24 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 640/6773/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Манго-Груп» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Манго-Груп» (далі - ТзОВ “Манго-Груп», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.03.2020 № 0001433207.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у м. Києві на підставі наказу від 08.01.2020 № 22 було проведено фактичну перевірку ТзОВ “Манго-Груп» за місцем фактичного провадження діяльності платником за адресою: Житомирська обл., м. Овруч, вул. Металістів, 1, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 20.01.2020 № 6/23/39039648. Вказаним актом встановлено порушення пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР, а саме: порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (недостача пального на АЗС).
В подальшому, ГУ ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову перевірку позивача за адресою: Житомирська обл., м. Овруч, вул. Металістів, 1, з питань, що стали предметом заперечення від 22.01.2020 № 37 до акту перевірки від 20.01.2020 № 6/23/39039648. За результатами проведеної перевірки складено акт про результати виїзної позапланової документальної перевірки з питань, що стали предметом оскарження по запереченню від 22.01.2020 № 37 до акту перевірки від 20.01.2020 № 6/23/39039648. В акті встановлено порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, в частині ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: невідповідність залишків пального на АЗС складає 10431,18 л на суму 222871,19 грн.
На підставі вказаного акту перевірки, ГУ ДПС у м. Києві прийняло ППР від 04.03.2020 № 0001433207, яким застосовано до підприємства штрафні санкції за порушення п. 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР, на суму 445742,38 грн.
Позивач не погоджується із вказаним ППР та вважає, що воно суперечить нормам чинного законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню з таких підстав.
Позапланова документальна перевірка позивача, результатом якої стало винесення вказаного повідомлення-рішення, була призначена та проведена протиправно.
Оскільки підпункт 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України дозволяє дійти висновку, що проведення документальної позапланової перевірки на цій підставі є законним лише за умови дотримання сукупності умов, а саме: 1) подання заперечень до акта перевірки або скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення; 2) наявність вимог про повний або частковий перегляд результатів перевірки або скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення; 3) вказівка платником податків на обставини, які не були досліджені під час перевірки та неможливість перевірки таких обставин без проведення додаткової (позапланової) перевірки.
Позивач вказує на те, що у своїх запереченнях на акт перевірки він не посилався ні на які нові обставини, які не були досліджені під час фактичної перевірки та об'єктивний розгляд яких є неможливим без проведення позапланової перевірки. У своїх запереченнях на акт перевірки позивач лише зазначав про те, що облік товарних запасів на підприємстві вівся без порушення вимог законодавства, а недостача, нібито встановлена ГУ ДПС у Житомирській області в процесі проведення фактичної перевірки, не може бути підставою для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених пунктом 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Тобто, законних підстав, передбачених пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України, для призначення та проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача у ГУ ПДС у Житомирській області не було.
Крім того, зазначає, що фактичною перевіркою був охоплений період з 01.07.2019 по 09.01.2020, саме цього періоду стосувалися заперечення, надані позивачем на акт перевірки, складений за результатами проведення фактичної перевірки, та саме цей період міг повторно та більш детально перевірятися контролюючим органом в рамках проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача, призначеної на підставі пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України.
Водночас, ГУ ДПС у Житомирській області призначило позапланову документальну перевірку позивача за період діяльності з 09.01.2020, тобто, поза межами періоду, який перевірявся під час фактичної перевірки.
Таким чином, призначення та проведення позапланової перевірки позивача за період, який не був предметом фактичної перевірки, а саме - з 09.01.2020 по 06.02.2020, та якого жодним чином не стосувалося заперечення на акт фактичної перевірки, що було подане позивачем, є протиправним.
Тому дані, отримані під час проведення такої перевірки та зафіксовані в акті перевірки №33/32/39039648 від 12.02.2020 є такими, що отримані протиправно, вони не можуть бути покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення рішення №0001433207. Як наслідок, навіть з цих підстав податкове повідомлення рішення №0001433207 від 04.03.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.
Що стосується порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, встановлених під час проведення фактичної та документальної виїзної перевірки, позивач зазначає наступне.
Так, обов'язковою умовою застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону №265/95-ВР є факт реалізації (продажу) не облікованих товарів. При визначенні розміру штрафних санкцій згідно з статтею 20 вказаного Закону про РРО потрібно відштовхуватися від фактичного обсягу необлікованого товару. Способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №17-НП та даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС, та кількістю реалізованих нафтопродуктів.
У той же час вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС позивача були здійснені співробітниками ГУ ДПС у Житомирській області з порушенням вимог Інструкції №281, оскільки ні в акті про результати фактичної перевірки №6/32/39039648 від 20.01.2020, ні в акті про результати виїзної позапланової документальної перевірки №33/32/39039648 від 21.02.2020, не зазначено інформації щодо методів, способів та обладнання, за допомогою яких здійснювалось зняття фактичних залишків паливно-мастильних матеріалів як того вимагає вказана Інструкція, з огляду на що інформація щодо фактичної кількості паливно-мастильних матеріалів не може вважатись достовірною, а відповідно і твердження відповідача про те, що позивач реалізовував паливно-мастильні матеріали, які не є облікованими у встановленому законом порядку, є безпідставними.
Відповідно до п.4.3.2.7 Інструкції №281, рівень нафти, нафтопродукту та підтоварної води або льоду в резервуарах має вимірюватись металевими рулетками з вантажем, метроштоками, стаціонарними рівнемірами або іншими засобами вимірювання, допущеними до застосування Держспоживстандартом України. Границі допустимої похибки вимірювання рівня світлих нафтопродуктів та підтоварної води не повинні перевищувати +- 2 мм, нафти та газового конденсату -4 мм, мазуту - +- 5 мм, інших нафтопродуктів - +- 2 мм.
Проте, як вбачається з акту перевірки №33/32/39039648 від 12.02.2020 та Відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків ТМЦ на 06.02.2020, при обрахуванні співробітниками ГУ ДПС у Житомирській області фактичних залишків бензину на АЗС позивача враховувалася лише похибка 0,8%. Похибка ж у розмірі +- 2 мм врахована не була, що додатково доводить недостовірність встановлених працівниками ГУ ДПС у Житомирській області даних щодо залишків пального. Більше того, не вбачається якою градуювальною таблицею користувалися співробітники ГУ ДПС у Житомирській області визначаючи залишки пального на АЗС позивача.
Крім цього, вказує на те, що будь-яких зауважень щодо порядку оформлення позивачем вищевказаних первинних бухгалтерських та інших документів у ГУ ДПС у Житомирській області не було.
Зважаючи на те, що все пальне, яке знаходиться на АЗС, обліковане належним чином, та факту реалізації необлікованого пального ГУ ДПС у Житомирській області та відповідачем не встановлено, тому підстави для застосування до позивача відповідальності, передбаченої ст.20 Закону про РРО за порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону Закону №265/95-ВР, відсутні. З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (т. 2 а.с. 15-17).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач ГУ ДПС у м. Києві позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного ППР (т. 2 а.с. 20-29).
Позивач у відповіді на відзив не погодився з аргументами відповідача та підтримав свою позицію, наведену у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі (т. 2 а.с. 55-59).
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2020, від 31.07.2020 відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про розгляд справи за участю сторін та про виклик свідка (т. 2 а.с. 65-66, 81-82).
Законом України №2825-IX від 13.12.2022, що набрав чинності 15.12.2022, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва. Утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Згідно із частиною третьою статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Пунктом 2 розділу ІІ Закону № 2825-ІХ (в редакції Закону України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» від 16.07.2024 № 3863-IX) установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
Згідно із пунктом 10 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 (далі - Порядок № 399), розподіл судових справ, які не розглянуті ОАСК та передані до КОАС, але не розподілені між суддями, передаються на розгляд та вирішення судам (крім судових справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України) шляхом їх автоматичного розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ.
Відповідно до пункту 19 Порядку № 399 відповідальною особою протягом семи робочих днів після отримання результатів автоматизованого розподілу судових справ на підставі протоколу формується перелік судових справ у електронній формі із застосуванням КЕП за формою, визначеною у додатку до Порядку, про визначені суди із зазначенням єдиних унікальних номерів судових справ.
Згідно із переліком судових справ за формою додатку 3 до Порядку № 399 адміністративна справа № 640/6773/20 передана на розгляд Волинського окружного адміністративного суду (https://court.gov.ua/gromadjanam/perelik_rozpodil/).
25.02.2025 справа № 640/67773/20 зареєстрована у Волинському окружному адміністративному суді та за результатами автоматизованого розподілу справи між суддями визначено склад суду (суддя Денисюк Р.С.) для розгляду цієї справи.
Ухвалою суду від 03.03.2025 вказану справу прийнято до провадження суддею Денисюком Р.С. та судовий розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 24.11.2025 замінено в адміністративній справі №640/6773/20 відповідача ГУ ДПС у м. Києві на правонаступника ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ЄДРПОУ 44116011).
Дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що на підставі наказу від 08.08.2020 №22 (т.1 а.с. 13-14) Головним управлінням ДПС у Житомирській області була проведена фактична перевірка господарської одиниці позивача, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., м. Овруч, вул. Металістів, 1, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 20.01.2020 № 6/32/39039648. Вказаним актом встановлено факт ведення з порушенням порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: 09.01.2020 встановлено невідповідність даних обліку з фактичними залишками пального відповідно до відомості в кількості 4211,06 л на суму 102286,65 грн, бензину А-92, А -95 в кількості 3603,65 л на суму 91136,61 грн, ДП в кількості 934,09 л на суму 22222,00 грн та скрапленого газу в кількості 2936,13 л на суму 35086,75 грн, чим порушено пункт 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР, а саме: порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (т. 1 а.с. 18-19).
Не погоджуючись з висновками, зробленими ГУ ДПС у Житомирській області в акті перевірки від 20.01.2020, позивач подав заперечення №37 від 22.01.2020 (т. 1 а.с. 20-24).
За результатами розгляду заперечень позивача, ГУ ДПС у Житомирській області листом №925/6/06-30-32-05-10 від 03.02.2020 повідомило ТзОВ «Манго-Груп» про те, що оскільки, під час проведення фактичної перевірки не було досліджено причину виникнення невідповідності залишків пального та не досліджена реалізація пального, по якому виявлена невідповідність було прийнято рішення провести позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства України при здійсненні обліку товарних запасів за місцем здійснення торгівлі з проведенням інвентаризації залишків товарних запасів, за період діяльності з 09.01.2020 (т. 1 а.с. 25-27).
05.02.2020 ГУ ДПС у Житомирській області виданий наказ №170 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «МАНГО-ГРУП», яким на підставі пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України у зв'язку з поданням ТОВ «МАНГО- ГРУП» заперечення від 22.01.2020р. №37 (вх.№908/6 від 23.01.2020) до акту фактичної перевірки від 20.01.2020р. №6/32/39039648, наказано провести з 06.02.2020 документальну позапланову перевірку позивача за адресою: Житомирська область, м. Овруч, вул. Металістів, 1, тривалістю 5 робочих днів, з питань, що стали предметом заперечення від 22.01.2020 №37 до акту перевірки від 20.01.2020 №6/32/39039648 (т. 1 а.с. 28).
За результатами проведеної позапланової документальної перевірки був складений акт від 12.02.2020 № 33/32/39039648 про результати виїзної позапланової документальної перевірки з питань, що стали предметом оскарження по запереченню від 22.02.2020 №37 (вх. №908/6 від 23.01.2020) до акту фактичної перевірки від 20.01.2020 №6/32/39039648 (а.с. 31-38).
В акті перевірки ГУ ДПС у Житомирській області встановлено порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР в частині ведення з порушенням порядку встановленого законодавством обліку товарних запасів за місцем їх реалізації за адресою: Житомирська область, м. Овруч, вул. Металістів, 1, а саме: враховуючи результати замірів залишку пального на АЗС ТзОВ «Манго-Груп» за адресою: Житомирська область, м.Овруч, вул. Металістів, 1, під час фактичної перевірки 09.01.2020 та документальної позапланової виїзної перевірки 06.02.2020, обсяги надходження пального та його реалізації на АЗС (змінні звіти АЗС № 9 м. Овруч, Z-звітів та накладні на придбання) надлишки пального станом на 06.02.2020 з врахуванням похибок (табл. 4.1) складають: Бензину А-92 - 4057,28 л, вартість - 94889,78 грн; Бензин А -95 - 3512,12 л, вартість 85880,12 грн, ДП - 918,71 л, вартість 21029,27 грн; Скраплений газ - 1934,07 л, вартістю 21062,02 грн, тобто встановлено невідповідність залишків пального на АЗС (надлишок пального станом на 06.02.2020) складає 10 431,18 л на загальну суму 222 871,19 грн.
На підставі акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві виніс податкове повідомлення-рішення №0001433207 від 04.03.2020, яким до позивача за порушення п.12 ст. 3 Закону №265/95-ВР на підставі ст. 20 цього Закону застосував штрафну санкцію у розмірі 445 742,38 грн (т. 1 а.с. 41).
Не погоджуючись із застосуванням фінансових санкцій на підставі оскаржуваного прийнятого податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Пунктом 75.1. статті 75 ПК України (тут і далі - в редакції чинній на момент виникнення спірних- правовідносин) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пунктом 75.1.2. статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається, зокрема, у разі розгляду заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, - контролюючим органом, який проводив перевірку.
Як встановлено судом, позивачем на акт фактичної перевірки від 20.01.2020 було подано заперечення №37 від 22.01.2020, у яких останній вказував на те, що висновки акта перевірки є необгрунтованими, вчинені з порушенням норм податкового законодавства. Зазначав, що в акті перевірки від 20.01.2020 встановлена нестача палива, що рахується на балансі підприємства та місці його реалізації, а не надлишок товару.
Тобто, позивачем було подано заперечення до акта перевірки, в якому ТОВ «Манго-Груп» посилалось на обставини, які не були досліджені під час фактичної перевірки (недослідженість причини виникнення невідповідності залишків пального та подальшого їх обліку та не дослідження реалізації пального по якому виявлена невідповідність).
За таких обставин, оскільки позивачем у його запереченнях від 22.01.2020 №37 на акт фактичної перевірки фактично було ініційоване питання перед контролюючим органом про перегляд результатів перевірки, то вказане відповідно до пп. 75.1.5 ПК України, є підставою для ухвалення рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку (позивача).
Тому, за результатами розгляду заперечень, які були розглянуті в присутності директора товариства Шевченка А.С. та фінансового директора Сальникової Т.М., ГУ ДПС у Житомирській області було прийнято рішення провести позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства України при здійсненні обліку товарних запасів за місцем здійснення торгівлі з проведенням інвентаризації залишків товарних запасів, за період діяльності ТзОВ «Манго-Груп» з 09.01.2020, про що повідомлено позивача листом №925/6/06-30-32-05-10 від 03.02.2020 (т. 1 а.с. 25-27).
Жодних заперечень щодо призначення позапланової документальної перевірки позивач не висловлював.
У зв'язку з чим, 05.02.2020 ГУ ДПС у Житомирській області на підставі пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп 75.1.2 п.75.1 ст. 75, пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України та у зв'язку з поданням ТОВ «МАНГО- ГРУП» заперечення від 22.01.2020р. №37 (вх.№908/6 від 23.01.2020) до акту фактичної перевірки від 20.01.2020р. №6/32/39039648 видано наказ про проведення документальної позапланової перевірки позивача за адресою: Житомирська область, м.Овруч, вул. Металістів, 1, тривалістю 5 робочих днів, з питань, що стали предметом заперечення від 22.01.2020 №37 до акту перевірки від 20.01.2020 №6/32/39039648 (т. 1 а.с. 28).
Щодо твердження позивача про те, що позапланова документальна перевірка позивача проведена за період з 09.01.2020р. по 06.02.2020, тобто поза межами періоду, який перевірявся під час фактичної перевірки, то суд його до уваги не приймає, з огляду на таке.
Так наказом ГУ ДПС у Житомирській області № 22 від 08.01.2020 «Про проведення фактичної перевірки» був визначений період перевірки за період діяльності ТзОВ «Манго-Груп» з 01.07.2019.
Пунктом 102.1. статті 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
В той же час, наказом ГУ ДПС у Житомирській області № 170 від 05.02.2020 призначено проведення документальної позапланової перевірки, якою охоплено період діяльності товариства з 01.07.2019 та в межах строків, визначених статтею 102 ПК України.
Враховуючи вищевказане доводи позивача щодо неправомірності проведення податковим органом перевірки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та судом не встановлено таких порушень вимог податкового законодавства під час призначення та проведення документальної позапланової перевірки, що мають наслідком протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Щодо інших підстав позову щодо наявності/відсутності в діях платника податків порушень податкового законодавства, виявлених під час перевірки, суд вказує на наступне.
Так, стосовно виявлених перевірками порушень позивачем пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а саме: встановлено невідповідність залишків пального на АЗС (надлишок пального станом на 06.02.2020) складає 10 431,18 л на загальну суму 222 871,19 грн, а саме: Бензин А-92 - 4057,28 л, вартість - 94889,78 грн; Бензин А -95 - 3512,12 л, вартість 85880,12 грн, ДП - 918,71 л, вартість 21029,27 грн; Скраплений газ - 1934,07 л, вартістю 21062,02 грн, за допущення якого до позивача застосовані фінансові санкції оскаржуваним ППР від 04.03.2020 №0001433207 в сумі 445742,38 грн, суд зазначає про таке.
Згідно з пунктом 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 №265/95 (далі - Закон №265/95) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
Статтею 20 Закону №265/95 визначено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів визначає Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496 (далі - Інструкція № 281), згідно з пунктом 2.1 якої облік нафти і нафтопродуктів - операція, яка проводиться на підприємстві під час технологічного процесу і яка полягає у визначенні об'єму і маси нафти або нафтопродуктів для подальших облікових операцій.
Система вимірювання кількості і визначення показників якості нафти - сукупність засіб вимірювальної техніки, технологічного та допоміжного обладнання, що призначена для обліку нафти з визначенням її кількісних показників та формування актів приймання-здавання нафти і паспортів якості шляхом як автоматичного виконання функцій, так і одним із методів, передбачених ДСТУ 7094:2009 Метрологія. Маса нафти та нафтопродуктів. Загальні вимоги до методик виконання вимірювання (ГОСТ 8.587-2009, MOD) (далі - ДСТУ 7094:2009) та цією Інструкцією.
За змістом підпункту 4.2.1 пункту 4.2 Розділу 4 Інструкції № 281 облік нафти і нафтопродуктів на НПЗ, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, підприємствах нафтопровідного і нафтопродуктопровідного транспорту, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС - одиницях об'єму.
Для визначення маси та об'єму нафти і нафтопродуктів можуть використовуватися об'ємно-масовий статичний, об'ємно-масовий динамічний, прямий масовий (статичне зважування та зважування під час руху) і об'ємний методи вимірювань відповідно до вимог ГОСТ 26976.
Відповідно до підпунктів 4.2.2.1, 4.2.2.2 пункту 4.2 Розділу 4 Інструкції № 281 об'ємно-масовим статичним методом визначається маса нафти і нафтопродукту за їх об'ємом, густиною та температурою. Об'єм нафти і нафтопродуктів визначається за допомогою градуйованих резервуарів та засобів вимірювань рівня нафти і нафтопродуктів у резервуарах, залізничних цистернах, танках суден або за повною місткістю мір (автоцистернах, причепах-цистернах, напівпричепах-цистернах).
Границі відносної похибки методу не мають перевищувати:
+- 0,5% - під час вимірювання маси нетто нафти, нафтопродуктів від 100 т і більше;
+- 0,8% - під час вимірювання маси нетто нафти, нафтопродуктів до 100 т і відпрацьованих нафтопродуктів.
Значення відносної похибки методу в конкретних випадках його застосування мають визначатись відповідно до ГОСТ 26976. Похибка методу не поширюється на визначення об'єму нафти і нафтопродукту в мірах повної місткості (автоцистернах, причепах-цистернах, напівпричепах-цистернах).
Пунктом 4.2.3 Інструкції № 281 передбачено, що об'ємно-масовим та масовим динамічним методами визначається маса нафти і нафтопродуктів безпосередньо у нафто- і нафтопродуктопроводах, а також при відпуску нафтопродуктів до автоцистерн та залізничних цистерн на автоматизованих системах наливу. За цими методами об'єм або масу нафти і нафтопродуктів вимірюють із застосуванням об'ємних або масових лічильників.
Границі допустимої відносної похибки методу не мають перевищувати:
+- 0,25% - під час вимірювання маси брутто нафти;
+- 0,35% - під час вимірювання маси нетто нафти;
+- 0,5% - під час вимірювання маси нетто нафтопродуктів від 100 т і більше;
+- 0,8% - під час вимірювання маси нетто нафтопродуктів до 100 т і відпрацьованих нафтопродуктів.
Границі допустимої відносної похибки методу в конкретних випадках його застосування мають визначатись відповідно до ГОСТ 26976.
Похибка методу не поширюється на визначення об'єму нафтопродукту в транспортних мірах повної місткості.
Згідно з вимогами пунктів 4.2.4.1 - 4.2.4.3 Інструкції № 281 прямим (ваговим) методом вимірюють масу нафти і нафтопродуктів у тарі та транспортних засобах шляхом зважування на вагах (залізничних та автомобільних цистерн) для статичного зважування середнього класу точності за ГОСТ 29329-92 "Весы для статического взвешивания. Общие технические требования" з кількістю повірочних поділок не менше ніж 3000.
Границі відносної похибки методу не мають перевищувати:
+- 0,5% - під час вимірювання маси нетто нафтопродуктів, а також маси бітумів;
+- 0,3% - під час вимірювання маси нетто пластичних мастил.
Маса брутто нафти і нафтопродуктів має бути в межах діапазону зважування ваг. Умови експлуатації ваг мають відповідати вимогам експлуатаційних документів на конкретні типи ваг.
Маса нетто нафтопродуктів визначається як різниця між масою брутто і масою води та тари.
Підпунктами 4.2.5, 4.2.5.6 пункту 4.2 Розділу 4 Інструкції № 281 передбачено, що об'ємним методом вимірюється лише об'єм нафтопродукту. Для вимірювань об'єму нафтопродуктів на АЗС використовуються ПРК і ОРК, що мають відлікові пристрої для індикації ціни, об'єму та вартості виданої дози.
Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку ПРК і ОРК за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1% від об'єму відпущених пального або олив.
Сумарний об'єм нафтопродуктів, відпущених через ПРК та ОРК, не може використовуватись для обліку маси нафтопродуктів.
Підпунктом 4.3.1 п. 4.3 Інструкції № 281 визначено, що об'єм та маса нафти і нафтопродуктів визначаються у стаціонарних резервуарах, залізничних цистернах, танках суден, мірах повної місткості та технологічних трубопроводах, градуйованих відповідно до вимог чинних нормативних документів Держспоживстандарту України, та/або за допомогою об'ємних та масових лічильників.
Підпунктом 4.3.2.7 підпункту 4.3.2 пункту 4.3 Інструкції №281 передбачено, що рівень нафти, нафтопродукту та підтоварної води або льоду в резервуарах має вимірюватись металевими рулетками з вантажем, метро штоками, стаціонарними рівнемірами або іншими засобами вимірювання, допущеними до застосування Держспоживстандартом України. Границі допустимої похибки вимірювання рівня світлих нафтопродуктів та підтоварної води не повинні перевищувати ± 2 мм, нафти та газового конденсату - ± 4 мм, мазуту - ± 5 мм, інших нафтопродуктів - ± 2 мм.
Перед кожним вимірюванням рівня нафти і нафтопродукту у вертикальних і горизонтальних резервуарах здійснюється перевірка базової висоти згідно з підпунктом 4.3.2.6 цієї Інструкції.
Після завершення приймання нафти і нафтопродуктів вимірювання здійснюється при закритих вхідних і вихідних засувках після 30-хвилинного відстоювання в горизонтальних резервуарах і годинного - у вертикальних резервуарах.
У разі вимірювання рівня нафтопродуктів у горизонтальних циліндричних резервуарах нижній кінець метроштока чи вантажу рулетки має потрапляти на нижню твірну резервуара.
Вимірювання рівня нафти або нафтопродукту здійснюються двічі. У разі виявлення розбіжностей між результатами двох вимірювань понад допустиму похибку (± 2 мм) вимірювання необхідно повторювати доти, доки різниця між результатами трьох поспіль проведених вимірювань не буде в границях допустимої похибки вимірювання. При цьому за результат вимірювань береться середнє арифметичне значення результатів трьох найближчих вимірювань.
Згідно з підпунктом 4.3.2.8 підпункту 4.3.2 пункту 4.3 Інструкції №281 одночасно з перевіркою базової висоти резервуара визначається рівень підтоварної води за допомогою водочутливої пасти, яка наноситься на поверхню вантажу рулетки або нижній кінець метроштока з двох протилежних боків тонким шаром.
Визначивши рівень підтоварної води та/або льоду, за градуювальною таблицею резервуара визначають їх об'єм.
Тобто, після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливно-роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більш ніж на 0,1 %. Як наслідок, дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним реєстратора розрахункових операцій, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС.
Так, вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС має здійснюватись методами та з дотриманням всіх передбачених вимог щодо здійснення таких замірів, що визначені Інструкцією №281/171/578/155, яка є спеціальним нормативним актом, що встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів та є обов'язковою для всіх суб'єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Відповідно до підпункту 4.3.2.9 підпункту 4.3.2 пункту 4.3 Інструкції 281 об'єм нафти або нафтопродукту в резервуарі визначають за різницею загального об'єму та об'єму підтоварної води та/або льоду.
Підпунктами 10.2.1, 10.2.10 Інструкції встановлено, що приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС. На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №17-НП (додаток 14 до Інструкції).
Підпунктами 10.3.1.1, 10.3.2.1, 10.3.3.2, 10.3.4.2 Інструкції №281 визначено, що розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 №1315. Відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП (додаток 16 до Інструкції). Кількість відпущеного нафтопродукту фіксується у відомості, яка ведеться безпосередньо на АЗС, що підтверджується підписами оператора АЗС та водія. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП. Відпуск нафтопродуктів за платіжними картками відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
Згідно з пунктом 10.4 Інструкції №281 на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС №17-НП. Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи обліковий залишок попередньої зміни), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об'єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам'яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.
Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою №17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.
Після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливно-роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більш ніж на 0,1 %. Як наслідок, дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним реєстратора розрахункових операцій, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС.
Фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою №17-НП, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Обсяг реалізації нафтопродуктів, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касових апаратів за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу.
Пунктом 16.1 Інструкції №281 передбачено, що матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою №17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.
Отже, за положеннями Інструкції №281 як спеціального нормативного-правового акту способом перевірки наявності нестачі нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №16-НП, №17-НП та даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів. Якщо різниця показників є більшою, ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце нестача.
Тобто, після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливно-роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більш ніж на 0,1 %. Як наслідок, дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним реєстратора розрахункових операцій, який є носієм доказової інформації.
Таким чином, вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС має здійснюватися методами та з дотриманням всіх передбачених вимог щодо здійснення таких замірів, що визначені Інструкцією №281/171/578/155, яка є спеціальним нормативним актом, що встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів та є обов'язковою для всіх суб'єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі №826/18483/13-а, від 4 листопада 2020 року у справі № 400/2733/18, від 21 січня 2021 року у справі №826/12449/17.
У той же час вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС позивача були здійснені співробітниками ГУ ДПС у Житомирській області з порушенням вимог Інструкції №281, оскільки ні в акті про результати фактичної перевірки №6/32/39039648 від 20.01.2020р., ні в акті про результати виїзної позапланової документальної перевірки №33/32/39039648 від 21.02.2020р., не зазначено інформації щодо методів, способів та обладнання, за допомогою яких здійснювалось зняття фактичних залишків паливно- мастильних матеріалів, як того вимагає вказана Інструкція.
Також, в акті перевірки та у додатку до нього не зафіксовано, яким чином проводилось зняття залишків та скільки разів проведено вимірювання.
Доказів визначення наявності або відсутності підтоварної води, а також застосування водочутливої пасти під час проведення перевірки взагалі у акті перевірки та в додатку про фактичні залишки ПММ також не зазначено.
З огляду на що інформація щодо фактичної кількості паливно-мастильних матеріалів не може вважатись достовірною, а відповідно і твердження відповідача про те, що позивач реалізовував паливно-мастильні матеріали, які не є облікованими у встановленому законом порядку, є безпідставними.
Отже, суд вважає, що зазначені в акті перевірки та додатку до акту про результати вирахування залишків паливно-мастильних матеріалів на належній позивачу АЗК відбулось не у відповідності до Інструкції №281/171/578/155.
Додатковим доказом того, що результати замірів залишків пального на АЗС позивача є недостовірними, свідчить наступне.
Відповідно до п.4.3.2.7 Інструкції №281, рівень нафти, нафтопродукту та підтоварної води або льоду в резервуарах має вимірюватись металевими рулетками з вантажем, метроштоками, стаціонарними рівнемірами або іншими засобами вимірювання, допущеними до застосування Держспоживстандартом України. Границі допустимої похибки вимірювання рівня світлих нафтопродуктів та підтоварної води не повинні перевищувати +- 2 мм. нафти та газового конденсату -4 мм. мазуту - +- 5 мм. інших нафтопродуктів - +- 2 мм.
Проте, як вбачається з акту перевірки №33/32/39039648 від 12.02.2020 та Відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків ТМЦ на 06.02.2020р., при обрахуванні співробітниками ГУ ДПС у Житомирській області фактичних залишків бензину на АЗС позивача враховувалася лише похибка 0,8%. Похибка ж у розмірі +- 2 мм врахована не була, що додатково доводить недостовірність встановлених працівниками ГУ ДПС у Житомирській області даних щодо залишків пального.
Більше того, з жодного документа, на підставі якого винесене оскаржуване повідомлення-рішення, не вбачається якою градуювальною таблицею користувалися співробітники ГУ ДПС у Житомирській області визначаючи залишки пального на АЗС позивача.
Суд також зазначає, що сам по собі факт надлишку чи нестачі палива не свідчить про порушення позивачем відповідних норм Закону №265/95-ВР, оскільки може бути наслідком інших обставин, зокрема обліком нафтопродуктів.
Згідно висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.05.2019 у справі №809/1253/16 єдиним можливим способом перевірки наявності необлікованих нафтопродуктів є співставлення дати обліку звітів АЗС за формою №16-НП і №17-НП та даних РРО із фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів. Якщо різниця показників є меншою ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
Отже, висновки, зроблені ГУ ДПС у Житомирській області в акті перевірки №33/32/39039648 від 21.02.2020 про невідповідність залишків пального на АЗС позивача, через їх недостовірність та не підтвердженість, не можуть бути покладені в основу рішення про застосування до позивача штрафних санкцій.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки під час судового розгляду справи відповідач належними та допустимими доказами не довів наявності в діях позивача порушень пункту 12 статті 3 Закону № 265-95/ВР, тому з наведених вище мотивів та підстав, позовні вимоги належить задовольнити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 03.03.2020 № 0001433207.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 6687,00 грн, відповідно до платіжного доручення від 16.03.2020 № 2606.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 295, 297 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 04.03.2020 № 0001433207.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Манго-Груп» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судовий збір в сумі 6687,00 грн (шість тисяч шістсот вісімдесят сім гривень 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Манго-Груп» (01010, м. Київ, пров. Хрестовий, 2, офіс 405, код ЄДРПОУ 39039648).
Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
Суддя Р.С. Денисюк