Постанова від 25.11.2025 по справі 734/2367/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА

іменем України

25 листопада 2025 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 734/2367/25

Головуючий у першій інстанції - Соловей В. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1392/25

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Онищенко О.І., Шарапової О.Л.

секретар: Мальцева І.В.

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2 - адміністратор Нічогівського ЦНАПу ( АДРЕСА_1 )

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області у складі судді Соловей В.В. від 23 червня 2025 року, місце постановлення ухвали - с-ще Козелець, про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - адміністратора Нічогівського ЦНАПу ( АДРЕСА_1 ) про законність постанови та встановлення дійсного прізвища спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 - адміністратора Нічогівського ЦНАПу ( АДРЕСА_1 ) про законність постанови та встановлення дійсного прізвища спадкодавця.

Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 05.06.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано десятиденний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, зазначених у даній ухвалі суду першої інстанції від 05.06.2025 року. При цьому, ОСОБА_1 було роз'яснено, що в разі невиконання вимог суду, подана нею позовна заява вважатиметься неподаною, і буде повернута.

Як вбачається із ухвали суду першої інстанції від 05.06.2025 року, залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції зазначив наступне: ''… Підлягають виконанню позивачем ОСОБА_1 вимоги, що зазначені у п.4 (щодо змісту позовних вимог) і п.5 (щодо викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини) ч. 3 статті 175 ЦПК України.

Відповідно до ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (ч. 1). У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо (ч. 3). До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч. 4). Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5). До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування (ч.6).

Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві зазначила про відповідача ОСОБА_2 , - адміністратора Нічогівського ЦНАПУ (17083, с. Нічогівка, вул. Лесі Українки, 55 Чернігівського району Чернігівської області), як про сторону у цивільному процесі. Зі змісту копії листа, адресованого заявнику ОСОБА_1 19 травня 2025 року Козелецькою селищною радою Чернігівського району Чернігівської області, зокрема, виходить, що до повноважень діловода ЦНАП, який виконує свої обов'язки на території Нічогівського старостинського округу, належить право щодо видачі довідок відповідно до наявної документації у старостаті. За наявними доказами стосовно недостовірної інформації у довідці має право звернутись до правоохоронних органів для відповідного реагування.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №730-р від 12 червня 2020 року »Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», до складу Козелецької селищної територіальної громади включено територію Нічогівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві повинна міститись повне найменування учасника справи, його місцезнаходження (для юридичної особи), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).»

Оскаржуваною ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 23.06.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - адміністратора Нічогівського ЦНАПу ( АДРЕСА_1 ) про законність постанови та встановлення дійсного прізвища спадкодавця - визнано неподаною, і повернуто ОСОБА_1 .

Як вбачається із оскаржуваної ухвали Козелецького районного суду Чернігівської області від 23.06.2025 року, визнаючи неподаною позовну заяву ОСОБА_1 , та повертаючи її ОСОБА_1 , суд першої інстанції вказав, що позивач у зазначений в ухвалі десятиденний строк, з дня вручення копії ухвали від 05.06.2025 року про залишення позовної заяви без руху, не усунула вказані в ній недоліки, і за даних обставин, на підставі ч.3 статті 185 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає визнанню неподаною та поверненню позивачу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 23.06.2025 року, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 вказують, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 23.06.2025 року підлягає скасуванню, як така, що постановлена на підставі неправильного застосування норм законодавства. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що її позовні заяви, з якими вона звертається до суду першої інстанції, постійно залишаються без руху, а у подальшому - залишаються без розгляду. За доводами апелянта, суд першої інстанції в ухвалі про залишення її позову без руху, зазначив загальні вимоги статей: 175, 177 ЦПК України, не вказавши при цьому порушення цих статей у поданому ОСОБА_1 позові. Доводи апеляційної скарги вказують, що після виправлення ОСОБА_1 недоліків поданої позовної заяви, суд першої інстанції визнав її неподаною, за відсутності підстав для цього і суттєвих перешкод для того, щоб відкрити провадження у справі та розглянути по суті вимоги позову ОСОБА_1 . За даних обставин, апелянт ОСОБА_1 вважає, що дані дії суду першої інстанції необхідно розцінювати, як перешкоджання їй у доступі до судочинства. Апелянт зазначає, що вона виклала у поданому позові всю відому їй інформацію по суті спірного питання, але суд першої інстанції чітко не вказав по пунктам недоліки позовної заяви, а узагальнив норми ЦПК України.

Згідно приписів ч.2 статті 369 ЦПК України, апеляційний суд розглядає справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 23.06.2025 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - адміністратора Нічогівського ЦНАПу ( АДРЕСА_1 ) про законність постанови та встановлення дійсного прізвища спадкодавця, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Як вбачається із матеріалів справи, сторони даного спору обізнані про наявність ухвал апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження у справі та про призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів справи, у травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 - адміністратора Нічогівського ЦНАПу ( АДРЕСА_1 ) про законність постанови та встановлення дійсного прізвища спадкодавця.

Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 05.06.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано десятиденний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, зазначених у даній ухвалі суду першої інстанції від 05.06.2025 року. При цьому, ОСОБА_1 було роз'яснено, що в разі невиконання вимог суду, подана нею позовна заява вважатиметься неподаною, і буде повернута.

Оскаржуваною ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 23.06.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - адміністратора Нічогівського ЦНАПу ( АДРЕСА_1 ) про законність постанови та встановлення дійсного прізвища спадкодавця - визнано неподаною, і повернуто ОСОБА_1 .

Як вбачається із оскаржуваної ухвали Козелецького районного суду Чернігівської області від 23.06.2025 року, визнаючи неподаною позовну заяву ОСОБА_1 , та повертаючи її ОСОБА_1 , суд першої інстанції вказав, що позивач у зазначений в ухвалі десятиденний строк, з дня вручення копії ухвали від 05.06.2025 року про залишення позовної заяви без руху, не усунула вказані в ній недоліки, і за даних обставин, на підставі ч.3 статті 185 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає визнанню неподаною та поверненню позивачу.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що в ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо необґрунтованості висновку оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 23.06.2025 року про наявність підстав для визнання неподаною і повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - адміністратора Нічогівського ЦНАПу ( АДРЕСА_1 ) про законність постанови та встановлення дійсного прізвища спадкодавця.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ч.1 статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч.1 статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України »Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський Суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю, як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а і захищає, у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати, як право на доступ до правосуддя.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Європейський Суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі, і процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського Суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі »Жоффр де ля Прадель проти Франції», заява №12964/87, § 59).

Згідно із практикою Європейського Суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм під час вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі »Беллет проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлені гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд, з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ до суду був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі »Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі »Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їх позовних вимог, що визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як вбачається із матеріалів справи №734/2367/25, ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 05.06.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано десятиденний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, зазначених у даній ухвалі суду першої інстанції від 05.06.2025 року. При цьому, ОСОБА_1 було роз'яснено, що в разі невиконання вимог суду, подана нею позовна заява вважатиметься неподаною, і буде повернута.

Згідно ухвали суду першої інстанції від 05.06.2025 року, залишаючи без руху позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції зазначив наступне: ''… Підлягають виконанню позивачем ОСОБА_1 вимоги, що зазначені у п.4 (щодо змісту позовних вимог) і п.5 (щодо викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини) ч. 3 статті 175 ЦПК України.

Відповідно до ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (ч. 1). У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо (ч. 3). До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч. 4). Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5). До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування (ч.6).

Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві зазначила про відповідача ОСОБА_2 , - адміністратора Нічогівського ЦНАПУ (17083, с. Нічогівка, вул. Лесі Українки, 55 Чернігівського району Чернігівської області), як про сторону у цивільному процесі. Зі змісту копії листа, адресованого заявнику ОСОБА_1 19 травня 2025 року Козелецькою селищною радою Чернігівського району Чернігівської області, зокрема, виходить, що до повноважень діловода ЦНАП, який виконує свої обов'язки на території Нічогівського старостинського округу, належить право щодо видачі довідок відповідно до наявної документації у старостаті. За наявними доказами стосовно недостовірної інформації у довідці має право звернутись до правоохоронних органів для відповідного реагування.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №730-р від 12 червня 2020 року »Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», до складу Козелецької селищної територіальної громади включено територію Нічогівської сільської ради Козелецького району Чернігівської області.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві повинна міститись повне найменування учасника справи, його місцезнаходження (для юридичної особи), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).»

20.06.2025 року, в межах встановленого судом строку (а.с.26), на виконання вимог ухвали Козелецького районного суду Чернігівської області від 05.06.2025 року ОСОБА_1 на адресу суду першої інстанції були направлені уточнення до позовної заяви (а.с.28-36), в яких позивач ОСОБА_1 зазначила, що нею подано до суду першої інстанції позовну заяву, складену відповідно до вимог ЦПК України, до позову додано всі необхідні документи, вказані у описі додатку у позовній заяві, в тому числі, і підтвердження щодо звільнення від сплати судового збору за подання позову. При цьому, позивач ОСОБА_1 вказувала, що в ухвалі суду першої інстанції від 05.06.2025 року про залишення без руху поданої нею позовної заяви, суд узагальнено виклав положення статей: 175, 177 ЦПК України, не зазначивши: чітких та конкретних підстав для залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 ; які саме недоліки містить в собі позовна заява ОСОБА_1 ; які існують суттєві перешкоди для відкриття провадження у даній справі.

Оскаржуваною ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 23.06.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - адміністратора Нічогівського ЦНАПу ( АДРЕСА_1 ) про законність постанови та встановлення дійсного прізвища спадкодавця - визнано неподаною, і повернуто ОСОБА_1 .

Як вбачається із оскаржуваної ухвали Козелецького районного суду Чернігівської області від 23.06.2025 року, визнаючи неподаною позовну заяву ОСОБА_1 , та повертаючи її ОСОБА_1 , суд першої інстанції вказав, що позивач у зазначений в ухвалі десятиденний строк, з дня вручення копії ухвали від 05.06.2025 року про залишення позовної заяви без руху, не усунула вказані в ній недоліки, і за даних обставин, на підставі ч.3 статті 185 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає визнанню неподаною та поверненню позивачу.

Відповідно до приписів ч.1, ч.2 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Необхідно зазначити, що в ході апеляційного перегляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апелянта, про які ОСОБА_1 вказувала і в уточненнях до позовної заяви, направлених позивачем до суду першої інстанції на виконання вимог ухвали Козелецького районного суду Чернігівської області від 05.06.2025 року про залишення позову ОСОБА_1 без руху, відносно того, що в даній ухвалі суд узагальнено виклав положення статей: 175, 177 ЦПК України. При цьому, судом першої інстанції не зазначено: чітких та конкретних підстав для залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 ; які саме недоліки містить в собі позовна заява ОСОБА_1 ; які дії та у який спосіб має вчинити позивач з приводу вказаного в ухвалі Козелецького районного суду Чернігівської області від 05.06.2025 року.

Крім того, визначення обсягу доказової бази є правом позивача, яке він реалізує самостійно, і питання про те, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, у відповідності до приписів п.1 ч.1 статті 264 ЦПК України, вирішується судом на стадії ухвалення рішення по суті справи, а не на стадії відкриття провадження у справі.

На стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі суд не вправі вирішувати питання достатності доказів, поданих позивачем на обґрунтування своїх вимог, а кожна сторона може розпоряджатися своїми процесуальними правами на власний розсуд та несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, відсутність певних доказів не перешкоджає розгляду справи, за результатами якого вирішується питання про доведеність чи недоведеність пред'явлених позовних вимог, оцінка доказів є можливою виключно на стадії розгляду справи по суті.

До подібних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 08 квітня 2020 року у справі № 761/41071/19, провадження № 61-2192св20; від 25 січня 2021 року у справі № 308/13063/19, провадження № 61-7912св20, від 06 грудня 2023 року у справі № 337/804/23, провадження № 61-12848 св 23.

Європейським Судом з прав людини зазначено, що ''надмірний формалізм'' може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення у справах ''Zubac v. Croatia'', ''Вeles and Others v. the Czech Republic'', №47273/99, пп. 50-51 та 69, та ''Walchli v. France'', №35787/03, п. 29).

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, здійснення ''права на суд'' включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати ''вирішення'' спору судом (рішення у справі ''Kutic v. Croatia'', заява №48778/99, пункт 25).

Рішеннями Європейського Суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має ''застосовуватися на практиці і бути ефективним''. Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа ''повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права'' (Рішення у справах ''Bellet v. France'', ''Nunes Dias v. Portugal'').

Приймаючи до уваги наведене вище, аналізуючи приписи норм права, які регламентують дані правовідносини, апеляційний суд вважає передчасним та помилковим висновок оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 23.06.2025 року про необхідність, на підставі ч.3 статті 185 ЦПК України, визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - адміністратора Нічогівського ЦНАПУ (17082, с. Нічогівка, вул. Лесі Українки, 55 Чернігівського району Чернігівської області) про законність постанови та встановлення дійсного прізвища спадкодавця, і що це, як вказав суд першої інстанції, буде відповідати принципам змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства. Апеляційний суд також вважає за необхідне зазначити, що визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_1 із підстав, наведених судом першої інстанції, є необґрунтованим, у контексті дотримання права позивача на доступ до правосуддя, проголошеного статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 - підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 23.06.2025 року, підлягає скасуванню, із направленням даної справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями: 367, 368, 374; п.4 ч.1 статті 379, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 23 червня 2025 року - скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Дата складення повної постанови - 25.11.2025 року.

Головуючий: Судді:

Попередній документ
132052211
Наступний документ
132052213
Інформація про рішення:
№ рішення: 132052212
№ справи: 734/2367/25
Дата рішення: 25.11.2025
Дата публікації: 27.11.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Чернігівський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (22.12.2025)
Дата надходження: 29.05.2025
Предмет позову: Про оскарження виписки про учасника колгоспного двору
Розклад засідань:
28.01.2026 10:00 Козелецький районний суд Чернігівської області