Справа № 308/5979/21
Іменем України
11 листопада 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді Джуги С.Д.,
суддів - Кожух О.А., Собослоя Г.Г.
з участю секретаря судових засідань: Мочан М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 червня 2025 року у складі судді Бенца К.К., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,-
У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» звернулося в суд із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Заява мотивовано тим, що Ужгородським міськрайонним судом 18.06.2021 року у цивільній справі №308/5979/21 було винесено судовий наказ, згідно якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.06.2018 року по 30.04.2021 року в розмірі 9676,74 гривень (дев'ять тисяч шістсот сімдесят шість гривень, 74 коп.), 3 % річних у сумі 847,05 грн. (вісімсот сорок сім гривень, 05 коп.), інфляційні втрати у сумі 1974,05 грн. (одна тисяча дев'ятсот сімдесят чотири гривні, 05 коп.). Окрім того стягнуто з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» 227,00 (двісті двадцять сім гривень, 00 коп.) суму витрат з оплати судового збору.
Зазначає, що в установлений законом строк ними не було подано судовий наказ до примусового виконання, оскільки судовий наказ не був надісланий ТОВ «Наш-Добробут.» та не був вручений належним чином, у зв'язку з чим вони не мали об'єктивної можливості реалізувати право на примусове виконання рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» зазначає, що про наявність даного судового наказу дізнався з відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 у цивільній справі №308/12108/23.
Вважає, що наведені причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є поважними.
За вказаних обставин, у відповідності до ст.433 ЦПК України заявник просив суд поновити строк для пред'явлення до виконання судового наказу Ужгородського міськрайонного суду від 18.06.2021 року у справі №308/5979/21 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут».
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 червня 2025 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відмовлено.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити подану заяву, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував обставини, які наведені в обґрунтування заяви, не дав їм належної правової оцінки, та безпідставно відмовив у задоволенні заяви.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У судовому засіданні представник апелянта Афанасьєв М.Ю. підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.
Представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Орбан Н.Л. надіслала суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи для надання їй можливості ознайомитися з матеріалами справи та узгодити правову позицію.
Дане клопотання є безпідставним та не підлягає задоволенню, оскільки з матеріалів справи вбачається, що договір про надання правничої допомоги між адвокатом Орбан Н.Л. та ОСОБА_1 укладено 07.02.2025 року, і з даного часу до моменту розгляду даної справи, адвокат мав достатньо можливостей, як для ознайомлення з матеріалами справи, так і для узгодження правової позиції
Справа на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянута у відсутності Рушинець С.В. та її представника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявник (стягувач) не надав докази наявності поважних причин пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, а тому відсутні підстави для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
З даним висновком погоджується апеляційний суд, оскільки такий відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Матеріалами справи установлено, що 18.06.2021 року Ужгородським міськрайонним судом винесено судовий наказ, згідно якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.06.2018 року по 30.04.2021 року в розмірі 9676,74 гривень (дев'ять тисяч шістсот сімдесят шість гривень, 74 коп.), 3 % річних у сумі 847,05 грн. (вісімсот сорок сім гривень, 05 коп.), інфляційні втрати у сумі 1974,05 грн. (одна тисяча дев'ятсот сімдесят чотири гривні, 05 коп.). Окрім того стягнуто з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» 227,00 (двісті двадцять сім гривень, 00 коп.) суму витрат з оплати судового збору.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 18.06.2021 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» в частині вимог про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень, 00 коп.).
В заяві про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання заявник зазначає, що стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» судовий наказ не отримував та не передавав для звернення його до виконання, що позбавило стягувача на право звернення судового рішення до виконання.
Порядок виконання судових рішень, у тому числі і строки пред'явлення виконавчого документу до виконання врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Серед основних засад (принципів) цивільного судочинства є обов'язковість судового рішення. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ст.18 ЦПК України).
Згідно зі статтею 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до п. 1-1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів : зокрема, судові накази.
Згідно зі ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Згідно ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних, обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 1404-VIII, строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію, Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.
Частиною 1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням процесуальних дій.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.
Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об'єктивно, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися з подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що знаючи про судовий процес, учасник справи повинен в розумні інтервали часу вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого йому судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007).
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2020 року у справі №27/2-3538/10 поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що судовий наказ від 18.06.2021 року був опублікований в Єдиному державному реєстрі судових рішень в рамках чинного законодавства. Заявник, як особа, яка звернувся до суду 13 травня 2021 року з заявою про видачу судового наказу, не цікавився провадженням його справи, не вчиняв будь-яких дій для отримання інформації щодо відомого йому судового провадження, де він є ініціатором судового розгляду. Із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання заявник звернувся лише 25 квітня 2025 року.
Заявник мав можливість та достатній час звернутись до суду із заявою про видачу судового наказу та пред'явити його у встановлений законом строк до виконання.
Доказів, які б свідчили про наявність об'єктивних перешкод, непереборних обставин або істотних труднощів, а також добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема, вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник не надав суду.
Відтак, заявником не доведено поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
З врахування викладеного суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у поданій заяві. Доводи апеляційної скарги висновків не спростовують та не заслуговують на увагу.
Ухвала суду постановлена з дотримання норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З врахуванням наведеного апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала - без змін.
Керуючись ст.ст.374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут» залишити без задоволення.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 21 листопада 2025 року.
Головуючий:
Судді: