Справа № 451/1840/25
Провадження № 1-кп/451/169/25
іменем України
25 листопада 2025 року місто Радехів
Радехівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
Справа № 451/1840/25
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів матеріали кримінального провадження за № 12025141280000230 від 24.10.2025 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, громадянина України, військовозобов'язаного, із вищою освітою, не одруженого, на утриманні 2 дітей, працюючого комірником ТзОВ «Барком», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
де сторонами виступають з боку:
обвинувачення - прокурор ОСОБА_4
захисту - захисник ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_3
за участю прокурора, захисника, обвинуваченого,
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_3 постановою Радехівського районного суду Львівської області від 15.08.2024, яка набрала законної сили, визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, якою на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 гривень) з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 постановою Радехівського районного суду Львівської області від 24.06.2025, яка набрала законної сили, визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, якою на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 гривень) з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки 2 місяці 1 день.
Однак обвинувачений ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, ігноруючи вимоги суду та усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи реальну можливість виконати постанову суду, яка набрала законної сили, та будучи ознайомленим з її змістом, в порушення ч. 5 ст. 124 та п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання, підриваючи авторитет органів правосуддя України, проігнорував вимоги рішення суду, вчинив дії на перешкоджання судочинству, що виразилося в наступному.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 - 23.10.2025 близько 09.15 год. в с. Березівка, вул. Центральна Шептицького району Львівської області керував мотоциклом марки «Мустанг» державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, чим умисно не виконав постанови Радехівського районного суду Львівської області від 15.08.2024, 24.06.2025, які набрали законної сили.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КПК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та надав суду показання, що відповідають фабулі обвинувачення. Зокрема показав, що 23.10.2025 близько 09.15 год. в с. Березівка, вул. Центральна Шептицького району Львівської області керував мотоциклом марки «Мустанг» державний номерний знак НОМЕР_1 , їхав в магазин за водою, однак знав, що постановою Радехівського районного суду Львівської області від 24.06.2025 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та позбавлений права керувати транспортними засобами на строк 3 роки 2 місяці 1 день; крім того чітко усвідомлював, що порушує закон і умисно не виконує постанову суду, що набрала законної сили. Просить суворо не карати, призначити покарання у вигляді штрафу, оскільки працює і має деякі заощадження.
Заслухавши показання обвинуваченого, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники розгляду справи правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо встановлення фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечують проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів у справі.
Учасникам розгляду справи роз'яснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які не оспорювались ними під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України .
У судовому засіданні були досліджені документи, а саме: постанови про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні від 31.10.2025.
Крім цього, у судовому засіданні були досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого: вимога про судимість обвинуваченого, згідно якої ОСОБА_3 раніше не судимий; довідка, видана 24.10.2025 КНП «Радехівської ЦРЛ», згідно якої ОСОБА_3 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не знаходиться; довідка - характеристика з місця проживання, згідно якої обвинувачений характеризується позитивно; довідка старости села Березівка від 04.11.2025 згідно якої ОСОБА_3 проживає без реєстрації по АДРЕСА_2 із дружиною - ОСОБА_6 та двома дітьми - син - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( студент), донька - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( учениця), є внутрішньо переміщеною особою; медичні документи щодо захворювання ( цукровий діабет).
Враховуючи викладене, суд, дослідивши письмові докази та матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, покази обвинуваченого про визнання вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведеною повністю і вважає, що його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України, тобто в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.
При призначенні покарання суд враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Також суд враховує загальні засади призначення покарання, визначені ст. 65 КК України, а саме призначення покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно положень Загальної частини цього Кодексу та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до п. 1 ст. 66 КК України суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 67 КК України - судом не встановлено.
Щодо особи обвинуваченого, то ОСОБА_3 раніше не судимий, працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, не одружений, однак має на утриманні 2 дітей - син - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( студент), донька - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( учениця), є внутрішньо переміщеною особою, станом здоров'я. Судом враховується відсутність тяжких наслідків у даному кримінальному провадженні, повне визнання вини обвинуваченим та щире його каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченого своєї протиправної поведінки, ставлення обвинуваченого до вчиненого, та готовність нести за це відповідальність, наявність обставини, яка пом'якшує покарання, вік обвинуваченого, його соціальне положення.
Таким чином, враховуючи обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який працює, має дохід, клопотання обвинуваченого, який просив призначити йому покарання у виді штрафу, позиції сторони обвинувачення та захисту, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу у межах санкції ч.1 ст. 382 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення, досягнення інших цілей покарання, буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не застосовувався.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд-
ухвалив :
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання за ч.1 ст. 382 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 ( вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Речовий доказ - три відео файли, які записано на 2 оптичні лазерні диски та відповідно до постанов про приєднання до справи речових доказів від 31.10.2025 визнані речовим доказом і знаходяться при матеріалах кримінального провадження № 12025141280000230 від 24.10.2025 - зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12025141280000230 від 24.10.2025.
Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України , якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Радехівський районний суд Львівської області.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України .
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.
Головуючий суддяОСОБА_9