Справа № 522/21353/25-Е
Провадження № 2/522/9312/25
19 листопада 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,
До Приморського районного суду м. Одеси 24.09.2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини у розмірі 63 250 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом зі нею та перебуває на її повному утриманні. ОСОБА_2 батько дитини. Рішенням суду (Справа №: 522/22591/24-Е від 16.12.2024) з відповідача стягуються аліменти на утримання дитини згідно довідки про працевлаштування у розмірі приблизно 1 500 грн. на місяць, що є вкрай недостатнім для забезпечення належних потреб дитини, адже фактичні витрати на його утримання становлять понад 12 000 грн щомісяця.Дитина має серйозні проблеми зі здоров'ям. Раніше перебувала у реанімації у тяжкому стані. Дитині встановлено діагноз епілепсія та артеріозна мальформація. У зв'язку з цим дитина потребує постійного медичного нагляду, повноцінного харчування, якісного одягу та засобів гігієни. Наразі за висновками лікарів дитині необхідно провести термінове стоматологічне лікування у приватній клініці. Лікарі наполягають на проведенні комплексного лікування зубів під загальним наркозом протягом чотирьох годин. Вартість лікування становить 63 250 грн. Зазначену суму позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь.
Матеріали позову суддя отримала 25.09.2025 року.
Відповідно до Єдиного державного демографічного реєстру, відповідь № 1819077 від 25.09.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , знятий з реєстрації 11.04.2025 року.
Ухвалою суду від 29.09.2025 року позовну заяву було залишено без руху та надано час для усунення недоліків. Недоліки позову були усунуті 30.09.2025 року.
До суду 30.09.2025 року надійшла відповіді з ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області за № 5188/22171 від 29.09.2025 року щодо місця реєстрації відповідача, в якій зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , знятий з реєстрації 11.04.2025 року, підстава: заява власника житла.
До суду 01.10.2025 року від ОСОБА_1 надійшла позовна заява з урахуванням вимог ухвали суду від 29.09.2025 року.
З 30.09.2025 року по 07.10.2025 року суддя Домусчі Л.В. перебувала у відпустці.
Заяву про усунення недоліків, відповідь з ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області та позовну заяву суддя отримала 08.10.2025 року.
Ухвалою суду від 10.10.2025 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 10.11.2025 року.
До суду 03.11.2025 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на позов, згідно якого просив у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування відзиву зазначено, що ОСОБА_2 вважає вимоги про стягнення всієї суми 63 250 грн. необґрунтованими, надмірними та такими, що порушують принцип рівності прав та обов'язків батьків щодо утримання дитини.З наданих чеків відповідач вважає, що можливо встановити що витрати на дитину за чотири місяці склали 14 996,39 гривень.Відповідач у травні 2025 року перерахував дитині ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кошти у розмірі: 20 800 грн. У Червні 2025 року Відповідач перерахував дитині ОСОБА_4 та Позивачу кошти у розмірі: 1196,00 грн. У Липні 2025 року Відповідач перерахував: 3000, 00 грн. У серпні 2025 року Відповідач перерахував: 4000, 00 грн. У вересні 2025 року Відповідач перерахував: 7000, 00 грн. У жовтні 2025 року Відповідач перерахував 3000, 00 грн.Всього з травня по жовтень місяць Відповідач перерахував на утримання дитини та своєї колишньої дружини суму в розмірі 38 996 гривень, що у 3 рази перевищує місячні потреби дитини, заявлені Позивачем.Відсутні фіскальні чеки, квитанції або банківські виписки про оплату лікування на суму 63 250 грн, тобто вимога про відшкодування понесених витрат є безпідставною. Позивач просить стягнути кошти за послугу, яка, ймовірно, ще не була надана та не була оплачена."План лікування" є лише кошторисом або пропозицією вартості послуг, а не належним доказом, що підтверджує фактично понесені чи остаточно узгоджені витрати, і не може бути підставою для стягнення всієї суми.Відповідач готовий брати участь у фінансуванні 50% від тієї суми, яку суд визнає розумною та обґрунтованою.
До суду 03.11.2025 року від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просила не враховувати відзив Відповідача, поданий 3 листопада 2025 року, як такий, що поданий з порушенням строків, визначених статтею 178 ЦПК України. Залишити без задоволення заперечення Відповідача, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами. Задовольнити позовні вимоги Позивача у повному обсязі, стягнувши з Відповідача додаткові витрати на лікування дитини в розмірі 63 250 грн.
До суду 04.11.2025 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів.
До суду 04.11.2025 року від ОСОБА_2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких просиввзяти до уваги Відзив Відповідача як поданий у встановлений ст. 178 ЦПК України процесуальний строк. Не приймати до розгляду «Відповідь на відзив» Позивача як подану з порушенням ч. 1 ст. 83 та ч. 3 ст. 179 ЦПК України (не направлення копії Відповідачу). Визнати неналежним та недопустимим доказом наданий Позивачем План лікування без підпису лікаря. Визначити розмір участі Відповідача у додаткових витратах на дитину у розмірі 50% від фактично понесених та належно підтверджених витрат.
До суду 07.11.2025 року від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення та клопотання про долучення доказів.
До суду 07.11.2025 року від ОСОБА_2 надійшли заперечення на клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів.
До суду 10.11.2025 року від ОСОБА_2 надійшли заперечення надодаткові пояснення та клопотання про долучення доказів ОСОБА_1 .
У судове засідання 10.11.2025 року з'явився ОСОБА_2 , позов не визнав, оскільки не має жодного доказу, що позивачка дійсно оплачувала це лікування. Він не відмовляється оплачувати 50% від додаткових витрат на лікування своєї дитини, однак лише ті, що відповідають дійсності.
В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Одесі та Одеській області розгляд справи відкладено на 19.11.2025 року.
У судове засідання 19.11.2025 року сторони не з'явилися, були повідомлені належним чином. До суду 12.11.2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України, датою складення судового рішення є 24.11.2025 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення відповідача, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 19.02.2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований шлюб Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Від спільного шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 06.07.2022 року Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 651. Батьками дитини записані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 (а.с. 3).
Спільна малолітня дитина сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір'ю ОСОБА_1 , що не заперечується сторонами.
Судом також встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11.08.2025 року (справа № 522/22591/24-Е) стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з моменту звернення з позовною заявою до суду, тобто з 16.12.2024, та до досягнення дитиною повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 16-18)
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11.02.2025 року (справа № 522/22744/24-Е) стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_1 , яка доглядає за дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно починаючи з 17 грудня 2024 року і до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с. 20-21)
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03.04.2025 року (справа № 522/675/25-Е) розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19 лютого 2021 року Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 214. (а.с. 23-24)
З наданих ОСОБА_2 до відзиву квитанцій судом встановлено, що відповідач сплачує аліменти на утримання сина (а.с. 86-97)
Статтею 51 Конституції України гарантовано, а ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При ухиленні їх від цього обов'язку кошти на утримання дітей стягуються в судовому порядку.
У відповідності до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
У відповідності до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Аналіз відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).
Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно.
У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 зроблено висновок, що СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону, брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого. Положенняч. 1 ст. 185 СК України стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку.
Згідно п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», до передбаченої ст. 185 СК України вказує, що у цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення одноразово, періодично або постійно.
Таким чином, законодавець пов'язує факт виникнення додаткових витрат з особливими обставинами, викликаними хворобою дитини, розвитком її здібностей тощо.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат.
У виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 7054 нейрохірургічного відділення Одеської обласної дитячої клінічної лікарні вказано, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25.12.2022 по 09.01.2023 знаходився на лікуванні в ООДКЛ та йому встановлено заключений діагноз: спонтанний нетравматичний субарахноїдальний крововилив. Хронічний субдуральний крововилив скроневої та лобової областей зліва. Симптоматична епілепсія. Артеріовенозна мальформація головного мозку? (а.с. 14-15)
Між тим підставою даного позову є саме лікування зубів дитини.
Відповідно до довідки від 11.09.2025 року, виданої ДУ «Інститут стоматології та щелепно-ліцевої хірургії НАМН України», ОСОБА_6 відвідав установу з приводу загострення хр. Перидотиту 51 зуба. Проведено лікування 51 зуба - тимчасове пломбування н/н, тимчасова пломба. Потребує лікування перелічених у довідці зубів. (а.с. 11)
До суду також надано «План лікування від 15.09.2025 року», складеного лікарем «Babydent» ОСОБА_7 , відповідно до якого орієнтовна вартість лікування становить 63 250 грн. та може бути зміненою/відкоригованою. (а.с. 12)
Відповідно до довідки від 06.11.2025 року, виданої ДУ «Інститут стоматології та щелепно-ліцевої хірургії НАМН України», малолітній ОСОБА_6 , 2022 року народження, відвідав установу з приводу гострого локального пульпіту 85 зуба та хронічного глибокого карієсу 84 зуба. Проліковано: 53, 52, 51, 61 ,62, 63, 84 ,85 з. Рекомендовано лікування: 55, 54, 65, 64, 75, 74 зубів. (а.с. 132)
У матеріалах справи міститься копії квитанцій, наданих позивачкою (а.с.27-35, 116-120), проте суд приймає до уваги лише квитанцію № 153896 від 13.09.2025 року про купівлю гелю для ясен при прорізанні зубів на суму 99 грн. (а.с. 32) та чек № J62ReqTVXq4 від 15.09.2025 року про оплату стоматологічних послуг на суму 650 грн. (а.с. 33), які були фактично понесені позивачкою у зв'язку з стоматологічним лікуванням сина, який має хронічне захворювання, що і є підставою позовних вимог. Інших підстав в позові не зазначено.
Суд зауважує, що відмінність аліментів від додаткових витрат полягає у тому, що аліменти необхідні, щоб забезпечити базові матеріальні умови для життя дитини: сплату харчування, одягу, предметів гігієни, шкільного приладдя, спожитих дітьми комунальних послуг, лікування нескладних захворювань та ін., а додаткові витрати покривають специфічні потреби, що виникають у зв'язку з особливими обставинами, наприклад, лікування, навчання, оздоровлення тощо.
У постанові від 4 грудня 2019 року у справі № 320/383/19 КЦС ВС зробив висновок, що додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно.
На думку суду позивачка частково довела наявність існування саме особливих обставин, а саме хвороби у дитини зубів, як особливу обставину, що потребує додаткових витрат.
Між тим суд не бере до уваги «План лікування від 15.09.2025 року», складеного лікарем «Babydent» ОСОБА_7 , відповідно до якого орієнтовна вартість лікування становить 63 250 грн., оскільки дані витрати є орієнтовними та не є фактично понесеними позивачкою.
Тобто, факт необхідності понесення додаткових витрат на дитину суд вважає таким, що документально підтверджений частково у розмірі 749 грн.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи, що згідно вимог чинного законодавства батьки несуть обов'язки в рівних частках, тому суд вважає за можливе позов задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дитини у розмірі половини витрачених коштів, а саме у розмірі 374,50 грн. (749 грн./2)
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від судового збору позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Оскільки, позивачі у справах про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору, покласти на відповідача оплату судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 141, 150, 180, 181, 185 СК України, ст.ст. 1, 2, 5, 11, 13, 43, 49, 76-81, 89, 133, 141, 247, 258, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 28.09.2019 Приморським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області; АДРЕСА_3 ) додаткові витрати на малолітню дитину у розмірі 374 (триста сімдесят чотири) гривні 50 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення суду складено 24.11.2025 року.
Суддя: Домусчі Л.В.