24 листопада 2025 року Справа № 160/32204/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
10.11.2025 року до Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, який надійшов через підсистему «Електронний суд» 08.11.2025 року, та в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2025 року з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01 січня 2025 року без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2025 року “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням фактично проведених виплат.
12.11.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_1 - залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України з огляду на пропуск строку звернення до суду та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали від 12.11.2025 року позивач надав заяву, в якій зазначив, що порушення прав і законних інтересів позивача було встановлено після отримання відповіді від відповідача від 27.10.2025 року, а тому позивачем було подано адміністративний позов в межах шестимісячного строку з моменту отримання відповідної інформації. В іншому випадку, позивач просить поновити строк звернення до суду, посилаючись, зокрема на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2025 року у справі № 990/29/22, згідно яких триваюче право повинно бути захищено, а триваюче порушення - припинено, тобто, протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути оскаржена до суду в будь-який час за весь період, протягом якого вона триває.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що спірна сума пенсії у 2025 році позивачу не нараховувалася, тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Також, суд зазначає, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Посилання позивача на лист відповідача від 27.10.2025 року, згідно якого позивач звернувся з відповідним запитом 29.09.2025 року, не змінює моменту, з якого він повинен був дізнатися про можливе порушення своїх прав. Такий лист лише фіксує дату початку активних дій щодо з'ясування порядку нарахувань, тоді як перша виплата пенсії за спірний період здійснена у січні-лютому 2025 року, що надає позивачу об'єктивну можливість знати про розмір виплати та її склад.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що у спорах щодо перерахунку пенсійних виплат застосовується загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною другою статті 122 КАС України.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.10.2025 року у справі №420/19263/24.
Щодо посилань позивача на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2025 року у справі № 990/29/22, суд зазначає, що предмет розгляду вказаної справи не стосувався щомісячних платежів.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Звернувшись до суду з цим позовом 08.11.2025 року, позивач заявив вимоги щодо нарахування та виплати пенсії з 01.01.2025 року, у зв'язку із чим, з урахуванням визначеного вище висновку, вони можуть бути захищені судом з 08.05.2025 року - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не з 01.01.2025 року.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем підстави не свідчать про наявність особливих і непереборних обставин, які є поважними причинами пропущеного строку на подання позовної заяви, не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Згідно з ч. ч. 1, 2 вказаної статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи пропуск встановленого законом строку звернення до суду з вищевказаними вимогами та відсутність обґрунтованих причин пропуску такого строку, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви у відповідній частині.
Керуючись ст. ст. 123, 169, 248 КАС України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із даним позовом - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині позовних вимог щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії за період з 01.01.2025 по 07.05.2025 року - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв