції, дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування не встановлено.
Таким чином, дослідивши наявні матеріали справи суд дійшов висновку, що застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, відповідачем порушено порядок накладення дисциплінарних стягнень від менш суворого до більш суворого виду та не доведено відповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.
Обраний вид дисциплінарного стягнення у виді суворої догани є непропорційним та необґрунтованим, та таким, що обраний не у відповідності до положень статті 29 Статуту.
Вказане має наслідком визнання протиправним спірного наказу та його скасування.
Як зазначено у частині першій статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Решта доводів сторін не спростовують висновків суду у даній справі.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, а тому, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, то судові витрати зі сплати судового збору, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9,7,90,139,242-246 КАСУ,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (ул. Федора Ернста, 3,м. Київ,03048. РНОКПП/ЄДРПОУ: 40108646) , про визнання протиправним та скасування наказу, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції від 10.09.2025 № 25 "Про застосування до працівника УПП у Житомирській області ДПП дисциплінарного стягнення" щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Капинос
Повне судове рішення складене 25 листопада 2025 року
20.11.25