печерський районний суд міста києва
Справа № 757/40047/25-ц
пр. № 2-8862/25
20 листопада 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Вовк С. В., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Вищої ради правосуддя та Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди,
20.11.2025 в провадження судді Печерського районного суду м. Києва Вовк С.В. надійшла зазначена позовна заява.
Перевіривши матеріали позовної заяви, головуючий суддя вважає за необхідне заявити самовідвід, виходячи з наступного.
3 матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Держави Україна в особі Вищої ради правосуддя, в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Литвинової І. В. від 25.08.2025 заявлено самовідвід від розгляду вказаної цивільної справи.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Головко Ю. Г. від 10.09.2025 заявлено самовідвід від розгляду вказаної цивільної справи.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2. від 29.09.2025 заявлено самовідвід від розгляду вказаної цивільної справи.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Гуртовій Т.І від 21.10.2025 заявлено самовідвід від розгляду вказаної цивільної справи.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В. від 12.11.2025 заявлено самовідвід від розгляду вказаної цивільної справи.
20.11.2025 відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв'язку з задоволенням заяви про самовідвід, передано судді Вовк С.В.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Як визначено положеннями частини першої-третьої ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Європейський суд з прав людини у рішеннях зазначає, що найголовнішою є існування довіри, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб'єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь-які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об'єктивне рішення у справі.
Предметом пред'явленого позову є стягнення з державного бюджету моральної шкоди, завданої членами Вищої ради правосуддя, яка, на переконання заявника, полягає в умисному не притягненні слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що такі обставини можуть викликати сумніви у стороннього спостерігача щодо неупередженості судді, а тому вважаю за необхідне заявити самовідвід.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 33, 36, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Заявити самовідвід від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Вищої ради правосуддя та Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Передати матеріали позовної заяви для виконання вимог пункту 15.4 Розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяС. В. Вовк