м. Вінниця
25 листопада 2025 р. Справа № 120/7627/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , центр, відповідач) , в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо поновлення на військовому обліку;
- зобов'язати внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку згідно з Законом України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» з підстав визнання непридатним на підставі висновку ВЛК від 27.12.2022 р. ;
- визнати протиправними дії щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку з боку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- зобов'язати виключити відомості про порушення правил військового обліку з боку позивача з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
В обґрунтування позовних вимог позивач повідомив, що його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі Довідки військово-лікарської комісії. Також у військовому квитку наявний запис про виключення із військового обліку. Однак, відповідний запис не внесено в систему до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 23.06.2025 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 22.09.2025 р. витребувано додаткові докази.
Письмової позиції від відповідача не надійшло, хоча доставлена ухвала про витребування, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив наступне.
27.12.2022 позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі Довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №162/2801.
27.12.2022 р. у військовому квитку позивача серії НОМЕР_1 проставлено відмітку про виключення з військового обліку .
Однак, як видно із Резерву позивача поновлено на військовому обліку та внесено відомості про порушення правил військового обліку.
Не погоджуючись із такими діями, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в частині поновлення на військовому обліку, суд керується та виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України (ст. 65 Конституції України).
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (із подальшим продовженням такого строку).
Окрім того, Указом Президента України “Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022 року (з наступними змінами) оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. (ч. 3 ст. 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу»).
Згідно частини 1 статті 27 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.
Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
При цьому, приписами ч. 7 ст. 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» регламентовано, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
У зв'язку з чим, слід врахувати приписи частини шостої статті 37 Закону України № 2232-XII, якими встановлено, що виключенню з військового у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які) підлягають громадяни України, які: визнані непридатними до військової служби.
Отже, виключенню із військового обліку підлягають військовозобов'язані визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку .
Суд вказує, що позивач пройшов ВЛК та згідно довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №162/2801 визнаний непридатним.
Також до військового квитка внесено відомості про виключення позивача із військового обліку.
В ході розгляду справи суду не надано відомостей щодо скасування Довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №162/2801.
Відтак, встановлені обставини підтверджують те, що позивач виключений з військового обліку військовозобов'язаних на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу".
Таким чином, позивач не може вважатися військовозобов'язаним громадянином України у розумінні Закону України № 2232-XII, тобто не має статусу військовозобов'язаного, відповідно, дії щодо поновлення на військовому обліку є протиправними.
До 05.01.2023 механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів регулювався Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим постановою КМУ від 07.12.2016 за № 921 (далі - Порядок №921), який містить аналогічні норми щодо порядку виключення з військового обліку військовозобов'язаних, а саме згідно пункту 56 Порядку №921 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності.
При цьому, взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів (для військовозобов'язаних - військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов'язаного), визначених у пункті 16 цього Порядку.
Про взяття призовників і військовозобов'язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки (п. 56 Порядку №921).
Відповідно до п. 2 Положення №154 від 23.02.2022 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Так, мобілізаційною директивою Генерального штабу Збройних Сил України від 18.06.2018 №321/1167 (дск) прийнято відповідні організаційно-методичні вказівки щодо визначення особливостей ведення військового обліку військовозобов'язаних рядового, сержантського та старшинського складу запасу у військових комісаріатах.
Згідно абзацу 4 підпункту 2.7.2 пункту 2.7 розділу ІІІ організаційно-методичних вказівок підставами для виключення військовозобов'язаних з військового обліку у Р(М)ВК для військовозобов'язаних, які визнані ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, є постанови ВЛК.
Згідно підпункту 2.7.3 пункту 2.7 розділу ІІІ організаційно-методичних вказівок у ході виключення військовозобов'язаних з військового обліку посадові особи Р(М)ВК зобов'язані:
- перевірити підстави для виключення з військового обліку персонально для кожного військовозобов'язаного, які визначені в підпункті 2.7.2 пункту 2.7 розділу ІІІ;
- вилучити алфавітні картки з картотеки алфавітних карток та знищити їх без складання акта;
- оформити військово-облікові документи (заповнити відповідний розділ військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов'язаних, підписати у військового комісара Р(М)ВК та завірити гербовою печаткою);
- відібрати облікові картки військовозобов'язаних та встановити їх до розділу виключених з військового обліку картотеки облікових карток;
- повернути військово-облікові документи їх власникам або закласти їх на архівне зберігання.
Згідно підпункту 2.7.5 пункту 2.7 розділу ІІІ організаційно-методичних вказівок у ході виключення з військового обліку військовозобов'язаних, які визнані ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку посадові особи Р(М)ВК, крім заходів, визначених у підпункті 2.7.3 пункту 2.7 розділу ІІІ, зобов'язані вилучити постанови ВЛК та долучити їх до справи, яка зберігається встановленим порядком.
Отже, виключення з військового обліку військовозобов'язаного має чітко визначений алгоритм дій для здійснення якого Порядком №1487 (до 05.01.2023 Порядком №921) .
Як вже зазначалось, згідно Довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №162/2801визнаний непридатним, про що внесено відповідні записи до військового квитка.
Однак, ці відомості не внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що не спростовано відповідачем у справі.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі -призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначає Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до положень ст. 1 Закону № 1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
З положень ст. 2 Закону № 1951-VIII, випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.
Статтею 16 вказаного Закону, внесено зміни в ЗУ “Про військовий обов'язок та військову службу», а саме, частину першу статті 34 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" викладено в такій редакції: "1. Персонально-якісний облік призовників і військовозобов'язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров'я, результати співбесід тощо) щодо призовників і військовозобов'язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов'язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов'язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати".
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (ч. 8 ст. 5 ЗУ “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», ).
На дату визнання позивача непридатним та виключення із військового обліку діяв Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 року № 94 (Наказ втратив чинність 22.08.2024 року на підставі Наказу Міністерства оборони № 478 від 16.07.2024) (далі - Порядок № 94).
Відповідно до п. 1 розділу І Порядку № 94 цей Порядок встановлює процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр).
Згідно з п. 6 розділу ІІІ Порядку № 94, збирання відомостей здійснюється органами ведення Реєстру на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру особисто призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військовими частинами.
Відповідно до п. 9 розділу ІІІ Порядку № 94 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
Отримання призовником, військовозобов'язаним та резервістом інформації про своє включення (не включення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, здійснюється після особистого звернення та письмового запиту (в якому вказується прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує особу, яка подає запит) до органу ведення Реєстру або в електронному вигляді через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації. (п. 12 розділу ІІІ Порядку № 94).
Порядок внесення та актуалізація відомостей Реєстру регулюється розділом ІV цього Порядку, відповідно до п. 2 якого актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється: в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи; у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.
Згідно з п. 3 розділу ІV Порядку № 94, верифікація персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що вони надають особисто, з базою даних Реєстру здійснюється призначеними відповідальними особами за ведення Реєстру відповідно до покладених на них обов'язків.
Відповідно до п. 18 розділу ІІ Порядку № 94 призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов'язків здійснює:
внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів з існуючими обліковими даними;
внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію;
перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ.
Отже відповідальні особи за ведення Реєстру уповноважені на верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних або резервістів.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку від 11.04.2024 року № 3633-ІХ установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Стаття 9 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначає, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право:
1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
30.05.2025 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про виправлення відомостей в Реєстрі, однак так не внесено, доказів протилежного суду не надано.
З урахуванням зазначеного, оскільки позивач Комісією изнаний непридатним до військової служби із знято з військового обліку та військовий квиток містить відмітку про виключення з військово обліку, тому вказані відомості повинні бути відображені в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Водночас, під час розгляду справи до суду не надано жодних доказів внесення відповідних відомостей про непридатність позивача до військової служби в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Так як збирання відомостей здійснюється органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, до яких також відноситься відповідач, на підставі інформації, що подається, зокрема, особисто військовозобов'язаними, тому після надходження заяви від позивача у відповідача виник обов'язок внести вказані дані до цього Реєстру,.
Таким чином, відповідач всупереч приписам закону своєю протиправною бездіяльністю не завершив процедуру виключення позивача з військового обліку, а саме, не вніс належних відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку.
Обов'язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку, як вже зазначалось вище, покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відтак, недотримання відповідним ТЦК певних вимог щодо реалізації процедури виключення позивача з військового обліку, може створювати негативні наслідки для позивача у майбутньому.
Тому суд констатує, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо позивача, яка полягає у невнесенні відомостей про виключення позивача з військового обліку до Реєстру.
Відтак, суд доходить висновку, що слід визнати протиправною бездіяльність яка полягає у невнесенні відомостей про виключення позивача з військового обліку до Реєстру, в задоволенні ж вимоги про визнання протиправними дій щодо поновлення на військовому обліку слід відмовити.
Суд зазначає, що невнесення відомостей у Реєстр про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.
Так, в п. 3.1 Рішення Конституційного Суду України (справа №1-25/2010) від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями.
Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Право позивача на виконання відносно нього встановлених законом гарантій, а саме не внесення відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку, тобто не належне (електронне, документальне) оформлення такого виключення не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за здійснення процедури виключення осіб з військового обліку.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача внести відомості про виключення з військового обліку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, суд зазначає наступне.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
З урахуванням тієї обставини, що бездіяльність відповідача у спірних правовідносинах не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову у частині дій зобов'язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Суд звертає увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку, що слід зобов'язати відповідача внести відомості про виключення з військового обліку військовозобов'язаних позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Оберіг), відповідно до інформації, які міститься у військовому квитку НОМЕР_1 .
Суд вважає необхідним зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи вимоги про виключення запису із реєстру про порушення правил військового обліку, то суд вказує на те, що позивач не є військовозобов'язаним та має бути виключений із військового обліку, відтак, наявні підстави й для визнання дій відповідача, які полягають у внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про порушення позивачем правил військового обліку -протиправними.
Як наслідок, з метою захисту прав позивача наявні підстави для покладення на відповідача, як органу ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, обов'язку виключити з Реєстру відомості про порушення позивачем правил військового обліку.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 2422,40 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 1816, 80 (3/4 задоволених вимог).
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 яка полягає у невнесенні відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо визнання ОСОБА_1 не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідно до інформації у військовому квитку серії НОМЕР_1 .
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення з боку ОСОБА_1 правил військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити відомості про порушення правил військового обліку щодо ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
В іншій частині вимог , - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1816, 80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ін НОМЕР_2 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 )
Повний текст рішення оформлено 25.11.25 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна