Номер провадження 1-кс/754/3653/25
Справа № 754/18721/25
Іменем України
06 листопада 2025 року Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Києва, українки, громадянки України, незаміжньої, непрацюючої, зареєстрованої та фактично проживаюючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024100030001082 від 03.05.2024 за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України
Слідчий СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Деснянської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що строк запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою закінчується 09.11.2025 року, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку неможливо та існують обгрунтовані ризики того, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто існують реальні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені слідством дату, час та місці у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на реалізацію протиправної діяльності у сфері незаконного збуту психотропних речовин на території Деснянського району м. Києва.
З метою реалізації свого злочинного умислу, переслідуючи корисливий мотив та маючи намір збагатитися за рахунок вчинення злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин, ОСОБА_5 з метою збуту, у невстановлені слідством дату та час, знаходячись за невстановленою слідством адресою, отримала від невстановленої досудовим розслідуванням особи - психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 1,154 г, тим самим незаконно придбала психотропну речовину з метою збуту, яку у невстановлений слідством дату, час та місці, помістила до пластикової колби, перенесла за місцем свого фактичного мешкання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , де продовжила незаконно зберігати вказану психотропну речовину з метою збуту.
В подальшому, 11.09.2025 під час проведення працівниками поліції обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка знаходиться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_5 виявлено та вилучено - пластикову колбу з кристалічною речовиною білого кольору, ззовні схожою на психотропну речовину з психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 1,154 г, яку ОСОБА_5 незаконно придбала та зберігала з метою збуту.
11.10.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Слідчий зазначає, що у кримінальному провадженні за №12024100030001082 від 03.05.2024 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
11.10.2025 слідчим СВ Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за погодженням прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва, повідомлено ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
12.10.2025 Деснянським районним судом міста Києва підозрюваній ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 09.11.2025.
Постановою керівника Деснянської окружної прокуратури м. Києва від 05.11.2025, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 11.12.2025.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити та продовжити ОСОБА_5 строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, оскільки закінчити досудове розслідування оскільки для зібрання достатніх доказів для остаточного та беззаперечного доведення вини підозрюваної у провадженні необхідно виконати ряд слідчих (розшукових) дій та процесуальних рішень.
Захисник заперечував проти продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою, посилаючись на недоведеність ризиків щодо неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів, тому просив обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Підозрювана підтримала доводи свого захисника та заперечувала проти продовження йому строку тримання під вартою, просила застосувати до неї запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню за таких підстав.
За змістом ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення,а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний,обвинувачений,засуджений може здійснити такі дії:1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити,сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів,які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Так, СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100030001082 від 03.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
11.10.2025 слідчим СВ Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за погодженням прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва, повідомлено ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
12.10.2025 ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва підозрюваній ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09.11.2025.
Постановою керівника Деснянської окружної прокуратури м. Києва від 05.11.2025, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 11.12.2025.
При цьому слідчий суддя вважає доведеними ризики того, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 3 ст. 197 КПК України).
При цьому клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей,зазначених у статті 184цього Кодексу,повинно містити: 1)виклад обставин,які свідчать про те,що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч. 3 ст. 199 КПК України).
Так, про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 , та її можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: рапорт оперуповноваженого УБН ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 ; рапорт оперуповноваженого УБН ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 ; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 07.07.2024 року; протокол про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 26.10.2024 №3080/125/63/2024 відносно ОСОБА_5 ; протокол про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 24.01.2025 №263/125/63/2025 відносно ОСОБА_5 ; протокол про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 21.02.2025 №566/125/63/2025 відносно ОСОБА_5 ; протокол про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 09.05.2025 №1507/125/63/2025 відносно ОСОБА_5 ; рапорт оперуповноваженого УБН ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 ; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 14.07.2024 року; протокол обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 від 11.09.2025 року; протокол затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 від року; висновок експерта № СЕ-19/111-25/56426-НЗПРАП від 11.09.2025; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Відтак, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідча суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Ураховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Також прокурор у судовому засіданні довів існування обставин, які свідчать про те, що ризики, для запобігання яким ОСОБА_5 був обраний запобіжний захід, не зменшились та продовжують існувати і надалі.
Ризик того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що остання підозрюється у вчиненні кримінального правопорушень, яке є тяжкими кримінальними правопорушеннями, за яке передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до восьми років. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, заявлений під час продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу, не зменшився.
Так само і ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні не зменшився з огляду на те, що згідно зі ст. 23 КПК України доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час судового розгляду кримінального провадження. Указане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваної, відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. Також підозрювана особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на свідків у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в її користь. За таких обставин ризик впливу на свідків не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом.
При цьому доведено і ризик того що підозрювана ОСОБА_5 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, не зменшився та продовжує існувати. Такий ризик підтверджується тим, що кримінальне правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_5 , вчинений нею з метою отримання прибутку, а тому слідчий суддя вважає ймовірним, що підозрювана, не будучи офіційно працевлаштованим та не маючи постійного доходу, в подальшому може вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Відтак слідчий суддя встановив, що ризики, визначені ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду міста Києва від 12.10.2025, на даний час не зменшились та продовжують існувати, що дає підстави продовжити строк запобіжного заходу для стримування таких ризиків.
Крім цього, прокурор довів, що закінчити досудове розслідування у строк дії попередньої ухвали про обрання ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу неможливо внаслідок необхідності проведення належного проведення ряду слідчих дій направлених на повне, об'єктивне, всебічне та неупереджене розслідування зазначеного кримінального провадження.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а відтак і наявність підстав для застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
Так, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. Доводи сторони захисту щодо відсутності заявлених ризиків слідчий суддя вважає безпідставними та недоведеними у судовому засіданні.
При цьому жодний інший більш м'який запобіжний захід не зможе перешкодити підозрюваному вчинити дії з метою переховування від слідства чи впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення.
З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 в разі визнання її винною, слідчий суддя не вбачає беззаперечних та обґрунтованих підстав для застосування до ОСОБА_5 будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, який би запобіг встановленим ризикам, а також вважає, що застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Відтак слідчий суддя доходить висновку, що строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 може бути продовжений в межах строку досудового розслідування, тобто до 11.12.2025. Таке продовження строку запобіжного заходу необхідне для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Залишити без змін раніше визначений підозрюваній ОСОБА_5 розмір застави у сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Така позиція слідчого судді відповідає вимогам КПК України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 184, 197, 199, 205, 309, 369-372,376, 379, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про продовження застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100030001082 від 03.05.2024 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою застосований до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто 24 години 00 хвилин. 11.12.2025.
Залишити без змін раніше визначений підозрюваній ОСОБА_5 розмір застави у сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у цьому кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваною - в цей же строк з моменту вручення їй копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1