Справа № 947/26821/25
Провадження № 1-кп/947/1126/25
25.11.2025 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі суду у закритому судовому засіданні в місті Одесі, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025162390000211 від 26.02.2025 року відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.155 КК України,
В провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.155 КК України.
Прокурор заявив клопотання щодо продовження дії запобіжного заходу вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 строком на 60 днів, посилаючись на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, не одружений, не працевлаштований, тобто відсутні стійки соціальні зв'язки у суспільстві, що вказує на те, що знаходячись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може переховуватись від суду, незаконно чинити тиск на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні, може скоїти інше кримінальне правопорушення. Застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не може усунути існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 .
Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 , ризики прокурором не доведені, відсутні докази підстав, що більш м'які запобіжні заходи не забеспечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 , враховуючі, що ОСОБА_6 працював, ма постійне місце мешкання, міцні соціальні зв'язки, тому відносно нього можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку захисника.
Також, враховуючи думку сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри є підставою для позбавлення свободи, і прокурор має навести всі підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, майнового стану, міцності соціальних зв'язків, що він не одружений, не працює, що вказує на відсутність постійного джерела прибутку та міцних соціальних зв'язків, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_6 винним, враховуючи того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_6 перебуваючи на волі зможе продовжити злочинну діяльність, уникнути від явки до суду, чинити тиск на свідків та потерпілу, суд приходить до висновку, що прокурором доведені ризики передбачені ст.177 КПК України та вважає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Розглядаючи доводи захисника ОСОБА_5 щодо можливості зміни обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби, суд вважає, що враховуючі стадію даного судового провадження, в межах якого докази, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, судом не досліджувалися. В разі переховування обвинуваченого, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація принципу змагальності сторін під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо обвинуваченого.
Все вищевикладене у сукупності свідчить, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , обмеження його прав, не суперечать ст.5 «Конвенції з прав людини та основоположних свобод», оскільки в матеріалах кримінального провадження існують ознаки справжнього суспільного інтересу,
який не зважаючи на презумпцію невинуватості, перевищує принцип поваги до особистої свободи та є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-178,183,184,194,196,197,331,369-372,376 КПК України, суд,-
Задовольнити клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Продовжити відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «ОСІ» строком на 60 днів, тобто до 23.01.2026 року, включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткових мінімумів доходів громадян, у сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язки строком на 60 днів, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати до суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися за межі Одеської області без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Суддя ОСОБА_1