24 листопада 2025 рокуСправа №160/28865/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу ОСОБА_1 в особі представника Кузьменка Миколи Васильовича до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
06.10.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 05.10.2025 року через систему “Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Кузьменка Миколи Васильовича до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій представник позивача просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 та 1,115;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 і 1,115 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2024 року.
Означені позовні вимоги вмотивовані протиправністю дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 та 1,115.
18.11.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правові позиції відповідач зазначив наступне. Позивачу призначено пенсію у 2023 році із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки у розмірі 12 236,71 грн (за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії). Порядок здійснення перерахунку пенсій щодо працюючих та непрацюючих осіб визначено статтею 42 Закону України № 1058. Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058, для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії. Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності 11.10.2017, внесено ряд змін, зокрема, пунктом 4-3 частини четвертої розділу XV “Прикінцеві положення», встановлено що “Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %». Таким чином, з метою осучаснення пенсійних виплат, при обчислені розміру пенсії з 01.10.2017 застосовується показник середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки (3764,40 грн). Індексація пенсій проводиться шляхом осучаснення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який є складовою формули розрахунку пенсії (з 01.10.2017 це показник 3764,40 грн), на коефіцієнт підвищення, що визначається щороку Кабінетом Міністрів України. Отже, наведеними правовими приписами Кабінету Міністрів України надано повноваження з визначення порядку проведення перерахунку пенсії з метою її індексації. Такі норми законодавець прийняв з метою не допущення погіршення становища тих громадян, пенсії яким призначено з більш раннього періоду. У 2024 році Кабінет Міністрів України 23.02.2024 прийняв постанову № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185), якою установив, що з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796 (збільшеної з 01.03.2019 на 1,17; з 01.05.2020 на 1,11; з 01.03.2021 на 1,11; з 01.03.2022 на 1,14; з 01.03.2023 на 1,197). Разом з тим, відповідно до пункту 6 Постанови № 185 з 01 березня 2024 року до пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058 за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023 року включно, які не підвищуються з 1 березня 2024 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень. Означені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Так, пенсію за віком позивачу вперше призначено у 2023 році із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020, 2021, 2022 роки у розмірі 12236,71 грн, що є більшим ніж розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015, 2016 роки у розмірі 3764,40 грн, підвищеної на коефіцієнти збільшення (3764,40 х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 = 6186,32 грн (у 2022 році) = 7405,03 грн (у 2023 році) = 7994,47 грн (у 2024 році)), а тому до позивача з 01.03.2024 не можуть бути застосовані положення п.1 Постанови № 185 (шляхом збільшення показника середньої заробітної плати 12236,71 грн на коефіцієнт 1,0796). Проте, на виконання положень п. 4 Постанови № 118, пункту 6 Постанови № 168 та пункту 6 Постанови № 185 Головним управлінням автоматично проведено перерахунок пенсії Позивача з 01.03.2024 та встановлено до пенсії доплату в сумі 100 грн. На коефіцієнт 1,14 (у 2022 році), 1,197 (у 2023 році) та 1,0796 (у 2024 році) збільшується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески і який враховувався для обчислення пенсії на 01 жовтня 2017 року, а саме: 3764,40 грн х 1,17 (з 01.03.2019) х 1,11 (з 01.05.2020) х 1,11 (01.03.2021) х 1,14 (01.03.2022) = 6186,32 грн; 3764,40 грн х 1,17 (з 01.03.2019) х 1,11 (з 01.05.2020) х 1,11 (01.03.2021) х 1,14 (01.03.2022) х 1,197 (01.03.2023) = 7405,03 грн; 3764,40 грн х 1,17 (з 01.03.2019) х 1,11 (з 01.05.2020) х 1,11 (01.03.2021) х 1,14 (01.03.2022) х 1,197 (01.03.2023) х 1,0796 (з 01.03.2024) = 7994,47 грн, у той час як при первинному призначенні пенсії Позивачу у 2023 році було застосовано показника за 2020, 2021, 2022 роки у розмірі 12 236,71 грн, що є більшим ніж вищезазначені показники середньої заробітної плати. Отже, не підлягають індексації пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058 за зверненнями, які надійшли з 01.01.2020 по 31.12.2023, оскільки для їх обчислення застосовано показник середньої заробітної плати в Україні, який перевищує - 7994,47 грн. Проте для збалансування та утримання зростання нерівності до таких пенсій встановлюються щомісячні доплати в розмірі 100 грн (з 01.07.2021), 135 грн (з 01.03.2022), 100 грн (01.03.2023), 100 грн (01.03.2024) у межах максимального розміру пенсії. Тому, вимоги позивача є протиправними та не відповідають нормам чинного законодавства. У 2025 році Кабінет Міністрів України 25.02.2022 прийняв постанову № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2025 році» (далі - Постанова №209), якою установив (пункт 6) в якому зазначено: З метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення: для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, - 1,0575; для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2022 році, - 1,046; для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, - 1,0345; для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, - 1,023. Перерахунок пенсій відповідно до цього підпункту проводиться із збереженням щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968), пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) і підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (Офіційний вісник України, 2024 р., № 24, ст. 1525), в межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час подальших перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Таким чином, законодавець зберіг сталість підходу щодо надання Кабінету Міністрів України повноважень встановлювати порядок та умови індексації пенсійного забезпечення у 2023 році. При цьому словосполучення «у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України» прямо вказує на наявність повноважень Уряду встановлювати як показники збільшення розміру пенсій внаслідок індексації, так і обмеження розміру такої індексації (аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 червня 2024 року у справі № 420/23990/23). Враховуючи той факт, що пенсію за віком позивачу призначено 06.07.2023, за приписами постанови КМУ від 25.02.2025 № 209, індексацію пенсійних виплат проведено із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0345, а не із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115. Зазначений підхід до реалізації права на індексацію пенсій відповідає принципу рівноправності застрахованих осіб, передбаченому статтею 7 Закону №1058-IV, а також загальному конституційному принципу рівності перед законом, закріпленому статтею 24 Конституції України, та спрямований на уніфікацію умов пенсійного забезпечення незалежно від дати призначення пенсії - за умови однаковості страхового стажу та заробітку. При цьому такий підхід також забезпечує дотримання принципу недискримінації у сфері соціального забезпечення, що має важливе значення. Законних підстав очікувати застосування до позивача іншого регулювання, ніж передбачено вищезазначеними актами, та у спосіб, відмінний від передбаченого статтею 19 Конституції України, не було, відтак докази порушення прав позивача, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, відсутні. Відтак, вимоги позивача є протиправними та не відповідають нормам чинного законодавства.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 07.10.2025 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 13.10.2025 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
Так, на виконання вимог ухвали суду від 13.10.2025 року, від представника позивача Кузьменка М.В. надійшла заява про поновлення процесуального строку, в якій представник просить суд визнати поважною причину пропуску строку для звернення до суду та поновити строк звернення до суду ОСОБА_1 в частині вимог за період з 04.04.2024 року по 03.10.2025 року.
Аргументи даної заяви зводяться до того, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком за пільговим стажем починаючи з 01.09.2023 року на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 року та постанови Третього апеляційного суд від 20.05.2025 року по справі 160/29795/23 (копії рішень наявні в матеріалах справи). Розмір призначеної пенсії складає 4369,06 грн. з яких 4269,06 грн. - основний розмір пенсії (15477,13 * 0,27583); 100,00 грн., надбавка 100, грн. на індексацію 01.03.2024 року. Та як зазначалося в позовній заяві, лише 04.07.2025 року ОСОБА_1 було виплачена першу виплату пенсії в сумі 4369,06 грн. та виплачено заборгованість, яка утворилась за період з 01.09.2023 року в сумі 100 544,25 грн. Після чого 23.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з листом в якому просив здійснити індексацію пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховується для обчислення його пенсії на коефіцієнти збільшення 1.0796 з 01.03.2024 року та 1.15 з 01.03.2025 року з урахуванням раніше виплачених сум. Листом № 37803-28503/А-01/8-0400/25 від 21.08.2025 повідомлено, що перерахунки пенсії проведені з урахуванням вимог Постанови № 185 та 209. Зазначивши, що при призначенні пенсії застосовувався показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018-2020 роки - 12236,71 грн. Таким чином лише після ухвалення постанови Третього апеляційного суду від 20.05.2025 року Пенсійний фонд України на виконання зазначених рішень переглянув заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 01.09.2023 року і почав її виплачувати з липня 2025, здійснивши першу виплату 04.07.2025 року та сплативши заборгованість, яка виникла за період з 01.09.2025 року по 30.06.2025 року. Тому лише після виконання ПФУ рішень суду ОСОБА_1 зміг дізнався про розмір своєї пенсії, в тому числі і про невірно проведеної її індексації, яку також провели разом із переглядом заяви про призначення пенсії. А тому це є поважною (об'єктивною) підставою в наслідок якої вбачається, що раніше ОСОБА_1 не міг звернутися до суду за захистом порушеного свого права.
27.10.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В даній ухвалі суду зазначено також про те, що правова оцінка щодо поновлення строку звернення до суду із даною позовною заявою буде вирішено судом під час розгляду даної справи. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до суду у строк до 18.11.2025 року: засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно ОСОБА_1 .
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком за пільговим стажем починаючи з 01.09.2023 року на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 року та постанови Третього апеляційного суд від 20.05.2025 року у справі 160/29795/23.
Розмір призначеної пенсії складає 4369,06 грн. з яких 4269,06 грн. - основний розмір пенсії (15477,13 * 0,27583); 100,00 грн. надбавка 100, грн. на індексацію 01.03.2024 року.
04.07.2025 року ОСОБА_1 було виплачена першу виплату пенсії в сумі 4369,06 грн. та виплачено заборгованість, яка утворилась за період з 01.09.2023 року в сумі 100 544,25 грн.
23.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з листом в якому просив здійснити індексацію пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховується для обчислення його пенсії на коефіцієнти збільшення 1.0796 з 01.03.2024 року та 1.15 з 01.03.2025 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом № 37803-28503/А-01/8-0400/25 від 21.08.2025 повідомлено, що перерахунки пенсії проведені з урахуванням вимог Постанови № 185 та 209. Зазначивши, що при призначенні пенсії застосовувався показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018-2020 роки - 12236,71 грн
З 01 березня 2024 року проведено перерахунок пенсій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185, в результаті якого збільшено показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки (3764,40 грн х1,17x1,11x1,11x1,14x1,197 з коефіцієнтами збільшення протягом 2019-2023 років) на коефіцієнт збільшення 1,0796, що складає 7994,47 грн.
Показник середньої заробітної плати за 2020-2023 роки перевищує розмір показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, розмір пенсії підвищено на 100,00 грн, як визначено Постановою № 185.
Відповідно до вказаної постанови збережено надбавку у розмірі 100,00 грн, призначену з 1 березня 2023 року на підставі постанови КМУ № 168.
Страховий стаж складає 27 років 7 місяць 18 днів. в тому числі за Списком № 1 - 10років 11 місяців 2 дні. Індивідуальний коефіцієнт страхового стажу визначено в розмірі 0,27583. Індивідуальний коефіцієнт для обчислення після оптимізації становить - 1,22263.
Розмір пенсії з 01 березня 2024 року становить 4369,06 грн, у тому числі: розмір пенсії за віком (ст. 27) - 4269,06 грн (15477,13 грн х 0,27583); надбавка на індексації з 01 березня 2024 року - 100,00 грн.
Позивач не згоден із таким обрахунком розміру своєї пенсії, вважає, що відповідач безпідставно протягом тривалого часу неправильно проводив індексацію його пенсійних виплат, у зв'язку із чим звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно приписів статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Обов'язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
У зв'язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» № 2040-ІХ, яким частину п'яту статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції.
Так, частиною п'ятою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом №1058-IV.
Преамбулою названого Закону закріплено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20 лютого 2019 року видано постанову № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 4 Порядку № 124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
(ЗСЦ+ЗСЗ )х 50%
К = ------------------------ + 1%,
100%
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом № 1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про
індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185) з 01 березня 2024 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2024 року № 209 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова № 209) з 01 березня 2024 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.
Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168, проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.
Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
Відповідно до статті 7 Закону № 1058-IV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб'єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. Водночас, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов'язки.
Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв'язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.
Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
В іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року № 185, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 року № 209.
Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.
Застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.
З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Аналогічний правовий висновок викладено у Постанові Верховного суду від 16.04.2025 року у справі 200/5836/24.
Тому, застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, вбачається, що Відповідач, здійснюючи перерахуно к пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши позивачу щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн відповідно у 2024- 2025 роках, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,0796, 1,15 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, враховуючі правову позицію Верховного Суду викладену в постанові від 17 квітня 2025 року у справі №460/4401/24, суд вважає, що належним способом захисту є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 і 1,115 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 07.04.2025 року.
Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, пенсійний орган, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», без застосування коефіцієнтів збільшення 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 27 січня 2025 року по справі № 620/7211/24, від 13 січня 2025 року по справі №160/28752/23 та від 16 квітня 2025 року по справі №200/5836/24.
Щодо строку звернення до суду.
Так, на виконання вимог ухвали суду від 13.10.2025 року, від представника позивача Кузьменка М.В. надійшла заява про поновлення процесуального строку, в якій представник просить суд визнати поважною причину пропуску строку для звернення до суду та поновити строк звернення до суду ОСОБА_1 в частині вимог за період з 04.04.2024 року по 03.10.2025 року.
Аргументи даної заяви зводяться до того, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком за пільговим стажем починаючи з 01.09.2023 року на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 року та постанови Третього апеляційного суд від 20.05.2025 року по справі 160/29795/23 (копії рішень наявні в матеріалах справи). Розмір призначеної пенсії складає 4369,06 грн. з яких 4269,06 грн. - основний розмір пенсії (15477,13 * 0,27583); 100,00 грн., надбавка 100, грн. на індексацію 01.03.2024 року. Та як зазначалося в позовній заяві, лише 04.07.2025 року ОСОБА_1 було виплачена першу виплату пенсії в сумі 4369,06 грн. та виплачено заборгованість, яка утворилась за період з 01.09.2023 року в сумі 100 544,25 грн. Після чого 23.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з листом в якому просив здійснити індексацію пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який враховується для обчислення його пенсії на коефіцієнти збільшення 1.0796 з 01.03.2024 року та 1.15 з 01.03.2025 року з урахуванням раніше виплачених сум. Листом № 37803-28503/А-01/8-0400/25 від 21.08.2025 повідомлено, що перерахунки пенсії проведені з урахуванням вимог Постанови № 185 та 209. Зазначивши, що при призначенні пенсії застосовувався показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2018-2020 роки - 12236,71 грн. Таким чином лише після ухвалення постанови Третього апеляційного суду від 20.05.2025 року Пенсійний фонд України на виконання зазначених рішень переглянув заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 01.09.2023 року і почав її виплачувати з липня 2025, здійснивши першу виплату 04.07.2025 року та сплативши заборгованість, яка виникла за період з 01.09.2025 року по 30.06.2025 року. Тому лише після виконання ПФУ рішень суду ОСОБА_1 зміг дізнався про розмір своєї пенсії, в тому числі і про невірно проведеної її індексації, яку також провели разом із переглядом заяви про призначення пенсії. А тому це є поважною (об'єктивною) підставою в наслідок якої вбачається, що раніше ОСОБА_1 не міг звернутися до суду за захистом порушеного свого права.
Варто зазначити, що згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доводи позивача щодо обставин його обізнаності про порушення своїх прав судом відхиляються, оскільки при визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.08.2024 року у справі №520/31098/23.
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.01.2025 року у справі №160/28752/23 наголошено на тому, що право громадян, пенсія яким призначена у 2020 - 2023 роках, на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів
Доводи позивача в цій частині не дають підстав для висновку що він як не знав, так і не міг знати про порушення своїх прав, адже формула призначення пенсії є доступною для пенсіонера та визначена нормативно, а тому обізнаність з її змістом залежить виключно від поведінки самого позивача.
За змістом правових висновків, наявних у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.01.2025 року у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 року у справі №620/7211/24, у спорах про здійснення періодичних виплат захисту підлягають права, порушені в межах строку звернення до суду. В свою чергу цей позов заявлено в т.ч. за період, який перебуває за межами шестимісячного строку, що передує дню зверненню до суду (05.10.2025 року). Строк не пропущено щодо позовних вимог за період з 07.04.2025 року, на відміну від періоду з 01.03.2024 року по 04.04.2025 року (05.04 та 06.04 є вихідними днями)
За таких обставин, суд не погоджується з доводами позивача відносно поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду з цим позовом викладеними в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 року у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України Про пенсійне забезпечення та статті 46 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що спірна індексація позивачу не нараховувалась, тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 13.01.2025 року по справі №160/28752/23.
При цьому, суд зазначає, що правова позиція щодо дотримання позивачем шестимісячного строку звернення до суду із позовом в аналогічних справах вже неодноразово висловлювалось Верховним Судом у постановах від 17.04.2025 року у справах №560/10041/24; №260/3887/24; №620/8092/24; №580/5666/24; №420/12605/24; №420/18974/24; у постановах від 30.04.2025 року у справах №200/2460/24; №440/9779/24; № 620/8465/24; №520/16669/24; №280/5126/24; №400/4908/24; №280/3812/24; №280/3565/24 та в багатьох інших постановах Верховного Суду.
Звернувшись до суду з даним позовом 05.10.2025 року, позивач заявив позовні вимоги з 01.03.2024 року, у зв'язку із чим, з урахуванням визначеного вище висновку, вони можуть бути захищені судом з 07.04.2025 року - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тому, позов ОСОБА_1 в особі представника Кузьменка Миколи Васильовича до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.03.2024 року по 04.04.2025 року, підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частин 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника Кузьменка Миколи Васильовича до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 та 1,115.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 і 1,115 та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 07.04.2025 року.
В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник