печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54269/24-ц
пр. 2-4334/25
30 вересня 2025 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,
за участю:
позивача: не з'явилась,
представника відповідача-1: не з'явився,
представника відповідача-2: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр», відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» (далі - ТОВ «Українське бюро кредитних історій», відповідач-2) про зобов'язання вчинити певні дії.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 30.10.2024 року позивачем на веб-сайті ТОВ "Українське бюро кредитних історій" замовлено Кредитний звіт, відповідно до якого за позивачем обліковується поточна заборгованість перед ТОВ "Коллект центр" у розмірі 104 454,85 грн., з яких 55 709,58 грн. прострочена заборгованість.
Однак, позивач зазначив, що не має будь-яких прострочених заборгованостей, не перебуває в реєстрі боржників та жодних кредитних договорів із ТОВ "Коллект центр" не укладав. Зазначав, що ніколи не надавав дозволу ТОВ "Коллект центр" поширювати щодо себе інформацію та останній також ніколи не повідомляв, що буде поширювати інформацію щодо позивача через ТОВ "Українське бюро кредитних історій".
Відтак, позивач указав, що звернувся до ТОВ "Українське бюро кредитних історій" з вимогою прибрати інформацію, адже ніяких правочинів із ТОВ "Коллект центр" останній не укладав, письмових згод на передачу інформації щодо себе до бюро не надавав. Також, попросив надати відповідні підтверджуючі документи зі своїм підписом.
Як указав позивач, у відповідь ТОВ "Українське бюро кредитних історій" було вказано, що отримання підтверджуючих документів від користувачів не передбачено, а лише надається підтвердження про наявність кредитного договору та письмової згоди на передачу інформації, та відповідне підтвердження щодо наявності згоди позивача було отримано.
Посилаючись на наведене, позивач просить суд: визнати дії відповідачів щодо поширення інформації через ТОВ "Українське бюро кредитних історій" щодо наявності в позивача заборгованості перед ТОВ "Коллект центр" протиправними; зобов'язати відповідачів вилучити із ТОВ "Українське бюро кредитних історій" інформацію щодо наявності в позивача заборгованості перед ТОВ "Коллект центр".
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2024 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у вказаній цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13.03.2025 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.03.2025 року відкладено судове засідання на 08.07.2025 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.07.2025 року відкладено судове засідання на 30.09.2025 року.
Позивач в судове засідання не з'явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позов просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача-1.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача-1 просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем при укладенні 12.09.2013 року кредитного договору з ПАТ «Альфа-Банк» надавалася згода на обробку персональних даних, а також на збір, надання, використання та поширення будь-яким чином інформації через бюро кредитних історій.
Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що термін зберігання інформації у кредитній історії позивача не закінчився, факт відсутності кредитного договору та заяви на використання та поширення інформації не встановлено, кредитний договір не визнаний недійсним.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За наведених обставин, суд, приходить до висновку про розгляд справи у відсутність учасників, на підставі наявних в ній доказів.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд установив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
30.10.2024 року позивачем на веб-сайті ТОВ "Українське бюро кредитних історій" замовлено Кредитний звіт, відповідно до якого за позивачем обліковується поточна заборгованість перед ТОВ "Коллект центр" у розмірі 104 454,85 грн., з яких 55 709,58 грн. прострочена заборгованість.
Із матеріалів справи слідує, що 12.09.2013 року позивачем, відповідно до анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, укладено Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (№ 630028198 згідно з внутрішньою обліковою системою банку, відповідно до чек-листа), відповідно до якого останньому встановлено ліміт відновлювальної кредитної лінії у 75 000,00 грн. (п. 2.1. Додатку до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.)
Відповідно до Заяви від 12.09.2013 року позивач надав свою письмову згоду на обробку персональних даних, а також на збір, надання, використання та поширення будь-яким чином інформації через бюро кредитних історій.
21.06.2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні Ініціативи» укладено Договір факторингу № 1, за яким до останнього перейшло право вимоги за договором № 630028198. У витязі з Додатку 1 до вказаного договору факторингу по боржнику ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 23 728,68 грн.
Відповідно до Договору факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА від 26.12.2018 року, укладеного між ТОВ «Кредитні Ініціативи» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА», останнє отримало право вимоги за договором № 630028198. У додатку 1-1 до вказаного договору в реєстрі за № 37386 вказано боржника ОСОБА_1 , у графі «№ та назва договору» вказані номер договору з системи обліку первісного кредитора (630028198) і назву в системі обліку ТОВ «Кредитні Ініціативи» (КІ), та заборгованість за договором № 630028198 у розмірі 33 282,82 грн.
Відповідно до п. 11.3 вказаного договору сторони визнали що передача та обробка персональних даних боржників не потребують окремої згоди.
Згідно з п. 11.4 вказаного договору Фактор зобов'язався здійснювати обробку персональних даних боржників у цілях відповідно до цілей передбачених у їхніх згодах.
Надалі, за умовами Договору відступлення прав вимоги № 16-01/19/1, укладеного 16.01.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та ТОВ «Вердикт Капітал», до останнього перейшло право вимоги за договором № 630028198 (під номером 23527 у додатку до договору). Також, у додатку до договору зазначено інформацію про наявність заборгованості за договором № 630028198 у сумі 33 545,15 грн.
Відповідно до п. 11.3 вказаного договору сторони визнали, що передача та обробка персональних даних боржників не потребують окремої згоди.
У п. 11.4 вказаного договору визначено, що Новий кредитор зобов'язався здійснювати обробку персональних даних боржників у цілях відповідно до цілей, передбачених у їхніх згодах.
У подальшому, на підставі Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, що був укладений між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр», право вимоги за договором № 6300281980 перейшло до ТОВ «Коллект центр».
За вказаною у додатку до вказаного договору інформацією у позивача обліковувалася заборгованість за договором № 630028198 у сумі 104 454,85 грн.
Згідно 5.4. Договору №10-01/2023 із моменту відступлення (передачі) Первісним кредитором (ТОВ «Вердикт Капітал») Новому кредитору (ТОВ «Коллект Центр») Прав вимоги, Новий кредитор є таким, що замінив Первісного кредитора у правовідносинах з Боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) Прав вимоги та мають відношення до Прав вимоги. До Нового і кредитора переходять права Первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
За загальним правилом, визначеним у статях 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 вказано, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Правові та організаційні засади формування і ведення кредитних історій, права суб'єктів кредитних історій та користувачів бюро кредитних історій, вимоги до захисту інформації, що складає кредитну історію, порядок утворення, діяльності та ліквідації бюро кредитних історій визначені Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» (далі - Закон № 2704-IV).
Відповідно до статті 3 Закону № 2704-IV, кредитна історія - це сукупність інформації про юридичну або фізичну особу, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зобов'язань за кредитними правочинами, іншої відкритої інформації відповідно до Закону; користувач Бюро (далі - Користувач) - юридична або фізична особа - суб'єкт господарської діяльності, яка укладає кредитні правочини та відповідно до договору надає і має право отримувати інформацію, що складає кредитну історію; суб'єкт кредитної історії - будь-яка юридична або фізична особа, яка звернулася до користувача з метою укладення кредитного правочину або вже уклала кредитний правочин та щодо якої формується кредитна історія.
Як посилався позивач, він не надавав згоди на збір, зберігання, використання та поширення через відповідача інформації, та в нього відсутня кредитна заборгованість.
У свою чергу, ТОВ «Коллект Центр» надано до матеріалів справи підписану позивачем анкету-заяву від 12.09.2013 року про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, укладено Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, а також письмову згоду позивача на обробку персональних даних, на збір, надання, використання та поширення будь-яким чином інформації через бюро кредитних історій.
У частині першій статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України (в редакції, чинній станом на 12.09.2013 року), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У частині першій статті 5 Закону № 2704-IV зазначено, що джерелами формування кредитних історій, зокрема, є відомості, що надаються користувачем до бюро за письмовою згодою суб'єкта кредитної історії відповідно до цього Закону.
Згідно із частинами першою, другою статті 9 Закону № 2704-IV, інформація для формування кредитної історії надається користувачем до бюро лише в разі наявності письмової згоди юридичної або фізичної особи, яка уклала кредитний правочин з користувачем. Користувач у разі укладення кредитного правочину та отримання письмової згоди суб'єкта кредитної історії на збір, зберігання, використання та поширення через бюро інформації щодо нього надає до бюро інформацію про себе, що ідентифікує його як користувача; про суб'єкта кредитної історії, яка визначена пунктами 1, 2 частини першої статті 7 цього Закону.
Статтею 10 Закону № 2704-IV передбачений порядок зберігання та вилучення інформації, що складає кредитну історію.
Бюро має право за участю користувача здійснювати звірення інформації, яка була надана цим користувачем для формування кредитної історії, та вносити до неї зміни на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та договором.
Бюро зберігає інформацію протягом десятирічного терміну з моменту припинення кредитного правочину (частина друга, третя статті 10 Закону № 2704-IV).
За змістом частини одинадцятої статті 13 Закону № 2704-IV, суб'єкт кредитної історії має право оскаржити в судовому порядку дії Бюро або Користувача, які порушують його права.
Відповідно до частин першої, третьої статті 20 Закону України «Про захист персональних даних», володільці чи розпорядники персональних даних зобов'язані вносити зміни до персональних даних на підставі вмотивованої письмової вимоги суб'єкта персональних даних. Зміна персональних даних, які не відповідають дійсності, проводиться невідкладно з моменту встановлення невідповідності.
Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27 вересня 2023 року у справі № 127/6777/22 (провадження № 61-656св23).
Так, у матеріалах справи наявна підписана позивачем згода на збір, зберігання, використання та поширення персональних даних за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 630028198 від 12.09.2013 року та передання такої інформації до бюро кредитних історій.
Крім того, до матеріалів справи надано копію відповідного договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 630028198 від 12.09.2013 року, укладеного між позивачем та ПАТ «Альфа-Банк».
Судом ураховано, що ТОВ «Коллект Центр» отримало право вимоги до позивача за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 630028198 від 12.09.2013 року на підставі Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, що був укладений між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр».
Відповідно до частини 1 статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Отже, у ТОВ «Коллект Центр» наявні відповідні первинні документи по зобов'язанню позивача за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 630028198 від 12.09.2013 року разом із письмовою згодою позивача на збір, зберігання, використання та поширення персональних даних за цим договором, що долучені до матеріалів справи.
До того ж, у матеріалах справи наявні договори відступлення права вимоги щодо передачі права вимоги, у тому числі, до позивача за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 630028198 від 12.09.2013 року з визначенням суми боргу позивача.
Доказів, які би підтверджували повне виконання зобов'язань за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 630028198 від 12.09.2013 року матеріали справи не містять.
При цьому суд також бере до уваги, що позивач не оспорює факт підписання ним договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 630028198 від 12.09.2013 року та письмової згоди на обробку персональних даних, на збір, надання, використання та поширення будь-яким чином інформації про позивача через бюро кредитних історій.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями ст. 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ураховуючи викладене в сукупності, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів понесені судові витрати, а саме, судовий збір.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин суд вважає, що судові витрати стягненню з відповідачів на користь позивача не підлягають.
Враховуючи наведене, керуючись Законом України «Про захист персональних даних», статтями 1, 5, 9, 10 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», статтями 1-16 Цивільного кодексу України, статтями 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 20.10.2025 року.
Суддя Євген ХАЙНАЦЬКИЙ