Справа № 522/19266/25-Е
Провадження № 2/522/8478/25
17 листопада 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
секретаря судового засідання - Навроцької Є.І.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
До Приморського районного суду м. Одеси 26.08.2025 року через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 56 086,96 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу за об'єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У період з 01.10.2021 року по 31.07.2025 року (включно) відповідачем було спожито природний газ на загальну суму 56 086,96 грн., вартість якого залишилась не оплаченою Споживачем. Позивач, як суб'єкт ринку газу, з 01.11.2018 року здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують його (природний газ) для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 880 від 04.07.2017 року «Про видачу ліцензій з постачання природного газу ...» на території України. Відповідач являвся споживачем Постачальника «останньої надії» та був включений до Реєстру споживачів Постачальника «останньої надії» та споживав газ за ціною тарифного плану «Надійний» для споживачів Постачальника «останньої надії» яку зазначено у витягі з білінгової системи «Газоліна» - «Фінансовий стан» у вигляді роздруківки по особовому рахунку Позивача. Постачальник «останньої надії» - компанія, яка зобов'язана протягом 60 днів постачати газ споживачу, якщо він залишиться без постачальника. За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження КМУ від 22 липня 2020р. № 917-р постачальником «останньої надії» визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». Отже, Товариство здійснювало постачання природного газу на об'єкт Боржника на підставі договору постачання природного газу постачальником «останньої надії». Оператором ГТС України, в межах чинного законодавства, а також згідно листа ГПК «Нафтогаз України» (лист від 08.06.2022 № 119/2.2-72-86-2022) було здійснено перенесення побутових споживачів, які станом на 08.06.2022 знаходились в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», до Реєстру споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». У під. 1 п. 2 наказу від 08.06.2022 №198 вирішено забезпечити можливість Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» вносити побутового споживача, якого внесено до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії», до Реєстру споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» для реалізації газу побутовим споживачам без надання постачальником інформації щодо заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам. З огляду на вказану правову норму, включення споживача до Реєстру споживачів ТОВ «ГК «Нафтогаз України» не передбачало підписання споживачем заяви-приєднання. Таким чином, Товариство здійснювало постачання природного газу на об'єкт Споживача на підставі договору постачання природного газу побутовим споживачам, який є типовим та публічним, а Споживач в свою чергу зобов'язаний своєчасно оплачувати Товариству вартість спожитого природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені Договором. На умовах Договору, Позивач постачав природний газ, а Відповідач отримував його та використовував для власних потреб. Вартість використаного природного газу Відповідач зобов'язаний сплачувати щомісячно, відповідно до діючих тарифів. Позивачем було поставлено Відповідачу природний газ, вартість якого не сплачена Відповідачем, про що свідчить виписка з особового рахунку - фінансового стану. Оскільки Відповідач не в повному обсязі сплачував нараховані суми за спожитий природний газ, це свідчить про неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань, а тому порушує право Позивача на одержання плати за поставлений природний газ у встановлений Договором строк.
За викладеного, позивач просить стягнути із відповідача борг за спожитий природний газ за об'єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 56 086,96 грн. та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Матеріали позову суддя отримала 27.08.2025 року.
Відповідно до Єдиного державного демографічного реєстру, відповідь № 1709079 від 27.08.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 10.12.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 01.09.2025 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та призначено судове засідання на 08.10.2025 року.
До суду 07.10.2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Завальнюка Д.Ю. надійшов відзив на позов, відповідно до якого просить у задоволені позову відмовити.
В обґрунтування відзиву зазначено, що заяву вважає необґрунтованою та задоволенню не підлягає. Останній платіж за спожитий газ був здійснений 12.01.2022 року у розмірі 1858,40 гривень. На дату платежу за показниками лічильника обсяг спожитого газу складав 2650 метрів кубічних. Станом на 25.09.2025 року за показниками лічильника обсяг спожитого газу складає 5 692 метрів кубічних. Таким чином, заборгованість зі сплати спожитого газу має складати 5692-2650=3402 * 7,95 = 27 045,9 гривень, з яких 24 200 гривень було сплачено 20.09.2025 року. Разом із тим, 25.09.2025 року ОСОБА_1 отримав позовну заяву про стягнення 56 086.96 гривень за об'єми газу, які ним не споживалися. З цього приводу на адресу відповідача було направлено заяву про здійснення перерахунку. 26.09.2025 року надійшла відповідь на заяву відповідно до якої згідно з даними про фактичний місячний відбір/споживання природного газу, що надаються відповідним Оператором ГРМ через інформаційну платформу Оператора ГТС, по особовому рахунку № НОМЕР_1 було спожито 7099,03 куб. м природного газу на загальну суму 56487,98 грн. При цьому, роз'яснено, що коригування вартості природного газу, можливе, зокрема, у разі проведення коригувань об'ємів (обсягів) спожитого природного газу відповідним Оператором ГРМ - АТ «Одесагаз». Відповідач також звернувся до АТ «Одесагаз» із відповідною заявою про коригування об'ємів (обсягів) спожитого природного газу, однак відповідь не надійшла. Отже, в даному випадку відповідач фактично спожив 5 692 метрів кубічних газу, тоді як заборгованість визначена із 7099,03 куб. м. Враховуючи ту обставину, що відповідачем було спожито 5 692 метрів кубічних вважає, що підстави для стягнення заборгованості за об'єм 7099,03 куб. м. відсутні.
Про розгляд справи 08.10.2025 року сторони були повідомлені, розгляд справи відкладено на 17.11.2025 року.
До суду 17.11.2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Завальнюка Д.Ю. надійшли додаткові пояснення, згідно яких разом із відзивом надавався лист відповідача згідно до якого заборгованість вже склала 32 287,98 гривень. Стороною відповідача вживалися заходи щодо отримання остаточного розрахунку боргу. Від АТ «Одесагаз» як від оператора ГРМ надійшов лист, відповідно до якого розмір заборгованості станом на 15.10.2025 року складає вже 8048,29 гривень. Однак, як зазначалося у відзиві, навіть сума у розмірі 8048,29 гривень є необґрунтованою, оскільки станом на 25.09.2025 року за показниками лічильника обсяг спожитого газу складав 5 692 метрів кубічних. Таким чином, заборгованість зі сплати спожитого газу має складати 5692-2650=3402 * 7,95 = 27 045,9 гривень, з яких 24 200 гривень було сплачено 20.09.2025 року. Отже, сума боргу складає 2845,9 гривень.
Про розгляд справи 17.11.2025 року сторони були повідомлені.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст. 268 ЦПК України та у зв'язку з постійними, триваючими екстреними відключеннями електропостачання в Приморському районному суді м. Одеси, періодичним включенням світла датою складення цього судового рішення є 25.11.2025 року.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Із матеріалів справи судом встановлено, що об'єкт газифікації, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 .
Позивач, як суб'єкт ринку газу, з 01.11.2018 року здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують його (природний газ) для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 880 від 04.07.2017 «Про видачу ліцензій з постачання природного газу ...» на території України.
Відповідачем визнається, що він є споживачем послуг позивача за даною адресою та на його ім'я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , відповідач приєднався до договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» (ТОВ «ГК «Нафтогаз України») шляхом акцептування договору із позивачем через факт споживання газу.
Звертаючись до суду позивач посилався на те, що відповідачем у період з 01.10.2021 року по 31.07.2025 року (включно) було спожито природний газ на загальну суму 56 086,96 грн., вартість якого залишається споживачем (відповідачем) не погашеною.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України).
Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти: правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Частиною 1 ст. 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцями комунальних послуг: послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об'єкти газоспоживання споживача.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні-послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення договору.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу», споживач, серед іншого, зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Згідно з п. 1 глави 5 розділу ІV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 року, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Пунктом 2 глави 5 розділу ІУ Кодексу ГТС передбачено, що з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених цією главою) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація постачальником, крім постачальника «останньої надії», побутового споживача здійснюється на безстроковий період.
Положеннями п. 1 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496, визначено підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є:
- наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об'єкт споживача, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального EIC-коду як суб'єкту ринку природного газу;
- наявність у побутового споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачам та дотримання його умов;
- включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.
За приписами п. 15 розділу ІІІ Правил 15 вказаних Правил, постачання природного газу постачальником починається з дня реєстрації споживача в Реєстрі споживачів постачальника.
Відсутність письмового договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати наданих послуг, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною у постанові від 07.07.2020 року у справі №712/8916/17.
Пунктом 4 глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов'язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 5 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ дані про об'єм (м куб.) та обсяг (кВт·год, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (газовий місяць) зазначаються Оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача на сайті Оператора ГРМ (за наявності) та/або в рахунку про сплату послуги за договором розподілу природного газу.
Оператор ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС передає інформацію про об'єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача.
Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.
Розбіжності у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Побутовий споживач має право не частіше одного разу на три місяці звернутись до Оператора ГРМ із заявою про проведення звіряння фактично використаних об'ємів природного газу та сплачених коштів за послуги розподілу природного газу. Оператор ГРМ на письмове звернення побутового споживача, не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня отримання такого звернення, зобов'язаний провести з таким споживачем звіряння фактично використаних об'єктом споживача об'ємів природного газу. За результатами звіряння підписується відповідний акт. У разі виявлення розбіжностей між даними акта звіряння та даними Оператора ГРМ по особовому рахунку такого споживача проводяться коригування відповідно до підписаного акта звіряння фактично використаних об'єктом споживача об'ємів природного газу (пункт 6 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ).
У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу по об'єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об'єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань. Група споживання по кожному об'єкту побутового споживача, який розраховується за лічильником газу, визначається Оператором ГРМ згідно з цим Кодексом. Номер групи споживання зазначається Оператором ГРМ в персоніфікованих даних заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу та в рахунках Оператора ГРМ про сплату послуг за договором розподілу природного газу.
Згідно з п.п. 1, 2, 3 глави 3 розділу ІV Кодексу ГРМ для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб'єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов'язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.
На підставі п.п. 1, 2 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.
Періодом, за який по об'єкту побутового споживача визначається об'єм та обсяг спожитого (розподіленого) природного газу, є календарний місяць. При цьому відповідно до вимог Кодексу ГТС Оператор ГРМ на щоденній основі забезпечує передачу Оператору ГТС через його інформаційну платформу інформації про прогноз відборів/споживання природного газу по побутовому споживачу на кожну наступну газову добу протягом газової доби (оновлені прогнози), а також надає дані про фактичний (попередній) обсяг природного газу, спожитий за кожну попередню газову добу.
Відповідно до статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.
Відповідно до пункту 27 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496 (далі - Правила), якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред'явленням службового посвідчення на об'єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до листа ТОВ «ГК «Нафтогаз України» від 26.09.2025 року № 119/2.1.5-73122-2025 щодо заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Завальнюка Д.Ю. від 25.09.2025 року, станом на 31.08.2025 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 обліковується заборгованість у сумі 32 287,98 грн., у яку вже враховано сплачені грошові кошти у розмірі 24 200 грн.
Також роз'яснено, що коригування вартості природного газу можливе, зокрема, у разі проведення коригувань об'ємів (обсягів) спожитого природного газу, відповідним Оператором ГРМ - АТ «Одесагаз» та роз'яснено право звернення саме до відповідного оператора ГРМ - АТ «Одесагаз».
ОСОБА_1 під час розгляду справи звернувся до АТ «Одесагаз» із відповідною заявою про коригування об'ємів (обсягів) спожитого природного газу.
З повідомлення про припинення розподілу природнього газу у зв'язку з наявною заборгованістю від 15.10.2025 року АТ «Одесагаз» вбачається, що станом на 15.10.2025 року по особовому рахунку № НОМЕР_2 накопичена прострочена заборгованість за послуги природного газу в сумі 8 048,29 грн.
ОСОБА_1 , згідно додаткових пояснень від 17.11.2025 року, визнає борг у розмірі 2 845,9 грн.
Суд вбачає, що позивач постачав природний газ на об'єкт споживання на підставі договору постачання природного газу побутовим споживачам, який є типовим та публічним, а споживач зобов'язаний в свою чергу своєчасно оплачувати вартість спожитого газу у розмірі та встановлені строки. Постачальник проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу на підставі даних оператора ГРМ про об'єкт (обсяг) розподіленого спожитого природного газу. Відповідач отримував його та використовував для власних потреб та невчасно подавав показники споживання газу та не в повному обсязі сплачував нараховані суми за спожитий газ. Вартість використаного природного газу відповідач зобов'язаний сплачувати щомісячно, відповідно до тарифів, що визначаються нормами чинного законодавства.
Таким чином, беручи до уваги наявність між сторонами договірних відносин з приводу постачання та споживання природного газу, враховуючи невиконання умов договору відповідачем та несвоєчасну сплату за спожиту природний газ, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, з урахуванням листа від ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та повідомлення від АТ «Одесагаз», є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі у розмірі 8 048,29 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 грн. Оскільки позов задоволено частково на 14,35 %, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно - у розмірі 347,61 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 43, 48, 49, 64, 79-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 40121452, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1) заборгованість за спожитий природний газ за об'єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 8 048 (вісім тисяч сорок вісім) гривень 29 копійок на рахунок: НОМЕР_4 в AT «Ощадбанк» м. Києва, МФО 300465.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 40121452, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1) судовий збір у розмірі 347 (триста сорок сім) гривень 61 копійка на поточний рахунок НОМЕР_5 в АБ «УКРГАЗБАНК» м. Києва, МФО 320478.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення суду складено 25.11.2025 року.
Суддя Домусчі Л.В.