25 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/11097/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Генпостач» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Генпостач» (далі - ТОВ “Генпостач», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - Волинська митниця, митниця, митний орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 21.11.2024 №UA205140/2024/000344/2 та від 07.01.2025 №UA205140/2025/000004/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що для митного оформлення позивачем були надані всі документи, визначені статтями 53-55 Митного кодексу України (далі - МК України), які достовірно підтверджують митну вартість товарів, заявлену за основним методом - за ціною договору (вартістю операції), відповідно до статті 57 цього Кодексу.
Зі змісту поданих документів вбачається, що поставка товарів здійснювалася на підставі зовнішньоекономічних договорів №2021/0709-1 від 09.07.2021 та №GPL201910 від 01.10.2019, укладених із іноземними продавцями. На підтвердження вартості товарів заявником було подано копії контрактів, проформ-інвойсів та інвойсів, платіжних інструкцій, пакувальних листів, міжнародних транспортних документів, довідок про транспортні витрати, коносаментів, заявок на перевезення, пояснень імпортера та інші додані до митного оформлення матеріали. Позивач зазначає, що загальна сума коштів, сплачена за товар відповідно до контракту №2021/0709-1 від 09.07.2021, тотожна вартості, заявленій у відповідному інвойсі, що підтверджується платіжними документами; аналогічним чином підтверджується сплата вартості товару й за договором №GPL201910 від 01.10.2019, де здійснена оплата за проформ-інвойсом охоплює партію, фактично поставлену за інвойсом від 01.10.2024.
На переконання позивача, надані документи містять повну та достовірну інформацію про вартість товарів, не містять розбіжностей, не перешкоджають ідентифікації товару та відповідають вимогам частини другої статті 53 МК України, яка встановлює вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість. Вказується, що відсутні обставини, які б давали підстави митному органу витребовувати додаткові документи відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу, а також відсутні підстави для коригування митної вартості відповідно до частини шостої статті 54 МК України, оскільки заявлена митна вартість ґрунтується на документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
З наведених підстав просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву митний орган покликається на норми статей 49, 52-55, 57, 58 МК України, пункт а статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT 1947), а також на положення Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (у зміненій редакції), на які посилається наказ Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476, що містить Методичні рекомендації щодо аналізу та оцінки ризиків при контролі митної вартості.
За твердженням митниці, під час митного контролю товарів за митними деклараціями від 20.11.2024 №24UA205140073235U5 та від 07.01.2025 №25UA205140000460U6 спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР), передбачена пунктом 4 статті 337 МК України, що вимагало проведення поглибленої перевірки документів. Митниця вказує, що в документах, поданих декларантом, містяться розбіжності, зокрема: відсутній числовий розрахунок складових вартості пакування та маркування; не подано підтверджень щодо страхування або обґрунтованої відмови від нього; виявлено невідповідності у транспортних документах та заявках на перевезення; вартість транспортно-експедиційних послуг заявлена не повністю; у платіжних документах за одним із контрактів відсутня однозначна ідентифікація оплати конкретної партії товару; у транспортних документах містяться різні місця доставки, а подані заявки не підписані замовником; у довідках про вартість перевезення не наведено розрахунків перерахунку валютних показників.
Також митниця наголошує, що у поданих матеріалах відсутні окремі складові вартості, передбачені пунктами 5 і 7 частини десятої статті 58 МК України, а саме: витрати на пакування, витрати на транспортно-експедиційні послуги на всіх ділянках маршруту, а також страхування. Відсутність цих даних, на переконання органу доходів і зборів, унеможливлює підтвердження митної вартості за ціною договору. У зв'язку з цим митниця зазначає, що реалізувала право вимагати додаткові документи відповідно до частини третьої статті 53 МК України, однак декларант надав лише частину витребуваних відомостей, що не спростувало виявлених розбіжностей.
З урахуванням наведеного митний орган дійшов висновку про наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості товарів за основним методом, що відповідно до частини шостої статті 54 МК України є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою вартістю та для прийняття рішень про її коригування згідно зі статтею 55 цього Кодексу.
Внаслідок вищезазначеного просить у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 25.11.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника Волинської митниці про розгляд справи із викликом (повідомленням) сторін.
З приводу клопотання представника відповідача від 14.10.2025 про залишення позовної заяви без розгляду внаслідок пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду слід зазначити, що ухвалою суду від 01.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі, а також визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено пропущений строк, внаслідок чого судом надано оцінку підставам для поновлення позивачу пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом. З урахуванням цього суд не здійснює переоцінку встановленим обставинам за наслідками вирішення питання про поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду з цим позовом. Інших підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідач не наводить.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.
Як слідує з матеріалів справи, 09.07.2021 між компанією Wuhan Kejia Machinery and Electrical Imp. & Exp. Co., Ltd. (Китай) як продавцем та ТОВ “Генпостач» (Україна) як покупцем було укладено зовнішньоекономічний контракт №2021/0709-1.
Відповідно до пункту 1.1 контракту продавець продає, а покупець купує підшипники (надалі по тексту “товар»), на умовах поставки FOB Ningbo or Shanghai (INCOTERMS-2010) Китай чи інших умовах, згідно рішення двох сторін, по кількості, асортименту,ціні та терміну поставки, зазначених в інвойсах, що є невід»ємною частиною даного контракту після підписання обома сторонами.
Зазначені умови передбачають, що всі витрати та ризики до моменту завантаження товару на борт судна несе продавець, а витрати на морське перевезення, транспортування територією інших держав та України - покупець.
Контракт має рамковий характер: асортимент, кількість, комплектність товару, а також строки поставки визначаються інвойсами, що є невід'ємною частиною контракту.
Будь-яка партія товару вважається погодженою сторонами з моменту виставлення відповідного інвойсу.
Вартість кожної партії визначається у відповідному інвойсі.
Згідно з пунктом 2.3 контракту загальна його сума становить 400 000 доларів США, включаючи вартість пакування та маркування.
Оплата за товар, що поставляється за цим контрактом, здійснюється за ціною, зазначеної в рахунках-фактурах на кожну партію.
Покупець здійснює передоплату банківським переказом в сумі 30% від вартості партії товару після отримання підтвердження замовлення (п. 5.2. контракту).
Відповідно до пункту 5.3 контракту покупець повинен зробити банківський переказ грошей в розмірі 70% вартості відвантаженого товару на розрахунковий рахунок продавця протягом 20 днів з дати виставлення коносаменту. Після отримання оплати продавець відразу ж надсилає кур'єрською доставкою на адресу покупця, повний комплект товаро-супровідних документів відповідно до п. 3.2 цього контракту.
Позивач відповідно до умов цього контракту, згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) №23KJ319X від 02.09.2024, отримав товари на загальну суму 19 895,63 доларів США, а саме: підшипники роликові сферичні, голчасті, конічні, кулькові, з циліндричними роликами, втулки, частини підшипників, контргайка стопорна, шайба стопорна.
20.11.2024 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару (11 товарних позицій) декларант позивача подав МД №24UA205140073235U5.
Фактурна вартість імпортованих товарів становить 19 895,63 доларів США, а митну вартість визначено на рівні 926 031,90 грн (з урахуванням вантажно-розвантажувальних робіт за межами території України на суму 3 735,67 грн та транспортних витрат до кордону України у сумі 99 989,95 грн).
До митної декларації декларантом додано: зовнішньоекономічний контракт №2021/0709-1 від 09.07.2021; пакувальний лист від 02.09.2024; проформа-інвойс №24KJ0189XP від 19.03.2024; проформа-інвойс №24KJ0234XP від 05.06.2024; інвойс №23KJ319X від 02.09.2024; коносамент №SZ2024080432B від 10.09.2024; автотранспортна накладна №00013753/1 від 19.11.2024; супровідний документ T1 №24PL322080NS0I68L9 від 06.11.2024; сертифікат походження №24С4201А0103/50030 від 04.09.2024; банківський платіжний документ №332 від 20.03.2024; банківський платіжний документ №354 від 11.06.2024; банківський платіжний документ №387 від 24.10.2024; рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №241042 від 29.10.2024, №241043 від 29.10.2024; банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг №1888, №1889 від 06.11.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №ОБ1093/2 від 20.11.2024; договір про надання послуг митного брокера №28/11/23-1 від 28.11.2023; договори (контракти) про перевезення №10401 від 21.02.2024, №2/03082022 від 03.08.2022, №27/03-24 від 27.03.2024; заявка №ОБ001093/2 від 05.09.2024; заявка №SVGP47 від 13.11.2024; договір (контракт) про перевезення №ОВ1225 від 01.09.2020; свідоцтво на знак НОМЕР_1 від 25.01.2019; лист до Т1 №TLS/0199/SP/2024 від 13.11.2024; опис і фото товару від 25.10.2024; пояснення №2024/2011-1 від 20.11.2024; пояснення щодо банківських платежів від 20.11.2024; МД країни відправлення №422720240000918020 від 06.09.2024.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) транспортні (перевізні) документи; 5) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Декларант надав додаткові документи: лист декларанта б/н від 21.11.2024 щодо поданих документів, пояснення б/н від 21.11.2024 щодо замовлення товару. Декларант не надав в повному обсязі витребовувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, про що повідомив листом б/н від 21.11.2024. Відповідач зазначає, що декларантом не надано документальних підтверджень формування ціни товару торговельної марки “GPL» для компанії ТОВ “Генпостач» . Також не надано відомостей для перевірки числового розрахунку усіх складових митної вартості товару (страхування морського, залізничного перевезення).
У зв'язку з вищевикладеним Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 21.11.2024 №UA205140/2024/000344/2 та сформувала картку відмови №UA205140/2024/003078 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Як зазначено у графі 33 оскаржуваного рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять наступні розбіжності.
Відповідно до п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) №2021/0709-1 від 09.07.2021 загальна вартість включає вартість товару, пакування та маркування відповідно умов поставки, проте декларантом не надано числового розрахунку для перевірки зазначеного. Листом №2024/2011-1 від 20.11.2024 Імпортер повідомляє, що торговельна марка “GPL» є інтелектуальною власністю компанії ТОВ “Генпостач» і всі товари під даним брендом виготовляються тільки для ТОВ “Генпостач» і у кількості згідно замовлення. Продаж даної продукції для широкого кола осіб порушує права інтелектуальної власності. Однак, зазначені умови не передбачені зовнішньоекономічним контрактом, відсутні відомості щодо погоджених замовлень товару. Згідно рахунка-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг №241043 від 29.10.2024 заявлена вартість перевезення вантажу до кордону України. В даному документі зазначена вартість експедиційних послуг по території України, однак такі послуги не враховані у вартість перевезення до кордону. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей щодо транспортних витрат. Відповідно до п.1.1.9 договору (контракту) про перевезення №10401 від 21.02.2024 передбачено страхування вантажу, проте відомостей про вартість страхування по маршруту слідування (морське, залізничне перевезення) не надано.
Відповідач у рішенні зазначив, що у митного органу відсутні підстави для застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. У зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, а також в зв'язку з спрацюванням ризиків АСУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: товари на рівні: товар №1 - 2,98 дол. США/кг за МД №UA205140/2024/064573 від 11.10.2024, товар №2 - 3,10 дол. США/кг за МД №UA205140/2024/051471 від 15.08.2024, товар №5 - 2,62 дол. США/кг за МД №UA205140/2024/064573 від 11.10.2024, товар №9 - 3,14 дол. США/кг за МД №UA205140/2024/064573 від 11.10.2024, товар №10 - 1,94 дол. США/кг за МД №UA100350/2024/732962 від 14.10.2024. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість товару з врахуванням найменування товару, умов поставки FOB, обсягів ввезеної партії, торговельної марки GPL, країни виробництва, зовнішньоекономічного контракту, стороною якого є виробник товару.
Товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205140073625U0 від 22.11.2024.
Крім того, судом також установлено, що 01.10.2019 укладено контракт №GPL201910 між компанією SHANDONG SAAB INTERNATIONAL TRADING CO., LTD (Китай) як постачальником та ТОВ “Генпостач» як покупцем.
Відповідно до цього контракту постачальник приймає на себе обов'язок передати у власність покупця, а покупець - прийняти і оплатити на умовах даного контракту підшипники, ланцюги, ремені, корпуси, сальники та іншу продукцію технічного призначення, далі по тексту - “товар».
Вказаний контракт передбачає, що найменування, ціна, кількість та умови кожної окремої поставки визначаються відповідними інвойсами, які є невід'ємною частиною договору. Поставка товарів здійснюється партіями, а оплата проводиться банківським переказом відповідно до умов, зазначених у конкретному інвойсі та супровідних документах. Розрахунки здійснюються шляхом 100% передоплати у доларах США чи упродовж 1 тижня після отримання товару покупцем шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний постачальником. В загальну вартість контракту входить вартість товару, пакування, маркуванні та інші витрати відповідно до умов поставки.
Позивач відповідно до умов цього контракту, згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) №ET/MTM022 від 01.10.2024, отримав товари на загальну суму 38 557,22 доларів США, а саме: частини до підшипників (кульки сталеві).
07.01.2025 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару декларант позивача подав МД №25UA205140000460U6.
Фактурна вартість імпортованих товарів становить 38 557,22 доларів США, а митну вартість визначено на рівні 1 785 914,60 грн (з урахуванням вантажно-розвантажувальних робіт за межами території України на суму 12 393,92 грн та транспортних витрат до кордону України у сумі 146 564,08 грн).
До митної декларації декларантом додано: зовнішньоекономічний контракт №GPL201910 від 01.10.2019; додаткова угода №1 від 01.02.2021; пакувальний лист від 01.10.2024; інвойс №ET/MTM022 від 01.10.2024; коносамент №QN24100092 від 28.10.2024; залізнична накладна CIM №06675 від 30.12.2024; автотранспортна накладна №00016184 від 06.01.2025; супровідний документ T1 №24PL322080NS4W9UM0 від 25.12.2024; сертифікат походження №24C3725A0568/50015 від 02.12.2024; проформа-інвойс №ET/MTM022 від 16.08.2024; банківський платіжний документ №381 від 01.10.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №РФ-23705 від 06.01.2025; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №2296 від 07.01.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №888686/25 від 06.01.2025; договір про надання послуг митного брокера №28/11/23-1 від 28.11.2023; договори (контракти) про перевезення № 0710/20/01 від 07.10.2020; №6/05082022 від 05.08.2022; заявка №24069 від 01.10.2024; свідоцтво на знак НОМЕР_1 від 25.01.2019; пояснення щодо оплати від 07.01.2025; пояснення №2025/0701-1 від 07.01.2025; МД країни відправлення №425820240001206445 від 25.10.2024.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) транспортні (перевізні) документи; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 5) банківські платіжні документи, що стосуються товару.
На вимогу митниці декларантом надано: 1) лист від 07.01.2025 №888687/25; 2) договір на перевезення від 01.07.2023 №UA00065810; 3) комерційний інвойс від 19.10.2024 №ET/MTM022B (продубльовано); 4) супровідний документ T1 від 01.01.2025 №25PL322080NS59AEM6; 5) пояснення щодо оплати (продубльовано); 6) заявка від 01.10.2024 №24069 з підписами сторін.
Митниця вказує на те, що відповідно п. 5 Договору (контракту) про перевезення від 01.07.2023 №UA00065810 передбачена 100% передоплата від суми виставленого Перевізником рахунку, однак банківський платіжний документ не подано до митного оформлення. В наданому супровідному документі Т1 від 01.01.2025 №25PL322080NS59AEM6 вага товару становить 4810 (брутто) та 4722 (нетто), що суперечить вазі, зазначеній в пакувальному листі від 01.10.2024 № б/н - 27968 (брутто) та 27400 (нетто). Переліку запитуваних митницею документів не надано, про що листом від 07.01.2025 повідомлено про відсутність інших додаткових документів.
У зв'язку з вищевикладеним Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 07.01.2025 №UA205140/2025/000004/2 та сформувала картку відмови №UA205140/2025/000015 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Як зазначено у графі 33 оскаржуваного рішення, під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять наступні розбіжності.
Відповідно до банківського платіжного документа від 01.10.2024 №381 оплата за товар здійснена в сумі 46 774,3 дол. США, що суперечить вартості товару, заявленого в рахунку-фактурі від 01.10.2024 №ET/MTM022. В призначенні платежу вищезазначеного документа вказано, що оплата за товар здійснена відповідно контракту; ідентифікувати дану оплату до оцінюваної поставки товару неможливо.
Відповідно до рахунка від 06.01.2025 №РФ-23705 пунктом доставки зазначено Клевань (Рівненська область), що суперечить пункту доставки, вказаному в заявці на перевезення від 01.10.2024 №24069 - м. Луцьк (Волинська область).
Заявка від 01.10.2024 №24069 не містить підпису та печатки (за наявності) замовника.
Відповідно до заявки від 01.10.2024 №24069 вартість послуг становить 4 530 дол. США, однак згідно довідки про вартість транспортування від 06.01.2025 №888686/25 вартість послуг зазначена в валюті гривні; числового розрахунку (курсів валют, дату перерахування) для підтвердження заявлених транспортних витрат не надано.
Відповідно до рахунка від 06.01.2025 №РФ-23705 зазначені витрати транспортно-експедиційного обслуговування на території України, інформації щодо сум та наявності даних витрат за межами України не надано.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, а також внаслідок того, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, з врахуванням спрацювання ризиків АСУР, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. На виконання вимог Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення “Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Митну товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме: - товар 1 - на рівні 2,54 дол. США/кг за МД №UA205140/2024/065295 від 14.10.2024. Для коригування митної вартості митним органом взято за основу товар: “Частини до підшипників (кульки сталеві)», торгівельної марки GPL, країна походження Китай.
Товар було випущено у вільний обіг за МД №25UA205140000518U3 від 07.01.2025.
Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товарів, звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) декларант подав разом із митними деклараціями документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, зокрема разом з МД від 20.11.2024 №24UA205140073235U5: зовнішньоекономічний контракт №2021/0709-1 від 09.07.2021; пакувальний лист від 02.09.2024; проформа-інвойс №24KJ0189XP від 19.03.2024; проформа-інвойс №24KJ0234XP від 05.06.2024; інвойс №23KJ319X від 02.09.2024; коносамент №SZ2024080432B від 10.09.2024; автотранспортна накладна №00013753/1 від 19.11.2024; супровідний документ T1 №24PL322080NS0I68L9 від 06.11.2024; сертифікат походження №24С4201А0103/50030 від 04.09.2024; банківський платіжний документ №332 від 20.03.2024; банківський платіжний документ №354 від 11.06.2024; банківський платіжний документ №387 від 24.10.2024; рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №241042 від 29.10.2024, №241043 від 29.10.2024; банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг №1888, №1889 від 06.11.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №ОБ1093/2 від 20.11.2024; договір про надання послуг митного брокера №28/11/23-1 від 28.11.2023; договори (контракти) про перевезення №10401 від 21.02.2024, №2/03082022 від 03.08.2022, №27/03-24 від 27.03.2024; заявка №ОБ001093/2 від 05.09.2024; заявка №SVGP47 від 13.11.2024; договір (контракт) про перевезення №ОВ1225 від 01.09.2020; свідоцтво на знак НОМЕР_1 від 25.01.2019; лист до Т1 №TLS/0199/SP/2024 від 13.11.2024; опис і фото товару від 25.10.2024; пояснення №2024/2011-1 від 20.11.2024; пояснення щодо банківських платежів від 20.11.2024; МД країни відправлення №422720240000918020 від 06.09.2024.
До МД від 07.01.2025 №25UA205140000460U6 декларант додав наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №GPL201910 від 01.10.2019; додаткова угода №1 від 01.02.2021; пакувальний лист від 01.10.2024; інвойс №ET/MTM022 від 01.10.2024; коносамент №QN24100092 від 28.10.2024; залізнична накладна CIM №06675 від 30.12.2024; автотранспортна накладна №00016184 від 06.01.2025; супровідний документ T1 №24PL322080NS4W9UM0 від 25.12.2024; сертифікат походження №24C3725A0568/50015 від 02.12.2024; проформа-інвойс №ET/MTM022 від 16.08.2024; банківський платіжний документ №381 від 01.10.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №РФ-23705 від 06.01.2025; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №2296 від 07.01.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №888686/25 від 06.01.2025; договір про надання послуг митного брокера №28/11/23-1 від 28.11.2023; договори (контракти) про перевезення № 0710/20/01 від 07.10.2020; №6/05082022 від 05.08.2022; заявка №24069 від 01.10.2024; свідоцтво на знак НОМЕР_1 від 25.01.2019; пояснення щодо оплати від 07.01.2025; пояснення №2025/0701-1 від 07.01.2025; МД країни відправлення №425820240001206445 від 25.10.2024.
Також на вимогу митниці декларантом надано: 1) лист від 07.01.2025 №888687/25; 2) договір на перевезення від 01.07.2023 №UA00065810; 3) комерційний інвойс від 19.10.2024 №ET/MTM022B (продубльовано); 4) супровідний документ T1 від 01.01.2025 №25PL322080NS59AEM6; 5) пояснення щодо оплати (продубльовано); 6) заявка від 01.10.2024 №24069 з підписами сторін.
На думку суду, додані до митних декларацій документи у повній мірі підтверджують числові складові задекларованої митної вартості.
Щодо розбіжностей у поданих документах, а також неповноти даних, які відображені в оскаржуваних рішеннях суд зазначає наступне.
Так, рішенням про коригування митної вартості товарів від 21.11.2024 №UA205140/2024/000344/2 встановлено наступне.
Відповідно до п.2.3 зовнішньоекономічного договору (контракту) №2021/0709-1 від 09.07.2021 загальна вартість включає вартість товару, пакування та маркування відповідно умов поставки, проте декларантом не надано числового розрахунку для перевірки зазначеного. Листом №2024/2011-1 від 20.11.2024 Імпортер повідомляє, що торговельна марка “GPL» є інтелектуальною власністю компанії ТОВ “Генпостач» і всі товари під даним брендом виготовляються тільки для ТОВ “Генпостач» і у кількості згідно замовлення. Продаж даної продукції для широкого кола осіб порушує права інтелектуальної власності. Однак, зазначені умови не передбачені зовнішньоекономічним контрактом, відсутні відомості щодо погоджених замовлень товару. Згідно рахунка-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг №241043 від 29.10.2024 заявлена вартість перевезення вантажу до кордону України. В даному документі зазначена вартість експедиційних послуг по території України, однак такі послуги не враховані у вартість перевезення до кордону. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей щодо транспортних витрат. Відповідно до п.1.1.9 договору (контракту) про перевезення №10401 від 21.02.2024 передбачено страхування вантажу, проте відомостей про вартість страхування по маршруту слідування (морське, залізничне перевезення) не надано.
У листі-поясненні №2024/2011-1 від 20.11.2024, направленому митниці, декларант позивача зазначив, що відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) №2021/0709-1 від 09.07.2021 товар поставляється на умовах FOB, що означає, що всі витрати, пов'язані з пакуванням та маркуванням, та доставкою на борт судна вже включені у загальну вартість товару. Відповідно, окремий числовий розрахунок для цих витрат не надається, оскільки вони вже враховані у загальній вартості товару відповідно до умов поставки FOB. Суд погоджується, що деталізований числовий розрахунок загальної вартості товару жодним чином не спростує ціну товару, до якої включена вартість товару, пакування та маркування відповідно умов поставки. Виготовлення товару під торговим брендом “GPL», про який не зазначено в контракті, не впливає на ціну товару, яка у кожну випадку визначається інвойсом. Відсутність згадки про цю торгівельну марку в контракті не перешкоджає митному органу перевірити складові задекларованої митної вартості. Також відсутність відомостей щодо погодження замовлень товару не вливає на остаточну вартість товару, яка визначається саме інвойсом, а не заявками на продукцію. Відтак, такі зауваження митниці до поданих документів є безпідставними, що не впливають на можливість перевірити складові митної вартості.
Відсутність відомостей про вартість транспортно-експедиційних послуг до митного кордону України в рахунку на оплату №241043 від 29.10.2024 обумовлена тим, що експедитор ТОВ “ОУШН БРІДЖ» є резидентом України, який надає, зокрема, експедиторські послуги, які підлягають оподаткуванню на території України, а тому відповідно до підпункту “ж» пункту 186.3 статті 186 Податкового кодексу України місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання. Саме експедитор відображає складові та вартість таких послуг, а тому замовник таких послуг жодним чином не впливає на відображення складових таких послуг в рахунку на оплату.
З приводу того, що відповідно до п.1.1.9 договору (контракту) про перевезення №10401 від 21.02.2024 передбачено страхування вантажу, проте відомостей про вартість страхування по маршруту слідування (морське, залізничне перевезення) не надано, слід зазначити, що у письмових поясненнях декларант зазначив, що даний договір не стосується даного перевезення, оскільки він помилково залишений в гр. 44 МД.
До того ж, відсутність страхування вантажу під час його транспортування обумовлена довідкою про транспортні витрати від 20.11.2024 №ОБ1093/2.
Відтак, суд не знаходить обґрунтованих підстав в рішенні про коригування митної вартості товарів від 21.11.2024 №UA205140/2024/000344/2 для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості та здійснення коригування митної вартості за резервним методом.
Щодо обґрунтованості прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 07.01.2025 №UA205140/2025/000004/2 суд зазначає наступне.
Митний орган обґрунтував прийняття цього рішення тим, що відповідно до банківського платіжного документа від 01.10.2024 №381 оплата за товар здійснена в сумі 46 774,3 дол. США, що суперечить вартості товару, заявленого в рахунку-фактурі від 01.10.2024 №ET/MTM022. В призначенні платежу вищезазначеного документа вказано, що оплата за товар здійснена відповідно контракту; ідентифікувати дану оплату до оцінюваної поставки товару неможливо.
Відповідно до рахунка від 06.01.2025 №РФ-23705 пунктом доставки зазначено Клевань (Рівненська область), що суперечить пункту доставки, вказаному в заявці на перевезення від 01.10.2024 №24069 - м. Луцьк (Волинська область).
Заявка від 01.10.2024 №24069 не містить підпису та печатки (за наявності) замовника.
Відповідно до заявки від 01.10.2024 №24069 вартість послуг становить 4 530 дол. США, однак згідно довідки про вартість транспортування від 06.01.2025 №888686/25 вартість послуг зазначена в валюті гривні; числового розрахунку (курсів валют, дату перерахування) для підтвердження заявлених транспортних витрат не надано.
Відповідно до рахунка від 06.01.2025 №РФ-23705 зазначені витрати транспортно-експедиційного обслуговування на території України, інформації щодо сум та наявності даних витрат за межами України не надано.
Митниця також вказує на те, що відповідно п. 5 Договору (контракту) про перевезення від 01.07.2023 №UA00065810 передбачена 100% передоплата від суми виставленого Перевізником рахунку, однак банківський платіжний документ не подано до митного оформлення. В наданому супровідному документі Т1 від 01.01.2025 №25PL322080NS59AEM6 вага товару становить 4810 (брутто) та 4722 (нетто), що суперечить вазі, зазначеній в пакувальному листі від 01.10.2024 № б/н - 27968 (брутто) та 27400 (нетто).
У письмових поясненнях від 07.01.2025 декларант позивача зазначив, що проформа-інвойс №ET/MTM022 від 16.08.2024 та банківський платіжний документ №381 від 01.10.2024 стосується двох інвойсів: інвойса №ET/MTM022 від 01.10.2024 на суму 38557,22 доларів США та інвойса №ET/MTM022B від 19.10.2024 на суму 8217,08 доларів США (38557,22 дол. США + 8217,08 дол. США = 46774,30 дол. США), що повністю відповідає сумі проформи та платіжки.
Суд зауважує, що платіжна інструкція №381 від 01.10.2024 прямо містить посилання на контракт №GPL201910 від 01.10.2019, на підставі якого поставлено товар.
Оплата за проформ-інвойсом може покривати кілька поставок, що відповідає пунктам контракту (розбиття оплати частинами). Відтак, саме рахунок-фактура (інвойс), а не проформа чи платіжний документ визначають ціну товару.
У рахунку від 06.01.2025 №РФ-23705 пунктом доставки зазначено Клевань (Рівненська область), що суперечить пункту доставки, вказаному в заявці на перевезення від 01.10.2024 №24069 - м. Луцьк (Волинська область).
У письмових поясненнях декларант зазначив, що у письмових поясненнях експедитора № 888687/25 від 07.01.2025 вказано, що залізнична станція Клевань (Україна) є виключено за міжнародним залізничним перевезенням, а кінцевим пунктом призначення доставки контейнера DDDU2059123 є м. Луцьк (Україна), як вказано в заявці на міжнародне експедирування вантажів вих. номер №24069 від 01/10/2024. Транспортування від станції Клевань до міста Луцьк здійснювалось автомобільним транспортом під митним контролем та відповідно відображено в рахунку як автоперевезення на території України.
З приводу зауважень митного органу щодо того, що заявка від 01.10.2024 №24069 не містить підпису та печатки замовника, декларант у письмових поясненнях повідомив, що помилково приєднав скан-копію лише з печаткою експедитора, надавши заявку з печатками і підписом замовника.
Крім того, у наданих поясненнях експедитора №888687/25 від 07.01.2025 зазначено, що рахунки на послуги й витрати з транспортно-експедиційного обслуговування і організації перевезень імпортних і транзитних вантажів оплачуються Клієнтом шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок, вказаний Експедитором в цьому Договорі та/або в рахунку, протягом 3-х банківських днів з моменту їх виставлення, за курсом НБУ, встановленим на день виставлення рахунку. Таким чином, еквівалент вартості послуг 4530 дол. США, вказаний в заявці, за курсом НБУ станом на 06.01.2025 - дату виставлення рахунку становить 190 662,62 грн.
Також у цих поясненнях зазначено, що ТОВ “Клевер Тім» здійснює транспортно-експедиторські послуги за межами державного кордону України не самостійно, а за допомогою компаній-партнерів, про що свідчать дані вказані вище, які відповідним чином виставлені замовнику перевезення - ТОВ “Генпостач». Транспортно-експедиторські послуги відповідно за межами державного кордону України ТОВ “Клевер Тім» не надає і в рахунку не відображає.
Також суд зазначає, що саме довідка про транспортні витрати №888686/25 від 06.01.2025 підтверджує вартість транспортування товару, а не розрахункові документи з кожним перевізником, з яким експедитор укладає відповідний договір. Різниця у вазі вантажу, відображена у документах, про які зазначено в рішенні про коригування митної вартості товарів, жодним чином не впливає на ціну товару, яка зазначена в інвойсі.
З врахуванням наведеного, на думку суду, позивачем надано достатню кількість документів для підтвердження ціни товарів та вартості транспортування товарів до митного кордону України. Вищенаведені документи у повній мірі підтверджують митну вартість.
Витребувавши виписку з бухгалтерської документації, митний орган не зазначив, які саме відомості вона має підтвердити, у зв'язку із якими недоліками у документах вимагаються та яким чином може усунути виниклі сумніви. Таким чином, вимога про надання виписки з бухгалтерської документації є необґрунтованою.
Також відсутність прайс-листів від виробника товару для загального (широкого) кола покупців та щодо усього асортименту продукції, який виробник пропонує для продажу, за наявності поданих документів, які надають можливість перевірити правильність числових значень митної вартості, визначеної за першим методом, не є підставою для витребовування у декларанта додаткових документів та в подальшому для коригування митної вартості за резервним методом.
Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновку про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суд погоджується із доводами представника позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товарів за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбані товари, містять об'єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв'язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість, внаслідок чого безпідставно прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі № 380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, що зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товари (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Отже, підстави вважати, що рішення відповідача від 21.11.2024 №UA205140/2024/000344/2 та від 07.01.2025 №UA205140/2025/000004/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованими та мотивованими у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, тому такі рішення підлягають скасуванню як протиправні.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 3452,26 грн, сплачений платіжною інструкцією №3538 від 12.06.2025. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 21.11.2024 №UA205140/2024/000344/2 та від 07.01.2025 №UA205140/2025/000004/2.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Генпостач» (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 48, квартира 51, ідентифікаційний код 38339580) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, ідентифікаційний код ВП 43958385) судовий збір у сумі 3452,26 грн (три тисячі чотириста п'ятдесят дві гривні 26 копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н. В. Стецик