Справа № 461/8516/25 Головуючий у 1 інстанції: Романюк В. Ф.
Провадження № 33/811/1707/25 Доповідач: Галапац І. І.
20 листопада 2025 року Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 23 жовтня 2025 року,
з участю представника митниці - Кирчея Ю.Я,
цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 136000,00 грн. в дохід держави.
Відповідно до постанови судді Галицького районного суду м. Львова від 24 жовтня 2025 року про виправлення описки, вилучений, згідно протоколу про порушення митних правил №1378/UA209000/2025 від 21 вересня 2025 року, транспортний засіб марки "SEAT" модель "EXEO", р.н. НОМЕР_1 номер кузова VIN: НОМЕР_2 повернуто особі у якої такий було вилучено ОСОБА_1 , власнику або іншій уповноваженій ним особі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно постанови судді, 21 вересня 2025 року 11 годині 24 хв. громадянин Ізраїлю ОСОБА_2 прямував у приватну поїздку з Польщі до України через пункт пропуску «Смільниця» Львівської митниці смугою руху митного контролю «зелений коридор» транспортним засобом марки «SEAT EXEO», р.н. НОМЕР_1 , в якості водія. Шляхом здійснення оперативного запиту до єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) та на підставі аналізу переміщень за даними «Пасажирського пункту пропуску» та «Диспетчера зони митного контролю» АСМО «Інспектор», в процесі здійснення митних формальностей з'ясовано, що громадянин Ізраїлю ОСОБА_2 ввіз на митну територію України наступний транспортний засіб: 31 грудня 2023 року 14:24:02 через митний пост «Чоп - Зохань» митного поста «Тиса» Закарпатської митниці в митному режимі «Тимчасове ввезення до 1 року» автомобіль марки «BMW M5», реєстраційний номер НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 .Станом на 21 вересня 2025 року в АСМО «Інспектор» та єдиній автоматизованій інформаційній системі (ЄАІС) Держмитслужби відсутня інформація щодо вивезення автомобіля марки «BMW M5», реєстраційний номер НОМЕР_3 , кузов № НОМЕР_4 , за межі митної території України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, необгрунтованою, так як місцевим судом неповно з'ясовано усі фактичні обставини справи, не надано належної оцінки доказам. Зазначає, що він дійсно 31 грудня 2023 року ввіз на митну територію України в митному режимі «Тимчасове ввезення до 1 року» транспортний засіб автомобіль марки «BMW M5», як гуманітарну допомогу, та цього ж дня, зазначений автомобіль передав через громадську організацію «Центр Об'єднаних рішень» до лав ЗСУ, а саме у військову частину НОМЕР_5 підполковнику ОСОБА_3 . Звертає увагу на те, що у зв'язку із недостатньою обізнаністю з митними процедурами, а також те, що на момент ввезення транспортного засобу питання ввезення гуманітарної допомоги належним чином на законодавчому рівні врегульовано не було, вказаний транспортний засіб не було оформлено як гуманітарна допомога, про що долучає копії документів щодо передачі автомобіля військовослужбовцям ЗСУ. Наголошує на те, що свою вину щодо невчасного вивезення транспортного засобу визнає, щиро кається, та зазначає, що його дії були спрямовані не на порушення митних правил а на користь держави в умовах воєнного стану.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Галицького районного суду м. Львова від 23 жовтня 2025 року, мотивуючи тим, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувся у його відсутності, копію постанови отримав 24 жовтня 2025 року; скасувати оскаржувану постанову, звільнити його від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 481 МК України, обмежившись усним зауваженням, провадження у справі закрити.
Правопорушник ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Цімоха Р.Р., будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду, в судове засідання для участі не з'явилися, правопорушник ОСОБА_1 про причини неявки не повідомив і клопотань про відкладення розгляду від нього не надходило; адвокат Цімоха Р.Р. подав заяву про розгляд справи у його відсутності у зв'язку із розірванням договору із ОСОБА_1 про надання правової допомоги останньому, а тому апеляційний суд вважає можливим розгляд апеляційної скарги проводити за їх відсутності, так як згідно практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши думку представника митниці Кирчея Ю.Я. про залишення постанови місцевого суду без змін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає за можливе поновити строк апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду, та приходить до висновку що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.
Відповідно до ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил необхідно з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, дотримавшись вищезазначених вимог закону, об'єктивно з'ясував та дослідив всі обставини справи і докази у ній.
Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 КУпАП за обставин викладених у постанові є обґрунтованим, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким судом першої інстанції дана належна правова оцінка, та в апеляційній скарзі не оспорюється.
Крім цього, апеляційний суд вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 про можливе звільнення його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, оскільки підстави для звільнення особи що притягається до адміністративної відповідальності за малозначністю діяння відсутні.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.
Між тим апеляційним судом не встановлено обставин, які б значно знижували суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) правопорушення та свідчили про малозначність такого порушення.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість рішення судді місцевого суду та відсутність підстав звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП та закриття провадження у справі.
При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та застосував таке відповідно до вимог ст. 33 КУпАП у межах санкції ч. 6 ст.481 МК України, яке буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
поновити правопорушнику ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Галицького районного суду м. Львова від 23 жовтня 2025 року.
Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 23 жовтня 2025 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.І.Галапац