24 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/9355/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньдорбуд» до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньдорбуд» (далі ТОВ «Волиньдорбуд», товариство, позивач) звернулося з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови №003694 від 21.07.2025 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною постановою до товариства застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн за порушення передбачене ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (відсутність у водія картки водія або інформації з тахографа, товарно-транспортних накладних на вантаж з необхідними реквізитами).
Зазначає, що під час зупинки посадовими особами відповідача транспортного засобу належного товариству на праві оренди, водієм ОСОБА_1 були надані вичерпні пояснення з приводу того, що транспортний засіб здійснює внутрішнє перевезення, а саме доставку сировини для техніки, що здійснює експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Волинської області.
ТОВ «Волиньдорбуд» відповідно до договору субпідряду №01.4/17/24/СУБ/БУД від 24.10.2024, укладеного між ТОВ "Автомагістраль-Південь" та ТОВ «Волиньдорбуд» (який укладений на виконання договору № 01.4/17/24 від 17.10.2024 між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області та ТОВ "Автомагістраль-Південь") здійснює експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Волинської області, а належний товариству транспортний засіб виконує поставлені задачі щодо забезпечення техніки паливом.
Позивач вважає, що при використанні товариством особистого чи орендованого транспорту для власних потреб оформлення товарно-транспортних накладних (далі ТТН) та наявність тахографа є не обов'язковим. На думку позивача товаро-транспортні накладні та тахограф необхідні лише у випадку, коли перевезення здійснює сторонній перевізник за договором.
Так, згідно з пунктом 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року № 340 (далі - Положення № 340), це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
Відповідно до пункту 1.3 Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ). Пунктом 6.1 Положення № 340 встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Позивач вважає, що порядок такого облаштування передбачено законодавством лише для осіб, які надають послуги з перевезення, а не здійснюють його для власних потреб (як у даному випаду ТОВ «Волиньдорбуд»).
З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с. 37).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнала, посилаючись на те, що у п. 1.4 Положення №340 зазначено, що це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються: транспортними засобами спеціального та спеціалізованого призначення суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, що здійснюють експлуатаційне утримання, будівництво та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування, вулиць у населених пунктах, а також інших об'єктів транспортної інфраструктури в радіусі не більше 150 км від об'єкта будівництва (ремонту), які обладнані спеціальними світловими сигнальними пристроями відповідно до пункту 3.6 розділу 3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за умови наявності у водія відповідного транспортного засобу первинного документа, що фіксує маршрут руху такого транспортного засобу, а також у разі забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів і виникнення інших перешкод у дорожньому русі.
У випадку з позивачем перевірений ТЗ хоч і є транспортним засобом спеціального призначення, проте ним не виконувалась робота на дорозі (що не заперечується позивачем), а транспортний засіб не був обладнаний світловими сигнальними пристроями (чітко вбачається з відеозапису перевірки), а тому не підпадає під дію п. 1.4 Положення №340.
Як підтверджено матеріалами перевірки ТОВ «Волиньдорбуд» використовує найману працю водія ОСОБА_1 та виконує внутрішні перевезення вантажу в межах Волинської області. Таким чином, вимоги Положення №340 поширюються на позивача, а його ствердження про зворотнє безпідставні. Окрім того, вимоги Положення №340 поширюються на автомобільних перевізників незалежно від того чи вони надають послуги, чи перевозять вантаж для власних потреб.
Актом перевірки та відеозаписом зафіксовано факт обладнання ТЗ МАН, д.н.з. НОМЕР_1 тахографом та відсутність у водія ОСОБА_1 картки водія і роздруківок за 29 днів, що товариством не заперечується, а тому позивач допустив порушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.160 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Вказує на те, що ТОВ «Волиньдорбуд» є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність, одним із видів якої є вантажний автомобільний транспорт (перевезення). Згідно з ТТН під час перевірки позивачем здійснювалось перевезення дизельного палива, що відповідає діяльності, яку здійснює ТОВ «Волиньдорбуд». Відтак, позивач є юридичною особою, здійснює господарську діяльність задля отримання прибутку, а твердження про здійснення перевезень для власних потреб є безпідставним.
Зазначає, що 01.10.2021 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» № 1534-IX, яким абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» викладено в новій редакції: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У попередній редакції передбачалось «надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Відтак, закон не ставить можливість застосування адміністративно-господарського штрафу залежно від того чи надавалась послуга перевезення вантажу чи вантаж перевозився за власні кошти.
У даному випадку мало місце перевезення нафтопродукту, що врегульоване Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 N 281/171/578/155. Форма ТТН на відпуск нафтопродуктів затверджена додатком 3 до вказаної Інструкції. Водночас, надана водієм ОСОБА_1 товарно-транспортна накладна не містила усіх передбачених реквізитів (відсутні дата, назва вантажу, код ЄДРПОУ автоперевізника та вантажоодержувача), а отже була неналежно оформленою.
Таким чином, під час проведення перевірки водій, в порушення вимог статті 48 Закону №2344-ІІІ, не надав посадовим особам відповідача належним чином заповненої товаро-транспортної накладної та роздруківки даних роботи тахографа.
З огляду на вищенаведене, вважає, що до позивача підставно та правомірно застосовано адміністративно-господарський штраф, а тому просить відмовити в задоволенні позову.
Інших заяв по суті справи чи клопотань на адресу суду від учасників справи не надходило.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті 26.05.2025 на підставі направлення на рейдову перевірку №ОНР 000102 проведено перевірку транспортного засобу MAN номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , про що складено акт від 26.05.2025 №ОАР 003625 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.10).
У наведеному акті зафіксовано, що під час перевірки виявлено порушення автомобільним перевізником ТОВ «Волиньдорбуд» вимог статті 48 Закону України “Про автомобільний транспорт», п. 6.1 наказу №340 від 07.06.2020, п.33 наказу №385 від 24.06.2010, а саме під час здійснення внутрішніх перевезень небезпечного вантажу перевізник не забезпечив наявність у водія картки водія або інформації з тахографа за 26.05.2025 та попередні 28 днів (роздруківки даних роботи тахографа з картки водія), товарно-транспортної накладної на вантаж з обов'язковими реквізитами (відсутні дата, назва вантажу, код ЄДР ПОУ автоперевізника та вантажоодержувача).
За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем 21.07.2025 винесено постанову №003694 про застосування до автомобільного перевізника ТОВ «Волиньдорбуд» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн на підставі абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт» (а.с. 32).
Уважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 79).
Так, положеннями Порядку № 1567 врегульовано, що:
- рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. (пункт 2);
- рейдові перевірки на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення і направлення на рейдову перевірку (пункт 3);
- рейдова перевірка проводиться на підставі направлення на рейдову перевірку (у паперовій або електронній формі (за наявності технічної можливості) із зазначенням посадових осіб за формою згідно з додатком 1 (далі - направлення), що складається та підписується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу. (пункт 4);
- під час проведення рейдової перевірки перевіряється дотримання автомобільними перевізниками та водієм вимог законодавства про автомобільний транспорт. Вичерпний перелік питань щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, який перевіряється під час проведення рейдової перевірки посадовими особами, розробляється Укртрансбезпекою і затверджується Мінрозвитку. (пункт 5);
- у разі виявлення в ході рейдової перевірки транспортного засобу порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою, яка провела перевірку, складається акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 2 (пункт 13).
Вичерпний перелік питань щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, який перевіряється під час проведення рейдової перевірки посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 16.04.2025 №703 (далі - Вичерпний перелік).
Відповідно до пп. 3, 6 п. 1 глави ІІ Вичерпного переліку, перевіряється наявність та надання водієм для перевірки документів, на підставі яких виконується перевезення: товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документом на вантаж; для вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонни інформацію з діючого та повіреного тахографа (заповнені реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти у кількості, встановленій ЄУТР), або бланк підтвердження діяльності.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначенні Законом України “Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-ІІІ).
Відповідно до статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;
вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;
вантажовідправник - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж;
вантажоодержувач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка здійснює прийом вантажу та розвантаження транспортного засобу у порядку, встановленому законодавством;
документи на вантаж - документи, визначені відповідно до Митного кодексу України, законів України “Про транспортно-експедиторську діяльність», “Про транзит вантажів», інших актів законодавства, в тому числі міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, які необхідні для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом;
товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Оскільки позивачем на час перевірки встановлено здійснення перевезення вантажу за власний кошт транспортними засобами, що сторонами не заперечується, тому в розумінні статті 1 Закону №2344-ІІІ останній є автомобільним перевізником.
В силу вимог статті 34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
За правилами, визначеними у статті 48 Закону №2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Зважаючи на зміст вказаної норми Закону, перелік документів, які повинні мати водії для здійснення внутрішніх перевезень, зазначений у ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не є вичерпним, до таких документів належать також інші документи передбачені законодавством.
Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов'язок з забезпечення, а водія - пред'явлення для перевірки відповідних документів.
Питання обліку робочого часу водіїв під час внутрішніх перевезень врегульоване ч. 3 ст. 18 Закону №2344-ІІІ, яка є відсильною до інших нормативно-правових актів.
На виконання вимог ст. 18 Закону №2344-ІІІ, Міністерством транспорту та зв'язку України видано наказ від 07.06.2010 № 340 про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, який прямо висуває вимоги про облік робочого часу та відпочинку водіїв автомобільних перевізників, що надають послуги перевезення пасажирів (далі Положення №340).
Відповідно до п. 1.2, 1.3 Положення №340 воно встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку. Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водив, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Водночас, відповідно до п. 1.4 Положення №340, це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються: транспортними засобами спеціального та спеціалізованого призначення суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, що здійснюють експлуатаційне утримання, будівництво та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування, вулиць у населених пунктах, а також інших об'єктів транспортної інфраструктури в радіусі не більше 150 км від об'єкта будівництва (ремонту), які обладнані спеціальними світловими сигнальними пристроями відповідно до пункту 3.6 розділу 3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за умови наявності у водія відповідного транспортного засобу первинного документа, що фіксує маршрут руху такого транспортного засобу, а також у разі забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно- кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів і виникнення інших перешкод у дорожньому русі.
Таким чином, Положенням чітко визначено 4 ознаки, які повинні бути наявними одночасно, що виключають дію Положення №340 на автомобільного перевізника: 1) транспортні засоби спеціального та спеціалізованого призначення; 2) транспортними засобами здійснюється експлуатаційне утримання, ремонт, будівництво доріг; 3) обладнання ТЗ світловими сигнальними пристроями; 4) наявність у водія документу щодо маршруту руху.
З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб належний позивачу хоч і є ТЗ спеціального призначення, проте ним не виконувалася робота на дорозі, транспортний засіб не був обладнаний світловими сигнальними пристроями, а тому не підпадає під дію п. 1.4 Положення №340.
Як підтверджується матеріалами справи ТОВ «Волиньдорбуд» використовує найману працю водія ОСОБА_1 (наказ про прийняття на роботу є в матеріалах справи) та виконує внутрішні перевезення вантажу в межах Волинської області. Таким чином, вимоги Положення №340 поширюються на позивача.
Згідно з пунктом 7.1. Положення № 340 перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567.
Пунктом 7.2. Положення № 340 визначено, що головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до п. 6.1 Положення №340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385 терміни вживаються у такому значенні:
- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;
Згідно з пунктом 2.4 Інструкції №385, транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.
Відповідно до пункту 3.3 Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Актом перевірки та відеозаписом зафіксовано факт обладнання ТЗ МАН, д.н.з. НОМЕР_1 тахографом та відсутність картки водія і роздруківок за 29 днів, отже, з огляду на вищевказане 26.05.2025 ТОВ «Волиньдорбуд» допущено порушення відповідальність за яке передбачена абзацом 3 ч.1 ст. 60 Закону «2344-ІІІ.
Суд не бере до уваги пояснення представника позивача стосовно того, що перевезення вантажу здійснювалося для власних потреб, а тому на позивача не поширюються вимоги Положення №340 з огляду на наступне.
Обов'язок для автомобільного перевізника встановлювати на відповідному вантажному транспорті тахограф визначений Положенням № 340.
При цьому, пунктом 1.4 Положення № 340 регламентовано, що це положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.
Отже, з наведених вище правових норм вбачається, що вантажні перевезення за для власних потреб - це здійснення такого перевезення фізичною особою за власний рахунок та без використання праці найманих робітників.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Волиньдорбуд» є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність, одним із видів якої є вантажний автомобільний транспорт (перевезення).
Згідно з ТТН під час перевірки позивачем здійснювалось перевезення палива дизельного, що відповідає діяльності, яку здійснює ТОВ «Волиньдорбуд». Відтак, позивач є юридичною особою, здійснює господарську діяльність задля отримання прибутку, а твердження про здійснення перевезення для власної потреби є безпідставним.
Окрім того, з 01.10.2021 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» № 1534-IX, яким абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» викладено в новій редакції, а саме: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У попередній редакції передбачалось «надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Відтак, закон не ставить можливість застосування (чи не застосування) адміністративно-господарського штрафу залежно від того чи надавалась послуга перевезення вантажу чи вантаж перевозився за власний кошт.
Щодо обов'язку автомобільного перевізника забезпечити водія ТТН при виконанні перевезень, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено:
вантажовідправник - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж;
вантажоодержувач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка здійснює прийом вантажу та розвантаження транспортного засобу у порядку, встановленому законодавством;
товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Відтак, відсутність обов'язку оформлювати товарно-транспортну накладну має місце тільки у випадку перевезення вантажу для власних потреб та за власний рахунок фізичною особою (не фізичною особою-підприємцем; не юридичною особою, якою є ТОВ «Волиньдорбуд»).
Таким чином, станом на момент виникнення спірних правовідносин (24.07.2023) відповідальність за абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» настає незалежно від того, чи надаються послуги перевезення (тобто договірні умови), чи перевозиться вантаж для власних потреб, оскільки Законом України «Про автомобільний транспорт» чітко визначено випадки, в котрих немає обов'язку оформляти ТТН - лише для фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 18.03.2020 по справі № 826/2239/16, відсутність документів, зокрема, посвідчення водія, товарно-транспортної накладної та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуально-контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Непред'явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
У даному випадку мало місце перевезення нафтопродукту, що врегульоване Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 N 281/171/578/155. Форма ТТН на відпуск нафтопродуктів затверджена додатком 3 до вказаної Інструкції.
Водночас, надана водієм ОСОБА_1 товарно-транспортна накладна не містила усіх необхідних реквізитів (зокрема відсутні дата, назва вантажу, код ЄДРПОУ автоперевізника та вантажоодержувача), а отже була неналежно оформленою (а.с.50).
Частиною 3 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.
Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.
В контексті зазначеного, оскільки 26.05.2025 під час рейдової перевірки було виявлено відсутність обов'язкових реквізитів у товарно - транспортній накладній, Відділом державного нагляду (контролю) у Волинській області правомірно застосовано до позивача адміністративно господарський штраф відповідно до абз.3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (за перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону).
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, виконано покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваної постанови №003694 від 21.07.2025, з огляду на що суд дійшов висновку, що така є обґрунтована, прийнята у відповідності до норм чинного законодавства, у зв'язку із чим не підлягає скасуванню.
Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
За правилами статті 139 КАС України у випадку відмови в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи, покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньдорбуд» до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови №003694 від 21.07.2025 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.М. Димарчук