Справа № 947/43612/25
Провадження № 2/947/7604/25
25.11.2025 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
21.11.2025 року до Київського районного суду м. Одеси через засоби поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, в якій позивач просить суд:
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 04.06.2014 року, зареєстроване в реєстрі за №1-596, видане державним нотаріусом Третьої одеської державної нотаріальної контори Ставнійчук А. О. (спадкова справа №494/2013);
- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом, посвідченим 03 грудня 2011 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Василенко О. В. після смерті ОСОБА_2 право власності на 44/100 частин житлового будинку з надвірними спорудами під АДРЕСА_1 , який складається в цілому з одного житлового кам'яного будинку під літерою «А», загальною площею 164,5 кв.м., житловою площею 104,7 кв.м. та надвірних будівель під літерами: «Б» - вбиральня, «Ж» - вбиральня, «Г» - гараж, «Е» - сарай, «З» - душ, «И» - бесідка, 1-5 - огорожа, І, ІІІ - вимощення, ІІ - цистерна, розташованих на земельній ділянці, площею 557 кв.м.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.
Оглядаючи позовну заяву, суддею встановлено її невідповідність вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.
Поряд з цим, звернення до суду в порядку цивільного судочинства здійснюється з дотриманням вимог ЦПК України.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позову не надано доказів на підтвердження сплати судового збору, що також підтверджується складеним уповноваженою особою суду актом про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (пакування), яким засвідчено відсутність додатків зазначених у позові, у тому числі відсутність: "докази сплати судового збору", що встановлено під час відкриття поштового конверта, який надійшов від ОСОБА_3 з даною позовною заявою.
За наслідком чого суд зазначає, що ставки для сплати судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви, що містить вимоги майнового та немайнового характеру, визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 року з 01 січня встановлений у розмірі 3028,00 гривень.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви: немайнового характеру справляється у розмірі 1211,20 коп.; майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 1211,20 грн. та не більше 15140,00 грн.
У відповідності до ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За наслідком чого, судом встановлено, що за пред'явленим позовом позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, а саме про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, за якою підлягає сплаті судовий збір в загальному розмірі 1211,20 грн.
Також позивачем заявлено вимогу про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 сформулювала висновки щодо питання застосування Закону України "Про судовий збір" в частині визначення розмежування критерію позовних вимог, які мають вартісну оцінку та майновий характер, а також які є вимогами немайнового характеру та не підлягають вартісній оцінці. Згідно з вказаними висновками майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17).
За наслідком чого, вимоги позивача про визнання права власності, належать до вимог майнового характеру, судовий збір за якими визначений законом та тісно пов'язаний з ціною позову.
Однак, оглядаючи позовну заяву суддею встановлено, що позивачем не визначено у позові ціну позову за вимогою майнового характеру, за наслідком чого слід зазначити наступне.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову.
Згідно з ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності» № 20 від 22.12.1995 р. зі змінами та доповненнями від 25.05.1998 р. визначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.
Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Суд зазначає, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
Частиною 2 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Зазначене положення кореспондується у ч.2 ст. 176 ЦПК України.
Як вже суддею зазначено, позивачем у позовній заяві не визначено ціну позову, яка повинна дорівнювати ринковій вартості спірного майна - 44/100 частин житлового будинку з надвірними спорудами під АДРЕСА_1 , який складається в цілому з одного житлового кам'яного будинку під літерою «А», загальною площею 164,5 кв.м., житловою площею 104,7 кв.м. та надвірних будівель під літерами: «Б» - вбиральня, «Ж» - вбиральня, «Г» - гараж, «Е» - сарай, «З» - душ, «И» - бесідка, 1-5 - огорожа, І, ІІІ - вимощення, ІІ - цистерна, розташованих на земельній ділянці, площею 557 кв.м. станом на час пред'явлення позову до суду.
За наслідком чого позивачеві необхідно:
- визначити ціну позову, яка підлягає дорівнювати реальній ринковій вартості станом на день пред'явлення позову до суду спірному нерухомому майну - 44/100 частин житлового будинку з надвірними спорудами під АДРЕСА_1 , який складається в цілому з одного житлового кам'яного будинку під літерою «А», загальною площею 164,5 кв.м., житловою площею 104,7 кв.м. та надвірних будівель під літерами: «Б» - вбиральня, «Ж» - вбиральня, «Г» - гараж, «Е» - сарай, «З» - душ, «И» - бесідка, 1-5 - огорожа, І, ІІІ - вимощення, ІІ - цистерна, розташованих на земельній ділянці, площею 557 кв.м., з наданням до суду підтверджуючих доказів на підтвердження вартості нерухомого майна, або доказів на підтвердження вартості аналогічного за цими ж параметрами нерухомого майна;
- у разі визначення ціни позову, позивачеві необхідно надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогою майнового характеру, який підлягає до сплаті у розмірі 1 відсотку від встановленої ціни позову, однак не менше ніж 1211,20 гривень та не більше 15140,00 гривень;
- у разі неможливості належного визначення позивачем ціни позову та ринкової вартості спірного нерухомого майна станом на день звернення до суду з позовом, у такому разі на підставі ч.2 ст. 176 ЦПК України, приймаючи що заявлені вимоги стосуються об'єкта нерухомого майна, вартість якого є значною, слід вважати встановленим судом до сплати розмір судового збору за подання до суду позовної заяви в частині вимоги майнового характеру у максимальному розмірі 15140,00 грн.; у такому разі, позивачеві необхідно надати до суду документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогою майнового характеру, у розмірі 15140,00 грн.;
- одночасно суд зазначає, що у разі сплати судового збору виходячи зі встановленої судом ціни позову, у разі встановлення під час розгляду справи дійсної вартості майна, в подальшому суд має можливість вирішити питання про повернення суми переплати судового збору;
- також позивачеві необхідно надати документ на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви за вимогою немайнового характеру, який підлягає до сплаті в сумі 1211,20 гривень;
- суд роз'яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО)- 899998; Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу; *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа);
- одночасно у разі сплати судового збору у належному розмірі, позивачеві необхідно надати відкоригований орієнтовний розрахунок судових витрат.
Роз'яснити позивачу, що у разі надання до суду додаткових документів до позовної заяви, у відповідності до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен надати їх копії у відповідності до кількості відповідачів та третіх осіб по справі.
Одночасно суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.
Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.
Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 43, 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, підлягає залишенню без руху та слід надати позивачеві строк для усунення вищевказаних недоліків поданої заяви, терміном в десять днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Керуючись ст. 14, 43, 175, 177, 185 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви - десять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Калініченко Л. В.