25 листопада 2025 рокуСправа №160/10937/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Царікової О.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №160/10937/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
15.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, в якому позивач просить:
-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період лікування та проходження реабілітації після отриманої травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, а саме за період часу з 15.12.2023 по 11.04.2024 та з 09.06.2024 по 02.09.2024 в розмірі 100 000 грн. щомісячно відповідно до Постанови КМУ №18 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану";
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду за період лікування та проходження реабілітації після отриманої травми, пов'язаної із захистом Батьківщини, а саме за період часу з 15.12.2023 по 11.04.2024 та з 09.06.2024 по 02.09.2024 в розмірі 100 000 грн. щомісячно відповідно до Постанови КМУ №18 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходить службу у Військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України та безпосередньо бере участь в бойових діях. Зазначає, що в періоди з 29.02.2024 по 06.03.2024, з 08.03.2024 по 11.04.2024, з 09.06.2024 по 15.06.2024, з 26.06.2024 по 16.07.2024, з 22.07.2024 по 12.08.2024, з 12.08.2024 по 02.09.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку із отриманим пораненням при проходженні військової служби. Однак, за вказані періоди відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
02.07.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України надійшов відзив на позовну заяву (вх. №34947/25), в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву представником Військової частини НОМЕР_2 зазначено, що відповідно до пункту НОМЕР_4 окремого доручення Міністра оборони України №912/в/29 від 23.06.2022 року, для виплати додаткової винагороди необхідне видання відповідного наказу командиром військової частини на підставі документів, які підтверджують факт отримання травми та її зв'язок із захистом Батьківщини. Такі документи включають довідку про обставини отримання поранення, видану командиром частини, та висновок військово-лікарської комісії (ВЛК). На момент подання позовної заяви необхідний наказ про виплату додаткової винагороди не видавався через відсутність повного пакету документів, передбачених пунктом 5 додатка до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 року. Зокрема, позивач не подав довідку про обставини отримання травми, видану командиром військової частини, що є обов'язковою умовою для нарахування винагороди.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ухвалою суду продовжено строк розгляду справи до 25.11.2025.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України з 15.06.2023 (згідно копії військового квитка серії НОМЕР_5 від 13.10.2017).
Згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 18.04.2024 №353, яка видана Військовою частиною НОМЕР_2 Національної гвардії України, солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно у період з 05.12.2023 по 18.12.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в с. Серебрянка Бахмутського району Донецької області.
Підстава видачі довідки: журнал бойових дій НОМЕР_6 батальйону оперативного призначення НОМЕР_7 бригади оперативного призначення НГУ, обліковий 15дск від 22.11.2023 (початок заповнення 01.12.2023, заповнення журналу не закінчено); наказ командира в/ч НОМЕР_8 від 05.12.2023 №189 мтд (с/ч) про убуття особового складу в службове відрядження для участі у заходах; наказ командира в/ч НОМЕР_8 від 10.01.2024 №37 про оголошення персонального переліку військовослужбовців військової частини, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання та виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн.).
15.12.2023 позивач отримав травму правого колінного суглобу на території Серебрянського лісництва Луганської області під час виконання бойового завдання, що підтверджується свідоцтвом про хворобу №286-с/НГУ.
У період з 29.02.2024 року по 06.03.2024 року проходив лікування в КП "Новомосковська ЦР ЛІЛ " (виписка з медичної карти 2374), згодом з 08.03.2024 року по 11.04.2024 року проходив амбулаторне лікування (виписка з медичної картки 2374).
З 09.06.2024 по 15.06.2024 року проходив лікування у військовому госпіталі НГУ МВС, медична картка 1165. Далі проходив лікування у Медичному центрі "Нові Санжари" з 26.06.2024 по 16.07.2024 року.
З 22.07.2024 по 12.08.2024 року, проходив стаціонарне лікування в КП "Слобожанська ЦЛ" (медична картка 5083). У цьому закладі продовжив лікування з 12.08.2024 по 02.09.2024 року (медична картка 5602/322).
Направлений на ВЛК для визначення придатності до подальшої служби.
Відповідно до свідоцтва про хворобу №286-с/НГУ від 17.03.2025, який виданий медичною (військово-лікарською) комісією Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області», встановлено діагноз: “Стан після оперативного лікування 01.03.2024 - лікувально-діагностичної артроскопії правого колінного суглобу; 26.07.2024 - тотального цементного ендопротезування правого колінного суглобу з приводу тупої травми правого колінного суглобу (15.12.2023), закритого пошкодження латерального меніску, ускладненого післятравматичним гонартрозом III ступеня та помірним порушенням функції ходи та опори правої нижньої кінцівки в цілому.»
Також зазначено, що поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
На підставі статті 61а, 78в та графи ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (непридатності) до військової служби, служби у військовому резерві, ТДВ Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС від 03.04.2017 №285 (зі змінами) - Непридатний до військової служби.
Підстава видачі свідоцтва: Акт про нещасний випадок (у тому числі поранення) від 13.09.2024 №67/24 форма Н-1*, Н-5*. Довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України від 18.04.2024 №353 з 05.12.2023 по 18.12.2023. Посвідчення серії НОМЕР_9 від 13.06.2024.
На час подання позовної заяву позивачу взагалі не була нарахована та невиплачена щомісячна доплата у вигляді додаткової винагороди, яка передбачена Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022р. за вказаний період.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби. Статтею 2 Закону №2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Згідно п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168).
Відповідно до п. 1 Постанови №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану " (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Абзацом 4 пункту 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. Разом з тим, з аналізу наведених норм Постанови № 168 слідує встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
Як було встановлено судом, 15.12.2023 позивач отримав травму правого колінного суглобу на території Серебрянського лісництва Луганської області під час виконання бойового завдання.
Факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у періоди з 29.02.2024 року по 06.03.2024 року, з 09.06.2024 по 15.06.2024 року, з 26.06.2024 по 16.07.2024 року, з 22.07.2024 по 12.08.2024 року, з 12.08.2024 по 02.09.2024 року не заперечується відповідачем та підтверджується відповідними виписками з історії хвороби, виписними епікризами та свідоцтвом про хворобу військово-лікарської комісії.
Свідоцтвом про хворобу №286-с/НГУ від 17.03.2025, яке видане медичною (військово-лікарською) комісією Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області», підтверджено, що травма «ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини».
Крім того, виписками із медичної карти ОСОБА_1 №№2374, 5083, 5609/322 підтверджено, що отримана травма позивача є наслідками травми, яка отримана позивачем 15.12.2023.
Суд також враховує, що вказаними довідками підтверджується факт перебування позивача у відпустці для лікування після травми, каліцтва за свідоцтвом про хворобу №286-с/НГУ медичної (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з безпосередньою участю у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у періоди з 29.02.2024 року по 06.03.2024 року, з 09.06.2024 по 15.06.2024 року, з 26.06.2024 по 16.07.2024 року, з 22.07.2024 по 12.08.2024 року, з 12.08.2024 по 02.09.2024.
Отже, в даному випадку, вищевказані умови передбачені норм Постанови № 168, які необхідні для виплати збільшеної до 100 000 грн. винагороди позивачем дотримані та підтверджуються матеріалами справи.
За таких підстав, за періоди з 29.02.2024 року по 06.03.2024 року, з 09.06.2024 по 15.06.2024 року, з 26.06.2024 по 16.07.2024 року, з 22.07.2024 по 12.08.2024 року, з 12.08.2024 по 02.09.2024 (перебувавання на стаціонарному лікуванні у зв'язку із отриманим пораненням при проходженні військової служби), мала бути виплачена збільшена до 100 000 грн додаткова винагорода пропорційно часу такого лікування, однак не була нарахована та виплачена.
Стосовно вказаного періоду позивачем з 15.12.2023 по 11.04.2024 та з 09.06.2024 по 02.09.2024, судом не береться до уваги, оскільки суд керується наявними та підтверджуючими довідками в матеріалах справи та згідно інформації з свідоцтва про хворобу №286-с/НГУ медичної (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Щодо доводів відповідача про відсутність довідки про обставини поранення (травми, контузії, каліцтва) за результатам службового розслідування по пораненню ОСОБА_1 передбаченої ч. 11 Розділу XXXIV Наказу Міністерства оброни України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» № від 07.06.2018 № 260 (далі Порядок № 260), як передумови виплати військовослужбовцю додаткової винагороди, суд зазначає наступне.
Разом з тим, відповідно до абз. 4 пункту 7 рішення Міністра оборони України, згідно з яким підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини. З матеріалів справи вбачається, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) отриманої позивачем 15.12.2023 (що є підставою для видачі наказу про виплату додаткової винагороди) не складалась (не видавалась).
Разом з тим, така довідка мала бути видана відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, однак протиправно не була складена останнім.
Суд зазначає, що неналежна організація суб'єктом владних повноважень своєї внутрішньої діяльності, зокрема, недотримання відповідачем порядку фіксації отриманого поранення військовослужбовцем, не може бути підставою для позбавлення останнього права на виплату додаткової винагороди у розмірі передбаченому Постановою КМУ №168.
Водночас обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) позивача, яка пов'язана з захистом Батьківщини, підтверджуються належними та допустимими доказами наявними в матеріалах справи.
При цьому відповідач не заперечує, що вичерпний перелік обставин, за наявності яких, військовослужбовці не включаються до наказу про виплату додаткової винагороди, наведений у пункті 9 наказу 164, а саме: беруть участь у міжнародних операціях з підтримання миру i безпеки; проходять службу у багатонаціональних органах військового управління за кордоном; добровільно здалися в полон з дня захоплення в полон, оголошеного наказом начальника органу Держприкордонслужби; самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували з дня самовільного залишення військового частини або місця служби (дезертирства), оголошеного наказом органу Держприкордонслужби; відбувають покарання на гауптвахті та в дисциплінарних частинах з дня початку відбування покарання, оголошеного наказом командира; усунені від виконання службових обов'язків, відсторонені від виконання службових повноважень або відсторонені від посади з дня усунення або відсторонення, оголошеного наказом органу Держприкордонслужби; відмовились виконувати бойові накази за місяць, у якому здійснено таке порушення; перебували у стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння (за фактом якого складено відповідні документи адміністративного правопорушення) - за місяць, у якому здійснено таке порушення; навмисно спричинили собі тілесні ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров'ю або самогубство (крім випадків доведення особи до самогубства, встановленого судом) за місяць, у якому здійснено ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров'ю або самогубство; у разі вчинення інших дій (бездіяльності), які мають ознаки кримінального правопорушення за місяць, у якому здійснено таке правопорушення; перебували: під вартою чи цілодобовим домашнім арештом; на навчанні за кордоном; направлені для проходження вискової служби за кордон до закордонних дипломатичних установ.
Доказів на існування вказаних обставин відповідачем не надано, тому всупереч вимогам п. 1 Постанови № 168 відповідач не виплатив позивачу додаткову винагороду в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу у зв'язку з отриманням поранення (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини та перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме за періоди з 29.02.2024 року по 06.03.2024 року, з 09.06.2024 по 15.06.2024 року, з 26.06.2024 по 16.07.2024 року, з 22.07.2024 по 12.08.2024 року, з 12.08.2024 по 02.09.2024.
За таких підстав, враховуючи обставини встановлення під час розгляду справи порушення прав позивача, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень за періоди із 29.02.2024 року по 06.03.2024 року, з 09.06.2024 по 15.06.2024 року, з 26.06.2024 по 16.07.2024 року, з 22.07.2024 по 12.08.2024 року, з 12.08.2024 по 02.09.2024 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я; зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень за періоди із 29.02.2024 року по 06.03.2024 року, з 09.06.2024 по 15.06.2024 року, з 26.06.2024 по 16.07.2024 року, з 22.07.2024 по 12.08.2024 року, з 12.08.2024 по 02.09.2024 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то підстави для розподілу судових витрат відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 гривень за періоди із 29.02.2024 року по 06.03.2024 року, з 09.06.2024 по 15.06.2024 року, з 26.06.2024 по 16.07.2024 року, з 22.07.2024 по 12.08.2024 року, з 12.08.2024 по 02.09.2024 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 гривень за періоди із 29.02.2024 року по 06.03.2024 року, з 09.06.2024 по 15.06.2024 року, з 26.06.2024 по 16.07.2024 року, з 22.07.2024 по 12.08.2024 року, з 12.08.2024 по 02.09.2024 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я.
В іншій частині позову відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 25.11.2025.
Суддя О.В. Царікова