Провадження №3/447/1952/25
Справа №447/3618/25
24.11.2025 місто Миколаїв
Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Джус Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює молодшим інспектором ІТЗО Захід №1 ТВП, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
без участі особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 будучи батьком неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в період часу з 01.09.2025 по 04.11.2025 ухилився від виконання батьківських обов'язків передбачених ч.3 ст. 150 СК України, зокрема щодо здобуття ним повної загальної освіти, внаслідок чого син систематично пропускав заняття у Новосілко-Опарській ЗЗСО І-ІІІ ступенів в загальній кількості 34 навчальні дні І семестру без поважних причин.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.184 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання, не з'явився, 24.11.2025 через канцелярію суду подав заяву в якій вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, просив суд суворо не карати, розгляд справи проводити у його відсутності.
Згідно ч.1 ст.268 КУпАП законодавцем закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З огляду на викладене, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився та подав клопотання про розгляд справи без його участі, в якому висловив свою позицію щодо правопорушення, яке ставиться йому в провину, приходжу до висновку про можливість проведення розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, заяву, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозаписучих засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
На підставі ст.252 КУпАП, оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обов'язки щодо забезпечення батьками необхідних умов життя навчання та виховання неповнолітніх дітей закріплені в ст.150 Сімейного Кодексу України, а саме відповідно до цього закону батьки зобов'язані 1) виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, 2) піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток , 3) забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя , 4) поважати дитину.
У свою чергу в ч.4 ст.155 Сімейного Кодексу України закріплено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, окрім визнання вини, підтверджується доказами, наявними у справі про адміністративне правопорушення, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №989035 від 05.11.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 будучи батьком неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в період часу з 01.09.2025 по 04.11.2025 ухилився від виконання батьківських обов'язків передбачених ч.3 ст. 150 СК України, зокрема щодо здобуття ним повної загальної освіти, внаслідок чого син систематично пропускав заняття у Новосілко-Опарській ЗЗСО І-ІІІ ступенів в загальній кількості 34 навчальні дні І семестру без поважних причин. У графі пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення ОСОБА_2 вказав: обіцяю більше уваги приділяти своїм синам»;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 05.11.2025, у яких вказав, що він є батьком двох синів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та не зміг проконтролювати сина ОСОБА_5 у зв'язку із роботою та відрядженням у ОСОБА_6 по роботі на два тижні. Зазначив, що вину визнає;
-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 05.11.2025, у яких вказав, що проживає з батьком та не ходив до школи 3 тижні;
-копією характеристики ОСОБА_2 ;
-копією обліку відвідування (пропусків занять);
-світлокопією паспорту громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-світлокопією закордонного паспорту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-витягом із адмінпрактики відповідно до якого 15.09.2024 ОСОБА_1 ухилився від виконання своїх батьківських обов'язків відносно неповнолітнього сина ОСОБА_7 , як наслідок останній покинув біологічну сім'ю та був встановлений працівниками поліції 16.09.2024. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП у вигляді попередження;
-копією постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 28.11.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді попередження.
До матеріалів справи також долучено рапорт старшого інспектора СЮП ВП ПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області майора поліції Олени Рошко від 05.11.2025, відповідно до якого 04.11.2025 було виявлено та встановлено особу неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який у період з 01.09.2025 пропустив 34 навчальні дні І семесту без поважних причин.
Суддя вважає, що вказаний рапорт за своїм правовим змістом не є доказом, проте є документом, якими поліцейський інформує керівництво про обставини події, законність та обґрунтованість дій поліцейських під час виявлення неповнолітнього.
Враховуючи наявність зазначених доказів, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, та його дії за ч.1 ст.184 КУпАП кваліфіковано правильно.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно вимог ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи ступінь та характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, ставлення до вчиненого, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції даної статті у виді штрафу.
Окрім цього, у відповідності до положень ст.40-1 КпАП України, слід також стягнути з нього судовий збір.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 27, 33, 40-1, 184, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок (вісімсот п'ятдесят гривень нуль копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір в дохід держави в сумі 605 гривень 50 копійок.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Львівської області.
Суддя Роман ДЖУС