Провадження №2/447/1343/25
Справа №447/2903/25
24.11.2025 Миколаївський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді Друзюк М.М.,
секретаря судового засідання Іськів О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») подав до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позов мотивує тим, що 20.01.2024 ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») кредитний договір №930915187, згідно з умовами якого отримав кредит у розмірі 10799,52 грн строком на 30 днів. Надалі, 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01. Між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 27.02.2025 укладено договір факторингу №27/0225-01, згідно з умовами якого, ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 27.02.2025 до договору факторингу №27/0225-01 від 27.02.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 49926,43 грн. з яких: 10799,52 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 39126,91 грн. - сума заборгованості за відсотками. Оскільки відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, просив позов задоволити.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 18.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі на 22.10.2025. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.
У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує.
Ухвалою суду від 22.10.2025 розгляд справи відкладено.
24 жовтня 2025 через систему «Електронний суд» представник відповідача Сікорська І.С. подала відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування зазначила, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують наявність у ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги до ОСОБА_1 . Також, представник відповідача зазначила, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження переказу грошових коштів за кредитним договором на рахунок відповідача, просив розгляд справи проводити без участі сторони відповідача.
Надалі 29 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» представник позивача Гончарук Д.Р. подав відповідь на відзив, у якій просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог надав копію платіжного доручення від 20.01.2024 на підтвердження переказу грошових коштів за кредитним договором на рахунок відповідача. Представник позивача стверджує, що договори факторингу, підписані між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» та між ТОВ «Таліон плюс» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладені відповідно до вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент укладання цих правочинів та є чинними. Розгляд справи просив проводити за відсутності сторони позивача.
Суд, з'ясувавши обставини, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 20.01.2024 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір №930915187, згідно з умовами якого отримав кредит у розмірі 10799,52 грн строком на 30 днів.
Строк дії договору починається з моменту його укладення відповідно до вимог Закону України "Про електронну комерцію" та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах передбачених договором.
У паспорті споживчого кредиту, визначено основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної вартості кредиту, порядок повернення кредиту та інші умови (а.с.5).
Відповідач підписав вказані документи з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 930915187 від 20.01.2024, станом на 17.07.2024 прострочена заборгованість за кредитом становить 49 926,43 грн. з яких: 10 799,52 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 39 126,91 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.19-20).
Відповідно до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язується відступити ТОВ «Таліон плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а «Таліон плюс» зобов'язуються їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених цим договорорм.
Додатковою угодою №26 від 31.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено строк дії договору факторингу.
Як вбачається з витягу з реєстру прав вимоги №281 від 23.04.2024, підписаного між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, клієнт відступив фактору 18 799 336,54 грн.
Відповідно до договору факторингу №27/0225-01 від 27.02.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон плюс» за плату, а ТОВ ««Таліон плюс»» відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою, процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить ТОВ «Таліон плюс» (а.с.26-27).
Згідно з витягом з реєстру прав вимоги №1 від 27.02.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 49 926,43 грн. з яких: 10799,52 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 39126,91 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.29).
Норми права, які застосував суд.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ст.1046ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст.1047ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Згідно з частиною першою статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У ч.1 ст.510ЦК України передбачено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов'язанні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб'єктний склад у частині кредитора.
За ч.1 ст.513ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.
Судом встановлено, сторонами не спростовано, що 20.01.2024 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір №930915187, за умовами якого отримав кредит у розмірі 10799,52 грн строком на 30 днів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» посилається на те, що право вимоги відповідно до кредитного договору №930915187 від 20.01.2024 від первісного кредитора - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перейшло до нових кредиторів, кінцевим з яких є позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Відповідно до постанови Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 761/33403/17, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов'язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог.
Права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача.
Зазначена правова позиція узгоджується з правовим висновком викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.08.2023 за наслідком розгляду справи № 910/19199/21.
З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Саме на первісного кредитора покладено обов'язок представити новому кредитору всі документи, які слугували підставою виникнення боргового зобов'язання у боржника, оскільки правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язується відступити ТОВ «Таліон плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених цим договором. Строк дії договору до 28.11.2019.
Надалі, 31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було підписано додаткову угоду № 26 від 31.12.2020, відповідно до якої строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2021.
Судом встановлено, що на момент укладення кредитного договору № 930915187 від 20.01.2024 договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 втратив чинність, в матеріалах справи відсутні та позивачем не надані суду докази на підтвердження обставин продовження строку дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 на момент укладення кредитного договору №930915187 від 20.01.2024. Відтак ТОВ «Таліон плюс» не мав права вимоги до відповідача за кредитним договором № 930915187 від 20.01.2024 на момент укладення з позивачем у справі договору факторингу №27/0225-01 від 27.02.2025 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 930915187 від 20.01.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір за результатами розгляду справи в суді першої інстанції покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 141, 246, 259, 264, 265 ЦПК України, суд,
У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повні найменування та ім'я сторін
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", місцезнаходження: вул. Симона Петлюри 30, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Друзюк М. М.