25 листопада 2025 рокуСправа № 160/20564/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Півоварова В.С.
представника позивача - Таліпової А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області позовні вимоги якої рішенням від 04.10.2024 року задоволено частково:
Визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 01.07.2024 року №047050026484 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.06.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення не оскаржувалось, набрало чинності 05.11.2024 року.
27.10.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №160/20564/24, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, призначити справу до нового розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами призначено судове засідання на 18.11.2025 року на 09:00.
За клопотанням представника позивача розгляд заяви відкладено на 25.11.2025 року.
В засіданні представник позивача (заявника) підтримав свою позицію у заяві, та зазначив, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2025 має бути скасоване.
На адресу суд надійшло заперечення на клопотання, в якому відповідач зазначив про відсутність обставин, що наведені в заяві представника позивача, які не розглядалися судом, проте ті, що виникли після винесення судового рішення вочевидь не можуть вважатися нововиявленими обставинами, оскільки не могли вплинути на розгляд справи через те, що їх фактично не існувало на момент розгляду справи; просив відмовити в задоволені заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
В засіданні представник позивача підтримав доводи викладені у заяви.
Розглянувши доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Отже, під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23.11.2018 року по справі № 398/567/17.
Верховний Суд у постанові від 16.03.2021 у справі № 802/1462/16-а вказав, що перегляд за нововиявленими обставинами є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
Поряд з цим, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки, як було зазначено вище, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.07.2019 у справі №855/268/19, від 28.10.2020 у справі №200/11289/19-а та від 12.11.2020 у справі №804/2223/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2010 року у справі №К-45458/09, «істотність» обставини означає те, що якби суд її міг врахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов.
Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Згідно частини четвертої статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Суд вказує, що підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплину на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Так, Заявник як на підставу про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами посилається на те, що 24.06.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 року №160/20564/24 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах і їй повторно було відмовлено (рішення від 24.06.2025 року № 047050026484). Підставою для відмови в призначенні пенсії стали аналогічні підстави. 19 серпня 2025 року представником позивача подано скаргу на вказане рішення. 15 вересня 2025 року на електронну адресу представника Цибулько Н.Є. надійшла відповідь, згідно якої ГУ ПФУ в Одеській області до відділу призначення пенсій направлено лист від 11.09.2025 №41752/03-16 щодо необхідності перегляду рішення про відмову від 24.06.2025 та прийняття нового рішення про відмову з урахуванням висновків суду.
В жовтні 2025 року Позивачка втретє отримала рішення про відмову в призначенні пенсії №047050026484 від 16.09.2025 року. Підставою для третьої відмови в призначенні пенсії стало те, що позивачем не надано довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників . Разом з тим, згідно позовної заяви Позивач просила:- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період роботи на ПАТ «Дніпровській металургійний комбінат» - з 25.12.2001 до 01.10.2009;- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах в шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту б), ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням Рішення Конституційного суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 по Справі №1-5/2018(746/15) - з 24.06.2024.
Так, суд відмовляючи в позовній вимозі щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 25.12.2001 року до 01.10.2009 рік посилався на те, що відповідач в оскаржуваному рішенні не зазначив, у зв'язку з чим необхідно надати рішення комісії. А також зазначив, що до спірних правовідносин не застосовуються норми Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18 1.
Натомість, розглядаючи повторно заяву на призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду викладених в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 року у справі №160/20564/24 відповідач посилається на відсутність довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, вказане питання не вивчалось судом під час розгляду судової справи. Отже, зазначення відповідачем нової підстави для відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах, на думку заявника, є нововиявленою обставиною.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу resjudicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 року у справі "Pravednaya v. Russia", пп.27, 28).
Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 21.01.2021 у справі № 826/13811/16, а також від 26.10.2023 у справі № 283/424/22.
Суд наголошує, що предметом судового розгляду в цій справі Рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 01.07.2024 року №047050026484 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
На виконання статті частини другої статті 2 КАС України, суд перевірив спірне рішення чи прийняте воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В ході судового розгляду суд дійшов висновку, що оскільки в оскаржуваному рішенні відсутні чіткі причини відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах, таке рішення підлягає скасуванню, а заява позивача про призначення пенсії підлягає повторному розгляду з урахуванням висновків суду.
Тож суд констатує, що по суті всі доводи заявника, викладені ним у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами фактично зводяться до незгоди з прийнятим судом рішенням та намаганням здійснити переоцінку доказів, повторно розглянути справу з урахуванням нових рішень пенсійного фонду від 24.06.2025 року та від 18.09.2025 року та в яких розписано підстави для відмови в призначені пенсії позивачу, проте це також не є підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами відповідно частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене, обставини, на які посилається заявник, як на підставу перегляду судового рішення, не є нововиявленими в розумінні положень ч. 2 ст. 361 КАС України, а відтак не є підставою для перегляду судового рішення у цій справі за нововиявленими обставинами.
Згідно з п.1 ч.4 ст.368 КАС за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Положеннями ч.1, ч.2 ст.369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 361-365, 368, 369 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про перегляд судового рішення від 04.10.2024 за нововиявленими обставинами у справі №160/20564/24 - відмовити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 у справі №160/20564/24 залишити в силі.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя О.В. Єфанова