24 листопада 2025 р.Справа № 160/26961/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі питання про закриття провадження в адміністративній справі №160/26961/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (49005, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, буд. 1-А, код ЄДРПОУ: 03191673) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
19 вересня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» в особі Центру оцінювання функціонального стану особи (Код ЄДРПОУ: 03191673; адреса: 49005, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1А) щодо не розгляду скарги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) від 27.06.2025 року на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради від 21.05.2025р. №151/1798/Р в установлений строк;
- зобов'язати Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» в особі Центру оцінювання функціонального стану особи (Код ЄДРПОУ: 03191673; адреса: 49005, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1А) розглянути та винести рішення за скаргою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) від 27.06.2025 року на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради від 21.05.2025р. №151/1798/Р.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність бездіяльності відповідача щодо розгляду скарги позивача.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/26961/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/26961/25, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
18 листопада 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив на позов, який надійшов від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Серед іншого, відповідач зазначає, що розглянув скаргу позивача і прийняв рішення по суті скарги від 04.11.2025 року по суті такої скарги, отже адміністративна справа підлягає закриттю.
Вирішуючи питання щодо можливості закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що в разі встановлення під час розгляду справи, що відповідач - суб'єкт владних повноважень виправив порушення, які оскаржує позивач, суд має вирішити питання щодо можливості закриття провадження у справі. Визначальною умовою для цього є повне відновлення законних прав (інтересів) позивача внаслідок такого виправлення.
Іншими словами, закриття провадження у справі із зазначеної підстави можливе за сукупності певних фактів, а саме: по-перше, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб'єктом владних повноважень і, по-друге, повинні бути підстави стверджувати, що внаслідок самостійного виправлення суб'єктом владних повноважень допущених порушень відбулося повне відновлення законних прав та інтересів позивача.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2025 року у справі №990/364/24.
В даній справі вимоги позивача зводились до оскарження бездіяльності щодо нерозгляду відповідачем скарги позивача та зобов'язання відповідача розглянути таку скаргу.
Так, скарга від 27.06.2025 року направлена 28.06.2025 року відповідачу і ним отримана 01.07.2025 року.
Не отримавши відповіді на свою скаргу позивач 16.09.2025 року звернувся до суду з цим позовом.
Вже в ході судового розгляду відповідач скаргу позивача розглянув і прийняв по суті такої скарги рішення від 04.11.2025 року, яким в задоволенні скарги відмовив.
Отже, порушення відповідача, яке позивач оскаржував (бездіяльність щодо розгляду скарги позивача) припинило існувати 04.11.2025 року.
Суд констатує відсутність підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення: до суду надано саме рішення, з яким позивач може ознайомитись та в подальшому на власний розсуд здійснювати захист своїх прав.
Також до суду надано докази направлення такого рішення відповідачу, що додатково забезпечує йому можливість з ним ознайомитись та в подальшому на власний розсуд здійснювати захист своїх прав.
На противагу цьому рішення суду додатково жодним чином не змінить правове становище позивача, адже воно пов'язано передусім з результатом розгляду його скарги, що вже має місце.
Як у пункті 4 частини четвертої статті 5, так і пункті 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України цей спосіб захисту складається з двох частин:
а) констатуючої - суд визнає бездіяльність протиправною і
б) зобов'язуючої - суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вчинити певну дію, прийняти рішення
Сама лише констатація протиправності бездіяльності не може ефективно захистити позивача, оскільки у такому разі можливість використання висновків суду може бути невиправдано ускладнене діями або подальшою бездіяльністю органів влади держави-відповідача, їх врахування цілковито залежить від відповідача. Це не сумісно з критеріями ефективності судового захисту.
Отже, визнаючи бездіяльність протиправною, суд повинен в силу закону застосувати і спонукаючий засіб впливу, зобов'язуючи відповідача виправити порушення у спосіб вчинення певної дії.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.05.2024 року у справі №580/2259/23.
В даній справі спонукальна вимога позивача зводилася до зобов'язання відповідача винести рішення по суті скарги позивача.
Таке рішення наразі існує. Отже, відповідні права та законні інтереси позивача забезпечені в ході судового розгляду.
Як наслідок, наявні правові підстави для закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Закрити провадження у справі №160/26961/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення з тими самими позовними вимогами не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко