Номер провадження 2/754/6943/25
Справа №754/10700/25
Іменем України
24 листопада 2025 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» звернувся до Деснянського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 98 597,10 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що між сторонами було укладено Кредитний договір від 18.10.2017 № 300891579301 за яким видано кредит у сумі 11 499,50 грн., Кредитний договір від 09.01.2018 № 100957508301 за яким видано кредит у сумі 28 950,18 грн. та Кредитний договір від 05.06.2018 № 1001049426701 за яким видано кредит в сумі 28 828,68 грн.. Відповідачка не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк, у зв'язку з чим у відповідачки перед позивачем станом на 03.03.2025 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 98 597,10 грн. з яких: заборгованість за Кредитним договором від 18.10.2017 № 300891579301 - 6 574,30 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 4 847,34 грн., заборгованість за процентами - 2,32 грн., заборгованість за комісією - 1 724,64 грн., за Кредитним договором від 09.01.2018 № 100957508301 - 46 608,42 грн., з яких заборгованість за кредитом - 17 682,45 грн., заборгованість за процентами - 9,72 грн., заборгованість за комісією - 28 916,25 грн. та за Кредитним договором від 05.06.2018 № 1001049426701 - 45 414,38 грн., з яких заборгованість за кредитом - 24 691,65 грн., заборгованість за процентами - 15,83 грн., заборгованість за комісією - 20 706,90 грн., а відтак позивач був змушений звернутись до суду із даним позовом.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А. від 07.07.2025 було відкрито провадження у вказаній справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
На адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення з зазначенням «за закінченням терміну зберігання». Відзиву на позовну заяву не надходило. Клопотань до суду про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надходило.
Згідно із вимогами ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Враховуючи вище викладене та вимоги ст.ст.178, 279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що між сторонами було укладено Кредитний договір від 18.10.2017 № 300891579301 за яким видано кредит у сумі 11 499,50 грн., Кредитний договір від 09.01.2018 № 100957508301 за яким видано кредит у сумі 28 950,18 грн. та Кредитний договір від 05.06.2018 № 1001049426701 за яким видано кредит в сумі 28 828,68 грн..
Пунктом 2.2.5 Частини 2 Загальних положень публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (у редакції, що діє з 06.04.2018 р.), затвердженої рішенням Правління ПАТ «ПУМБ» протокол № 694 від 06.03.2018 р., передбачено, що підписанням Заяви на приєднання до Договору, Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення Договору Клієнт ознайомився з повним текстом Договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами Договору.
Відповідно до п.5.1.4. Частини 5 публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов'язаний своєчасно та повністю відшкодовувати Банку сплачені ним кошти.
Згідно із п.5.1.7. Частини 5 публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, клієнт зобов'язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов'язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.
Пунктом 6.1 Частини 6 публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб передбачено, що сторони несуть відповідальність, передбачену умовами цього договору та чинним законодавством України за невиконання, неналежне виконання своїх обов'язків, передбачених договором.
Відповідач зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконав.
Згідно із розрахунками, наданими позивачем, у відповідача перед Банком станом на 03.03.2025 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 98 597,10 грн. з яких: заборгованість за Кредитним договором від 18.10.2017 № 300891579301 - 6 574,30 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 4 847,34 грн., заборгованість за процентами - 2,32 грн., заборгованість за комісією - 1 724,64 грн., за Кредитним договором від 09.01.2018 № 100957508301 - 46 608,42 грн., з яких заборгованість за кредитом - 17 682,45 грн., заборгованість за процентами - 9,72 грн., заборгованість за комісією - 28 916,25 грн. та за Кредитним договором від 05.06.2018 № 1001049426701 - 45 414,38 грн., з яких заборгованість за кредитом - 24 691,65 грн., заборгованість за процентами - 15,83 грн., заборгованість за комісією - 20 706,90 грн..
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Так, відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями статті 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 статті 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1055 цього Кодексу встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як встановлено при розгляді справи, позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому Договором.
Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідачка зобов'язання за вказаним вище договором не виконав.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається із матеріалів справи, умовами кредитних договорів передбачена щомісячна комісія.
Отже, договорами встановлено сплату позичальником комісії за обслуговування заборгованості позичальника, тобто платежу, який споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь.
Оскільки надання кредиту є обов'язком фінансової установи за кредитним договором, то така дія як обслуговування кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Операція з обслуговування кредитної заборгованості відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється ним при реалізації прав та обов'язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
За вказаних обставин, позичальнику було встановлено щомісячну плату за таку супутню послугу, яка за законом повинна надаватися йому безоплатно, а відтак, нарахування плати за цю послугу є безпідставною.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом в постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 583/3343/19, провадження № 61-22778св19.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором від 18.10.2017 № 300891579301 заборгованість за комісією - 1 724,64 грн., за Кредитним договором від 09.01.2018 № 100957508301 заборгованість за комісією - 28 916,25 грн. та за Кредитним договором від 05.06.2018 № 1001049426701 заборгованість за комісією - 20 706,90 грн..
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, на підставі оцінки викладених у позовній заяві аргументів, наданих позивачем доказів та вищенаведених положень закону суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованості у загальному розмірі 47 249,31 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача витрати по сплаті судового збору, пропорційно до частки задоволених позовних вимог, в сумі 1 160,85 грн., виходячи з наступного розрахунку: 47 249,31 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2 422,40 грн. (сума сплаченого судового збору) / 98 597,10 грн. (розмір заявлених позовних вимог) = 1 160,85 грн..
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 611, 624, 625, 626, 634, 1048, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 280-282, 289, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість у загальному розмірі 47 249,31 гривень та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 160,85 гривень.
В задоволенні інших вимог позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Дані позивача: Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4).
Дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду виготовлено 24.11.2025.
Суддя: Т.А.Зотько