1Справа № 335/11364/25 2-н/335/897/2025
про залишення заяви без руху
21 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Воробйов А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
17.11.2025 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Вивченням матеріалів поданої заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення до суду встановлено наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч.5 ст.183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Отже, право на звернення до суду щодо стягнення аліментів має той з батьків, разом з яким проживає дитина. Таким чином, обставина проживання дитини із заявником має значення для вирішення справи про видачу судового наказу про стягнення аліментів, оскільки обґрунтовує саму наявність підстави для звернення особи до суду із відповідною заявою, а тому ця обставина підлягає обов'язковому доказуванню заявником при поданні до суду заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи, або їх копії, що підтверджуються обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Однак, до заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів не додано документів (довідки про склад сім'ї та/або зареєстрованих у житлі осіб; копії довідки про реєстрацію місця проживання дітей за тією ж самою адресою, що і зареєстрований заявник; акту обстеження житла з метою встановлення фактичного проживання осіб тощо), які б підтверджували проживання разом з нею дітей на час її звернення до суду та тим самим обґрунтовували наявність підстав для її звернення із відповідною вимогою.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Оскільки нормами розділу ІІ ЦПК України не передбачено залишення без руху заяви про видачу судового наказу, підлягають застосуванню за аналогією положення розділу ІІІ ЦПК України щодо залишення без руху позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин заяву про видачу судового наказу належить залишити без руху та надати заявниці строк для усунення недоліків заяви шляхом додання доказів проживання з нею дітей.
На підставі наведеного та керуючись ст.169, 185, 260, 261, 353 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітніх дітей - залишити без руху.
Надати заявнику десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків заяви про видачу судового наказу.
Роз'яснити, що якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає оскарженню.
Суддя А.В.Воробйов