Справа № 452/4393/25
Провадження № 2/452/1820/2025
Іменем України
24 листопада 2025 року м. Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Бікезіна О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Самбірської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна,
ОСОБА_1 20 листопада 2025 року звернулася до Самбірського міськрайоного суду Львівської області з позовом до Самбірської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна.
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (що є джерелом права для суду) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, не є абсолютним і може бути обмежено рішеннями суду (Golder v. the United Kingdom, § 38; Stanev v. Bulgaria (Станєв проти Болгарії), §§ 230). Теж саме застосовується у справах щодо критеріїв прийнятності заяви, що за своїм характером регулюються державою, яка користується певною свободою розсуду у цьому питанні (Luordo v. Italy (Луордо проти Італії), § 85). Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Так, згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачкою в позовній заяві зазначено, що її батько ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті залишилася спадщина, що складається з 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
Разом з тим, з наданої до позовної заяви копії свідоцтва про право власності на вказаний житловий будинок вбачається, що власником 1/4 частини будинку є ОСОБА_2 .
Крім того, в прохальній частині позовної заяви позивачкою зазначено прізвище власника на яке накладено майно - ОСОБА_2 .
На зазначені неузгодженості в різних документах звертав увагу і державний нотаріус при відмові у видачі свідоцтва про право на спадщину, який роз'яснив позивачці її право звернутися до суду як щодо зняття арешту з майна, так і щодо встановлення факту, що має юридичне значення.
Враховуючи викладене, позивачці слід у відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України викласти обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги з зазначенням відповідних доказів, що їх підтверджують.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 цього Кодексу постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175, 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З урахуванням наведеного позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачці строку протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 27, 175,176,177,185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Самбірської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна - залишити без руху.
Надати позивачці ОСОБА_1 строк десять днів з дня вручення ухвали для виправлення зазначеного в ухвалі недоліку.
В разі невиконання ухвали суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя