20 листопада 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 62024150010003398, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 липня 2025 року відносно
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Херсон, проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_6
обвинувачений - ОСОБА_5
захисник - ОСОБА_7 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 липня 2025 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та йому призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Ухвалено, міру запобіжного заходу ОСОБА_5 , до набрання вироком законної сили, залишити попередньою, тримання під вартою.
Ухвалено, строк покарання обвинуваченому рахувати з моменту затримання з 03.04.2025 р.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Обвинувачений ОСОБА_5 просить вирок суду скасувати.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі обвинувачений зазначає, що вирок суду є незаконним, необґрунтованим і винесений з порушенням КПК України, без урахування практики Європейського суду з прав людини.
???
Обставини, встановлені судом першої інстанції.
25.11.2024 р. о 12.00 год. ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та, проходячи військову службу на посаді матроса резерву 1 взводу резерву рядового складу 1 роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», діючи умисно, в порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби в умовах воєнного стану, не з'явився вчасно на службу без поважних причин до розташування поліклініки військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) та незаконно перебував поза її межами, проводячи час з власним розсудом, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив місце служби по 02.04.2025 р.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 судом кваліфіковано за ч. 5 ст. 407 КК України, як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого на підтримку клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, для проходження військової служби, думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд доходить наступного.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_5 просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закрити кримінальне провадження, у зв'язку із тим, що він має намір повернутися до військової служби. Надав суду письмову згоду т.в.о. командира військової частини НОМЕР_3 , відповідно до якої командування військової частини надає згоду на проходження ОСОБА_5 військової служби у військовій частині НОМЕР_3 .
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України із закриттям кримінального провадження.
За правилами ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Згідно ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Верховною Радою України 20 серпня 2024 року були внесені зміни до ст. 401 КК України, які надають право обвинуваченим, які вперше вчинили правопорушення, передбачене ст. 407 КК України, повернутися на службу у ЗСУ із звільненням від кримінальної відповідальності. Зміни до Закону України № 3902- ІХ набрали чинності 7 вересня 2024 року.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_5 , під час дії воєнного стану, вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КПК України, має намір повернутися до військової служби. В судовому засіданні апеляційного суду надав письмову згоду т.в.о. командира військової частини НОМЕР_3 , відповідно до якої командування військової частини надає згоду на проходження ОСОБА_5 військової служби у військовій частині НОМЕР_3 .
Дані обставини свідчить про те, що обвинувачений має намір повернутись на проходження військової служби, а командування військової частини НОМЕР_3 надає згоду на проходження обвинуваченим ОСОБА_5 військової служби.
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги вищенаведені положення закону про кримінальну відповідальність та кримінального процесуального закону, апеляційний суд вважає за можливе апеляційну скаргу обвинуваченого задовольнити частково, оскаржуваний вирок - скасувати, ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності та кримінальне провадження щодо нього закрити.
Керуючись ст. ст. 284, 286, 376, 404, 405, 407, 417, 419, 422, 424, 532 КПК України, ст. 401 КК України, апеляційний суд, -
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 липня 2025 року відносно ОСОБА_5 , - скасувати.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження військової служби.
Кримінальне провадження №62024150010003398 відносно ОСОБА_5 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Зобов'язати ОСОБА_5 не пізніше 72 годин з'явитися до військової частини НОМЕР_3 для подальшого проходження військової служби.
Копію ухвали направити на адресу військової частини НОМЕР_3 , Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону та ІНФОРМАЦІЯ_2 , для виконання (контролю за виконанням).
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3