25.11.25
33/812/510/25
Провадження №33/812/510/25 Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП
Головуючий у першій інстанції Тавлуй В. В.
Доповідачка апеляційного суду Ямкова О. О.
25 листопада 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі:
головуючої - судді Ямкової О. О.
за участю: секретаря Повертайленко Ю. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Мокіна І. С. на постанову судді Березанського районного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2025 року, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, -
Згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення, 10 листопада 2024 року о 12 год на 70км автодороги М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Фольксваген Поло», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, з порушенням вимог пункту 2.9а Правил дорожнього руху, що підтверджено результатами огляду на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер з показником 0,50 проміле, які зафіксовані за допомогою технічних засобів відеозапису та складено протокол за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постановою судді Березанського районного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, захисник Мокін І. С. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити.
Апелянт вважає, що постанова є необґрунтованою, не відповідає вимогам закону та посилається на диспозиції норм права, які регулюють процедуру та порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння.
У змісті скарги зазначає, що у справі відсутні докази відмови водія від проходження подальшого огляду на стан сп'яніння у медичному закладі та погодження ним результату огляду на місці зупинки транспортного засобу, що є підставою для закриття провадження у справі.
У протоколі вказано про доєднання до нього тесту та направлення, яке у матеріалах справи відсутнє.
Не враховано суддею і те, що водій вже пройшов огляд на стан сп'яніння за особистим самоконтролем, внаслідок чого його огляд повинен був бути проведений у медичному закладі. Сам огляд проведено не на місці зупинки транспортного засобу, а в іншому місці, до якого водія привезли поліцейські.
Не зафіксовано на відеозаписі, який не є безперервним, і складання та підписання водієм протоколу, чек-тесту та акту огляду.
Під час огляду не було залучено двох свідків та водія не було відсторонено від керування транспортним засобом.
На жаль, суддя першої інстанції вищезазначеним фактам у своїй постанові оцінку не надав, що призвело до безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
До судового засідання у суд апеляційної інстанції особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, не з'явилася, незважаючи на належне повідомлення про дату та час слухання справи, заяв та клопотань про її відкладення суду не надала. Захисник теж до суду не з'явився, незважаючи на належне повідомлення, подав заяву про її відкладення з причин, доказів на підтвердження яких не надав. Тому справа розглянута за відсутністю її учасників відповідно до статті 294 КУпАП.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, у їх межах, та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, так як висновки судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильними.
Ці висновки судді ґрунтуються на сукупності усіх доказів, які спростовують доводи апелянта, викладені ним у апеляційній скарзі.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення.
Тому суддя суду першої інстанції, як на доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, обґрунтовано послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення, акт проходження огляду, чек-тест до протоколу відеофіксацію самої події, згідно яких водій ОСОБА_1 за наявністю ознак алкогольного сп'яніння та за своєю згодою пройшов огляд на місці зупинки, внаслідок чого стан сп'яніння підтверджено за допомогою алкотестеру Драгер, яким встановлено результат в 0,50 проміле. Заперечень або незгоди з результатами огляду водій не висловив. Підписав акт згоди з результатами огляду. Внаслідок цього дії водія кваліфіковані як керування водієм транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, чим за складеним адміністративним протоколом водієм ОСОБА_1 порушено положення пункту 2.9а ПДР України.
У відповідності до пункту 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За положеннями статті 266 КУпАП та пунктів 1.3, 1.6, 1.7 розділу І, положень розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, з фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції, та у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду за допомогою технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (пункт 7 розділу ІІ Інструкції).
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, протоколу проведення тесту, акту огляду на стан сп'яніння, відеозапису з нагрудної камери поліцейського, водій ОСОБА_1 був зупинений за порушення інших ПДР, з яким він погодився та запропонував сплатити штраф. Під час складення постанови та спілкування поліцейського з водієм, ОСОБА_1 пояснив, що для самоконтролю перед виїздом пройшов огляд за допомогою належного йому алкотестеру, який показав 0,14 проміле та на зауваження поліцейського на відеозаписі об 11 год 56 хв «чесно, такий у вас перегар» погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу. Навіть, запропонував для огляду належний йому алкотестер, на що поліцейський не погодився та зазначив, що у належного водієві алкотестеру немає документів на відповідність та проходження сертифікації. Запропонував проїхати поряд на стаціонарний патрульний пост, а водій погодився з такою пропозицією (а.с.4).
З подальшого безперервного відеозапису вбачається, що стаціонарний пост патрульної поліції на автодорозі М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ» від пересувного посту знаходиться на відстані 5-6 хвилин їзди (відеозапис з 12.04 год до 12.10год), тобто в межах зупинки транспортного засобу, належного ОСОБА_1 . Водієві відразу запропоновано обрати трубку для проведення огляду і на запитання чи відомо йому порядок проходження такого огляду, ОСОБА_1 о 12.11 год зазначив, що він знає. О 12.12 год ОСОБА_1 показані результати проходження огляду та на декілька запитань чи згоден водій з результатами, ОСОБА_1 декілька разі відповів «я розумію». Заперечень, незгоди з результатами проходження огляду ні усно, ні будь-якими своїми діями ОСОБА_1 не висловив та в подальшому особисто підписав акт огляду про свою згоду з результатами огляду і прописом своє П.І.Б. (а.с.2,3). Підписано ним також без зауважень чек-тест алкотестеру. Вимог про пред'явлення йому документів щодо сертифікату відповідності приладу або період проходження ним калібрування ОСОБА_1 не пред'явлено.
О 12.13 год відеозапису події ОСОБА_1 попереджений що його відсторонено від керування транспортним засобом, внаслідок чого йому запропоновано знайти тверезого водія. Тому, в подальшому ОСОБА_1 починає дзвонити знайомим для того, щоб вони забрали його автомобіль, а сам збирається поїхати до міста Херсона автобусом, шукаючи автостанцію. Під час свого спілкування зі знайомим по телефону каже, що він учора зловживав спиртними напоями і його в районі Коблево зупинили з перегаром, а тому йому треба тверезий водій (а.с.4).
Також на відеозаписі події фіксується складання та заповнення поліцейськими документів у справі, зокрема, роздруківка чеку-тесту, починаючи з 12.16 год і до 12.51 год.
Посилання захисника на порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з ненаданням можливості водієві його пройти у лікарні, не узгоджується з положеннями статті 266 КУпАП, не із змістом пункту 7 розділу І Інструкції № 1452/735, розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 7.11.2015 (далі - Інструкція №1395), а також не зі змістом пункту 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого КМУ від 17.122008 №1103 (далі - Порядок №1103), з яких вбачається, що у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
В той же час ОСОБА_1 не відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, не висловив свою незгоду з оглядом, проведеним поліцейськими, підписав акт про згоду з його результатами, внаслідок чого у поліцейських були відсутні підстави для додаткового роз'яснення йому права пройти огляд у закладі охорони здоров'я з видачею відповідного направлення.
Не покладено на поліцейських такого обов'язку і наведеними положеннями статті 266 КУпАП, Інструкцій №1452/735 та №1395, а також положеннями Порядку №1103, які пов'язують умову проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я виключно з відмовою водія проходити огляд на місці зупинки або з його незгодою з результатами такого огляду, що проведений поліцейськими.
У цій справі таких обставин судами не встановлено.
Не є слушним заперечення захисника і про обов'язковість фіксації на відео складання та підписання протоколу, чеку-тесту та акту огляду під час його проходження водієм та за участю двох свідків, оскільки обов'язком відеофіксації поліцейських за допомогою спеціальних технічних засобів є лише проведення самої процедури огляду, а не процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення. Участь у проведенні огляду двох свідків є обов'язковою виключно у випадку відсутності у представників поліції спеціальних технічних засобів відеозапису. Також відеофіксація складення протоколу передбачена у іншому випадку, у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до пункту 6 розділу Х Інструкції №1395.
У даній справі огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведено за допомогою відеофіксації спеціальними технічними засобами, внаслідок чого процедура його проведення не потребувала участі двох свідків, як не потребував відеофіксації час складання та підписання протоколу та інших документів у справі.
Доводи захисника про відсутність у матеріалах справи направлення, яке зазначено у протоколі та наявність акту огляду, про який в цьому ж протоколі не зазначено, не мають правового значення, так як у відповідності до статі 251 КУпАП доказами у справах про адміністративне правопорушення є будь-які дані, які зібрані уповноваженими особами на підтвердження обставин правопорушення, та які при складанні протоколу відповідно до статті 256 КУпАП не зобов'язані на зазначення переліку доданих до нього документів.
Сам протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП та щодо місця та суті адміністративного правопорушення повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, здійсненому працівниками поліції на спеціальний технічний засіб.
Отже, посилання захисника на відсутність у справі про адміністративне правопорушення належних та допустимих доказів, які б підтверджували об'єктивну сторону правопорушення, є неспроможними.
За положеннями статті 251 КУпАП докази у справах про адміністративні правопорушення не поділяються на допустимі та не допустимі, а досліджуються усі в своїй сукупності та на їх підставі встановлюється наявність чи відсутність самого адміністративного правопорушення, а також винність даної особи в його вчиненні.
З огляду на наведене, встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, а висновки судді першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на сукупності досліджених доказах, які знаходяться в матеріалах справи, та спростовують доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі.
Тому прийняте суддею рішення є законним та не підлягає скасуванню, про що просить апелянт.
Щодо відсутності фіксації роз'яснення водієві прав відповідно до статті 268 КУпАП, то такі доводи захисника не заслуговують на увагу, враховуючи особисте підписання ОСОБА_1 протоколу із зазначенням про роз'яснення йому прав відповідно до статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП.
Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено ОСОБА_1 з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, а вид стягнення та розмір штрафу визначений відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Мокіна І. А. залишити без задоволення, а постанову судді Березанського районного суду Миколаївської області від 23 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча О. О. Ямкова