Справа № 464/8179/23 Головуючий у 1 інстанції Мичка Б.Р.
Провадження № 22-ц/811/1316/25 Доповідач в 2-й інстанції Мікуш Ю. Р.
24 листопада 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючої судді: Мікуш Ю.Р.,
суддів: Савуляка Р.В.,Шандри М.М.
секретар Іванова О.О.
у відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу № 464/8179/23 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -адвоката Огородник Іванни Ігорівни на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 24 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний виконавець Пиць Андрій Андрійович, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області Барбуляк Христина Миколаївна про визнання недійсним договору дарування 1/2 у праві власності на квартиру ,-
позивач звернувся до суду із позовом у якому просив визнати недійсним договір дарування 1/2 квартири по АДРЕСА_1 , укладеного між відповідачами 02.07.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. та зареєстрованого за номером 2373. Крім цього, просить скасувати рішення цього ж нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на вказану частку. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 02.07.2021 року між відповідачами укладено договір, згідно якого ОСОБА_4 подарувала своєму батькові ОСОБА_3 1/2 частки спірної квартири. Позивач вважає, що даний договір дарування підлягає визнанню недійсним, оскільки є фіктивним, вчиненим на шкоду кредитору з метою приховування майна від виконання зобов'язань за договором позики та виконання рішення суду. Вказав, що 01.06.2018 між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір процентної позики №1/2017 до умов якого позивач надав відповідачу 6000 доларів США під 1,5% від суми позики щомісяця, до дня фактичного повернення позики, строк повернення позики становить 6 місяців до 31.12.2018 року. Проте, відповідачка не повернувши позику, 02 липня 2021 року дарує квартиру ОСОБА_3 . Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості. Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 23.05.2022 року стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість у загальній сумі 7122, 18 доларів США. У вересні 2022 року позивач пред'явив виконавчий лист до виконання, однак рішення суду відповідачкою не виконано. При зверненні до суду позивач покликався на фраудаторність договору дарування. Вказав, що відповідачка уклала договір дарування у момент наявності у неї заборгованості, такий укладено на шкоду кредитору з метою приховування майна, квартира подарована батькові за безоплатним договором, ОСОБА_1 після укладення договору була зареєстрована та проживала в спірній квартирі, місце реєстрації змінила лише 24.05.2023 року, у неї відсутнє будь-яке інше майно та доходи на які кредитор може звернути стягнення. Просить позов задовольнити.
Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено.
Визнано недійсним договір дарування 1/2 частки у праві власності на квартиру від 02.07.2021 року, зареєстрована за номером 2373, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу барбуляк Х.М. укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , предметом якого виступає нерухоме майно 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59069938 від 02.07.2021 року, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 536, 80 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 536, 80 грн.
Рішення оскаржила представник ОСОБА_1 -адвокат Огородник І.І. В апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується з рішенням, вважає його таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права. Стверджує, що позивачем не надано доказів вчинення фіктивного правочину за умислом обох сторін та на підтвердження умислу відповідачів на укладення договору дарування без наміру створення правових наслідків, які ними обумовлювалися , оскільки реєстрація права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_3 свідчить про реальність настання правових наслідків правочину. При цьому на час укладення вказаних правочинів нерухоме майно під будь-якою забороною не перебувало. ОСОБА_3 не є боржником за договором позики. Звертає увагу, що строк повернення позики до 31.12.2018 року , а оспорюваний правочин вчинений 02.07.2021 року. Жодних вимог , претензій чи позовів про погашення позики ОСОБА_5 на момент вчинення оспорюваного правочину до ОСОБА_1 не пред'являв. З позовом про стягнення заборгованості позивач звернувся лише в січні 2022 року. Також звертає увагу, що частку у квартирі відповідач приватизувала як член сім'ї основного квартиронаймача ОСОБА_3 , а тому створивши свою сім'ю , переїхала проживати до чоловіка у м.Київ. Спірна квартира була і є єдиним місцем проживання для сім'ї ОСОБА_3 ,який самсотійно ніс витрати на її утримання. Таким чином дарування належної ОСОБА_1 частки у квартирі іншому співвласнику -батьку, для сім'ї якого така є єдиним житлом , зумовлено об'єктивними обставинами зміни місця проживання відповідачки, вісутності потреби у вказаному житлі. Ухвалюючи рішення , суд не врахував зазначені обставини, а також практику Верховного Суду у такій категорії справ, тому просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
20 жовтня 2025 року позивач ОСОБА_2 надіслав через «Електронний суд» заяву про відмову від позову. В обґрунтування заяви зазначає, що підстави відповідно до яких було заявлено позов на даний час відсутні, оскільки відповідачка ОСОБА_1 виконала рішення Сихівського районного суду м.Львова від 23 травня 2022 року у справі № 464/20/200. В заяві зазначає, що наслідки відмови від позову та наслідки закриття провадження по справі йому відомі та зрозумілі. Просить проводити розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За приписами п.3ч.1ст.43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Статтею 206 ЦПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч.1 п.4 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Згідно з ч.2ст.256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі на звернення до суду за вирішенням цього спору.
В суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу ( ст.373 ЦПК України).
За змістом ч.2ст.373 ЦПК якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи та закриває провадження у справі.
Враховуючи, що відмова від позову є правом позивача, позивач ОСОБА_2 підтримує заяву , наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі йому відомі, у суду відсутні підстави не прийняти відмову позивача від позову та , як наслідок цього, рішення суду першої інстанції слід визнати нечинним і закрити провадження у справі.
Відповідно до ч.1ст.377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього кодексу.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5ст.268 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 43; 49; 206; п.4 ч.1ст.255; 373; п.3ч.1ст.374; ч.1ст.377 ; 383, 384; 389-391 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції, -
Заяву ОСОБА_2 про відмову від позову задовольнити.
Прийняти відмову ОСОБА_2 від позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний виконавець Пиць Андрій Андрійович, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області Барбуляк Христина Миколаївна про визнання недійсним договору дарування 1/2 у праві власності на квартиру.
Визнати нечинним рішення Сихівського районного суду м.Львова від 24 березня 2025 року.
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний виконавець Пиць Андрій Андрійович, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Львівської області Барбуляк Христина Миколаївна про визнання недійсним договору дарування 1/2 у праві власності на квартиру.
Ухвала набирає законної сили з дня постановлення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 24 листопада 2025 року.
Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш
Судді: Р.В.Савуляк
М.М.Шандра