м. Вінниця
25 листопада 2025 р. Справа № 120/15852/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області про: визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, головного управління Пенсійного фонду України у Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач маючи страховий стаж 37 років, спеціальний стаж 20 років 1 місяць та після досягнення 55 років звернувся до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за №025650010192 йому відмовлено у призначенні пільгової пенсії, з мотивів відсутності підтвердженого необхідного стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення. Також у рішенні було вказано, що у разі повторного звернення за призначенням пенсії з додатковими документами, право на призначення пенсі буде переглянуто.
Звернувшись повторно до Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, позивач отримав рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 11.11.2024, яким йому також відмовлено у призначенні пенсії з посиланням на відсутності підтвердженого необхідного стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення.
Вважаючи зазначене рішення протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження.
Представник ГУ ПФУ в Львівській області подав до суду відзив на позовну заяву у якому просить суд у задоволенні позову відмовити, зазначив, що пільговий стаж заявника не підтверджено у ході розгляду його заяви про призначення пенсії, оскільки періоди роботи з 20.07.1985 по 09.10.2007 згідно довідки №57 від 07.08.2024 перетинається із військовою службою. Довідка потребує уточнення підтвердження стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Від представника ГУ ПФУ в Івано-Франківській області також надійшов до суду відзив на позовну у якому він просить відмовити у задоволенні позову з підстав необґрунтованості. Так, зазначив, що головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста - машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.
Оскільки до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, не зараховано періоди роботи на посаді, яку обіймав позивач на момент призову на строкову військову службу, права на зарахування періоду проходження військової служби з 16.11.1987 по 27.11.1989 до пільгового стажу він не має.
Представник ГУ ПФУ у Вінницькій області подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позову та просить у його задоволенні відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив наступне.
08.08.2024 ОСОБА_1 08.08.2024 звернувся до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
За принципом екстериторіальності заяву від 08.08.2024 передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яким винесено рішення №025650010192 від 16.08.2024 про відмову у призначенні пенсії.
Так, до пільгового стажу незараховано період з 20.07.1985 по 09.10.2007 згідно довідки №57 від 07.08.2024, оскільки період роботи перетинається з військовою службою. Довідка потребує уточнення підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
04.11.2024 позивач повторно звернувся до територіального органу ПФУ з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №025650010192 від 11.11.2024 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах не зараховано періоди роботи згідно довідки №85 від 16.10.2014, оскільки довідка не відповідає додатку №5, а саме: відсутній підсумок стажу. Крім того, періоди роботи з 24.06.2002 по 06.08.2004 бригадиром тракторної бригади не підлягаю зарахуванню до стажу роботи на посаді тракториста - машиніста.
Позивач із рішеннями відповідачів не погоджується, а тому з метою захисту свого права на пенсію за віком на пільгових умова з дня набуття права на таку, звернувся до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
При цьому, статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Вказане право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).
Всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, відповідно до Конституції України гарантує Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року (далі - Закон №1788-XII).
Відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 13 Закону №1788-XII право на пенсію за віком на пільгових умовах мають трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі
Ця норма кореспондується з п.3 ч.2 ст.114 Закону №1788-XII, яким передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають чоловіки, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства,- після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Зі змісту наведених норм слідує, що умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах з підстави, визначеної пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста; безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства; досягнення відповідного віку - 55 років, а також наявність необхідного страхового стажу - не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Таке ж визначення містить і частина 1 статті 24 Закону №1058-IV, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, до 01.01.2004 стаж роботи підтверджується в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-IV.
Так, приписами статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших документів.
Так, спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку з відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Як встановлено судом, позивачу виповнилось 55 років 04.08.2024, що підтверджено копією його паспорта, та 08.08.2024 позивач звернувся до територіального пенсійного органу із заявою про призначення за віком на пільгових умовах.
Рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 11.08.2024 відмовлено у призначенні пенсії, оскільки пільговий стаж роботи трактористом-машиністом 20 років не підтверджено. Водночас даним рішенням визначено, що страховий стаж позивача становить 37 років 05 місяців 12 днів.
Так само і за результатами повторного звернення до пенсійного органу за призначенням пенсії рішенням ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 11.11.2024 позивач відмовлено у призначенні пенсії, оскільки пільговий стаж роботи трактористом-машиністом 20 років не підтверджено.
Суд не погоджується з твердженням пенсійного органу про відсутність у позивача пільгового стажу роботи трактористом-машиністом з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Додатково в довідці наводяться такі відомості:
стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.
Відповідно до пунктів 1, 2, 5 та 6 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.
Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу.
У трудову книжку колгоспника вносяться, зокрема: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання.
Всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.
Згідно із зразком трудової книжки колгоспника, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, у трудовій книжці колгоспника зазначається в розділі V відомості про трудову участь в загальному господарстві, зокрема прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві та причини невиконання такого річного мінімуму.
Отже, з аналізу наведених норм слідує, що трудова книжка, в якій містяться всі необхідні та точні записи про періоди роботи трактористом-машиністом та безпосередню зайнятість у виробництві сільгосппродукції, є основним документом, що підтверджує стаж роботи. За наявності такої трудової книжки підтверджувати трудовий стаж іншими документами законодавством не вимагається.
З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 слідує, що позивач 23.08.1987 прийнятий в члени колгоспу "Маяк" с. Глухівці, та 09.10.2007 звільнений з членів СВК "Маяк" с. Глухівці.
Разом з тим, записи книжки колгоспника не містять усіх необхідних записів щодо безпосередньої зайнятості позивача у виробництві сільгосппродукції, виконання річного мінімуму трудової участі в громадському господарстві та причини невиконання такого річного мінімуму.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
До пенсійного органу позивачем було надано довідку про підтвердження наявного трудового стажу №57 від 07.08.2024, що видана ТОВ "Маяк-Р", відповідно до якої підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно працював в даному підприємстві, а саме:
- 20.07.1985 надано роботу тракториста - машиніста;
- з 24.06.2002 переведений бригадиром тракторної бригади (наказ №34 від 24.06.2002);
- 06.08.2004 переведений трактористом машиністом (наказ №45 від 06.08.2004);
- 09.10.2007 звільнений за власним бажанням відповідно до наказу №27 від 09.10.2007.
Також, в матеріалах справи міститься копія довідки ТОВ "Маяк -Р" №58 від 07.08.2024, яка видана на підтвердження того, що позивач у період з 23.08.1984 по 09.10.2007 працював на підприємстві трактористом - машиністом. Такою довідкою підтверджується кількість відпрацьованих мінімуму-днів (вихододнів) за період з 1984 року по 1987 року та з 1990 по 2000 рік. Додатково зазначено, що вказані періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з пунктом 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Втім, актом ГУ ПФУ у Вінницькій області №0200-1103-1/9239 від 26.10.2024, складеним за результатами проведення перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки від 07.08.2024 №57, було встановлено, що у вказаній довідці встановлено розбіжність з даними первинних документів, а саме військовим квитком від 15.05.1986 № НОМЕР_2 ОСОБА_1 проходив військову службу з 16.11.1987 по 27.11.1989 (даний період не зазначено у довідці).
Оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №025650010192 від 16.08.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та до пільгового стажу не зараховано період з 20.07.1985 по 09.10.2007 згідно довідки №57 від 07.08.2024, оскільки період роботи перетинається з військовою службою. Додатково зазначено, що довідка потребує уточнення підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
У зв'язку із чим, за звернення позивача 16.10.2024 ТОВ "МАЯК-Р" була виготовлена довідка №85 про підтвердження наявного стажу роботи, якою підтверджено, що ОСОБА_1 працював в даному підприємстві, а саме:
- 20.07.1985 надано роботу тракториста - машиніста;
- з 16.11.1987 по 27.11.1989 служба в Армії;
- з 24.06.2002 переведений бригадиром тракторної бригади (наказ №34 від 24.06.2002);
- 06.08.2004 переведений трактористом машиністом (наказ №45 від 06.08.2004);
- 09.10.2007 звільнений за власним бажанням відповідно до наказу №27 від 09.10.2007.
Також зазначено, що вказані періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з пунктом 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 11.11.2024 №025650010192 відмовлено у призначенні пенсії: не зараховано періоди згідно довідки №85 від 16.10.2024, оскільки така довідка не відповідає додатку №5, а саме відсутній підсумок стажу.
Посилання пенсійного органу на недотримання форми Додатку 5 при складанні довідки в частині відсутності підсумку стажу, на думку суду, не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії позаяк обрахунок стажу належить до повноважень пенсійного органу.
Суд акцентує увагу на тому, що головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста (фактично - механізатора), безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.
Так, при проведенні перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсії ГУ ПФУ у Вінницькій області не заперечується, що позивач дійсно працював трактористом - машиністом. З'ясовано, що відповідно до облікових листів тракториста за перевіряємий період встановлено, що ОСОБА_1 направлявся для виконання робіт, а саме: оранка, культивацію, рихлення міжряддя, підвезення води, внесення мінеральних добрив, посів. Характер виконуваних робіт засвідчується нарядами на відрядну роботу: ремонт трактора та причіпу, мотору, плугу, культиватору, дискової бороди.
Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Наведене вище, узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 № 68/975/17.
Суд наголошує, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Вирішуючи справу, суд враховує, що наданих позивачем доказів, в тому числі трудової книжки, посвідчення тракториста-машиніста, наказів, достатньо для вирішення питання про зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу, який дає право на призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV.
Щодо незарахування до пільгового стажу позивача, періоду служби в армії, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" №2232-XII від 25 березня 1992 року (далі - Закон №2232-XII) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до абз.2 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що час проходження військової служби зараховується громадянам до загального трудового стажу, до стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Пунктом 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року визначено, що при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах служба в складі Збройних Сил СРСР і перебування в партизанських загонах, служба в військах і органах ВЧК, ОГПУ, НКВС. НКДБ. МДБ, Комітету Державної безпеки СРСР, Міністерства охорони громадського порядку СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік, Міністерства внутрішніх справ СРСР, міністерств внутрішніх справ союзних республік, служба в органах міліції прирівнюється за вибором особи, яка звертається за пенсією, до роботи, яка передувала службі чи безпосередньо слідувала за нею. При цьому зазначені періоди враховуються в розмірі, який не перевищує наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах чи пільгових розмірах.
З 16.11.1987 по 27.11.1989 позивач проходив службу в радянській армії, що підтверджується військовим квитком від 15.05.1986 № НОМЕР_3 .
Враховуючи встановлені обставини справи, які підтверджені відповідними доказами, служба в армії позивача підлягає зарахуванню до його пільгового стажу.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що спірні періоди роботи позивача підлягають зарахуванню до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з чим рішення відповідача ГУ ПФУ у Львівській області від 16.08.2024 №025650010192 та рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 11.11.2024 №025650010192 є протиправними та підлягають скасуванню, а спірні періоди підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача.
Водночас, суд не повинен самостійно перераховувати відповідні періоди страхового або пільгового стажу, які мають значення для вирішення питання призначення, перерахунків або обчислення пенсій, оскільки такі повноваження належать саме пенсійному органу. Зважаючи на це, відповідач повинен перерахувати весь стаж роботи позивача із зарахуванням пільгового стажу за цим рішенням, вирішивши питання призначення пенсії на пільгових умовах за наявності достатнього пільгового стажу відповідно до п. 3 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Абзацем 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як свідчать матеріали справи, позивач досягнувши 55-річного віку (04.08.2024) вперше звернувся до Управління із заявою від 08.08.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, а тому набув права на призначення пенсії саме з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку 05.08.2024.
Зважаючи на це, суд вважає необхідним зобов'язати пенсійний орган зарахувати позивачу до пільгового страхового стажу період роботи на посаді тракториста - машиніста з 20.07.1985 по 15.11.1987, з 28.11.1989 по 23.06.2002, з 06.08.2002 по 09.10.2007, період проходження військової служби з 16.11.1987 по 27.11.1989, провести перерахунок усього страхового і пільгового стажу, включаючи зарахований за цим рішенням, та зобов'язати вирішити питання призначення та виплати позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з 05.08.2024 відповідно до п. 3 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.
При вирішенні вказаного спору суд зауважує, що згідно з частиною першою статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1) (далі - Порядок №22-1).
При цьому, 30.03.2021 набрала чинності постанова Правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» (далі - Постанова правління ПФУ №25-1).
Зміни, внесені до Порядку №22-1 на підставі Постанови правління ПФУ №25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку №22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу IV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу IV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п.4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Так, у межах спірних правовідносин первинна заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Львівській області та за результатом її розгляду прийнято спірне рішення.
Суд зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
Відтак, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу IV Порядку №22-1 належним відповідачем у частині позовних вимог щодо зобов'язання розглянути питання щодо призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є саме ГУ ПФУ у Львівській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглянув первинну заяву позивача про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у її призначенні.
Натомість, ГУ ПФУ у Вінницькій області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов'язку щодо прийняття рішення за заявою позивача. Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 ГУ ПФУ у Вінницькій області визначено як суб'єкт, який буде здійснювати виплату пенсії позивачу за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання (в разі її призначення).
Відтак, відповідно статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04, рішення від 19.02.2009 року, п. 33) повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду відповідачі не довели правомірність прийнятого рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Відповідно до ст. ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Питання про розподіл судових витрат, судом вирішується відповідно до ст.139 КАС України, пропорційно до задоволених позовних вимог, в рівних частинах з кожного із відповідачів.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №025650010192 від 16.08.2024 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №025650010192 від 11.11.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи на посаді тракториста - машиніста з 20.07.1985 по 15.11.1987, з 28.11.1989 по 23.06.2002, з 06.08.2002 по 09.10.2007, період проходження військової служби з 16.11.1987 по 27.11.1989 та провести перерахунок усього пільгового стажу, включаючи зарахований за цим рішенням, та зобов'язати вирішити питання призначення та виплати позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з 05.08.2024 відповідно до п. 2 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, код ЄДРАПОУ 13322403)
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. митрополита Андрея, буд. 10, код ЄДРПОУ 13814885)
Відповідач: головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, Івано- Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 15, код ЄДРПОУ 20551088)
Суддя Комар Павло Анатолійович