печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54287/25-к
24 листопада 2025 року м. Київ
Печерський районний суд міста Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12025000000001425 від 15.05.2025,
Короткий виклад обставин клопотання
До слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке виявлено під час проведення обшуку 01.11.2025 в автомобілі марки «TESLA» моделі «MODEL Y» д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який відповідно реєстраційної картки автомобіля на праві власності належить ОСОБА_4 та яким користується ОСОБА_5 , з забороною його відчуження та використання, а саме наступні мобільні пристрої, які перебувають у володінні та користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , а саме:
- 1 мобільний телефон Iphone 16 Pro з сім карткою «Лайфсел» із зазначеним на ній індивідуальним номером НОМЕР_4 ;
- 1 мобільний телефон Iphone 15 Pro з сім картками НОМЕР_5 та НОМЕР_6 ;
- 1 планшет Ipad Air s/n FG24F0K7V7.
Метою накладення арешту вказано забезпечення збереження ерчових доказів.
Позиція сторін кримінального провадження
Від прокурора ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд клопотання без його участі. Вимоги клопотання підтримував та просив його задовольнити.
ОСОБА_5 на розгляд клопотання не з'явилися, про день, місце і час розгляду клопотання повідомлялися належно, будь-яких заяв та клопотань до суду не надали.
Відповідно до вимог ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 172 КПК України передбачено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З урахуванням положень ст. 26, ч. 1 ст. 172 КПК України слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді та вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність осіб, які не з'явились.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.
Правове обґрунтування
Процесуальні правовідносини регулюються главою 17 «Арешт майна» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та (або) користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Обставини, встановлені слідчим суддею
Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025000000001425, зареєстрованому 15.05.2025 у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи органу місцевого самоврядування зловживаючи владою, всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди від суб'єктів господарської діяльності в інтересах останніх вчиняють неправомірні дії, що призводять до тяжких наслідків.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що до злочинної діяльності причетні певні особи, серед яких є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оперативними працівниками на виконання доручення слідчого встановлено, що в автомобілі марки «TESLA» моделі «MODEL Y» д.н.з. НОМЕР_1 , НОМЕР_7 , яким користується ОСОБА_5 та який відповідно реєстраційної картки автомобіля на праві власності належить ОСОБА_4 , зберігаються реєстраційні та бухгалтерські документи, договори, чорнові записи, та інші речі, у тому числі й у електронному вигляді, в комп'ютерній техніці, ноутбуках, планшетах, накопичувачах флеш-пам'яті, жорстких дисках, переносних носіях інформації, телефонах, грошові кошти, товарно-матеріальні цінності що мають незаконне походження, а також блокноти, щоденники тощо, що мають значення для досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Крім того, з відкритих джерел отримано інформацію, що ОСОБА_5 згідно з відомостями Єдиного реєстру адвокатів України на підставі рішення Ради адвокатів Київської області отримав свідоцтво № 8758/10 від 07.02.2020 про право на зайняття адвокатською діяльністю та з 13.03.2024 відповідно до заяви від 12.03.2024 має право на заняття нею.
01.11.2025, у період часу з 15 год. 15 хв. до 17 год. 42 хв., на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/53129/25-к від 27.10.2025 проведено обшук автомобіля марки «TESLA» моделі «MODEL Y» д.н.з. НОМЕР_1 , НОМЕР_7 , який відповідно реєстраційної картки автомобіля на праві власності належить ОСОБА_4 та яким користується ОСОБА_5 , в ході приведення якого виявлено та вилучено майно, що не входить у перелік майна, дозвіл на вилучення якого надано ухвалою Печерського районного суду м. Києва, а саме: 1 мобільний телефон Iphone 16 Pro з сім карткою «Лайфсел» із зазначеним на ній індивідуальним номером НОМЕР_4 ; 1 мобільний телефон Iphone 15 Pro з сім картками НОМЕР_5 та НОМЕР_6 ; 1 планшет Ipad Air s/n FG24F0K7V7, які перебувають у володінні та користуванні ОСОБА_5
01.11.2025 постановою слідчого вищевказані пристрої визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Клопотання про арешт майна подано суду 03.11.2025.
Мотиви слідчого судді
Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об'єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно, сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих чи інших речей речовими доказами. У той же час, слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з'ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов'язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.
Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє дійти висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому, вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).
З огляду на вимоги ч. 3 статті 170 КПК арешт майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК (тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об'єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.
За загальним правилом статус тимчасового вилученого майно набуває з моменту фактичного позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких воно перебуває, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку.
Частиною 5 ст. 236 КПК України визначено, що обшук на підставі відповідного судового рішення, повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети такого обшуку.
При обшуку слідчий має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста (абз. 4 ч. 2 ст. 168 КПК України).
Щодо мобільних телефонів та планшету, то дозвіл на їх виявлення, відшукання та вилучення був наданий ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку.
Крім того, вилучені мобільні телефони та планшет були в заблокованому стані, що унеможливило виконання слідчими вимог, передбачених абз. 4 ч.2 ст.168 КПК України.
Наведене у сукупності свідчить про наявність у вилученого майна ознак речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України.
На даній стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з'ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування та дослідження доказів - це процес пізнання обставин подій минулого, пов'язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.
Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв'язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п.203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини»/Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).
Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Слідчий суддя вважає, що подальше дослідження інформації, що міститься у вилученій техніці, виправдовує на даному етапі потреби досудового розслідування та таке втручання у права та інтереси власника майна, як арешт майна з метою збереження речових доказів, що забезпечить дієвість розслідування у кримінальному провадженні.
При цьому, власник майна не позбавлений в подальшому права на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна у порядку ст. 174 КПК.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави вважати, що вилучене майно відповідає ознакам речових доказів, тому підлягає арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, а тому клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні № 12025000000001425 від 15.05.2025 на тимчасово вилучене майно, яке виявлено під час проведення обшуку 01.11.2025 в автомобілі марки «TESLA» моделі «MODEL Y» д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який відповідно реєстраційної картки автомобіля на праві власності належить ОСОБА_4 та яким користується ОСОБА_5 , з забороною його відчуження та використання, а саме наступні мобільні пристрої, які перебувають у володінні та користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , а саме:
- 1 мобільний телефон Iphone 16 Pro з сім карткою «Лайфсел» із зазначеним на ній індивідуальним номером НОМЕР_4 ;
- 1 мобільний телефон Iphone 15 Pro з сім картками НОМЕР_5 та НОМЕР_6 ;
- 1 планшет Ipad Air s/n FG24F0K7V7.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_6