24 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/17992/25
Провадження № 11-кп/820/734/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції, кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12024243000001830 від 04.06.2024, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2025 року,-
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2025 року клопотання заступника начальника відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_5 задоволено.
Продовжено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, дію обраного під час досудового розслідування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 09 січня 2026 року включно.
Своє рішення суд мотивував тим, що підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на інший, більш м'який, не має. Ризики, які наведені в клопотанні, доведені прокурором в суді під час продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, існують та не зменшились. На даний час не з'ясовані обставини, встановлені під час кримінального провадження, не перевірено їх доказами, в тому числі не допитані учасники кримінального провадження, а відтак обвинувачений, знаходячись на волі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від суду, а також продовжити злочинну діяльність.
В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить ухвалу скасувати, постановити нову, якою застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Зазначає, що має постійне місце проживання, на його утриманні перебуває матір, яка є особою з інвалідністю ІІ групи та потребує його догляду, а також неповнолітній син.
Просить врахувати, що він став на шлях виправлення і хоче бути корисним для суспільства.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 на підтримку доводів апеляційної скарги, думку прокурора про законність і обґрунтованість ухвали суду, дослідивши виділені матеріали та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає за таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та подовження строку під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
З матеріалів кримінального провадження видно, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.307 КК України.
Суд першої інстанції дослідив обставини, які враховувалися при обранні та продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 і висновок суду про те, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого зможе забезпечити лише найсуворіший запобіжний захід ґрунтується на матеріалах кримінального провадження та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
В ухвалі суду викладені обставини, на підставі яких суд дійшов до висновку, що продовжують існувати ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватися від суду, а також продовжити злочинну діяльність, оскільки у справі не з'ясовані обставини, встановленні під час кримінального провадження, не перевірено їх доказами, а також враховані усі обставини, передбачені ст.178 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджанню встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.
Під час розгляду клопотання прокурор довів, що ризики, передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати та вони виправдовують продовження тримання обвинуваченого під вартою, та що більш м'який запобіжний захід, у тому й числі у виді домашнього арешту, про що в апеляційній скарзі просить обвинувачений, не зможе забезпечити мету застосування запобіжного заходу.
Наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, міцних соціальних зав'язків не є визначальними, оскільки враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні, а тому не дають підстав для обрання ОСОБА_7 більш м'якого виду запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту.
Отже потреба в обмеженні права на особисту свободу обвинуваченого шляхом продовження останньому найсуворішого виду запобіжного заходу, є виправданою.
Наведені обвинуваченим ОСОБА_7 підстави для зміни запобіжного заходу не свідчать, що обставини, які були враховані судом при вирішенні питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу, об'єктивно змінилися настільки суттєво, що це обумовлює необхідність зміни запобіжного заходу.
За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу суду законною, обґрунтованою та вмотивованою, порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування чи зміни судового рішення по справі не встановлено.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити місцевому суду ухвалити законне та вмотивоване рішення, колегією суддів не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи не є достатніми для скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 4221 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2025 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 09 січня 2026 року включно залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3