Справа № 333/9702/25
Провадження № 2/333/5476/25
17 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого-судді Кулик В.Б.,
за участю секретаря судового засіданні Березовської Д.Д.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування, в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_3 про відібрання малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, -
10.10.2025 року РА ЗМР по Комунарському району, як орган опіки та піклування, звернулася до суду в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з позовом до ОСОБА_3 про відібрання малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей. Свої вимоги обґрунтовує слідуючим.
На профілактичному обліку служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради перебувають малолітні - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою для взяття на облік є проживання дитини в сім'ї, в якій мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ухиляється від виконання батьківських обов'язків.
У червні 2025 року до відділу по Комунарському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради надійшло повідомлення від КНП «ЗОКДЛ» ЗОР щодо влаштування до закладу за Актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які залишилися без опіки батьків.
Встановлено, що малолітні проживали за адресою: АДРЕСА_1 , з матір'ю - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Родина ВПО, раніше проживали за адресою: АДРЕСА_2 .
05.06.2025 року до приймального відділення медзакладу за Актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку було доставлено малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дітей було доставлено від будівлі колишнього кінотеатру «Космос», оскільки вони пішли з дому, бо батьки їх б'ють та не годують.
Під час роботи з матір'ю - ОСОБА_3 було встановлено, що на сьогоднішній день мати не справляється з батьківськими обов'язками, діти брешуть, займаються крадіжками, малолітня ОСОБА_2 переглядає порно. Конфлікти в родині виникають через те, що мати контролює дозвілля дітей, забороняє переглядати сайти для дорослих, намагається встановити режим дня, контролює навчальний процес дітей, а також забороняє красти. Малолітні починають кричати, а сусідам розказують, що їх дома б'ють. Спочатку жінка виявляла бажання забрати дітей, однак зараз, через всі ці події вона втратила роботу, під час спілкування з дітьми вона не відчуває, що діти розуміють наслідки свого вчинку і наразі боїться, що не справиться з вихованням дітей, адже вони відчувають свою безкарність, і що такими методами можуть добиватися свого.
Також встановлено, що реєстрацію народження дітей проводилася за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, з біологічними батьками дітей вона не спілкується.
Відповідно до інформації, наданої Запорізькою гімназією Т.Г.Шевченка, мати належним чином виконує свої батьківські обов'язки, контролює навчальний процес дітей, відвідує батьківські збори, реагує на зауваження та поради. До навчального закладу не надходило скарг про неналежне виконання матір'ю батьківських обов'язків, зловживання нею алкогольними напоями, а також про жорстоке поводження з дітьми.
08.08.2025 року ОСОБА_3 надала пояснення, згідно з яким не заперечує проти відібрання в неї дітей терміном на один рік.
21.08.2025 року малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до наказів служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради № 4662, № 4661 від 21.08.2025 року було влаштовано в родину патронатного вихователя ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 .
З питання повернення дітей на виховання у родину відповідач не зверталася ані до РА ЗМР по Комунарському району, як до органу опіки та піклування, ані до служби у справах дітей.
Діючи відповідно до чинного законодавства, відділ служби у справах дітей звернувся з поданням до РА ЗМР по Комунарському району, як органу опіки та піклування, про вирішення питання доцільності звернення до Комунарського районного суду м. Запоріжжя про відібрання малолітніх - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення її батьківських прав, та стягнення аліментів на утримання дітей
Посилаючись на зазначене, просить відібрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення її батьківських прав, та стягнути з останньої аліменти на утримання дітей на користь будь-якої особи, яка буде здійснювати опіку/піклування, а саме: на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину для дитини відповідного віку і до досягнення ним повноліття; на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину для дитини відповідного віку і до досягнення нею повноліття.
Ухвалою суду від 14.10.2025 року відкрито провадження у справі, а також відповідно до ст. 274 ЦПК України вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання.
У підготовче засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був сповіщений судом своєчасно та належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та наполягає їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_3 у підготовче засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була сповіщена судом своєчасно та належним чином, надала заяву, в якій зазначила, що вона позов визнає в повному обсязі, проти його задоволення не заперечує, справу просить розглянути без її участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст. ст. 206, 207 цього Кодексу (ч. 4 ст. 200 ЦПК України).
У разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).
Враховуючи висловлену думку відповідача, яка визнала позов у повному обсязі, а також те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе винести рішення по справі в підготовчому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У п. 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1). Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами (ч. 2).
Відповідно до вимог ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини (ч. 1). Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ч. 2). Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ч. 3).
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Володимирівської сільської ради Приазовського району Запорізької області 04.05.2012 року (а.с. 4), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції 24.06.2014 року (а.с. 5).
Відомості про батька у кожної дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується витягами № 0005327695 та № 00053143768 від 20.05.2025 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження я із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 6-7, 8-9).
Частиною першою ст. 170 СК України визначено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 ч. 1 ст. 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
В судовому засіданні встановлено, що позов про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав пред'явлено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України - ухилення матері від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини.
Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року № 3, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Зазначені факти як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції. Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з'ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров'я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання сім'ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням.
У рішенні в справі «Мамчур проти України» Європейський суд зазначив, що при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
З матеріалів справи вбачається, що малолітні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали за адресою: АДРЕСА_1 , з матір?ю - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Родина ВПО, раніше проживали за адресою: АДРЕСА_2 . Вказане підтверджено довідками про взяття на обліку внутрішньо переміщеної особи № 2327-5003207297 від 01.04.2024 року та № 2327-5001418852 і №2327-5001418585 від 28.04.2022 року (а.с. 12, 13).
Згідно з довідкою КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» ЗМР № 02-09/845 від 06.06.2025 року, 05.06.2025 року, о 20 год. 32 хв., до кардіоревматологічного відділення була госпіталізована дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була знайдена в м. Запоріжжі, вул. Космічна, сержантом поліції та доставлена до медичного закладу.
Згідно з Актами органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитини та її доставку від 05.06.2025 року, 05.06.2025 року, о 17 год. 34 хв., було доставлено КНП «Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня» ЗМР малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дітей було доставлено з адреси: АДРЕСА_4 . Зі слів дітей, вони пішли з дому, бо мати і її співмешканець їх б'ють та не годують.
З листа директора Запорізького міського центру соціальних служб Запорізької міської ради № 2696/03-04 від 06.08.2025 року встановлено слідуюче: родина ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Склад родини: мати, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , співмешканець матері, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , діти: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на момент роботи з родиною перебувають в КНП «ЗОКДЛ» ЗОР за Актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину від 05.06.2025року. Мати та діти мають статус ВПО та отримують відповідні виплати. Спеціалістами ВСР по Комунарському району було неодноразово здійснено спроби зв'язатись з матір'ю дітей, ОСОБА_3 , для проведення бесіди та отримання дозволу на роботу практичного психолога Центра з дітьми. Жінка не відповідала на дзвінки, та не реагувала на листи-запрошення. 18.07.2025 року, мати дітей прийшла до ВСР по Комунарському району та підписала всі необхідні документи. На питання спеціалістів майже не відповідала, намагалась як найшвидше покинути Центр. З метою психологічної підтримки жінки та проведення роботи з дітьми, раніше з матір'ю було домовлено про роботу в Інтегрованому центрі комплексної підтримки BRAVE#SAFE. Жінка отримала первинну консультацію практичного психолога, але згодом почала стверджувати, що не їй потрібна допомога психологів, а її дітям. 28.07.2025 року фахівцем із соціальної роботи спільно із практичним психологом ВСР по Комунарському району було здійснено вихід до КНП «ЗОКДЛ» ЗОР, для проведення необхідної роботи із дітьми. Давид та ОСОБА_7 повідомили, що разом із матір'ю вони проживати не хочуть, через складні взаємовідносини з вітчимом. Вони можуть подумати про повернення додому, якщо з ними не буде проживати співмешканець матері. Зі слів ОСОБА_8 , чоловік систематично вживає алкогольні напої та в стані алкогольного сп'яніння починає сварити їх за те, що вони не робили. В цих випадках, мати стає на бік співмешканця. Діти повідомили про наявність непорозумінь в родині, з їх слів, батьки не чують та не хочуть їх розуміти. Саме через це малолітні вирішили втекти з дому. Під час зустрічі діти перебували в стабільному психоемоційному стані, були відкриті до розмови та впевнено відповідали на запитання. Зі слів дітей, з матір'ю вони спілкуються рідко, в телефонному режимі. Також, діти повідомили, що за весь час перебування в лікарні, мати відвідувала їх 3 рази, але не надовго. Проте, зі слів медперсоналу мати приходила тільки один раз (а.с. 17).
Відповідно до характеристики ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учениці 5-А класу Запорізької гімназії № 1 Т.Г. Шевченка ЗМР, мати дитини - ОСОБА_3 намагається контролювати присутність ОСОБА_9 на уроках, але іноді вчителі нагадували, що домашні завдання відсутні навіть коли дитина була присутня на уроках. Мати цікавиться успіхами дитини та пояснює не надсилання домашніх завдань проблемами з інтернетом. Відвідує батьківські збори, реагує на зауваження класного керівника спокійно та з розумінням сприймає інформацію щодо навчання ОСОБА_9 . В кінці навчального року виникла проблема з поверненням ноутбука до навчального закладу, яка триває до цього часу. Відповідно до характеристики ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учня 6-В класу Запорізької гімназії № 1 Т.Г.Шевченка ЗМР, дитина не завжди виконує домашні завдання. Траплялися випадки пропусків онлайн уроків, проте вони були з поважних причин: мати ОСОБА_3 завжди попереджає класного керівника про обставини, чому ОСОБА_8 не буде в тому чи іншому випадку. В характеристиці висвітлено вищевказану проблему за неповерненням наданого навчальним закладом ноутбуку. Мати дитини проявляє інтерес до навчання сина протягом навчального року переважно у форматі SMS-повідомлень у месенджері Telegramз класним керівником. До навчального закладу не надходили скарги про неналежне виконання матір'ю батьківських обов'язків, зловживання нею алкогольними напоями чи наркотичними речовинами та жорстоке поводження з дітьми (а.с. 18).
21.08.2025 року малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до наказів служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради № 4662, № 4661 від 21.08.2025 року було влаштовано в родину патронатного вихователя ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 19, 20).
Згідно з письмовим поясненням ОСОБА_3 від 08.08.2025 року, вона не заперечує проти відібрання в неї дітей терміном на один рік.
З питання повернення дітей на виховання у родину мати до РА ЗМР по Комунарському району, як до органу опіки та піклування, та до служби у справах дітей не зверталася.
Доказів протилежного матеріали цивільної справи не містять та фактично визнано відповідачем.
З огляду на встановлене, вбачається, що ОСОБА_3 , в порушення вимог ст. ст. 150, 152, 155, 180 СК України, ухиляється від виконання обов'язків матері по вихованню та утриманню своїх малолітніх дітей, а тому суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги та відібрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у матері - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення її батьківських прав.
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.
Частиною четвертою ст. 170 СК України передбачено, що при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
Статтею 180 СК України врегульовано, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до положень ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною першою ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з п. п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989 року (далі - Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 789-Х1І від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до ст. 18 Конвенції, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Встановлюючи розмір аліментів, які необхідно стягнути з відповідача на утримання малолітніх дітей, суд виходить з того, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня складає 3 196,00 грн.
В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач є працездатною особою, доказів того, що за станом здоров'я вона не може працювати, а її матеріальний стан не дозволяє виконати рішення суду, останньою надано не було.
З огляду на викладене, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, враховуючи інтереси дітей, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку на період відібрання дітей у матері, починаючи стягнення з 10.10.2025 року, оскільки, на підставі ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
У зв'язку з тим, що судом прийнято рішення про відібрання дітей, позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей підлягають стягненню на увесь цей період.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» , від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги про стягнення аліментів, тому суд дійшов висновку про стягнення судового збору з відповідача в дохід держави, в тому числі і за вимогу про відібрання дітей.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь держави слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст. ст. 130, 141, 200, 258, 259, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування, в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_3 про відібрання малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей - задовольнити.
Відібрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у матері - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення її батьківських прав.
Стягнути на період відібрання дітей з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , адреса проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ) на користь особи або закладу, що буде здійснювати опіку/піклування, аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця.
Стягнути на період відібрання дітей з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , адреса проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ), на користь особи або закладу, що буде здійснювати опіку/піклування, аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця.
Стягнути з ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , адреса проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ), в дохід держави судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення в частині суми платежу за один місяць, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17 листопада 2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя В.Б. Кулик