Провадження № 2/470/402/25
Справа № 470/930/25
24 листопада 2025 року с-ще Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого: судді Лусти С.А.,
за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум житлової субсидії,
03 жовтня 2025 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду з відповідним позовом до відповідачки, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", який підписаний його представником Кілійник К.С., що діє на підставі довіреності в порядку передоручення від 08 вересня 2025 року.
В позові зазначено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримувала житлову субсидію. 09 квітня 2024 року позивачем було проведено перевірку достовірності та повноти інформації домогосподарства про доходи (майновий стан) відповідачки. За результатами верифікації 22 лютого 2024 року отримано інформацію про здійснення відповідачкою (або членами її родини) протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії купівлі будинку на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тисяч гривень. Дата реєстрації нерухомого майна 12 червня 2023 року. Листом від 17 квітня 2024 року відповідачку повідомлено про припинення житлової субсидії. Таким чином відповідачкою було порушено обов'язок щодо повідомлення про проведення операції з купівлі нерухомого майна на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тисяч гривень, внаслідок чого Головним управлінням Пенсійного фонду надміру виплачено ОСОБА_1 житлову субсидію за період з 01 вересня 2023 року по 30 квітня 2024 року, в розмірі 12130,56 грн. На підставі зазначеного, просив суд стягнути з відповідачки надміру виплачену суму житлової субсидії, в розмірі 12130,56 грн та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, направила на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності та підтримання позовних вимог (а.с.62-67).
Відповідачка в судове засідання також не з'явилася, направила на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності та заперечення проти позовних вимог позивача, оскільки будинок було придбано ще в 2007 році (а.с.68-70).
Крім того, від представника відповідачки на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона заперечувала проти позовних вимог позивача через недоведеність ним належними та допустимими доказами факту придбання відповідачкою чи членами її сім'ї житлового будинку у 2023 році (а.с.39-40).
На підставі ч.2 ст.197 ЦПК України, оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши докази у справі суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
19 вересня 2023 року відповідачка звернулася до Пенсійного фонду України із заявою про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. В цій же заяві зазначила, що зобов'язана у разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання житлової субсидії (зміна у складі осіб, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні, зміна в переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, придбання майна, товарів або оплата послуг на суму, що перевищує 50000 гривень, заборгованість понад три місяці за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів), протягом місяця повідомити про це уповноважений орган (а.с.15-16).
Також 19 вересня 2023 року ОСОБА_1 подала до Пенсійного фонду України декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, у якій зазначила, що усвідомлює, що в разі неподання інформації або подання неповних чи недостовірних відомостей про осіб, які входять до складу домогосподарства, їх доходи, майновий стан і витрати, їй може бути відмовлено у призначенні житлової субсидії або припинено її надання, та в такому разі вона зобов'язується повернути надміру перераховану (виплачену) суму житлової субсидії (а.с.17-19).
Відповідно до Рішення про призначення житлової субсидії від 02 листопада 2023 року №14001-20891133-2023-4 ОСОБА_1 призначено субсидію на ЖКП/придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива за адресою: АДРЕСА_1 . У рішенні наведено розрахунок субсидії: розмір плати за ЖКП в межах норм з урахуванням пільг у грн. 3178,60 грн.; середньомісячний сукупний дохід сім'ї, грн. 9730,44 грн.; середньомісячний дохід на одного члена сім'ї грн. 3243,48 грн.; частка середньомісячного сукупного доходу грн. 609,77 грн.; частка середньомісячного сукупного доходу % 9,4. Житлову субсидію призначено та її розмір на неопалювальний сезон становить 0,00 грн. та на опалювальний сезон складає з 01 жовтня 2023 року до 31 жовтня 2023 року - 810,86 грн., з 01 листопада 2023 року до 31 березня 2024 року - 2263,94 грн., а з 01 квітня 2024 року до 30 квітня 2023 року - 762,42 грн. (а.с.21).
У витягу з Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України "Реєстр застрахованих осіб" "Обробка рекомендацій Міністерства фінансів", "Картка рекомендацій" зазначено наступне: номер запису 7523793; дата завантаження 09.04.2024; дата здійснення верифікації 22.02.2024; дата опрацювання рекомендації, прийняття рішення 13.06.2024; джерело надходження інформації Міністерство юстиції України - Держаний реєстр речових прав на нерухоме майно; виявлена невідповідність - протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням ЖС без звернення купівлі зем. ділянки, квартири (будинку), іншого нерух. майна на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. грн. Зміст виявленої невідповідності: реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 2749484148020, тип об'єкту нерухомого майна - житловий будинок, дата реєстрації 12 червня 2023 року, тип документу договір купівлі-продажу, площа 73,7 кв.м., дата реєстрації звернення на призначення житлової субсидії 19.09.2023., дата отримання даних Мінюсту 15.06.2023. (а.с.22).
Начальником відділу з питань відрахувань Кацубо Н. складено довідку про надміру виплачені кошти ОСОБА_1 , у якій зазначено, що останній виплачено: у жовтні 2023 року 810,86 грн; у листопаді 2023 року 2263,94 грн; у грудні 2023 року 2263,94 грн; у січні 2024 року 2263,94 грн., у лютому 2024 року 2263,94 грн., у березні 2024 року 2263,94 грн. Всього виплачено у вказаний період 12130,56 грн. (а.с.14).
До позовної заяви позивачем долучено лист на ім'я відповідачки від 02 липня 2024 року, у якому позивач повідомляв останню про наявність у неї переплати за житловою субсидією, в розмірі 12130,56 грн. за період з 01 вересня 2023 року до 30 квітня 2024 року у зв'язку зі здійсненням фінансової операції на суму, яка перевищує 50000 грн. та про необхідність повернення на рахунок Пенсійного фонду України надміру отриманих коштів (а.с.25).
Умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій визначає Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 № 848 (далі Положення № 848).
Пунктом 1 Положення № 848 обумовлено, що це Положення визначає умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій, крім іншого, житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
Згідно пункту 3 Положення № 848 житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку. Суми призначеної, але не виплаченої у зв'язку із смертю одержувача житлової субсидії виплачуються одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія, за письмовим зверненням такої особи, поданим протягом трьох місяців після смерті одержувача.
Відповідно до пункту 4 Положення № 848 право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).
Згідно пункту 5 Положення № 848 житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, внеску/платежу об'єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов'язкового відсотка платежу, установленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1156 "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії".
Житлові субсидії на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначаються у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення (пункт 6 Положення № 848).
Відповідно до підпункту 4 пункту 14 Положення № 848 (в редакції на час звернення відповідача за призначенням субсидії) житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), зокрема, якщо будь-хто із складу домогосподарства або член сім'ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатив (одноразово) будь-які роботи або послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла (в тому числі понаднормової площі житла у випадку, зазначеному в пункті 10 цього Положення) та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування).
Згідно абз. 3, 4 пункту 119 Положення № 484 за рішенням уповноваженого органу надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється, у тому числі за поданням управителів, об'єднань, виконавців комунальних послуг у разі, коли: у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії; громадянин не повідомив уповноваженому органу про обставини, зазначені у пункті 90 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року в справі № 727/5743/15-ц у пунктах 19-21 виснувала, «…що сума надмірно перерахованої (виплаченої) субсидії є майном, збереженим без достатньої правової підстави. А тому на правовідносини з повернення цієї суми поширюються приписи глави 83 ЦК України. Не підлягають поверненню безпідставно набуті, зокрема, пенсії, допомоги, інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України). Отже, не може бути повернута сума надмірно перерахованої (виплаченої) субсидії зокрема тоді, якщо позивач не доведе, що виплату здійснив добровільно, але внаслідок рахункової помилки з його боку чи недобросовісності з боку особи як набувача субсидії. Така недобросовісність може проявлятися у несумлінному ставленні до виконання власних обов'язків, зловживанні правом у власних інтересах або в інтересах третіх осіб тощо…».
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).
За змістом частин 1-3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Відповідно до частини 2 статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Тобто, суд вирішує питання про незаконність набуття права власності, у всіх випадках, окрім, коли така незаконність прямо не випливає із закону. Такими випадками може бути імперативна заборона закону на відчуження певних видів майна. Суд може встановлювати такі обставини, надавати їм оцінку, але спору про перехід права і титул власності, який може бути вирішений на користь будь-якої із сторін, немає. Пряме застосування судом частини 2 статті 328 ЦК України в такому разі має охоронне значення.
Добросовісність як презумпція матеріального права має процесуальне значення та впливає на розподіл доказування.
Враховуючи приписи частини 1 статті 1212 ЦК України та статті 1215 ЦК України, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
При цьому, правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи. У справі «Rysovskyy v. Ukraine» від 20 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» від 05 січня 2000 року, «Oneryildiz v. Turkey» від 18червня 2002року,«Megadat.comSRLv.Moldova» від 08квітня 2008року, «Moskal v. Poland» від 15 вересня 2009 року).
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Lelas v. Croatia» від 20 травня 2010 року і «Toscutaand Others v. Romania» від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Oneryildiz v. Turkey» від 18 червня 2002 року та «Beyeler v. Italy» від 05 січня 2000 року). Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
Так в позовній заяві позивач зазначає, що за результатами верифікації проведеної Мінфіном 22 лютого 2024 року встановлено, що членами родини відповідачки протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії, було здійснено купівлю нерухомого майна на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень, а саме 12 червня 2023 року житлового будинку на підставі договору купівлі-продажу.
Однак, за даними відповіді №1969336 від 04 листопада 2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на запит суду, встановлено, що дійсно 12 червня 2023 року приватним нотаріусом Бондар Н.В. було зареєстровано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , загальною площею 73,7 кв.м., за чоловіком відповідачки ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного ще 13 червня 2007 року та посвідченого приватним нотаріусом Алексєєвою Н.В. (а.с.43,57-58).
Крім того, пунктом 9 Положення № 848 визначено, що контроль за правильністю призначення і виплати житлових субсидій здійснює Нацсоцслужба та її територіальні органи.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат» органи, які здійснюють державні виплати, мають право проводити додаткові перевірки інформації, наданої реципієнтами під час звернення за державними виплатами та опрацювання рекомендацій, наданих органом, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, а також приймати рішення щодо припинення або продовження державних виплат реципієнтам за результатами опрацювання рекомендацій, наданих органом, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат.
Приписами пунктом 56 Положення № 484 визначено, що уповноважені органи мають право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 10 календарних днів від інших підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для призначення житлових субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за їх призначенням.
На думку суду, наявність у матеріалах справи однієї лише Картки рекомендацій Міністерства фінансів без проведення додаткової перевірки інформації, що містить дані про купівлю членами родини відповідачки нерухомого майна на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень, протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії, не є належним та достовірним доказом, що підтверджує недобросовісність з боку особи як набувача субсидії.
Враховуючи необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідачки, суд дійшов висновку, що примусове повернення наданої державою субсидії може призвести до покладення на відповідачку надмірного тягаря.
З огляду на викладене, враховуючи недоведеність позивачем належними та допустимими доказами придбання членами родини відповідачки нерухомого майна на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень, протягом 12 місяців перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії, відсутність недобросовісності з боку відповідачки при поданні заяви про призначення субсидії у 2023 році, виплату відповідачці житлової субсидії позивачем добровільно на підставі необхідних для цього документів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд
У задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум житлової субсидії, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його оголошення.
Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторони:
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1 м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 24 листопада 2025 року.
Суддя С. А. Луста