про відмову у зміні способу і порядку виконання рішення суду
25 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/13596/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 позов задоволено; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) щодо непроведення ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник) з 01.12.2019 перерахунку та виплати пенсії відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Пpo пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України про розмір грошового забезпечення від 09.06.2021 №22/6-2501 та зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Пpo пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України про розмір грошового забезпечення від 09.06.2021 №22/6-2501.
Від заявника 04.11.2025 надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду, у якому просив змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Волинський окружний адміністративний суд від 22.12.2021 у справі №140/13596/21 із зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Пpo пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України про розмір грошового забезпечення від 09.06.2021 №22/6-2501, на стягнення з ГУ ПФУ у Волинській області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми доплати пенсії за період з грудня 2019 року по лютий 2022 року, що становить 103 660,17 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2025 вказану заяву було розподілено на суддю Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І.
Наведена заява мотивована тим, що на виконання рішення суду від 22.12.2021 у цій справі, яке набрало законної сили, ГУ ПФУ у Волинській області нарахував заявнику доплату пенсії за період з грудня 2019 року по лютий 2022 року у розмірі, що становить 103 660,17 грн, проте сума вказаної доплати залишається невиплаченою у зв'язку з відсутністю у ГУ ПФУ у Волинській області необхідних грошових коштів. Оскільки заборгованість з виплати пенсії залишається невиплаченою упродовж тривалого часу, а згадане рішення суду, яке набрало законної сили, - невиконаним, то, на переконання сторони заявника, наявні достатні підстави для застосування чинної редакції статті 378 КАС України та зміни способу і порядку виконання цього рішення у спосіб стягнення з ГУ ПФУ у Волинській області вказаної суми.
В поданих до суду поясненнях на вказану заяву ГУ ПФУ у Волинській області просить відмовити у задоволенні заяви у зв'язку із відсутністю підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду. Зазначила, що На виконання вказаного рішення ГУ ПФУ у Волинській області в добровільному порядку проведено перерахунок пенсiї заявника, виплата перерахованого розміру пенсії в сумі 11 209,17 грн проводиться з 01.03.2022.
Зауважує, що в жовтні 2025 року проведено виплату частини боргу за грудень 2019 року, відповідно сума боргу станом на даний час становить 103 472,82 грн за період з 01.12.2019 по 28.02.2022.
Також, на переконання представника ГУ ПФУ у Волинській області, вимога заявника про зміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом стягнення з ГУ ПФУ у Волинській області нарахованої доплати фактично змінює рішення суду, крім того сума боргу вказана заявником є неправильною, борг на даний час становить 103 472,82 грн за період з 01.12.2019 по 28.02.2022.
У судове засідання сторони не прибули та 25.11.2025 від заявника надійшло клопотання про розгляд заяви за відсутності ОСОБА_1 ..
Представник ГУ ПФУ у Волинській області у поданих 24.11.2025 до суду письмових поясненнях також просила суд розгляд вказаної заяви проводити за її відсутності.
Відповідно до частини другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням положень частини четвертої статті 229, частини другої статті 378 КАС України, розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд з'ясувавши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали справи, уважає за необхідне зазначити наступне.
Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
В силу приписів частини першої статті 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання, а у разі відсутності добровільного виконання судових рішень воно забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання відповідно до Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону №1404-VIII).
Відповідно до частини третьої статті 33 Закону №1404-VIII, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
З наведеним наведеними нормами кореспондуються приписи статті 378 КАС України, відповідно до яких:
за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (частина перша);
заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника (частина друга).
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вказаними приписами право звернутись до суду з питання встановлення (зміни) порядку або способу виконання судового рішення надано виключно учасниками виконавчого провадження - стягувачу чи виконавцю.
З наведеного правового регулювання слід дійти висновку, що умовою встановлення (зміни) порядку або способу виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, наявність яких встановлено в межах виконавчого провадження відкритого в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
При цьому, суд звертає увагу на те, що конструкція частини першої статті 378 КАС України містить чітке розмежування за суб'єктним складом осіб, які можуть звернутись до суду в порядку вказаної норми, а саме:
сторони із заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду;
стягувач чи виконавець із заявою про встановлення чи зміну способу або порядку виконання рішення суду.
Разом з тим, абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України визначено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Вказаною нормою визначено самостійну та достатню фактичну підставу для зміни способу і порядку виконання рішення суду - невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання відповідних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.
Однак, вказана норма не встановлює іншого ніж визначений приписами наведених вище норм порядку звернення до суду із заявою про встановлення або зміну способу або порядку виконання рішення суду.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 02.02.2022 видано виконавчий лист №1669/2022р., однак жодних відомостей щодо відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом заявником не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність юридичних підстав для зміни способу та порядку виконання рішення у даній справі.
При цьому, суд зазначає, що посилання заявника на постанову Верховного Суду від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22 є необґрунтованим з огляду на таке.
Вказаною постановою касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 у справі № 380/7706/22 залишити без змін.
З постанови від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22 вбачається, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08.04.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025, задоволено заяву про зміну способу і порядку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 380/7706/22.
Змінено порядок і спосіб виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 380/7706/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми доплати пенсії за період з грудня 2019 року по листопад 2022 року, що становить 313587,00 грн.
Задовольняючи заяву про зміну порядку і способу виконання судового рішення, суди виснували, що оскільки рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили, не було виконане у частині виплати грошових коштів, процесуальний закон передбачає можливість зміни способу виконання із зобов'язання вчинити дії (перерахувати та виплатити) на стягнення конкретної нарахованої суми з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Водночас, при розгляді справи № 380/7706/22 судами встановлено наявність відкритого виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду у цій справі, а отже постанова Верховного Суду від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22 не є релевантною до застосування у даній справі.
Відтак, з наведених мотивів у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення належить відмовити.
Керуючись статтями 229, 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.І. Смокович