Справа № 308/14073/25
Провадження № 11-сс/4806/826/25
про відмову у відкритті провадження
25.11.2025 м. Ужгород
Cуддя Закарпатського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу, яку подав підозрюваний ОСОБА_2 в особі захисника-адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 листопада 2025 року,
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 листопада 2025 року, у задоволенні скарги представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, у кримінальному провадженні №12025071170000400 від 31.05.2025, яка полягає у не розгляді клопотання та зобов"язання вчинити дії, відмовлено.
В обґрунтування, слідчий суддя зазначив, що порушені у скарзі питання не відносяться до повноважень слідчого судді, не входять до переліку дій, бездіяльності та рішень, які підлягають оскарженню слідчому судді та визначених ст. 303 КПК України.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_2 в особі захисника-адвоката ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, необґрунтованість ухвали, просить скасувати ухвалу слідчого судді та зобов'язати орган досудового розслідування (старшого слідчого та прокурора) в кримінальному провадженні №12025071170000400 від 31.05.2025 повторно розглянути і вирішити Клопотання №2 підозрюваного військовослужбовця ОСОБА_2 у відповідності до вимог законодавства та ст.62 Конституції України під час досудового розслідування провести: перехресний допит підозрюваного військовослужбовця ОСОБА_4 із свідком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; перехресний допит підозрюваного військовослужбовця ОСОБА_6 свідком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та потерпілим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , який не мав права керувати мотоциклом - так як не проходив навчання і не отримував посвідчення водія мотоцикла, а тому не маючи посвідчення водія мотоцикла незаконно виїхав на міжнародну трасу сполучення Київ-Чоп (автодорога М 06) порушив правила дорожнього руху, що призвели до ДТП 30 травня 2025 року; після проведення слідчого експерименту на місці ДТП за участю захисника адвоката ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_2 та єдиного свідка ДТП ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 - призначити та провести повторну судову інженерно-транспортну експертизу на вирішення додаткової судової експертизи поставити наступні питання ( у новій редакції постанови слідчого (прокурора) про призначення повторної експертизи).
На виконання вимог ст. 422 КПК України суддею-доповідачем із суду першої інстанції були витребувані відповідні матеріали, які надійшли до Закарпатського апеляційного суду 24.11.2025.
Перевіривши зміст апеляційної скарги та вивчивши матеріали судового провадження за скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону у кримінальному провадженні за №12025071170000400 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 травня 2025 року, яка полягає у не розгляді клопотання та зобов'язання вчинити дії, апеляційний суд вважає, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. У п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» було зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У кримінальному провадженні такі випадки врегульовані Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання апеляційної скарги на рішення слідчого судді, постановленого за наслідками розгляду скарги, заяви чи клопотання учасника кримінального провадження має відбуватись з дотриманням певних умов задля забезпечення принципу правової визначеності та єдності судової практики.
У главі 26 КПК України містяться норми права, якими регламентовано процедуру оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Положеннями ч. 1 ст. 303 вказаного Кодексу встановлено, що на досудовому провадженні, в числі іншого, може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, а також рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим.
Згідно зі ст. 306 КПК України скарги на таку бездіяльність, рішення розглядаються слідчим суддею місцевого суду, який може прийняти одне з рішень, передбачених ч. 2 ст. 307 цього Кодексу, отже і відмовити в задоволенні скарги.
Частиною третьою ст. 392 КПК України передбачено можливість апеляційного оскарження ухвал слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Поряд з тим, у силу приписів положень ч. 3 ст. 307 та ст. 309 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого або прокурора не може бути оскаржена в апеляційному порядку, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
З огляду на те, що скарга ОСОБА_2 поданої в особі захисника ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, у кримінальному провадженні за №12025071170000400 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 травня 2025 року, яка полягає у не розгляді клопотання та зобов'язання вчинити дії, розглянута слідчим суддею в порядку статті 306 КПК України з постановленням ухвали по суті скарги за результатами її розгляду, така ухвала слідчого судді за законом не підлягає окремому оскарженню в порядку апеляційної процедури.
Якихось істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б вказували на необхідність невідкладної перевірки вищевказаної ухвали суду в апеляційному порядку на підставі положень ст.ст. 7-9 КПК України, не вбачається.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя - доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що у відкритті провадження за поданою апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_2 в особі захисника-адвоката ОСОБА_3 необхідно відмовити на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 309, 392, 399 КПК України, апеляційний суд,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_2 в особі захисника-адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 листопада 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, у кримінальному провадженні №12025071170000400 від 31.05.2025, яка полягає у не розгляді клопотання та зобов"язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати підозрюваному ОСОБА_2 та його захиснику-адвокату ОСОБА_3 разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й відповідно до ч. 2 ст. 426 КПК України на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1