Справа № 740/5334/25
Провадження № 2/740/2463/25
25 листопада 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Карпуся І.М.,
із секретарем судового засідання Пулинець Ю.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором № 213402 від 13.02.2021 у сумі 24885 грн., 2423 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору та 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.02.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГЕЛЕКСІ» ( з 23.06.2025 назву змінено на ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ») та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір позики на умовах невідновлювальної кредитної лінії № 213402 в електронній формі.
З цією метою ТОВ «ФК «Гелексі» було організовано сервіс з надання онлайн позик (https://cashinsky.ua), який забезпечував надання грошових коштів у позику з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом укладення з клієнтами електронних договорів позики.
Надання клієнтом-позичальником відповіді про прийняття (акцепт) пропозиції укласти електронний договір позики (оферти) здійснюється в декілька кроків шляхом вчинення певних дій.
Зміст пропозиції чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій її розміщено, ці роз'яснення логічно пов'язані з нею, зокрема: проставляння клієнтом чек-боксу «з умовами договору позики згоден»; підтвердження даних банківської картки; натискання кнопки «підтвердити заявку»; введення клієнтом коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу.
Введення клієнтом коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу являє собою підписання договору клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, як це визначено статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Позивач виконав зобов'язання за договором та надав ОСОБА_1 грошові кошти в позику у сумі 5000 грн, на умовах строковості, поворотності та оплатності, а відповідач зобов'язання відповідно до умов договору належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Станом на день складання позовної заяви заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем складає 24885 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 19885 грн. - заборгованість за процентами.
Ухвалою судді 26.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження, постановлено розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Представник позивача у позові просив про розгляд справи за їх відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи сповіщався шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Причини неявки в судове засідання не повідомив, заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подав.
Враховуючи, що відповідач згідно із ст. 128 ЦПК України повідомлений, відзив не подав, причини неявки в судове засідання не повідомив, суд відповідно до ст.280, 281 ЦПК розглядає справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з урахуванням того, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 13.02.2021 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГЕЛЕКСІ» та ОСОБА_1 укладено договір позики на умовах невідновлювальної кредитної лінії № 213402 (а.с.17 зворот -21).
Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 грошові кошти у позику за Договором надаються на умовах невідновлювальної кредитної лінії, окремими траншами.
У пункті 1.5 визначені умови, на яких позичальник отримує перший транш, зокрема: сума позики 5000 грн (сума позики за Траншем №1); плата за користування позикою встановлюється у вигляді фіксованих процентів та складає 1,3% в день від початкового розміру позики за Траншем №1; строк повернення позики - 14.03.2021; орієнтовна реальна річна процентна ставка позики - 474,50%; орієнтовна загальна вартість позики - 1885 гривень.
Згідно п.п. 1.5.6 позика за Траншем №1 надається позичальнику в сумі, що зазначена в п.п.1.5.1 Договору в безготівковій формі (шляхом зарахування відповідної суми на банківський рахунок/банківську картку вказану позичальником під час надання особистих даних позичальника в Особистому кабінеті).
Згідно з п. 1.6 нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою.
Плата за користування позикою за цим договором встановлюється у вигляді процентів та складає 3,0% в день від загального розміру невідновлювальної кредитної лінії (пункт 1.7 договору).
У п. 1.8 договору позики сторони дійшли згоди, що п. 1.7 договору не застосовується в період дії кожного окремого траншу наданого в рамках загального розміру невідновлювальної кредитної лінії за цим договором.
Відповідно до п. 1.10 строк дії договору становить три роки з дати підписання.
Сторони домовились, що умови надання інших траншів за цим договором узгоджуються сторонами шляхом підписання додаткових угод до цього договору, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.12 договору).
Пунктами 3.1, 3.2 договору визначено, що позичальник зобов'язується повністю повернути позикодавцю суми отриманих позик за траншами та виконати інші зобов'язання встановлені договором, не пізніше строків, встановлених договором, згідно з графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього договору та розміщується в особистому кабінеті.
У пункті 9 договору визначений графік платежів, згідно з яким термін платежу Траншу № 1 у сумі 5000 грн. - 14.03.2021, плата за користування позикою - 1885 грн, заборгованість за договором позики - 6885 грн.
Зазначений договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором "062qg2zg".
Також сторонами 13.02.2021 було підписано паспорт споживчого кредиту (а.с.24-26), що містить інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, зокрема: про основні умови кредитування, орієнтовну загальна вартість кредиту, порядок повернення кредиту, що узгоджується з умовами договору позики.
14.03.2021 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГЕЛЕКСІ» та ОСОБА_1 підписали Додаткову угоду № 1, якою внесено зміни до Договору позики на умовах не відновлювальної кредитної лінії № 213402 від 13.02.2021, а саме: строк повернення позики за траншем № 1 визначено до 12.04.2021, Графік платежів за договором викладено у новій редакції, з урахуванням нового погодженого терміну платежу (а.с.22)
23.06.2025 назву ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ГЕЛЕКСІ» було змінено на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ГЕЛЕКСІ».
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Отже, договір позики між сторонами був укладений в електронній формі.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Докази на підтвердження недійсності вищезазначеного кредитного договору відсутні.
ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» свої зобов'язання за договором позики виконало у повному обсязі, здійснивши переказ коштів у сумі 5000 грн. на картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 , що підтверджується копією листа від 01.08.2025 ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» (а.с. 5)
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором позики № 213402 від 13.02.2021 заборгованість ОСОБА_1 станом на 09.08.2021 склала 24885 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 19855 грн. - заборгованість за процентами (а.с. 26 зворот-29).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з положень ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не скористався своїми процесуальними правами та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування задля спростування заявлених позовних вимог, а відтак несе ризик настання наслідків, пов'язаних із невчиненням відповідних процесуальних дій.
Суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору щодо повернення тіла кредиту та процентів у визначені договором строки, а відтак позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за кредитом та процентами в розмірі 24885 грн. підлягають задоволенню.
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 5000 грн. в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Для захисту свого порушеного права позивачем укладено договір про надання правничої допомоги від 09.07.2025 з адвокатом Рудзеєм Ю.В., яким було надано правничу допомогу у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 вартістю 5000 грн., що підтверджено відповідним актом (а.с. 6, 30).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, ціну позову, суд дійшов висновку про неспівмірність заявленого розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 5000 грн., а тому сума витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 3000 грн.
При зверненні до суду позивачем сплачено 2422,40 грн. судового збору, тому вказана сума, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 247, 264, 265, 279-283 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ», код ЄДРПОУ 41229318, місцезнаходження м. Київ, вул. В.Липинського, 10/1, заборгованість за договором позики № 213402 від 13.02.2021 у розмірі 24885 грн., понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн., а всього стягнути з нього 30307 (тридцять тисяч триста сім) грн. 40 коп.
Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, - протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.М. Карпусь