Справа № 706/1258/25
2/706/769/25
(заочне)
24 листопада 2025 року м. Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді Школьної А.В.,
за участю секретаря судового засідання Самсоненко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Христинівка Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30 березня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4515465 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за яким ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язалося надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Кредит в розмірі 6 000 грн наданий відповідачу на строк 360 днів: з 30.03 2024 по 25.03.2025, зі сплатою процентів - кожні 30 днів. На пільговий строк - 30 днів з позичальником погоджено умови пільгового кредитування (пониженої відсоткової ставки) у розмірі 0,5 відсотків у день, проте позичальником не виконано зазначених у договорі умов і до нього, як результат, застосовано повну ставку кредитування у розмірі 2,5 % в день. Грошові кошти перераховані товариством на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказав особисто під час укладання договору.
Позивач стверджує, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит у розмірі 6 000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА». У зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань за договором у нього перед товариством виникла заборгованість.
25 листопада 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладено договір факторингу №25/11/2025, за умовами якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за плату належні йому права грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Враховуючи зазначене, позивач відповідно до укладеного Договору факторингу від 25.11.2024 №25/11/2024 набув право грошової вимоги до відповідача за Договором №4515465 від 30 березня 2024 року на загальну суму 31 702,40 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 4 590 грн, заборгованість за процентами 24 112,40 грн, заборгованість за штрафними санкціями - 3 000 грн.
Після набуття права вимоги до відповідача ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» донарахувало ОСОБА_1 проценти за користування кредитом у межах строку кредитування за 119 календарних днів у розмірі 13 655,25 грн.
Отже, позивач просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 42 357,65 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 4 590 грн; заборгованості за процентами, що нараховані первинним кредитодавцем - 24 112,40 грн; заборгованості за процентами, що нараховані позивачем -13 655,25 грн.
Також позивач просить суд зобов'язати орган (особу), що здійснюватимуть примусове виконання судового рішення, в порядку ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України нараховувати інфляційні втрати та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦПК України, починаючи із дати набрання рішенням законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості, та стягнути ці кошти із ОСОБА_1 на користь позивача.
Крім того, товариство просить стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати, що складаються із 2 422,40 грн сплаченого судового збору та 10 000 грн витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області 29.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом сторін, надано відповідачу термін на подання відзиву до суду. Одночасно судом за клопотанням позивача витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо емітування на ім'я відповідача банківської картки, вказаної в договорі, та зарахування на неї кредитних коштів.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, 06.10.2025 через систему «Електронний суд» подав клопотання, в якому просить суд розгляд справи проводити у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю, просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення за місцем реєстрації судової кореспонденції, яка була повернута оператором поштового зв'язку у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у відсутність відповідача до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, а тому прийняте рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову та витребуваними судом за клопотанням позивача.
Оскільки справа розглянута без участі сторін, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.
Постановленою 24.11.2025 судом ухвалою вирішено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши подані позивачем та витребувані судом докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини і дійшов такого рішення.
30.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою ІТС ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток, укладено договір № 4515465 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі по тексту також Договір № 4515465, Договір, Кредитний договір, правочин).
Кредитний договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 98329.
Відповідно до п. 1.2, 1.3, 1.4 Договору кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 6 000 грн строком на 360 днів, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та умовах, визначених цим Договором, відповідно до графіку платежів (додаток № 1).
За умовами п. 1.4.1, 1.4.2 Договору, відповідач сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом, у межах строку, визначеного п. 1.4.1 Договору, за стандартною процентною ставкою, яка становить 2,50 % в день, або зниженою процентною ставкою, яка складає 0,50% за кожен день користування кредитом і яка застосовується у випадку, якщо клієнт до 28.04.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного графіком, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту. У випадку невиконання клієнтом таких умов для отримання індивідуальної знижки, користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою.
За приписами п. 1.4.1, 1.4.2 Договору денна процентна ставка при застосуванні стандартної процентної ставки становить 2,5%, а при зниженій процентній ставці - 2,333%.
Згідно з п. 1.6 Договору орієнтована загальна вартість кредиту на дату його укладення за стандартною ставкою складає 60 000 грн та за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки - 56 400 грн.
Відповідно до п. 6.1 Договору, сторони несуть відповідальність за порушення умов Договору відповідно до чинного законодавства України та цього правочину.
Кредит надається позичальнику у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу НОМЕР_2 (п.2.1 Договору).
За змістом п.1.3. Договору строк кредитування становить 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживачів та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графіком платежів), що є додатком №1 до Договору.
Сторони також дійшли згоди, що клієнт здійснює платежі за Договором у розмірі та строки визначені цим Договором. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за цим Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у черговості згідно зі ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», а саме:
у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом (п.4.6.1.);
у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом (п.4.6.2.);
у третю чергу сплачується неустойка та інші платежі відповідно до Договору (п.4.6.3.).
Відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту (Додаток №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4515465 від 30.03.2024) дата видачі кредиту - 30.03.2024, дати платежів, кількість днів у розрахунковому періоді 30/360, чиста сума кредиту/ сума платежу за розрахунковий період 56 400 грн, сума кредиту за договором/погашення суми кредиту - 6 000 грн, проценти за користування кредитом 50 400 грн, реальна річна процентна ставка 19 801,06%, загальна вартість кредиту 56 400 грн.
Додатком № 1 до Договору також передбачено, що у випадку якщо клієнтом не будуть виконані умови Договору для отримання зниженої процентної ставки, розмір процентів за вказаний період буде перераховано за стандартною процентною ставкою, в зв'язку з чим перший платіж зі сплати процентів збільшиться та складе 4 500 грн, а загальна сума розмірів платежів, що зазначені в Графіку платежів буде мати наступні значення: усього сума платежу за розрахунковий період складе 60 000 грн; усього сума процентів за користування кредитом складе 54 000 грн; реальна річна процентна ставка складе 99 923,40 % річних; загальна вартість кредиту складе 60 000 грн.
Досліджений судом паспорт споживчого кредиту відповідає умовам кредитного договору.
Факт перерахування первісним кредитором на картку, маска картки НОМЕР_2 позичальника кредитних коштів підтверджує досліджене судом повідомленням АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за №20.1.0.0.0/7-250910/40587-БТ від 15.09.2025, відповідно до якого на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 , на яку 30.03.2024 платником P2P_LI_CR_КYIV здійснений переказ коштів на суму 6 000 грн.
25.11.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладено договір факторингу № 25/11/2024, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.
Пунктом 1.1. Договору передбачено, що за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту
На підставі акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №25/11/2024 від 25.11.2024 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, після чого, з урахуванням п. 1.2 договору факторингу, від клієнта до фактора перейшли права вимоги заборгованості від боржників і фактор став кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 25.11.2024 до договору факторингу №25/11/2024, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за Договором № 4515465 від 30.03.2024 у сумі заборгованості за основною сумою боргу 4 590 грн, заборгованості за відсотками 24 112,40 грн, заборгованості за пенею (штрафами) - 3 000 грн.
Боржників повідомлено про відступлення права грошової вимоги за кредитними договорами, про що в матеріалах справи міститься відповідне повідомлення датоване 26.11.2024.
Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями частин 1-3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Вирішуючи юридичний спір між ТОВ «УКРАЇНІСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» та ОСОБА_1 суд встановив, що 30.03.2024 відповідач уклав з кредитором в особі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» Договір про споживчий кредит, умови якого передбачали обов'язок відповідача повернути кредитодавцю отримані в позику 6 000 гривень, сплатити проценти за користування ними.
Згідно ч. 1, 5, 6, 7ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідач не надав суду доказів як на підтвердження неотримання ним в кредит від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» грошових коштів в розмірі 6 000 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов Кредитного договору у строки, передбачені цим правочином.
Дослідженням розрахунку заборгованості за Кредитним договором №4515465 від 30.03.2024 суд з'ясував, що 30.03.2024 первісний кредитор ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» нарахував відповідачу 6 000 грн тіла кредиту, а за період з 30.03.2024 по 25.11.2024 - 24992,40 гривень процентів за користування кредитними коштами та 3 000 гривень штрафних санкцій.
За період із 30.03.2024 по 28.04.2025 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» здійснювало обрахунок процентів відповідачу за зниженою ставкою, що становить 22,95 грн в день.
Водночас, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов п. 1.4.2 Договору, несплати частини коштів на погашення кредиту, первісним кредитором проценти перераховані за весь період за стандартною процентною ставкою - 2,5% в день, що становить 114,75 гривень.
У зазначений період відповідач сплати 2 290 грн, з яких 1 410 грн зараховано на погашення тіла кредиту, а 880 грн - на погашення процентів.
ТОВ «УКРАЇНІСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» після укладення договору факторингу №25/11/2024 нарахувало відповідачу за період із 26.11.2024 по 24.03.2025 проценти за стандартною ставкою, що становить 2,5 % від суми боргу в день, в загальному розмірі 13655,25 грн.
Суд вважає, що позивачем доведений факт виникнення зобов'язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання Кредитного договору № 4515465 від 30.03.2024 При цьому, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» належним чином виконало свої обов'язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, але обов'язок щодо повернення кредиту не виконував.
Перевіряючи розрахунки заборгованості за кредитним договором суд враховує таке.
22.11.2023 прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон №3498-ІХ), яким внесені зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) доповнений пунктом 17.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. При цьому, згідно п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулюють питання споживчого кредитування, починаючи із 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - не більше 1,5%, а з 20.08.2024 - не більше 1%.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Оскільки, Кредитний договір № 4515465 укладений 30.03.2024, то розмір процентної ставки з 22.04.2024 підлягає обрахуванню з розрахунку 1,5% за день протягом наступних 120 днів, а з 20.08.2024 - денна ставка має бути не більше 1%.
Отже загальний розмір процентів за користування кредитними коштами упродовж строку дії Договору суд визначає відповідно до такого розрахунку:
1) 23 дні (за період з 30.03.2024 по 21.04.2024) * 150 грн (6000*2,5%) = 3 450 гривень;
2) 120 днів (за період з 22.04.2024 по 19.08.2024)* 90 грн (6000*1,5%) = 10 800 гривень;
3) 217 днів (за період з 20.08.2024 по 24.03.2025)* 60 грн (6000*1%) = 13 020 гривень.
Тоді загальний розмір заборгованості за процентами, що підлягає стягненню із відповідача на користь позивача, становить: 3 450 грн + 10 800 грн + 13 020 грн = 27 270 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно зі ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
З аналізу наведених норм та досліджених доказів суд приходить до висновку, що позивач, як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача за Кредитним договором №4515465 від 30.03.2024 згідно з умовами укладеного 25.11.2024 Договору факторингу №25/11/2024.
Отже, зважаючи, що ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «УКРАЇНІСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» право вимоги за Договором про споживчий кредит № 4515465 від 30.03.2024, а відповідач доказів виконання своїх боргових зобов'язань за правочином не надав, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України позивачем надані докази, які підтверджують порушення умов договору і відповідачем вони не спростовані.
За наведеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив умови Кредитного договору № 4515465 від 30.03.2024, добровільно заборговані кошти не сплатив, а тому позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь ТОВ «УКРАЇНІСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4515465 від 30.03.2024 у розмірі 31 860 грн, з яких: 4 590 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 27 270 грн - заборгованість за процентами.
Також суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про покладення обов'язку на виконавця даного рішення в частині нарахування інфляційних втрат та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України, починаючи із дати набрання рішенням законної сили та до моменту виконання рішення.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Даною нормою Закону також установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на положення Цивільного кодексу України, правові підстави для стягнення із відповідача інфляційних втрат та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України відсутні.
Вирішуючи питання щодо компенсації позивачу витрат, пов'язаних з правовою допомогою, суд виходить із такого.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зроблений висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: 1) договору про надання юридичних послуг №01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року, укладеного між ТОВ «УКРАЇНІСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» та адвокатом Дідухом Є.О.; 2) довіреності на ім'я ОСОБА_3 ; 3) свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №5972/10 від 24.03.2017; 4) заявки № 4515465 на виконання доручення від 21.04.2025; 5) акту приймання-передачі виконаних послуг від 20.07.2025 до договору про надання юридичних послуг №01/08/2024-А від 01 серпня 2024 року; 6) детального опису робіт №4515465 від 11.08.2025; 6) рахунку на оплату №4515465-2025 від 20.07.2025.
У зв'язку із дослідженими письмовими доказами на підтвердження надання позивачу правничої допомоги адвокатом Дідухом Є.О. у справі щодо стягнення заборгованості із відповідача ОСОБА_1 суд констатує, що позивачем надано належні та допустимі докази щодо правничої допомоги, її обсягу та вартості.
У постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 Вищий суд виснував, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Верховний Суд в постанові від 13.02.2019 у справі №756/2114/17 звернув увагу на те, що враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц зроблені висновки, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 року у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Дослідивши надані представником позивача на підтвердження понесених витрат докази, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, часткове задоволення позовних вимог, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, обсяг досліджених доказів, зважаючи на те, що ця справа є справою незначної складності, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, наявність узгодженої та усталеної судової практики щодо вирішення спірних правовідносин, суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу до 3 000 грн.
З урахуванням усіх наведених аргументів, що мають значення для вирішення цього правового питання, такий розмір, на переконання суду, буде об'єктивним та справедливим.
Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути у відшкодування сплаченого судового збору 1 821,88 грн (2422,40 грн х 75,21 %).
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 279 - 284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4515465 від 30.03.2024 у розмірі 31 860 (тридцять одна тисяча вісімсот шістдесят) гривень, з яких: 4 590 грн - заборгованість за тілом кредиту, 27 270 грн - заборгованість за процентами.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» судові витрати в розмірі 1 821 (одна тисяча вісімсот двадцять одна) гривня 88 копійок, понесені позивачем на сплату судового збору, та 3 000 (три тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, шляхом подання протягом тридцяти днів з дня складення рішення апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Текст рішення суду складений 24 листопада 2025 року.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», ЄДРПОУ - 40966896, місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2, м. Київ, 03045.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Альона ШКОЛЬНА