24 листопада 2025 року Єдиний унікальний № 501/2226/24 Провадження № 1-кп/501/73/25
Іменем України
24 листопада 2025 року м. Чорноморськ
Чорноморський міський суд Одеської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 секретар судових засідань - ОСОБА_2
номер справи 501/2226/24 провадження 1-кп/501/73/25
розглянувши у судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що надійшов 23 травня 2024 року від Одеської обласної прокуратури, номер кримінального провадження № 22024160000000070 внесеного до ЄРДР від 22 лютого 2024 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. імені Ілліча Аккурганського району Ташкентської області Узбекистан, громадянина РФ, одруженого, проживаючий за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 Кримінального кодексу України,-
участь у справі приймали: прокурор - ОСОБА_4
захисник - ОСОБА_5
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
перекладач - ОСОБА_6
Сторони, кожен окремо, не заперечували щодо розгляду справи під час воєнного стану.
Стислий зміст обвинувачення .
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що будучи достовірно обізнаним із засобів масової інформації та інших відкритих джерел інформації про введення правого режиму воєнного стану на всій території України, а також введеної органами державної влади заборони розповсюдження інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану, 27 листопада 2023 року , перебуваючи за місцем своєї роботи на території об'єкту критичної інфраструктури ПАТ «Чорноморський паливний термінал» за адресою:с. Бурлача Балка, вул. Північна, буд. 2, м. Чорноморську Одеської області з мотиву підтримання російської федерації у веденні збройної агресії проти України, переслідуючи мету поширення інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, використовуючи для цього своїх родичів, що постійно проживають на території російської федерації, бажаючи настання наслідків у вигляді отримання такої інформації цією державою агресором в цілому, будучи працівником зазначеного підприємства, займаючи посаду оператора очисних споруд служби екології вказаного підприємства, та маючи безперешкодний доступ до будь-яких об'єктів, розташованих на територій ПАТ «Чорноморський паливний термінал» та поруч з ним, використовуючи електронне обладнання свій мобільний телефон марки Хіаоmі REDMI Note8 Pro модель M1906G7G, ІМЕІ (1) НОМЕР_1 ; ІМЕІ (2) НОМЕР_2 із Sim-картою НОМЕР_3 та Sim-картою НОМЕР_4 , зі встановленим на ньому програмним забезпеченням, підключеним до мережі Інтернет-провайдера задля можливості подальшого поширення інформації, авторизувавшись в Інтернет-месенджері «WhatsApp», який прив'язаний до його абонентського номеру НОМЕР_3 , застосовуючи засоби та методи конспірації, приховуючи свої протиправні дії від інших осіб (працівників цього підприємства, своїх колег), 27 листопада 2023 року , здійснив на свій мобільний телефон фотографування та відеозйомку незавершеного автомобільного мосту з діючою понтонною переправою на взводному опорному пункті № 1/А (далі ВОП №1/А) за адресою: с. Бурлача Балка, вул. Північна, 2, Одеської області що з'єднує м. Чорноморськ Одеської області з м. Одесою через Сухий Лиман у районі с. Бурлача Балка м. Чорноморськ Одеського району Одеської області, де розташовувались окремі утворені відповідно до законів України військові формування, формування Збройних Сил України, які виконували там бойові завдання, цілодобову охорону по периметру цього об'єкта, після чого, в цей же день, шляхом надсилання зібраних даних в інтернет-месенджері«WhatsApp» поширив їх на адресу абонента стільникової мережі російської федерації номер телефону НОМЕР_5 « ОСОБА_7 », що постійно проживає у російській федерації, який їх отримав та оглянув, а саме наступних фото та відео файлів:
1. Фотознімок під назвою
«05cc03a8ecdd256bce774a37e5df65e3fd83ceeb8d071f9529b3b7453b60a8b1», який зроблено через лівий кут металопластикового вікна, з якого відкривається вид на незавершений автомобільний міст з понтонною переправою та зафіксовано вищевказаний об'єкт по периметру.
2. Фотознімок під назвою:
«06се1129bl856356004e2f8b3582cf6bb49527076ef344c6080d8f62ddl4fDb4», на якому зафіксовано незавершений автомобільний міст з понтонною переправою, шляхи під'їзду до даного об'єкту з боку м. Чорноморську та м. Одеси, а також підходи з боку акваторії моря Одеської області.
3.Фотознімок під назвою
«49a7d6a31b29794406alacl6ac656e8cl22d414ed29ad3d91fe8bdc8ae715c74»якийздійснено через лівий кут металопластикового вікна, з якого відкривається вид на незавершений автомобільний міст з понтонною переправою та зафіксовано вищевказаний об'єкт по периметру.
4.Фотознімок під назвою
«240d4b6bb5da323d6ad82a016495bdlfc266750b39d85410508b57fdb727754», на якому зафіксовано незавершений автомобільний міст з понтонною переправою, шляхи під'їзду до даного об'єкту з боку м. Чорноморську та м. Одеси, а також підходів з боку акваторії моря Одеської області.
5.Фотознімок під назвою
«240d4b6bb5da323d6ad82a016495bd1fc266750b39d85410508b57fdb727754»,
на якому зафіксовано паливні цистерни ПАТ «Чорноморський паливний термінал»
6.Фотознімок під назвою
«1714f118сdі2се36bс687d137са30ас1fa25d06а4ddlа8da54fа109932d9b625bЗ», на якому зафіксовано незавершений автомобільний міст з понтонною переправою, шляхи під'їзду до даного об'єкту з боку акваторії моря Одеської області. Фотознімок зроблений через гілля дерева прихованим шляхом.
7.Фотознімок під назвою
«09467734е4f9dleb64389с4036894718е3f6f9189б5еб95460а144b70b9а751d», на якому зафіксовано акваторію ДП «Чорноморський морський торговельний порт» та усі споруди портової інфраструктури, виробничі потужності цього підприємства, а також інші споруди, будівлі, що також можуть мати оборонне значення.
8.Фотознімок під назвою
«df38се9ае6с165655f417411сеа675їс0f2flа32d9f7b342с3fd2d5а4bb3с35», на якому зафіксовано незавершений автомобільний міст з понтонною переправою, шляхи під'їзду до даного об'єкту з боку м. Чорноморську та м. Одеси, а також підходи з боку акваторії моря Одеської області.
9.Відеозапис під назвою «УГО-20231029-\УА0002», де зафіксовано акваторію паливного терміналу ПАТ «Чорноморський паливний термінал» с. Бурлача балка, вул. Північна, буд. 2 м. Чорноморську Одеської області.
Зазначеним можливо встановити розташування окремо утворених, відповідно до законів України, військових формувань, формувань Збройних Сил України.
За поширеними 27 листопада 2023 року ОСОБА_3 фото та відео файлами
можливо ідентифікувати на місцевості розташування окремих утворених відповідно до законів України військових формувань, формувань Збройних Сил України, що виконують бойові завдання, цілодобову охорону по периметру незавершеного автомобільного мосту з діючою понтонною переправою на взводному опорному пункті № 1/А (далі ВОП №1/А) за адресою: с. Бурлача Балка, вул. Північна, 2, що з'єднує м. Чорноморську Одеської області з м. Одесою через Сухий Лиман у районі с. Бурлача Балка м. Чорноморську Одеського району Одеської області. У відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами зазначена інформація не розміщувалась.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані ч. 2 ст. 114-2 Кримінального кодексу України : поширення інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.
23 травня 2024 року обвинувальний акт скерований до суду для розгляду по суті.
Обставини встановлені в судовому засіданні.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив ,що він народився в Узбекистані , має громадянство рф . У 1987 році був призваний во військову служби , яку проходив у Німеччині в/ч НОМЕР_6 на посаді телефоніста. Після виведення військ з території країни , залишився служити до 1997 року . На початку 1997 року звільнився, оскільки не мав бажання жити в країни яка воює. У тому ж році він з родиною переїхав до України. З 2004 року працює в порту ПАТ «Чорноморський паливний термінал». За часи роботи жодних претензій будь -якого характеру до нього не було. Він одружений , має двох дітей. Має матір та трьох братів які мешкають на території рф в Омській області , куди переїхали з Узбекистанка. Здебільшого спілкується з братом ОСОБА_8 , який займається будівництвом . Брати робочі люди , молодший брат ОСОБА_9 має 5 дітей , не працює. ОСОБА_13 працює - зварювальник , їздить по вахтам. Протягом 2007 - 2018 року він приїздив до батьків біля 5-6 разів , враховуючи матеріальний стан його родини. За весь час проживання в Україні законів цієї країни не порушував. Останній раз відвідував у батьків у 2018 році. З будь -якими особами, які могли змінити його ставлення до України та подіям він не спілкується.
Щодо подій за якими звинувачується , пояснив, що 06 лютого 2024 року проводилась перевірка терміналу працівниками УСБУ, у нього було вилучено два телефона та документи що посвідчують особу , посвідку на постійне проживання в Україні для перевірки. Він видав все добровільно , писав заяву , проте їх йому не було повернуто. Протягом 2 місяців включно до 12 квітня 2024 року йому їх не повертали . Він не одноразово телефонов співробітнику УСБУ ОСОБА_10 про поверенная вилученого майна, з іншого телефону, останній разом він телефонував 11 квітня 2024 року.
12 квітня 2024 року за місцем його мешкання у дворі , йому передали пакунок з телефонами та документами, зауважив, що не зважаючи що телефон був у працівників УСБУ він був заряджений. Однак, одразу йому оголосили що проводиться обшук та під час обшуку вилучили ти ж самі телефони та документи.
На його телефоні було дійсно зроблені світлини природних об'єктів. Дійсно потрапила світлина вікна на який був лід , а позаду паромна переправа, проте що на цій переправі або поруч є військові він інформації не мав.
Взагалі не може підтвердити що він її відсилав. Телефон 2 місяці перебував у працівників УСБУ, коли йому при обшуку його повернули він був заряджений. З початку військової агресії біля понтонної переправи знаходився блокпост , який в подальшому розформували. Будь -якої іншою інформацією щодо наявності військових частин , інших формувань він не має.
Як звичайна людина , він не підтримує воєнну агресію рф, будь - якого наміру щодо передачі інформації відносно Збройних сил України не мав, взагалі не розуміє як світлина з видом льоду на вікні , і на задньому плані частини споруди може визначити місто перебування військових формувань. Щодо відео з акваторії порту то там, також немає жодний військових об'єктів, спеціальна зйомко не проводилась , будь- яких координат не зазначено , знято як фон. Спілкування з колишніми колегами по армії у нього немає, як і спілкування з іншими службами рф. Йому не відомо , щодо пересування ЗСУ і передавати
інформацію він не міг , та не мав такого наміру. Прохав врахувати пояснення при винесенні вироку , визнати його невинуватим та виправдати.
Докази досліджені безпосередньо в судовому засіданні.
? Повідомлення про виявлення кримінального правопорушення від 22 лютого 2024 року із рапортом про виявлення кримінального правопорушення(т.1а.с.122).
? Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22 лютого 2024 року про те ,що 27 листопада 2923 року громадянин рф ОСОБА_3 здійснив поширення інформації про розташування ЗСУ з можливістю ідентифікації на місцевості яка не розміщувалась у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими органами, в умовах воєнного стану(1.а.с.121).
? Ухвала слідчого судді Приморського районного суду Одеси від 09 квітня 2024 року про надання дозволу на обшук домоволодіння АДРЕСА_1 , в якому зареєстрований громадянин рф ОСОБА_3 ( т.1.а.126-129).
? Протокол обшуку від 12 квітня 2024 року за місцем проживання ОСОБА_3 , в ході якого вилучено мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 8 Pro, в ході огляду якого виявлено месенджер «Whats App» з чатом з ОСОБА_8 , якому ОСОБА_3 23 листопада 2023 року відправив фотознімки понтонної переправи в с. Бурлача Балка та відео файл акваторії паливного терміналу, паспорт громадянина рф , військовий квіток, посвідчення УБД , банківська картка « Сбербанку»( а.с.130-134).
? Протокол огляду від 12 квітня 2024 року вилученого у ОСОБА_3 мобільного телефону Xiaomi Redmi Note 8 Pro, в ході огляду якого виявлено месенджер «WhatsApp» із від фотознімки понтонної переправи в с. Бурлача Балка та відео файл акваторії паливного терміналу.
1.Світлина під назвою:
«05cc03a8ecdd256bce774a37e5df65e3fd83ceeb8d071f9529b3b7453b60a8bl», який зроблено через лівий кут металопластикового вікна, з нарахуванням льоду з якого відкривається вид на незавершений автомобільний міст з понтонною переправою , дата утворення не відома
( т.1 а.с.189).
2. Світлина під назвою:
«06се129bl856356004e2f8b3582cf6bb49527076ef344c6080d8f62ddl4fDb4», на якому зафіксовано незавершений автомобільний міст з понтонною переправою, дата утворення не відома.
3. Світлина під назвою
«49a7d6a31b29794406alacl6ac656e8cl22d414ed29ad3d91fe8bdc8ae715c74»,здійснено через лівий кут метало пластикового вікна, з якого відкривається вид на незавершений автомобільний міст з понтонною переправою , дата утворення не відома.
4. Світлина під назвою
«240d4b6bb5da323d6ad82a016495bdlfc266750b39d85410508b57fdb727754», на якому зафіксовано незавершений автомобільний міст з понтонною переправою, дата утворення не відома.
5. Світлина під назвою
«240d4b6bb5da323d6ad82a016495bd1fc266750b39d85410508b57fdb727754», на якому зафіксовано паливні цистерни ПАТ «Чорноморський паливний термінал» , дата утворення не відома.
6. Світлина під назвою
«1714fl18сd2се36Ьс687d37са30аclfa25сd06а4ddlа8dа54fа109932d9Ь625b3», на якому зафіксовано незавершений автомобільний міст з понтонною переправою ,дата утворення не відома.
7. Світлина під «09467734е4f9dlеЬ64389с4036894718е3f6f9189d5еd95460а144Ь70Ь9а75ld», на якому зафіксовано акваторію ДП «Чорноморський морський торговельний порт» та невизначені споруди портової інфраструктури ,дата утворення не відома.
8.Сітлина під назвою
«df38се9ае6с165655f0417411сеа675fс0f2flа32d9f7b342с3fd2сd5а4bb3с35», на якому зафіксовано незавершений автомобільний міст з понтонною переправою , дата утворення не відома.
9.Відеозапис під назвою «УГО-20231029-\УА0002», де зафіксовано акваторію паливного терміналу ПАТ «Чорноморський паливний термінал» Одеська область, м. Чорноморську, с. Бурлача Балка, вул. Північна, буд. 2 Одеської області.
? Протокол огляду від 12 квітня 2024 року паспортів на ім'я ОСОБА_3 : НОМЕР_7 громадянина рф та паспорт за для виїду за кордон НОМЕР_8 (а.с. НОМЕР_9
? Військовий квіток серія НОМЕР_10 , виданий ІНФОРМАЦІЯ_2 від 3 квітня 1987 року , згідно якого ОСОБА_3 проходив дійсну військову службу в в/НОМЕР_15 телефоністом ВОС, рядовим з 01 червня 1989 року ; старший телефоніст НОМЕР_16, єфрейтор, з 24 грудня 1988 року ; в/ч НОМЕР_11 начальник радіостанції, начальник апаратної, начальник « военного расчета» ( рос. мовою оригіналу ) до 07 червня 1997 року.
? Посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_12 видане 24 лютого 2013 року.
? Лист УСБУ в Одеській області від 12 квітня 2024 року № 65/30/640 із оптичним диском на якому містяться світлини нібито надіслані ОСОБА_3 на телефон НОМЕР_5 абонентом, якого записаний - ОСОБА_11 ( а.с.164-165).
? Лист Південного РУ військової служби правопорядку Міністерства оборони України від 12 квітня 2024 року № 1712/4 , згідно якого 05 липня 2023 року відповідно до бойового розпорядження військового коменданта оборони Одеси № 50 дск, розпорядження ОУВ «Дунай» № 4961 дск від 24 листопада 2023 року за місцем розташування незавершеного автомобільного мосту з діючою понтонною переправою на взводному опорному пункті А1 за адресою: вул. Північна, 2 с. Бурлача Балка, Одеського району Одеської області , розташовуються окремі утворені військові формування ЗСУ що виконують бойові завдання, цілодобову охорону периметру цього об'єкту (т.1.а.с169-175).
? Протокол затримання ОСОБА_3 від 12 квітня 2024 року( а.с.208-212).
?В судовому засіданні допитані свідки сторони обвинувачення.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив , що є працівником УСБУ , по весні 2024 року на підприємстві ПАТ «Чорноморський паливний термінал» проводилась перевірка, вона діє на постійній основі. Він проводив перевірку у супроводі . ОСОБА_3 особисто не знає, перевіряли зв'язки. Оформлено це було тим, що ОСОБА_3 особисто надав дозвіл на огляд телефону, писав заяву , як і інші.
Має в користуванні телефонний номер телефону НОМЕР_13 .Напередодні обшуку останній йому телефонував, щодо повернення телефону, проте свідок не зміг згадати , які дії відбувались. Також був присутнім при обшуку ,що було встановлено , подробиці, згадати не зміг , через кількість справа.
ОСОБА_12 в судовому засіданні у якості свідка пояснив ,що ОСОБА_3 знає з 2004 року , разом працюють на ПАТ «Чорноморський паливний термінал». Близьких стосунків вони не мають, проте спілкуються коли зустрічаються на роботі. Зазначив ,що ОСОБА_3 спокійний та врівноважена людина. Не підтвердити, що ОСОБА_3 проводив зйомку в терміналі. ОСОБА_3 не приховував що має родичів в рф. Підтвердив той факт, що ОСОБА_3 проходив службу на посаді телефоніста, проте на цю тему вони не спілкувалися. Повідомив ,що ОСОБА_3 їздив до батьків до війни, після не їздив , чому він не питав Зазначив що у лютому 2024 року при перевірці працівниками СБУ терміналу, у ОСОБА_3 виникли питання. Його затримали потім відпустили до квітня 2024 року нічого не відбувалось. Повідомив що з території терміналу можливо побачити частину мосту. Військових на мосту він не бачив. До певного часу біля мосту розташовувався блокпост , міст не добудований але понтонна переправа поруч з ним є діючою.
ОСОБА_13 в судовому засіданні у якості свідка пояснив, що ОСОБА_3 знає з 2004 року. Працювали разом, проте близьких стосунків не мають. Працює добре, вони працюються у різних змінах. Коли пересікались про політику не говорили ,щодо війни то у захваті не був. Інформацією ,чим займається ОСОБА_3 у вільний час свідок не володіє. Зазначив ,що він не бачив щоб ОСОБА_3 щось знімав на території терміналу , так як це заборонено. Володіє інформацією, що ОСОБА_3 має матір у рф, братів, чим вони займаються не знає ,оскільки не запитував, взагалі спілкувались про здоров'я родини. Має інформацію що
ОСОБА_3 проходив службу в м.Іваново в рф. До війни їздив провідати матір , пенсію отримував , після вже не їздив , відпусток не було на підприємстві. Повідомляв що працівники СБУ забрали у нього телефон , на роботі, коли саме не пам'ятає проводилась перевірка. В той час його не було , потім викликали ,перевіряли тумбочки, телефони, тощо .
Взагалі охарактеризував ОСОБА_3 як веселого , нормальну людину. Усі не задовільні війною, їхати нікуди не мав наміру ,бо тут його ,родина , дружина діти. На терміналі знімати заборонено, далі ні.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні зазначив ,що ОСОБА_3 знає з 2004 року, мають службові відношення. Охарактеризував ОСОБА_3 як добропорядного , чесного , наполегливого працівника , спокійний та врівноважений ,оптиміст по життю. Щодо, воєнний дій про це вони не спілкувались, був проти дій рф. Повідомив ,що не має інформації, щодо фотографування ОСОБА_3 будь - який об'єктів терміналу та поручь. Говорили про те ,що ОСОБА_3 проходив службу в СРСР де саме , свідок не цікавився. Має інформацію що він їздив до рф , як часто не може вказати, говорили що він отримує пенсію в рф, проте що він хоче повернутися до рф не чув. Знімати на території терміналу заборонена, проте за його територією ні. З приміщення можливо побачити частину мосту.
У 2022 році біля мосту був блокпост з поліцією та військовими. Пізніше його прибрали. Зазначив , що після зміни графіку вони не спілкувались. Пояснив ,що була перевірка працівниками СБУ , говорили ,що ОСОБА_3 щось знімав ,порт тощо. Проте зазначив ,що ОСОБА_3 не кримінальна людина, він не міг цього зробити навмисно.
ОСОБА_15 в судовому засіданні у якості свідка пояснив, що ОСОБА_3 знає 4-5 років, як колегу по роботі, працюють в різних змінах проте іноді пересікаються. Пояснив ,що ОСОБА_3 нормальний працьовитий чоловік, надає допомогу якщо потрібно ,дружелюбний та життєрадісний. Загалом вони спілкувались на побутові теми , політичні питання не оговорювали. Чим вин захоплюється він не цікавився, про родину в рф не чув, знає що він проходив службу в армії СРСР. Щодо зйомки на термінали вона заборонена , телефони залишаються в шухлядах .
З адміністративної будівлі частково можливо побачити міст. Спочатку війни біля мосту стояв блокпост там були поліція , військові. З 2023 року працівників перевіряють ,щодо результатів перевірки нікого не повідомляють. ОСОБА_3 свідок бачив після нового 2024 року . Спілкування було поверховим. Після свідок дізнався що ОСОБА_3 заарештували, через те що він щось знімав на телефон.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засідання пояснив, що ОСОБА_3 знає з 2019 року . Свідок до 2024 року працював в терміналі. Мають службові відносини. Може охарактеризувати його як гарного працівника. Має родину , дружину ,дітей. Звільнився з підприємства у лютому 2024 року , у травні дізнався що ОСОБА_3 затримали через фото паромної переправи. Свідок заначив ,що має інформацію про те ,що ОСОБА_3 отримував пенсію в рф, у нього паспорт громадянина рф, проте живе він та працює він на користь України. Після звільнення вони спілкувались більше про погоду, природу ,родину, нічого поганого сказати про ОСОБА_3 свідок не може. Пояснив ,що просив ОСОБА_3 зняти наслідки вибуху на термінали в його кабінеті з дозволу керівництва.
Зазначив ,що з початку 2022 року біля мосту знаходився блокпост там були поліція та військові. Проте ,що десь ще військові формування на мосту біля нього, у радіусі 7-8 км інформації не було.
?В судовому засіданні допитаний свідок сторони захисту.
ОСОБА_17 директор ПАТ «Чорноморський паливний термінал», в судовому засідання пояснив ,що ОСОБА_3 знає в 2024 року , як працівника терміналу , знає що останній має вид на проживання в України оскільки є громадянином рф. Пояснив що не чув ,щоб ОСОБА_3 висловлювався на підтримку рф, чи мав бажання туди переїхати. Також у нього відсутня інформація щодо будь яких не правомірних дій з боку ОСОБА_3 які б він проводив на території терміналу. Пояснив ,що у лютому 2024 року до терміналу прийшли працівники СБУ, перевіряли документи , телефони . ОСОБА_3 казав, що у нього забрали телефони та документи. Загалом спілкувались по роботі, на побутові теми. Про родину особисто не розповідав. Порядна , працьовита людина .
Допитана у якості свідка ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що вона донька ОСОБА_3 06 лютого 2024 року вона перебувала за містом мешкання . Приблизно о 14:45 години прийшов батько разом з ним були 4 чоловіка. Чоловіки не представились, почали з'ясовувати чим я займаюсь, де працюю. У батька забрали 2 телефони , якими він користувався , документи. Дивились мої речі, телефон, окрім мене була ще бабуся. Ми живемо разом: батько , я мама, бабуся та моя донька -немовля. Батько має рідню у рф - мати та братів. Спілкується більше батько з ОСОБА_19 , загалом про стан здоров'я бабусі , погоду , природу, чим займається він не цікавилась. Коли батько останнім часом їздив до рф не пам'ятає, приблизно у 2014 року. Пенсію батько не отримує, оскільки не перебуває на території рф.
06 лютого 2024 року батько писав заяву що добровільно видає телефон та документи. Після його повезли в Одесу до приміщення СБУ. Потім він повернувся, телефон та документи йому не повернули. Вона була присутня ,що від час обшуку 12 квітня 2024 року працівники правоохоронних органів повернули батькові телефони та документи , а потім знов забрали.
Окрім того в судовому засіданні допитаний у якості свідка ОСОБА_20 який зазначив ,що готував лист Південного РУ Військової служби від 12 квітня 2024 року . Вказував , що починаючи з 05 липня 2023 року відповідно до бойового розпорядження військового коменданта оборони Одеси № 50 дск розпорядженням ОУВ «Дуна» №4961 дск від 23 листопада 2023 року за місцем розташування недобудованого автомобільного мосту з діючою понтонною переправою на взводному опорному пункті № 1А , розташовуються окремі утворення відповідно до законів України військові формування ЗСУ, що виконують бойові завдання.
Інформація про находження формувань в даному районі , в загальному доступу не висвітлювалась. Готував лист аналізуючи світлини надані працівниками УСБУ на оптичному диску, а також на місцевості. При використанні світлин для зручності він їх обрізав , приблизив вид на міст щоб розмістити їх на листі формату А4.
Використовував світлину зі супутникової карти Google maps. Також зазначив ,що будь - яких воєнних формувань під час складання листа на місцевості ,особисто не бачив.
В судовому засіданні допитаний спеціаліст ОСОБА_21 ,який відновив роботу речового доказу : телефону Xiaomi Redmі Note 8 Pro, що належить обвинуваченому ОСОБА_3 . В ході огляду виявлено месенджер «WhatsApp» із чатом з ОСОБА_8 за номером НОМЕР_5 , якому ОСОБА_3 нібито 27 листопада 2023 року 0 7.02 , 07.19 годині відправив світлини серед , яких вид понтонної переправи в с. Бурлача Балка , відео файл акваторії паливного терміналу, супутникова карта місцевості з розташування будинку ОСОБА_22 в рф.
Зазначив , що програма підтримує загальний час і було б складно надіслати світлини іншою датою. Також вказав що змінити дату та час можливо спеціалістами.
Обвинувачений спільно із захисником, просили суд ухвалити вирок, яким визнати невинуватим ОСОБА_3 у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 114-2 Кримінального кодексу України та виправдати ,у зв'язку з недоведеністю наявності в його діях складу кримінального правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні повністю підтримав обвинувачення проти ОСОБА_3 , просив Суд визнати останнього винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 Кримінального кодексу України, та призначити покарання яке попросив у судових дебатах.
Безпосередньо дослідивши матеріали кримінального провадження, як докази, на які посилався прокурор та сторона захисту, допитавши свідків, обвинуваченого, заслухавши міркування і доводи прокурора , сторони захисту у судових дебатах , оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об'єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, Суд дійшов наступного висновку.
Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.
Згідно з приписами ст. 8 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.2 ст.17ст. 8 Кримінального процесуального кодексу України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
За положеннями ст. 22 ст. 8 Кримінального процесуального кодексу України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст.25 Кримінального процесуального кодексу України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції, розпочавши досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, а також відповідно до ч.2 ст.9Кримінального процесуального кодексу України всебічно повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст.91 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час,місце,спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення; 2)винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини,які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст.91 Кримінального процесуального кодексу України за приписами ст.92 Кримінального процесуального кодексу Українипокладається на прокурора.
Одже, обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
Частиною 1 ст.337 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено у встановленому законодавством України порядку та який триває до теперішнього часу.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо забезпечення протидії несанкціонованому поширенню інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчиненому в умовах воєнного або надзвичайного стану» № 2160-ІХ від 24 березня 2022 року , який набув чинності 27 березня 2022 року, внесені зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України.
Розділ І Особливої частини «Злочини проти основ національної безпеки України» Кримінального кодексу України доповнено статтю 114-2, що передбачає притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, несанкціоноване поширення інформації про рух, переміщення або розміщення військових формувань, а також про направлення та переміщення міжнародної військової допомоги під час воєнного стану.
Склад правопорушення передбаченого ч.2 ст. 114-2 Кримінального кодексу, України включає поширення в умовах воєнного або надзвичайного стану інформації про рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України (ЗСУ) чи інших утворених відповідно до закону військових формувань, яка може бути використана для ідентифікації на місцевості (тобто, не була опублікована Генеральним штабом ЗСУ).
Об'єктивна сторона: поширення (публікація в ЗМІ, соцмережах, месенджерах
тощо) інформації про рух, переміщення або розміщення ЗСУ чи інших військових формувань.
Предмет поширення: інформація про рух, переміщення або розміщення військових формувань, яку за можливості можна ідентифікувати на місцевості.
Кваліфікуюча ознака: дані, які не були опубліковані у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ. Умови вчинення: правопорушення повинно бути вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Суб'єктивна сторона: прямий умисел. Особа знає, що поширює таку інформацію, і бажає це робити.
Суб'єкт правопорушення: фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку.
Військовою значущою є інформація про: направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України; рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань за можливості їх ідентифікації на місцевості.
Факт «переміщення» чи «розташування» військових формувань доводиться офіційними листами від військових частин, адміністрацій та органів влади - відповіді МОУ, ОТУ, міських військових адміністрацій, листи командувачів тощо.
Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, стороною обвинувачення обґрунтовується: протоколами огляду та обшуку від 12 квітня 2024 року та виявленим телефоном що належить ОСОБА_3 марки Хіаоті REDMI Note8 Pro модель M1906G7G, ІМЕІ (1) НОМЕР_1 ; ІМЕІ (2) НОМЕР_2 із S1m-картою НОМЕР_3 та Sіm- картою НОМЕР_4 на якому зафіксовано, недобудований автомобільний міст з понтонною переправою, відео де зафіксовано частину акваторії паливного терміналу ПАТ «Чорноморський паливний термінал».
Захисником обвинувачуваного, адвокатом ОСОБА_5 під час судових дебатів заявлено щодо визнання недопустимими доказами протоколів огляду та обшуку від 12 квітні 2024 року.
Остання посилається на той факт , що телефон та документу були вилучені без належного дозволу 06 лютого 2024 року , і тільки 12 квітня 2024 року під час процесуальної дії - обшуку , за ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси були повернуті ОСОБА_3 ,а потім знов вилучені.
Обставину огляду та вилучення телефону 06 лютого2024 року у ОСОБА_3 працівниками УСБУ підтвердили допитані в судовому засіданні свідки, працівники паливного терміналу: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_23 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , донька ОСОБА_3 - ОСОБА_18 .
Свідок співробітник УСБУ України ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив про те , що при перевірки ПАТ «Чорноморський паливний термінал» 06 грудня 2024 року у громадянина рф ОСОБА_3 за його особистим дозволом , був оглянутий телефон та документи. Засвідчив ,що користується номером телефону НОМЕР_13 ,за яким йому телефонував ОСОБА_3 з приводу повернення речей.
Інформації про повернення оглянутого майна, або складання процесуальних документів з приводу отриманої інформації під час огляду 06 лютого 2024 року ,стороною обвинувачення суду не надано.
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань з якого , вбачається що 22 лютого 2024 року відомості про те що, 27 листопада 2023 року громадянин рф ОСОБА_3 здійснив поширення інформації про розташування ЗСУ з можливістю ідентифікації на місцевості яка не розміщувалась у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими органами, в умовах воєнного стану, внесені до реєстру.
Протоколом обшуку від 12 квітня 2024 року у ОСОБА_3 за місцем його мешкання, домоволодінні АДРЕСА_1 - де вилучені : мобільний телефон марки Xiaomi Redmi Note 8 Pro, в якому наявні світлини, відео на яких зображені понтонна переправи в с. Бурлача Балка м. Чорономорську Одеської області та відео файл акваторії терміналу , паспорти громадянина рф , військовий квіток, посвідчення УБД , банківська картка « Сбербанку».
Протоколом огляду від 12 квітня 2024 року вилученого у ОСОБА_3 мобільного телефону марки Xiaomi Redmi Note 8 Pro, в ході огляду якого виявлено месенджер «WhatsApp» з чатом з ОСОБА_8 , якому ОСОБА_3 нібито 27 листопада 2023 року відправив ряд світлин, серед який світлина понтонної переправи та відео файл акваторії паливного терміналу.
Візуально на світлинах та відео запису будь - яких наявних координат , переміщень утворених відповідно до законів України військових формувань, формувань Збройних Сил України, що виконують бойові завдання , не встановлено.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню, що врегульовано ст. 94 Кримінального процесуального кодексу України.
Стаття 94 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно з вимогами ч. 2 та ч. 3 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань.
Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається.
Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду.
З урахуванням наведеного, огляд місця події є єдиною слідчою дією, що у невідкладних випадках може проводитись до початку внесення даних про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За змістом ч.1 ст.237 Кримінального процесуального кодексу України, огляд місцевості, приміщення, речей та документів проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.
Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
Кримінального процесуального кодексу України визначає можливість проведення особистого обшуку особи виключно з двома конкретними обставинами, а саме: 1) затримання особи в порядку ст.208 Кримінального процесуального кодексу України; 2) проведення на підставі ухвали слідчого судді обшуку житла чи іншого володіння особи за наявності підстав, визначених ч.5 ст.236 Кримінального процесуального кодексу України.
Допитані в судовому свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_23 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 пояснили що 06 лютого 2025 року на території паливного терміналу проводились заходи перевірки працівниками УСБУ засвідчили ,що у ОСОБА_3 були вилучені телефон та документи посвідчуючи особу, чи були вони повернутим не відомо, проте по телефону після цього з ОСОБА_3 не спілкувались.
Свідок ОСОБА_10 працівник УСБУ в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_3 добровільно видав телефон та документи про що написав заяву. Зазначив , що телефон та документи були повернуті, проте, як було зафіксовано повернення доказів та коли , не згадав. Зазначив ,що користується телефонним номером НОМЕР_13 , за яким йому телефонував ОСОБА_3 з приводу повернення майна.
Свідок ОСОБА_18 вказала на той факт що телефон та документи не були повернуті ОСОБА_3 аж до проведення обшуку за ухвалою слідчого судді 12 квітня 2024 року, безпосередньо перед включенням камери на початку обшуку у дворі домоволодіння за місцем мешкання останнього.
Згідно витягу № 2202416000000070 22 лютого 2024 року відомості те ,що 27 листопада 2023 року громадянин рф ОСОБА_3 здійснив поширення інформації про розташування ЗСУ з можливістю ідентифікації на місцевості яка не розміщувалась у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими органами, в умовах воєнного стану внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду Одеси від 09 квітня 2024 року наданий дозволу на обшук домоволодіння АДРЕСА_1 , в якому зареєстрований громадянин рф ОСОБА_3 .
Згідно протоколу обшуку від 12 квітня 2024 року за місцем проживання ОСОБА_3 вилучено паспорт громадянина рф , військовий квіток, посвідчення УБД , банківська картка « Сбербанку», мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 8 Pro, в ході огляду якого виявлено месенджер «Whats App» з чатом з ОСОБА_8 , якому ОСОБА_3 нібито 27 листопада 2023 року відправив світлини , в тому числі понтонної переправи в с. Бурлача Балка та відео файл акваторії паливного терміналу.
З протоколу огляду від 12 квітня 2024 року вилученого у ОСОБА_3 мобільного телефону Xiaomi Redmi Note 8 Pro, виявлено месенджер «WhatsApp» із відео, світлина ,в тому числі понтонної переправи та відео файл акваторії паливного терміналу.
Згідно протоколу від 12 квітня 2024 року ОСОБА_3 було затримано за підозрою у вчиненні злочину передбаченому ч.2 ст. 114-2 Кримінального кодексу України.
Також, ОСОБА_3 зазначав що не зважаючи що телефон перебував у працівників УСБУ він був заряджений, перед обшуком він не дивився що було в телефоні.
Стороною захисту відкриті матеріали за яким надано світлину датовану 06 лютого 2024 року де свідком ОСОБА_18 зафіксоване перебування на території їх домоволодіння АДРЕСА_1 працівників правоохоронних органів , які вилучили документи батька та мобільний телефон. ( т.1. а.с. 100).
Надано скриншот спілкування ОСОБА_3 з іншого телефону, за яким він телефонував співробітнику УСБУ ОСОБА_10 на його номер НОМЕР_14 , останній дзвінок відбувся 11 квітня 2024 року ( т.1 а.с. 159-162).
Пояснення ОСОБА_3 щодо вилучення у нього телефонів та документів 06 лютого 2024 року, узгоджуються з поясненнями , свідків у тому числі свідка ОСОБА_10 , та не спростовані стороною обвинувачення.
Підставою для проведення огляду місця події , особи слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.
Разом з тим, у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, які б стали підставою для проведення огляду особи.
Як зазначив свідок ОСОБА_10 працівниками УСБУ при перевірці працівників паливного терміналу , у ОСОБА_3 було проведено огляд його мобільного телефону, що було оформлено його добровільною заявою.
Цей факт не заперечується обвинуваченим
ОСОБА_3 , проте Суд вважає ,що така процедура проведена за для утворення видимості законності дії працівників правоохоронних органів.
Проте вказані обставини вказують про проведення фактичного обшуку особи та вилучення речей , а не їх огляду.
Тобто, Суд дійшов висновку про те, що телефон та документи які посвідчують особу обвинувачуваного в його домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , були вилучені 06 лютого 2025 року , працівника УСБУ без попереднього дозволу суду, до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідування 22 лютого 2024 року, проте процесуальні документи , щодо вилученого майна складенні не були.
Обшук - це слідча (розшукова) дія примусового характеру, яка полягає у цілеспрямованому обстеженні приміщень, будівель та ділянок місцевості, що перебувають у віданні обшукуваного, членів його родини або організації чи установи, з метою виявлення, фіксації та вилучення знарядь кримінального правопорушення, зброї, предметів і цінностей, здобутих злочинним шляхом, документів та інших об'єктів, що мають значення для кримінального провадження, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб Стаття 30 Конституції України гарантує кожному недоторканність житла чи іншого володіння особи.
Так, згідно із цією статтею не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Відповідно до ст. 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Частиною 1 ст. 233 Кримінального кодексу України визначено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім невідкладних випадків, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.
Аналіз вищевказаних положень кримінальних процесуальних норм свідчить про те, що право слідчого, прокурора на проникнення до житла і проведення в ньому обшуку може виникати у трьох випадках: 1) за ухвалою слідчого судді, 2) без постановлення такої ухвали на підставі добровільної згоди власника житла чи іншого володіння особи; 3) до постановлення ухвали слідчого судді лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.
Законодавцем в ч.1 ст.233 Кримінального процесуального кодексу України, окрім можливості проникнення до житла чи іншого володіння особи на підставі судового рішення, передбачено можливість проникнути до житла чи іншого володіння особи за добровільною згодою особи, яка ним володіє.
Відповідно, добровільна згода особи та ухвала слідчого судді є рівноцінними (альтернативними) підставами проникнення до житла чи іншого володіння особи з метою проведення окремих слідчих (розшукових) дій, зокрема, й огляду.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 21 травня 2019 року в справі № 753/24114/16-к, так правові наслідки отримання слідчим згоди від власника житла чи іншого володіння особи є рівноцінними з ухвалою слідчого судді та є правовою підставою для проникнення до житла, іншого володіння особи і здійснення в ньому огляду.
Суд враховує пояснення обвинувачуваного ОСОБА_3 , який підтвердив факт добровільної видачі мобільного телефону для огляду , та документів у своєму домоволодінні що посвідчують його особу за місцем свого мешкання.
Згідно зі ст. 209 Кримінального процесуального кодексу України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Як пояснив обвинувачений 06 лютого 2024 року він весь час перебував з працівниками правоохоронних органів, доки вони їздили до його домоволодіння для вилучення документів , пізніше до м. Одеси для надання пояснень.
Згода на проведення обшуку житла або іншого володіння апріорі не може бути добровільною оскільки особа не може повною мірою спрогнозувати ступінь правообмежень, на які вона «добровільно» погоджується.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Кримінального касаційного суду Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі № 455/156/18.
З огляду на встановлені обставини, а саме надання начебто добровільної згоди на огляд мобільного телефону в присутності працівників правоохоронних органів за відсутністю захисника , перекладача не приймається Судом як належна підстава для проведення цієї слідчої дії.
З цього вбачається, що законні процедури не були дотримані, а отже, в діях працівників правоохоронних органів наявне порушення засад законності кримінального провадження, визначених ст. 9 Кримінального процесуального кодексу України.
Отже, огляд мобільного телефону, вилучення документів були проведені без ухвали слідчого судді та без добровільної згоди особи, яка ним володіє всупереч вимог ст.233 Кримінального процесуального кодексу України.
Оглянутий відеозапис до протоколу обшуку від 12 квітня 2025 року не спростовує пояснення ОСОБА_3 , оскільки з запису вбачається що ОСОБА_3 достає телефон та документи з пакету во дворі свого будинку та вказує що ці речі йому належать.
Відомості про їх попередньо місцезнаходження( в будинку, тощо ), відеозапис посилань не містить.
Таким чином, навіть з урахуванням того, що обшук проведений 12 квітня 2024 року за ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м, Одеси від 09 квітня 2024 року Суд вважає, що він був проведено без достатніх правових підстав.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 08 квітня 2021 року (справа №573/2028/19, провадження №51-1535км20), від 19 вересня 2023 року (справа № 310/9084/19).
Згідно зі ст. 86 Кримінального процесуального кодексу України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.87 Кримінального процесуального кодексу України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
У пунктах 3, 4 ч. 2 ст. 87 Кримінального процесуального кодексу передбачено, що суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, порушення права особи на захист та отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права.
В даному випадку Суд керується положенням ч. 3 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України про те, що обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
Відомості, матеріали та інші фактичні дані, отримані органом досудового розслідування в непередбаченому процесуальним законом порядку чи з його порушенням, є недопустимими.
Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, суд повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України» сформульована доктрина «плодів отруйного дерева» Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.
ЄСПЛ виходить з того, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку суд повинен вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому.
Тобто якщо процес по даній справі в цілому і загалом справедливий, то й отримані у незаконний спосіб докази можуть бути прийнятними (рішення ЄСПЛ у справі «Хан проти Сполученого Королівства», «Schenk v. Switzerland»).
В Україні вищезазначена доктрина має своє правове втілення в положеннях ч. 1 ст. 87 Кримінального процесуального кодексу України.
Так, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті з істотним порушенням прав та свобод людини.
Виходячи з наведеного, слід визнати протокол обшуку із відеозаписом , протокол огляду від 12 квітня 2025 року ,недопустимими доказами.
Незалежно від того, що вказані докази сторони обвинувачення Суд визнав недопустимим, вважає за необхідним надати додаткову оцінку іншим доказам у справі, щодо їх штучності та не спроможності за змістом довести винуватість обвинувачуваного.
Як обґрунтування обвинувачення долучено лист Південного РУ військової служби правопорядку Міністерства оборони України від 12 квітня 2024 року № 1712/4 , згідно якого 05 липня 2023 року відповідно до бойового розпорядження військового коменданта оборони Одеси, розпорядження ОУВ « Дунай » за місцем розташування на недобудованому автомобільному мосту з діючою понтонною переправою на взводного опорного пункту № 1А за адресою вул. Північна, 2 с. Бурлача Балка, Одеської області розташовуються окремі утворені військові формування ЗСУ що виконують бойові завдання, цілодобову охорону периметру цього об'єкта.
На знімку № 1,2,3 позначено район рубіж кругової оборони м. Одеси по периметру ВОП №1/А, на знімку №7 район нанесення ракетного удару 05 листопада 2023 року.
Свідок ОСОБА_20 , зазначив в судовому засіданні , що після отримання світлин та відео, виїжджав на місцевість 12 квітня 2024 року. Також, для зручності користувався супутниковою картою Google maps.
Тобто з наданого фотозображення , будь- якої інформації яка б надала можливість з'ясувати сторонньому спостерігачу наявність військових формувань ЗСУ, що виконують бойові завдання на вказаному об'єкті, військової техніки, їх переміщення координати, відсутня.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення передбачено ч. 2 ст. 114-2
Кримінального кодексу України є:поширення (публікація в ЗМІ, соцмережах, месенджерах тощо) інформації про рух, переміщення або розміщення ЗСУ чи інших військових формувань.
Предмет поширення є : інформація про рух, переміщення або розміщення військових формувань, яку за можливості можна ідентифікувати на місцевості.
Суд вважає , що висновки свідка ОСОБА_20 викладені в листі та в судовому засіданні, щодо можливості ідентифікувати на місцевості через зображення недобудованого мосту , понтонної переправі , акваторії порту військових формувань ЗСУ- є штучними, з метою придання законності обвинувачення.
Наявність військових формувань утворених відповідно до законів України, , формувань ЗСУ , зазначених у листі від 12 квітня 2024 року № 1712/4 станом на 27 листопада 2023 року на території незавершеної понтонної переправи с. Бурлача Балка належними доказами стороною звинувачення не підтверджена.
З початком воєнного агресії рф проти України Генеральним штабом Україні заборонено вести зйомки як військової техніки, так і об'єктів інфраструктури. Заборонено фіксувати на відео дороги загального користування об'єкти загального призначення об'єкти інфраструктури, блокпости, укріплення, розташування, зосередження чи переміщення військових частин (підрозділів) сил оборони.
Проте, доказів того ,що світлини ,відео понтонної переправи що з'єднує м. Чорноморськ Одеської області з м. Одеса через Сухий Лиман у районі с. Бурлача Балка м. Чорноморську Одеської області вул. Південна , 2 , перебувають в обмеженому , закритому доступі, стороною обвинувачення не надано.
Як і не надано допустимого та належного доказу поширення вказаної інформацією ОСОБА_3 .
З допиту свідка спеціаліста ОСОБА_21 вбачається , що програма телефону підтримує загальний час і було б складно надіслати фото іншою датою. Також вказав що змінити дату та час можливо спеціалістами.
Проте висновку спеціалістів, експертів з приводу надіслання світлин, відео на відповідний номер телефону 27 листопада 2023 року , стороною обвинувачення суду не надано.
Аналізуючи (оцінюючи) показання свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_23 , ОСОБА_13 , Суд вважає, що вони по своїй суті та змісту, не є доказами які підтверджують вину обвинуваченої особи, як зазначав прокурор в судових дебатах.
В показаннях свідків, відсутні жодні фактичні дані, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_24 прямого наміру на передачу інформації щодо переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань за можливості їх ідентифікації на місцевості, тобто складу злочину, передбаченого ч.2 ст.114-2 Кримінального кодексу України.
На думку Суду, їх свідчення є загальними, стосуються, характеризуючи даних обвинувачуваного ,його роботі як працівника ПАТ «Чорноморський паливний термінал», спілкування з іншими працівниками , та загальних правил перебування на території терміналу, також свідки вказували на той факт ,що будь яких військових формувань біля мосту не бачили окрім блокпосту на початку військових дій , який пізніше був розформований.
Показання свідків не вказують на те, що обвинувачений 27 листопада 2023 року
міг поширити інформацію про розташування ЗСУ та інших військових формувань, кількість особового складу про наявне озброєння на блокпостах на території с. Бурлача Балка, вул. Північна, 2 Одеської області .
Із змісту їх показань, слідує що вони не повідомили суду обставин, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.
Таки чином їх свідчення, не можуть судом розцінюватися як докази, що підтверджують вину обвинуваченого.
Оцінивши наявні у кримінальному провадженні докази Суд зазначає, що стороною обвинувачення не доведено належними та допустимими доказами об'єктивної сторони кримінального правопорушення - поширення інформації , суб'єктивної сторони кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 114-2 Кримінального кодексу - прямого умисел на передачу інформації, яка має бути активною.
Відомості про підтримку воєнний дій рф ,спілкування з працівника служби безпеки рф , надіслання інформації щодо розташування та переміщення ЗСУ, отримання грошових коштів, тощо Суду не надано, в судовому за сіданні не встановлено.
Окрім того ,достовірної інформації що світлини об'єктів понтонного мосту та паливного терміналу було поширено ОСОБА_3 з урахуванням вище викладених обставин Суду не надано, в судовому засіданні не встановлено.
При оцінці цих доказів, Суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом», яке повинно випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Подані письмові докази прокурором, достовірно не підтверджують вину обвинуваченого, враховуючи встановлені обставини цього кримінального провадження.
Суд вважає, що пояснення ОСОБА_3 в судовому засіданні, є послідовними, узгоджуються між собою та не суперечать іншим встановленим обставинам кримінального провадження.
Як слідує, із диспозиції ч. 2 ст. 114-2 Кримінального кодексу України, у порушенні якої обвинувачується ОСОБА_3 законом встановлена заборона на поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Однак, як зазначено судом вище, в ході судового розгляду стороною обвинувачення, не було надано достатніх та допустимих доказів, що ОСОБА_3 , був обізнаний із інформацією про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України, чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, розмішених в с.Бурлача Балка за можливості їх ідентифікації на місцевості, та певним чином її фіксував.
Тобто, відсутня суб'єктивна сторони кримінального правопорушення - прямий умисел.
Суд звертає увагу, що усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх не можливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого.
Таким чином, формулювання обвинувачення не знайшло свого об'єктивного підтвердження судовим розглядом.
Сторона обвинувачення не довела наявність в діянні ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.114-2 Кримінального кодексу України.
Диспозицією ст. 85 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Проте належних, допустимих доказів, які в сукупності доводили б обвинувачення стороною обвинувачення не надано.
Доведення вини особи «поза розумним сумнівом» є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною із застосуванням принципу змагальності судового процесу. При цьому саме сторона обвинувачення несе тягар доведення вини і зобов'язана доводити свою версію подій за цим стандартом. Це означає, що позиція, яка представлена обвинуваченням, має бути доведена в тій мірі, що у «розумної (розсудливої) людини» не може лишатися «розумного сумніву», що обвинувачений винен.
Тобто, стандарт доведення «поза розумним сумнівом" означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинене і обвинувачений є винуватим у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний із елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к).
Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Необхідність дотримання судом вказаного стандарту також неодноразово була зафіксована в рішеннях Європейського суду з прав людини, в рішенні від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», в якому ЄСПЛ зазначив, що докази вини особи повинні випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
В рішенні «Севтап Везнедароглу проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що ніхто не повинен піддаватися покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена поза розумним сумнівом.
Також, у справі «Барбера, Meссeгу и Хабардопротив Іспанії"»(Barbera, MesseguandJabardo v. Spain) від 6 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинності» вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що за змістом п. 2 ст. 6 Конвенції, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
ОСОБА_3 раніше не судимий, під спостереженням у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює, одружений.
Під час судового розгляду судом, були створені всі необхідні умови для реалізації сторонами процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Зокрема, у сторони обвинувачення та захисту, зауважень з цього приводу не виникало.
Частиною 3 ст.373 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Надані стороною обвинувачення докази, вини обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст.114-2 Кримінального кодексу України, ґрунтується лише на припущеннях.
Отже, за таких обставин, відповідно до загальних засад кримінального судочинства, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, Суд дійшов висновку, що обвинувачення за ч.2 ст.114-2 Кримінального кодексу України, не знайшло свого підтвердження.
Суд вважає необхідним в силу презумпції невинуватості закріпленого у ст. 62 Конституції України, визнати, ОСОБА_3 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України, та виправдати на підставі п.3 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки не доведено, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.
Інші питання які вирішувались при винесені вироку.
Обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою враховуючи визнання його невинуватим підлягає скасуванню, ОСОБА_3 має бути звільнений з під варти , з залу суду.
Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст.100 Кримінального процесуального кодексу України.
Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, Суд,
ОСОБА_3 за пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 114-2 Кримінального кодексу України визнати невинуватим та виправдати, у зв'язку з недоведеністю, що в його діянні є склад цього кримінального правопорушення.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - скасувати звільнити ОСОБА_3 з під варти з залу суду.
Речові докази: мобільний телефон марки Xiaomi Redmi Note 8 Pro, модель M1906G7G, ІМЕІ (1) НОМЕР_1 ; ІМЕІ (2) НОМЕР_2 із S1m-картою НОМЕР_3 та Sim картою НОМЕР_4 , документи що посвідчують особу -повернути ОСОБА_3 .
Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Чорноморський міський суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий