25 листопада 2025 рокуСправа №160/30905/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Е.О., розглянувши клопотання представника Державної податкової служби України про розгляд за участі представника в адміністративній справі №160/30905/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтвайр" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
27 жовтня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтвайр" (вул. Базова, буд. 8, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49127; ІК в ЄДРПОУ 34230377) в особі представника Зайцевої Лариси Валеріївни через систему "Електронний Суд" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17 а, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н,49005; ІК ЄДРПОУ 44118658), Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053; ІК в ЄДРПОУ 43005393), з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 16.04.2025 №17793 (вих. №35997/6/04-36-04-11-12 від 17.04.2025) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТВАЙР» (код ЄДРПОУ 34230377) за індивідуальним податковим номером 342303704641;
- зобов'язати ДПС України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТВАЙР» (код ЄДРПОУ 34230377) з моменту її анулювання, шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із поновленням реєстраційного ліміту, облікових даних, записів, стану розрахунків інтегрованої картки та збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість позивача, які були наявні до прийняття рішення від 16.04.2025 №17793 (вих. №35997/6/04-36-04-11-12 від 17.04.2025) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Позов не відповідав вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 був залишений без руху. На виконання вимог ухвали позивач 07.11.2025 надав відповідну заяву та виправив вказані недоліки у встановлений судом строк.
Ухвалою суду від 07.11.2025 було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідно до вимог частини 6 статті 12, частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
24.11.2025 через систему «Електронний суду» від представника Державної податкової служби України надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що представником також заявлено клопотання про розгляд справи за участі представника, будь яких обґрунтувань щодо заявленого клопотання не наведено.
Суд, розглянувши зазначене клопотання, проаналізувавши норми Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до таких висновків.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Відповідно до положень частин 1, 4 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
За змістом частин 1, 2 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до положень частини 2 статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною 4 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до вимог частини 4 статті 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про, зокрема, залишення заяви відповідача без задоволення.
Згідно вимог пункту другого частини 6 статті 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Аналіз вищевикладених норм показує, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених КАС України обмежень.
Суд зауважує, що частиною 4 статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Проте, спірними у даному випадку є рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 16.04.2025 №17793 (вих. №35997/6/04-36-04-11-12 від 17.04.2025) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТВАЙР» (код ЄДРПОУ 34230377) за індивідуальним податковим номером 342303704641.
Також, в даному випадку, позивачем не заявлено вимогу про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд зазначає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування, є незначної складності та не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Тому суд вважає за необхідне залишити без задоволення клопотання представника Державної податкової служби України про розгляд справи №160/30905/25 за участі представника.
Керуючись ст. ст. 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання представника Державної податкової служби України про розгляд за участі представника в адміністративній справі №160/30905/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтвайр" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Е.О. Юрков