про повернення позовної заяви
м. Вінниця
25 листопада 2025 р. Справа № 120/15143/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Бершадського відділу УДМС України у Вінницькій області (вул. Миколаєнка, 21, м. Бершадь, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 24400)
про: визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Бершадського відділу УДМС України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ухвалою суду від 03.11.2025 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин його пропуску.
20.11.2025 за вх.№73229/25 до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява та заява про поновлення строку звернення до суду.
В заяві про поновлення строку звернення до суду позивач вказує, що пропуск такого строку обумовлений труднощами зі збиранням доказів, котрі долучені до справи.
Розглянувши заяву про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При цьому, суд з'ясовує момент, коли позивач фактично дізнався або мав реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (заподіяння збитків).
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року № 340/1019/19).
Предметом позову у даній справі є відмова відповідача від 01.02.2025 у видачі позивачеві паспорта громадянина України у формі книжечки.
Таким чином, строк звернення до суду з даним позовом становить шість місяців. До суду позивач звернулась 21.10.2025 (дата оформлення поштового відправлення), тобто більше ніж через 8 місяців з моменту оскаржуваної відмови.
У постанові від 17.09.2020 по справі № 640/12324/19 Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на судове оскарження дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом, як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.09.2020 по справі №806/2321/16.
Надаючи оцінку наведеним позивачем підстава для поновлення строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що вони не можуть бути визнані поважними з наступних мотивів.
Посилання позивача на труднощі зі збиранням доказів не підтверджене жодними належними та допустимими доказами, а також не є обставиною, яка об'єктивно унеможливлювала звернення до суду у встановлений шестимісячний строк.
Зміст заяви свідчить лише про загальний характер таких «труднощів», без конкретизації того, які саме дії позивач не могла виконати, які докази не мала можливості отримати та чому саме ці обставини перешкоджали їй подати позов вчасно.
Більше того, судом установлено, що позивач уже зверталася до Вінницького окружного адміністративного суду з аналогічним позовом 25.03.2025, до якого були долучені ті самі документи, що і до цієї позовної заяви. Ухвалою суду від 16.04.2025 позовну заяву повернуто позивачеві (справа №120/3961/25).
Тобто позивач ще у березні 2025 року мала у своєму розпорядженні необхідні матеріали та володіла інформацією про обставини, які в подальшому стали предметом спору.
Відтак наведені позивачем пояснення щодо начебто «труднощів зі збиранням доказів» спростовуються фактом попереднього звернення з аналогічною позовною заявою.
За таких умов суд позбавлений можливості встановити, які саме дії позивач здійснювала протягом більш ніж півроку після повернення позову, та чому вказаний період бездіяльності повинен вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Позивач не навела жодних обставин, які відповідали б критеріям, визначеним у судовій практиці Верховного Суду, зокрема щодо об'єктивної непереборності перешкод і їх документального підтвердження.
Враховуючи викладене, заява про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованою, а підстави, наведені позивачем, - неповажними.
Суд зазначає, що наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст. 123 КАС України, згідно із частинами першою, другою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Положення ч. 2 ст. 123 КАС України кореспондують приписам п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, якими передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.
За наведених обставин суд дійшов висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_2 до Бершадського відділу УДМС України у Вінницькій області.
Відповідно до ч. 6 ст. 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Водночас суд роз'яснює, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. 120, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248, 255, 256 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Бершадського відділу УДМС України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Маслоід Олена Степанівна