Справа № 456/4323/24
Провадження № 2/456/194/2025
(заочне)
03 жовтня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Шрамка Р. Т. ,
з участю секретаря: Сімонової-Мацигін А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию в порядку загального позовного провадження справу №456/4323/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Навальковської Мирослави Миколаївни про встановлення факту не проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання таким, що не прийняв спадщину-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 , звернулась до суду із позовом, просила встановити факт не проживання відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_1 , та визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Винники, Львівського р-ну, Львівської обл.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що відповідач ОСОБА_2 - її син. Треті особи по справі ОСОБА_3 - дочка, ОСОБА_4 - син. ІНФОРМАЦІЯ_2 у с.Виннички Львівського району Львівської області помер її чоловік ОСОБА_5 , шлюб з яким було зареєстровано 02.08.1975 у Хмелівській сільській раді Теребовлянського району. Заповіту чоловік не складав. Позивач, дочка та снни відносяться до спадкоємців першої черги за законом відповідно до ст.1261 ЦК України. Всі, крім дочки, мають зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 де мав зареєстроване місце проживання і чоловік. Після смерті чоловіка відкрилася спадщина. До спадкового майна після смерті чоловіка відносяться: житловий будинок, в АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями і спорудами; земельна ділянка площею 0.12 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку разом з господарськими будівлями і спорудами за тією ж адресою; земельна ділянка площею 3.1394 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лисятицької сільської ради (за межами населених пунктів) Стрийського району Львівської області; земельна ділянка площею 0.1253 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лисятицької сільської ради ( за межами населених пунктів) Стрийського району Львівської області; земельна ділянка площею 0.0703 га. Позивач прийняла спадщину, що відкрилася після смерті чоловіка, оскільки у визначений законом термін подала заяву до нотаріуса про прийняття спадщини. Треті особи ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відмовилися від належних їм часток в спадковому майні в її користь, про що подали відповідні заяви, не претендують на спадкове майно. Для оформлення спадщини позивач звернулася до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Новальковська М.М. При встановленні кола спадкоємців чоловіка був зазначений син ОСОБА_7 оскільки він зареєстрований в господарстві. Але ОСОБА_2 не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Так, 27.12.1997р. ОСОБА_2 залишив їхній з чоловіком будинок після одруження з ОСОБА_8 , і тоді ж він перейшов проживати до дружини. З того часу у будинку він не проживає. В будинку немає його особистих речей, майна. До 2014р. син ОСОБА_7 лише раз навідався до них, а за останні десять років він жодного разу не був, навіть не був на похованні батька. Тобто на час відкриття спадщини відповідач хоча і був зареєстрований за однією адресою із спадкодавцем проте фактично не проживав та до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не звертався, тому в силу ст.1269 ЦК України відповідач вважається таким, що не прийняв спадщину. Сама по собі реєстрація місця проживання не може вважатися саме місцем проживання та свідчити відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України про своєчасність прийняття спадщини. Так як ОСОБА_7 з 2014р. не проживав разом з батьком до часу його смерті він вважається таким, що не прийняв спадщини. Але встановити це можна лише в суді. Тому змушена звернутись до суду.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 02.091.2024 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05.12.2024 року закрито підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду по суті.
Відповідач ОСОБА_2 , у судове засідання не з'явився, про дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки з рекомендованим повідомленням на адресу його реєстрації, про що свідчить поштовий конверт, який повернувся на адресу суду, як не вручений, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Крім того, на сайті Судової влади України було опубліковано оголошення про дату слухання даної справи. Причини неявки у судове засідання відповідачка не повідомила, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності суду не надала.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Навальковська М.М., в судове засідання не з'явились, однак подали до суду заяви, відповідно до яких просили розгляд справи проводити за їхньої відсутності.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, відзиву на позов та заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі до суду не надав, суд за згодою позивача та її представника розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч.4ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
В судовому засіданні позивачка та її представник, підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі.
На підставі ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Правилами ст.12ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Д
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть.
Померлому ОСОБА_2 на час смерті належав: житловий будинок, в АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями і спорудами; земельна ділянка площею 0.12 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку разом з господарськими будівлями і спорудами за тією ж адресою; земельна ділянка площею 3.1394 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лисятицької сільської ради (за межами населених пунктів) Стрийського району Львівської області; земельна ділянка площею 0.1253 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лисятицької сільської ради ( за межами населених пунктів) Стрийського району Львівської області; земельна ділянка площею 0.0703 га.
На момент відкриття спадщини, після смерті ОСОБА_5 , разом з ним, в житловому будинку АДРЕСА_2 були зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 . Донька ОСОБА_3 , зареєстрована не була.
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи №128 від 09.07.2024, встановлено, що по АДРЕСА_1 , фактично проживають: ОСОБА_1 , та син ОСОБА_4 . ОСОБА_2 , фактично не проживає з 2000р. Зі слів сусідів більше 10 років. Участі в житті громади не приймає.
Позивачка звернулася до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Навальковської М.М., із заявою про прийняття спадщини. При встановлені кола спадкоємців померлого ОСОБА_5 , встановлено, що до кола спадкоємців також зазначено сина ОСОБА_9 .
Статтею 1270 ЦК України установлено строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини
Відповідно до вимог статей 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Згідно з частиною першою статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина третя, п'ята статті 1268 ЦК України). Таким чином, будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: с. П'ятничани, Стрийського району, Львівської області. Однак, за зазначеною адресою відповідач тривалий час фактично не проживає, в тому числі, й на час смерті своєї батька ОСОБА_5 .
Даний факт підтвердили допитані в судовому засіданні свідки.
Свідок ОСОБА_10 , в судовому засіданні пояснила, що є сусідкою позивача та проживає поряд. Досить часто буває у них в гостях. Відколи син ОСОБА_2 , женився в 1997 році, його вона не бачила.
Свідок ОСОБА_11 , в судовому засіданні пояснила, що родину позивача знає давно. Їхні діти вчились разом. Відповідача останній раз бачила в 1998 році. З того часу його не було. На похороні батька та на весіллі сестри та брата його також не було.
Положеннями ч.ч.1,6ст.29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Згідно з вимогами ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, а місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.
Аналіз наведених норм права дозволяє сформулювати суду висновок про те, що сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може бути підтвердженням, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, своєчасності й повноти прийняття спадщини спадкоємцем. Для цього, окремо слід довести факт постійного (спільного й безперервного) проживання спадкоємця зі спадкодавцем станом на день смерті останнього.
Відповідно до положень ч.1ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
З матеріалів справи не вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, відповідач ОСОБА_5 звертався.
Верховний Суд України зауважує, що, якщо особа (спадкоємець) не проживала постійно із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджено належними доказами, то сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем не може свідчити, відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, про своєчасність прийняття спадщини, оскільки не є беззаперечним доказом постійного проживання особи на момент смерті із спадкодавцем за адресою реєстрації (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц (провадження № 61-3620св210), від 10 квітня 2020 року у справі№ 355/832/17-ц (провадження № 61-27212св19) та від 27 лютого 2019 року у справі № 471/601/17-ц (провадження № 61-38452св18).
Із аналізу наведених норм права можна зробити висновок про те, що сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може бути підтвердженням, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, своєчасності й повноти прийняття спадщини спадкоємцем. Для цього, окремо слід довести факт постійного (спільного й безперервного) проживання спадкоємця зі спадкодавцем станом на день смерті останнього.
Частина третя статті 1268ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
Отже, враховуючи, що ОСОБА_2 , фактично не проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертався, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що не прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Оскільки позивач у встановлений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, а видача свідоцтва про право на спадщину за законом на ім'я позивачки не може бути проведена на загальних підставах, зазначених у Законі України «Про нотаріат», суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, позивач не наполягала на стягненні з відповідача судового збору.
Керуючись ст..7, 10, 12, 13, 18, 76-82, 133, 141, 244, 245, 259, 263-268, 279 ЦПК України суд, -
вирішив:
Позовні вимоги задоволити.
Встановити факт не проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_1 ..
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 таким, що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Виннички, Львівського р-ну, Львівської обл..
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення суду виготовлений 13.10.2025.
Суддя Р. Т. Шрамко