Справа № 452/3697/25
Провадження № 1-кп/452/485/2025
25 листопада 2025 року м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Самбірського міськрайонного суду Львівської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141290000492 від 15 вересня 2025 року, за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Великий Березний Великоберезнянського району Закарпатської області, громадянина України, без освіти, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.
ОСОБА_4 постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.05.2025 у справі № 442/2885/25 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років.
Не зважаючи на рішення суду ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел, спрямований на невиконання постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.05.2025 у справі № 442/2885/25, щодо позбавлення його права керування транспортними засобами, діючи умисно, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, продовжив керування транспортними засобами.
Так, ОСОБА_4 , 13.09.2025, о 11:57 год., по вулиці Промислова у місті Самборі Львівської області продовжував керувати транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Mercedes Vito», д.н.з. НОМЕР_1 із непристебнутим ременем безпеки, у зв'язку з чим на останнього працівниками ВРПП Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області складено адміністративні матеріали №ЕНА/5712064 за ч. 5 ст. 121 КУпАП та №ЕПР1/452576 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, які скеровано у Самбірський міськрайонний суд Львівської області для розгляду. Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 26.09.2025 у справі №452/3219/25 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП та на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Водночас, 13.09.2025 о 11:57 год. під час складання вказаних вище адміністративних протоколів працівниками ВРПП Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 роз'яснено та повідомлено, що він постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12.05.2025 у справі №442/2885/25 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п'ять років.
Проте, ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленим про те, що він позбавлений Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області права керування транспортними засобами строком на п'ять років продовжуючи умисно не виконувати вказане рішення суду, зокрема, 14.09.2025, о 16:20 год., по вулиці Коротюка у селі Верхівці, Самбірського району, Львівської області надалі керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Mercedes Vito», д.н.з. НОМЕР_1 де був зупинений працівниками ВРПП Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області, викликано СОГ.
Отже, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, а саме умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили.
Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 надійшов до суду разом з угодою про визнання винуватості від 30 вересня 2025 року, яку укладено між прокурором Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_4 , у присутності захисника ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України (а.с. 5-9).
Відповідно до укладеної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 382 КК України.
ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді 2 (двох) років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нових кримінальних правопорушень і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, та отримана згода ОСОБА_7 на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені останньому.
Суд заслухав у підготовчому судовому засіданні думку прокурора ОСОБА_3 , який вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, та просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Судом обвинуваченому роз'яснені наслідки укладення угоди.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному; підтвердив, що він розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид та міру покарання, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, наслідки умисного невиконання угоди, передбачені ст. 389-1 КК України, ст. 476 КПК України; повідомив, що будь-який неправомірний фізичний чи психологічний тиск на нього під час досудового розслідування не чинився, просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно.
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 , яка здійснює захист обвинуваченого, висловила думку щодо можливості затвердження судом добровільно укладеної між прокурором та підозрюваним (обвинуваченим) ОСОБА_4 угоди про визнання винуватості із призначенням останньому покарання, узгодженого сторонами угоди.
Розглядаючи питання щодо затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
За змістом ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення за вказаних обставин; сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України, та розуміють наслідки затвердження такої угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Суд переконався у добровільному укладенні сторонами угоди і що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді, а також у тому що сторонам угоди зрозумілі наслідки її укладання, передбачені КПК України.
Покарання ОСОБА_4 сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого йому обвинувачення, даних про його особу, як таку, що на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше несудимий; обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину; обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
Судом не встановлено підстав для відмови у затвердженні угоди, визначених ч. 7 ст. 474 КПК України.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
За умовами ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
За наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості та призначення ОСОБА_4 узгодженої міри покарання у виді двох років позбавлення волі.
Згідно ч. 2 ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
У випадках, передбачених частинами першою, другою статті 75 КК України, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом (ч. 3 ст. 75 КК України).
Враховуючи зазначене, суд звільняє ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік, якщо він під час випробування не скоїть нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього відповідно до ч. 1, 2 ст. 76 КК України обов'язки.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі ст. 100 КПК України питання щодо речових доказів необхідно вирішити таким чином: DVD-R диск, на якому наявна папка «Гунар 2», в якій знаходиться три відеозаписи із відеокамери працівників ВРПП Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області під час зупинки транспортного засобу марки «Mercedes - Benz» моделі «Vito 112 CDI», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 - зберігати в матеріалах даного кримінального провадження.
Запобіжний захід на стадії досудового розслідування ОСОБА_4 не обирався, необхідності у його застосуванні у судовому провадженні не вбачається.
Керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 вересня 2025 року, укладену між прокурором Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_6 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141290000492 від 15 вересня 2025 року, з одного боку, та ОСОБА_4 , з іншого боку, у присутності захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України і призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 30 вересня 2025 року покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік, якщо він під час випробування не скоїть нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього відповідно до ч. 1, 2 ст. 76 КК України обов'язки, а саме: періодично прибувати для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався, необхідності у його застосуванні не вбачається.
Після набрання вироком законної сили речові докази, а саме DVD-R диск, на якому наявна папка «Гунар 2», на якій знаходяться три відеозаписи із відеокамери працівників ВРПП Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області під час зупинки транспортного засобу марки «Mercedes - Benz» моделі «Vito 112 CDI», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 - зберігати в матеріалах даного кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуюча суддя