Справа № 456/4434/25
Провадження № 2-о/456/225/2025
31 жовтня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Гули Л. В.
з участю секретаря Дверій Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення,
Стислий виклад позицій сторін.
Представниця заявника ОСОБА_1 адвокат Слободяник З.М. просить встановити, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був батьком ОСОБА_1 ; встановити, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЛВ № 0180963 від 04.04.2001 розміром 0,75 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності ВСГК «Підгір'я», виданий ОСОБА_2 , належить ОСОБА_2 .
В обґрунтування заявлених вимог представниця заявника покликалася на те, що після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина. Спадкове майно складається із земельної частки (паю) розміром 0,75 в умовах кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній власності ВСГК «Підгір?я» с. Підгірці Стрийського району Львівської області. За життя спадкодавець не склав заповіт. До дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований за адресою: с. Піщани Стрийського району Львівської області. Дружина ОСОБА_2 ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зі спадкоємців залишилися тільки син ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_4 . ОСОБА_1 звернувся із заявою до державного нотаріуса Стрийської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 , так як вважав, що спадкове майно прийняв, земельною ділянкою користується та від своїх спадкових прав не відмовлявся. Стрийською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 919/2008 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом йому було відмовлено у зв?язку з пропуском строків спадкування, які визначені законодавством, та у зв?язку з допущеними помилками у написанні прізвища. Також зазначено, що необхідно встановити факт, що померлий ОСОБА_2 був батьком ОСОБА_1 , оскільки у свідоцтві про смерть НОМЕР_1 від 20.06.2025 в графі «прізвище» вказано ОСОБА_2 , а у свідоцтві про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 04.02.1964 у графі «батько» вказано ОСОБА_2 . Також допущено помилку в правовстановлюючому документі на земельну частку (пай) серії ЛВ № 0180963 від 04.04.2001 розміром 0,75 в умовах кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності ВСГК «Підгір?я» с. Підгірці Стрийського району Львівської області. Тому необхідно в судовому порядку встановити належність ОСОБА_2 правовстановлюючого документу. Прізвище ОСОБА_5 відповідно до експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України є ідентичним. А розбіжності у записах прізвищ спричинені через неврахування їх походження, відхилення від принципів міжмовного перетворення, під графічним впливом записів російською мовою та через особливості адаптації прізвища в усному мовленні. Враховуючи те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги майна померлого ОСОБА_2 , фактично спадщину прийняв, від спадкового майна не відмовлявся, земельною часткою (паєм) користується, але у зв?язку з розбіжностями в записі прізвища батька не може оформити свого права на спадкове майно. За таких обставин ОСОБА_1 змушений звернутися до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин та факту належності правовстановлюючого документа з метою отримання можливості для оформлення спадщини.
Заінтересовані особи правом на подання відзиву не скористалися.
Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 19 серпня 2025 року головуючим суддею в справі визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 21/
Ухвалою від 27.08.2025 заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків /а.с. 22-23/.
05.09.2025 представницею заявника ОСОБА_1 адвокатом Слободяник З.М. подано заяву про усунення недоліків /а.с. 25-26/.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12.09.2025 заяву ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 10.10.2025. Роз'яснено сторонам їх процесуальні права /а.с. 27/.
Розгляд справи по суті відбувся 31.10.2025 без участі сторін.
Представниця заявника ОСОБА_1 адвокат Слободяник З.М. подала заяву про розгляд справи за її та заявника відсутності, вимоги заяви підтримують у повному обсязі та просять такі задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_4 подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Зав. Стрийською державною нотаріальною конторою Костур У.Т. подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник заінтересованої особи - Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, на виклик суду повторно не з'явився, про причину неявки не повідомив, відзив на заяву не подав, тому суд розглянув справу за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази по справі, які мають юридичне значення для її розгляду, вважає, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько заявника ОСОБА_2 , про що 09.01.2000 складено відповідний актовий запис № 1 та Ходовицькою сільською радою видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 /а.с. 8/.
Після смерті ОСОБА_1 відкрилась спадщина на належне йому майно у вигляді земельної частки (паю) розміром 0,75 в умовах кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній власності ВСГК «Підгір?я» с. Підгірці Стрийського району Львівської області /а.с. 13/.
За життя померлий ОСОБА_1 заповіту не складав.
Судом встановлено, що до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батько ОСОБА_1 ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований за адресою: с. Піщани Стрийського району Львівської області, що підтверджується довідкою Підгірцівського старостинського округу виконавчого комітету Стрийської міської ради від 01.05.2024 № 208. Дружина ОСОБА_2 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 від 15.06.2009. Зі спадкоємців залишилися тільки син заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження сері НОМЕР_2 від 04.02.1964, та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (заінтересована особа) /а.с. 7, 9-11/.
20.06.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою (вх. № 764 від 20.06.2025) до державного нотаріуса Стрийської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 , так як вважав, що спадкове майно прийняв, земельною ділянкою користується та від своїх спадкових прав не відмовлявся. Стрийською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа 919/2008 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом йому було відмовлено у зв?язку з пропуском строків для подання заяви про прийняття спадщини, які визначені законодавством, та у зв?язку з допущеними помилками у написанні прізвища. Також зазначено, що необхідно встановити факт, що померлий ОСОБА_2 був батьком ОСОБА_1 , оскільки у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 від 20.06.2025 в графі «прізвище» вказано ОСОБА_2 , а у свідоцтві про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 04.02.1964 у графі «батько» вказано ОСОБА_2 . Також допущено помилку в правовстановлюючому документі на земельну частку (пай) серії ЛВ № 0180963 від 04.04.2001 розміром 0,75 в умовах кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності ВСГК «Підгір?я» с. Підгірці Стрийського району Львівської області. Тому необхідно в судовому порядку встановити належність ОСОБА_2 правовстановлюючого документу /а.с. 12/.
Судом встановлено, що 13.05.2025 ОСОБА_1 звернувся в Українське бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України з питанням про роз?яснення розбіжностей у записах прізвищ ОСОБА_5 .
Українське бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України надало
Експертний висновок за № 056/892-m від 30.05.2025, відповідно до якого у зв?язку з непоодинокими випадками розбіжностей у записах прізвищ через неврахування їх походження, відхилення від принципів міжмовного перетворення, під графічним впливом записів російською мовою або через особливості адаптації прізвища в усному мовленні в різних мовних середовищах прізвища ОСОБА_6 (сертифікат на право на земельну частку (пай), запис ОСОБА_2 ), ОСОБА_7 (паспорт, запис ОСОБА_1 ; свідоцтво про народження, запис ОСОБА_1 , батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_3 ; свідоцтво про одруження, запис ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) та ОСОБА_7 / ОСОБА_7 (свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_3 ; свідоцтво про смерть, запис ОСОБА_2 ) попри розбіжності у документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначених осіб є ідентичними. Автентичність документів встановлюється за місцем подання експертного висновку /а.с. 14/.
Правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з розбіжностями в написанні прізвища спадкодавця ОСОБА_1 у правовстановлюючому документі та відсутністю підтвердження родинного зв'язку між спадкодавцем та його сином ОСОБА_1 , у зв'язку з чим заявник позбавлений можливості оформити свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
До вказаних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України).
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Крім цього, перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Зокрема, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Аналогічно згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Як роз'яснено в п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
При цьому обов'язок доказування та подання доказів встановлений ст. 81 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
Висновки суду за результатами розгляду заяви.
Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів встановлено, що у сертифікаті на право на земельну частку (пай) серії ЛВ № 0180963 від 04.04.2001 розміром 0,75 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності ВСГК «Підгір'я», ім'я власника майна зазначено як ОСОБА_2 .
Однак наявні в матеріалах справи докази переконливо свідчать про те, що земельна частка (пай) розміром 0,75 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності ВСГК « ІНФОРМАЦІЯ_6 », належить саме ОСОБА_2 .
З огляду на викладене суд дійшов переконання, що у згаданому сертифікаті на право на земельну частку (пай) серії ЛВ № 0180963 від 04.04.2001, який є правовстановлюючим документом, допущено помилку в написанні прізвища власника, а саме: замість вірного ОСОБА_2 вказано ОСОБА_2 .
Факт належності вказаного документу ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується зібраними і дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, які сумнівів у своїй належності та допустимості не викликають, тому за наведених обставин заява підлягає до задоволення.
Також на підставі вищевикладеного, з доказів у справі, які оцінено за вимогами допустимості, належності, достатності та взаємного зв'язку, судом встановлено, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Встановлення факту належності ОСОБА_1 правовстановлюючого документа та підтвердження родинного зв'язку між спадкодавцем та його сином породжує для заявника ОСОБА_1 юридичні наслідки, оскільки усуне перешкоди в можливості оформити спадщину після смерті ОСОБА_1 .
Щодо судового збору.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Відтак судові витрати слід віднести на рахунок заявника.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11 висловив висновок про застосування норми права та вказав, що для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.
Згідно з частиною п'ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням розумності положення частини п'ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону та правові висновки, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 31.10.2025, є та дата, на яку було призначено розгляд справи, 31.10.2025, а датою складення повного тексту судового рішення 10.11.2025.
Керуючись ст. 293, 294, 315, 319, 354ЦПК України, суд
Заяву задовольнити.
Встановити, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЛВ № 0180963 від 04.04.2001 розміром 0,75 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності ВСГК «Підгір'я», виданий ОСОБА_2 , належить ОСОБА_2 .
Встановити, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 10.11.2025.
Суддя Л.В.Гула